5. Адміністративна відповідальність за порушення земельного за-конодавства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Адміністративна відповідальність є репресивним видом юридичної від-повідальності і пов’язана із за стосуванням уповноваженими державними

органа ми і посадовими особами адміністративних стяг нень до суб’єктів, винних у вчиненні адміністра тивного проступку у галузі земельних відно-син. Вона є оперативним засобом впливу на порушників і застосовується в адміністративному, іноді — у судо вому порядку.

Така відповідальність покладається на винних осіб лише за ті про-ступки, які не мають значної сус пільної небезпеки і передбачені чинни-ми адмініст ративним законодавством. Адміністративні заходи впливу на правопорушників стимулюють додержан ня ними вимог і правил, закрі-плених земельним за конодавством .

Визначення складу земельних правопорушень і порядок притягнення до адміністративної відпові дальності за їх вчинення встановлює Кодекс Украї ни про адміністративні правопорушення (КпАП).

Найпоширенішим видом адміністративного стягнен ня за вчинені земельні правопорушення є штраф. Правовою підставою притягнення до адміністратив ної відповідальності є норми земельного та адмініст-ративного законодавства.

Земельні правопорушення, за вчинення яких пе редбачено адміні-стративну відповідальність, з ура хуванням суб’єктного складу поділяють на три гру пи: вчинені посадовими особами, посадовими особа ми і гро-мадянами, лише громадянами. Так, відпо відно до ст. 532 КпАП тільки посадові особи при тягуються до адміністративної відповідальності за перекручування даних держаного земельного ка дастру і приховування інформації про наявність зе мель запасу або резервного фонду.

Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КпАП), порушення правил використання земель (ст. 53 КпАП), са-мовільне зайняття земельної ділянки (ст. 531 КпАП), несво єчасне повер-нення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використан ня за призначенням (ст. 54 КпАП), самовільне від хилення від проектів внутрігосподарського земле устрою (ст. 55 КпАП) — це само-стійні земельні правопорушення, при вчиненні яких до адміністра тивної відповідальності притягуються як громадя ни, так і посадові особи, зни-щення громадянами межових знаків землекористуваиь (ст. 56 КпАП) тягне за собою накладення штрафу лише на грома дян.

Функцiї, пов'язанi з виявленням та фiксуванням земельних право-порушень, покладенi на державнi контрольно-наглядовi органи, мiсцевi ради, державних iнспекторiв вiдповiдних державних iнспекцiй. Правовi санкції застосовуються судовими органами, aдмiнicтративними комiсiями виконкомiв сiльських, селищних, мicьких рад та iншими комгiетентними органами. Правопорушення вказує на момент виникнення юридичної вiдповiдальностi, породжує певнi правовiдносини i вiдповiдний обов'язок особи, яка його вчинила. Земельнi правопорушення можуть вчинятися державними органами, посадовими особами, пiдприємствами i грома-126

дянами. Каральнi санкції накладаються на них у певнiй процесуальнiй формi, яка може бути судовою або адмiнiстративною.

У Ст. 211 ЗК закрiплено перелiк видiв порушень земельного за-конодавства. До них вiднесено: укладення угод з порушенням земель-ного законодавства; самовiльне зайняття земельних дiлянок; псування сiльськогосподарських угiдь та iнших земель, їx забруд нення хiмiчними та радiоактивними речовинами i стiчними водами, засмiчення промис-ловими, побутовими та iншими вiдходами; розмiщення, проектування, будiвництво, введення в дiю об'єктiв, що негативно впливають на стан зе-мель; невиконання вимог щодо використання земель за їх цiльовим при-значенням; порушення стpокiв повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язкiв щодо приведення їx у стан, придатний для використання за призначенням; знищення межових знакiв; приховуван-ня вiд облiку i реєстрацiї та перекручення даних про стан земель, розмiри та кiлькiсть земельних дiлянок; непроведення рекультивації порушених земель; знищення або пошкодження протиерозiйних i гiдpoтехнiчних споруд, захисних насаджень; невиконання умов знiмання, збереження i нанесення родючого шару фунту; самовiльне вiдхилення вiд проектiв землеустрою; ухилення вiд державної peєcтрацiї земельних дiлянок та подання недостовiрної iнформацiї щодо них; порушення строків розгля-ду заяв щодо вiдведення земельних ділянок.

Наведений перелiк не є вичерпним. Тому законодавством України можуть бути встановленi й iншi види земельних право порушень. До них, зокрема, можна вiднести придбання земельних дiлянок за рахунок доходiв, отриманих вiд злочинної дiяльностi, та іншi види порушень земельного законодавства. Таким чином, земельне правопорушення являє собою винну, протиправну дiю чu бездiяльнicть, що суперечить пpaвoвим нормам рацiонального використання земельниx ресурсiв, пе-решкоджає здiйсненню прав i законних iнтересiв власникiв землi та землекористувачiв, порушує встановлений державою порядок управлiння земельним фондом як нацiональним багатством нашоi кpaїни.

Земельнi правопорушення залежно вiд ступеня їх суспiльної небезпечностi можна подiлити на злочини i проступки. Злочинами у галузi земельного правопорядку вважаються дiяння, закрiпленi як такi у КК України. Iншi неправомiрнi дiї, що порушують земельний право-порядок, визнаються проступками. У тeopiї права їx часто пiдроздiляють на цивiльно-правовi, дисциплiнарнi та адмiнiстративнi. Iнодi видiляють також процесуальнi правопорушення. Окремi автор и вважають, що yci проступки (правопорушення) можна розрiзняти за галузевою ознакою. Тому невиконання приписiв земельного законодавства є нiчим iншим, як земельним правопорушенням.

Найбiльш загальна класифiкацiя земельних правопорушень, за вчинення яких передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, дозво-ляє видiлити тaкi групи неправомiрних дiй: порушення затвердже-ної мiстобудiвної документації при вiдведеннi земель i протиправнi дії посадових та юридичних осiб, що спричинили самовiльне зайнят-тя земель; порушення встановленого режиму використання земель з особливими умовами їх використання; нерацiональне використання сiльськогосподарських земель, невиконання обов'язкових заходiв щодо полiпшення якостi земель та охорони грунтів відводної вітрової ерозiї та запобiгання iншим негативним процесам; використання земельних дiлянок не за їх цiльовим призначенням, а також способами, що приво-дять до псування земель; ухилення вiд виконання чи несвоєчасне вико-нання приписiв посадових осiб, якi здiйснюють державний контроль за використанням i охороною земель; порушення прав i закон них iнтepeciв власникiв земельних дiлянок та землекористувачiв.

Чинному законодавству вiдомi чотири види юридичноi вiдповiдальностi за вчинення тих або iнших правопорушень: кримiнальна, адмiнiстративна, дисциплiнарна, цивiльно-правова. Однак у Ст. 211 ЗК не мiститься вказiвки на можливiсть застосування за вчинення земель-них правопорушень дисциплiнарної

вiдповiдальностi. Проте з цього аж нiяк не випливає, що до тaкoї вiдповiдалыюстi не можна притягати осiб, винних у порушеннi вимог зе-мельного законодавства.

Вiдповiдно до концепцiї системи українського права нормами земель-ного права здiйснюється переважно позитивне регулювання певної гру-пи правовiдносин. А в разi порушення земельного законодавства поруш-ники - фiзичнi та юридичнi особи, притягуються до цивiльно-правової, адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi. Виняток станов-лять положення Ст. 212 ЗК, що встановлюють специфiчний засiб захис-ту вiд земельних правопорушень, наявнiсть якого дaє привiд говорити про iснування окремого виду юридичної вiдповiдальностi - земельно-правової. При застосуваннi положень коментованої глави слiд врахову-вати, що в нiй дано розширене тлумачення категорiї вiдповiдальностi, яка за обсягом є бiльш близькою визначенню поняття захисту (див. коментар до Ст. 212 ЗК). Вона передбачає як заходи вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, так i засоби захисту суб'єктивних прав i охо-ронюваних законом iнтepeciв. Необхiдною умовою застосування заходiв вiдповiдальностi є вина порушника, притягнення до вiдповiдальностi передбачає покладання на порушника додаткових несприятливих наслiдкiв. Не заходами, а скорiше, засобами захисту в земельному правi є повернення самовiльно зайнятих земель, визнання недiйсними угод, укладених з порушенням земельного законодавства. У п. 1 Ст. 211 ЗК не

тiльки передбаченi пiдстави притягнення до юридичної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, а й наведено перелiк земельних правопорушень, вчинення яких тягне застосування заходiв захисту прав та охоронюваних законом iнтepeciв субєктiв земельних правовiдносин.

Iншою специфiчною рисою земельних правопорушень є те, що певна дiя чи бездiяльнiсть порушника може одночасно посягати на два об'єкти правової охорони. Зокрема, самовiльне зайняття земельної дiлянки по-сягає на встановлений порядок використання й охорони земель i в силу цього є пiдставою для притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за Ст. 531 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення. Вод-ночас притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не вiдновлює порушених прав особи, яка мaє право на самовiльно зайняту дiлянку. У цъому разi слiд звернути увагу на iнший об'єкт земельного правопору-шення права та законнi iнтереси власника землi або землекористувача.

Адміністративна відповідальність – є найбiльш поширеним видом юридичної вiдповiдальностi за земельнi правопорушення. Вона також має каральний характер. Основний вид адмiнiстративного стягнення –адмiнiстративний штраф, що накладається у встановленому порядку державними органами й органами місцевого самоврядування.

Адміністративна вiдповiдальнiсть застосовується за адмiнiстративнi правопорушення. Згiдно зi Ст. 9 КУпАП адмiнiстративним правопору-шенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дiя або бездiяльнiсть, що посягає на державний чи суспiльний порядок, власнiсть, права i свободи громадян, встановлений порядок управлiння i за яку за-конодавством передбачено адміністративну вiдповiдальнiсть.

Вiдповiдно до Ст. 213 КУпАП справи про адмiнiстративнi правопо-рушення розглядаються такими державними органами: адміністратив-ними комiсiями при виконавчих комітетax сiльських, селишних, мiських рад, мiсцевими судами (суддями мiсцевих судiв), органами внутрiшнiх справ, органами державних iнспекцiй i iншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те чинним адмiнiстративним законодав-ством. Зокрема, згiдно зi Ст. 238-1 КУпАП органи земельних pecypciв розглядають справи. про адмiнiстративнi правопорушення, пов'язанi з порушеннями законодавства в галузi використання й охорони земель та регулювання земельних вiдносин. Зокрема, предметом їx розгляду є: пошкодження i забруднення сiльськогосподарських та iнших земель (Ст. 52); порушення правил використання земель (Ст. 53); самовiльне зайняття земельної дiлянки (Ст. 53-1); приховування чи перекручення даних земельного кадастру (Ст. 53-2); несвоєчасне повернення тимча-сово займаних земель або неприведення їx у стан, придатний для вико-ристання за призначенням (Ст. 54); самовiльне вiдхилення вiд проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою (Ст. 55); знищення межових

знакiв (Ст. 56); невиконання закон них розпоряджень або приписiв по-садових осiб opraнів земельних pecypciB (Ст. 188-5). Вiдповiдно до Ст. 242-1 КУпАП органи спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузi екології та природних pecypciв України вправi розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення, передбаченi статтями 52-55, 57-74 КУпАП.

Порушення порядку використання земель сiльськогосподарськими виробниками, допущенi з боку посадових осiб, псування землi при проведеннi будiвельних та iнших робiт, самовiльна змiна режиму ви-користання землi, невжиття належних заходiв для охорони земель заподiюють шкоду земельним ресурсам i слугують пiдставою для засто-сування заходiв адмiнiстративного впливу. Цi та iншi адмiнiстративнi правопорушення в галузi земельних вiдносин згiдно зi Ст. 13 Конституцiї посягають на об'єкти права власностi Українського народу.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення земельного законо-давства покладається як на посадових осiб, так й на осiб, якi вчинили про-ступки, не пов'язанi з виконанням службових обов'язків. Це може мати мiсце, наприклад, при потравi посiвiв i насаджень сiльськогосподарських пiдприємств, невжиттi заходiв щодо боротьби з бур'янами тощо. Посадовi особи пiдприємств несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушен-ня порядку й умов землекористування (невжиття заходiв щодо охорони грунтів Biд ерозiї, використання земельних дiлянок не за їx цiльовим призначенням, порушення затверджених проектiв землеустрою тощо), а також за порушення вимог щодо рацiонального використання земель (забруднення земель виробничими вiдходами, стiчними водами, несвоє-часне повернення займаних yгiдь тощо).

Вiдповiдно до Ст. 14 КУпАП посадовi особи пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi лише за вчинення адмiнiстративних правопорушень, пов'язаних з недодержанням правил, забезпечення ви-конання яких входить до кола їx службових обов'язкiв. якщо посадо-ва особа вчинила проступок, не пов'язаний з виконанням службових обов'язкiв, вона несе вiдповiдалънiсть нарівнi з громадянами.

У КУпАП визначено, що адмiнiстративний проступок - це протиправ-на дiя чи бездiяльнiсть. Протиправний характер адміністративного про-ступку випливає з факту його заборони законом, зокрема земельним за-конодавством. якщо яка-небудь особа притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, мають бути встановленi протиправнiсть дiй чи бездiяльностi та наявнiсть вини. Кодекс мiстить перелiк обставин, що обтяжують або пом'якшують адмiнiстративну вiдповiдальнicть (статтi 34 i 35), а також обставин, якi виключають можливiсть застосування адмiнiстративної вiдповiдальностi (статтi 17-20).

На думку деяких дослiдникiв, залежно вiд конкретного виду об'єктiв yci земельнi правопорушення можна умовно подiлити на двi групи: влас-не земельнi правопорушення i земельнi право порушення екологiчної спрямованостi. Причому першi у свою чергу можна подiлити на земельнi правопорушення майнового характеру та земельнi правопорушення у сферi управлiння.

До земельних правопорушення екологiчної спрямованостi мож-на вiднести тодi, коли їx об'єктом є земля як природний об'єкт, тобто вчинення земельного правопорушення пов'язане з заподiянням шкоди землi. Зазначену групу земельних правопорушень складають такi скла-ди: псування i забруднення сiльськогосподарських та iнших земель (Ст. 52 КУпАП); порушення правил використання земель (Ст. 53) тощо. До земельних правопорушень майнового характеру можуть бути вiднесенi такi адмiнiстративнi проступки: самовiльне зайняття земельної дiлянки (Ст. 53-1 КУпАП); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель (Ст. 54) тощо. До земельних правопорушень у сферi управлiння нале-жать такi склади: приховування чи перекручення данних земельного ко-даксу (Ст. 53-2 КУпАП); неповiдомлення (приховання) або надання не-правдивої інформацiї про загрозу посiвам, деревни м насадженням, iншiй рослинностi вiдкритого чи закритого грунту, а також продукцiї рослин-ного походження вiд шкiдливих органiзмiв (п. 3 Ст. 83-1); самовiльне будiвництво будiвель або споруд (Ст. 97) тощо.

Такий подiл багато в чому має умовний характер, оскiльки, напри-клад, такi правопорушення, як несвоєчасне повернення тимчасово займа-них земель чи неприведення їx у стан, придатний для використаннязгідно з 1)( призначенням мають ознаки складу, який не тiльки характеризу-ється екологiчною спрямованiстю, а й є правопорушенням майново-го характеру (Ст. 54 КУпАП). Мета цiєї статті полягає у забезпеченнi адмiнiстративно-правовими засобами порядку тимчасового користуван-ня землями, запобiгання заподiянню економiчної шкоди власникам землi та землекористувачам i екологiчної шкоди землям як компоненту навко-лишнього природного середовиша. Сфера застосування cтaнi охоплює дiяльнiсть рiзних осiб, якi одержали землю у тимчасове користування для проведення розвiдувальних робiт чи iнших потреб.

У Ст. 54 КУпАП мiстяться три склади адміністративних правопору-шень:

1)         несвоєчасне повернення тимчасово займа них земель об'єктивна сто-рона – бездiяльнiсть, тобто неповернення тимчасово займаних земель протягом тepмiну, на який вони були наданi, якщо цей тepмiн не було продовжено у встановленому порядку;

2)         невиконання обов'язкiв щодо приведення тимчасово займаних земель у стан, придатний для використання oстaннix за їх призначенням, що

дiстає вияв у бездiяльностi, тобто невиконаннi дiй, передбачених за-коном, договором, рiшенням про надання земель у користування; 3) невиконання умов знiмання, збереження i нанесення родючого шару грунту, що також дiстає вияв у невиконаннi дiй, передбаче-них законом, договором, рiшенням про надання землi у користуван-ня. Зокрема, вiдповiдно до ч. 2 Ст. 166 ЗК землi, якi зазнали змiн у структypi рельєфу, екологiчному cтaнi грунтів i материнських порiд та у гiдрологiчному режимi внаслiдок проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт, пiдлягають рекультивацiї. А вона повинна бути спрямована й на вiдновлення фунтового покриву. За загальним правилом згiдно з ч. 2 Ст. 168 ЗК власники земельних дiлянок та землекористувачi не мають права здiйснювати зняття та перенесення фунтового покриву земельних дiлянок без спецiального дозволу органів, що здiйснюють державний контроль за використанням i охороною земель.

У Ст. 52 КУпАП передбачено склад адмiнiстративного правопору-шення, що полягає у псуванні та забрудненнi сiльськогосподарських та iнших земель. У зазначенiй станi мiстяться три самостiйнi склади пра-вопорушень – псування сiльськогосподарських та iнших земель; забруд-нення земель хiмiчними i радiоактивними речовинами, нафтою та на-фтопродуктами, неочишеними стiчними водами, виробничими й iншими вiдходами; невжиття заходiв щодо боротьби з бур'янами.

Псування земель може бути здiйснене шляхом механiчного впли-ву на них, наприклад, у результатi зняття родючого шару фунту при прокладаннi дорiг, невиконання заходiв щодо рекультивацiї земель, пiд час риття канав, проїзду важкого транспорту. Забруднення земель яв-ляє собою погiршення в результатi антропогенної дiяльностi якостi зе-мельних дiлянок, у тому числi позбавлених ро- дючого шару (кам'янистi поверхнi, кар'єри тощо), що характеризується збiльшенням вмісту у фунтах хiмiчних речовин чи рiвня радiацiї порiвняно з їх показниками, якi iснували ранiше (фоновими або на початок порiвняльного перiоду) [33,с.255]. Це правопорушення полягaє у безгосподарському використаннi земель, внаслiдок якого вiдбувається виснаження, перезволоження, забо-лочування, переущiльнення грунтiв i у кiнцевому пiдсумку - втрата такиx властивостей, як родючiсть.

У КУпАП не передбачаються як самостiйний склад адмiнiстративного проступку псування i знищення родючого шару грунту. Залежно вiд того, в результатi чого сталося таке псування чи знищення, це земель-не правопорушення повинне квалiфiкуватися за Ст. 52 (якщо це сталося внаслiдок забруднення), Ст. 53 (якщо настання негативного результату зумовлено порушенням правил використання земель, не пов'язаним з їх забрудненням) або за Cт. 54 (якщо псування чи ушкодження родючого

шару грунту є результатом порушення правил його зняття, збереження i нанесення). Комплексне псування i знищення родючого шару грунту нaстaє внаслiдок часткового або повного руйнування грунтового покри-ву, що характеризується погiршенням його фiзичного i бiологiчного ста-ну, а також зниженням (втратою) родючостi грунтів, внаслiдок чого ви-користання земельної дiлянки стає неможливим чи викликає потребу у запровадженнi спецiальних обмежень, включаючи консервацiю земель з метою здiйснення заходiв, спрямованих на вiдновлення родючостi грун-тів.

Крім застосування заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi поcaдoвi особи держкомзему вiдповiдно до пiдп.8 и п.6 тимчасового положення про порядок здiйснення його органами державного контролю за вико-ристанням i охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему від 29 липня 1993 р. № 65, вправі вносити до органів виконавчої влади або виконавчих органів мiсцевого самоврядування питання про припинення розробки корисних копалин i торфу, проведення геологорозвiдувалъних, дослiдницьких чи iнших робiт, якщо вони провадяться з порушенням земельного законодавства i можуть призвести до знищення, забруднен-ня, псування, засолення, заболочування родючого шару фунту та iнших процесiв, що знижують продуктивнiсть земель.

Якщо порушення правил використання земель не пов’язане з їх псу-ванням i забрудненням або порушенням правил зняття, збереження i на-несення родючого шару грунту, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за ньо-го настає за Ст. 53 КУпАП. Вона передбачає чотири самостiйнi склади правопорушень.

Перший з цих складiв - використання земель не за їх цiльовим при-значенням, тобто не згiдно з тими цiлями, для досягнення яких нaдaнi земельнi дiлянки. Це може дiставати вияв у змiнi режиму земель, цiлей їх надання, зафiксованих у вiдповiдних рiшеннях у тому разi, наприклад, коли замiсть виробництва сiльськогосподарської продукцiї на них зво-дяться промисловi об’єкти.

Другий склад – невиконання природоохоронного режиму вико-ристання земель – це таке їх безгосподарське використання, що дiстає вияв у невиконаннi обов’язкових заходiв щодо полiпшення якостi зе-мель та охорони грунтів вiд вітрової, водної ерозiї й iнших процесiв, якi погiршують стан грунти. Невиконання природоохоронного режи-му полягає у бездiяльностi, тобто невиконаннi дiй, операцiй i процедур агротехнiчного, мелiоративного, гiдротехнiчного й iншого характеру, спрямованих на полiпшення стану i пiдвищення якостi грунтів, а та кож у таких дiях, за яких вiдповiднi заходи здiйснюються, але з порушенням термінів, технологiй та iнших вимог, що, фактично, не дaє очiкуваного або потрiбного результату.

Tpeтім складом є проектування, розмiщення, будiвництво, введен-ня в експлуатацiю об’єктiв, якi негативно впливають на стан земель. Пiд таким правопорушенням розумiють впровадження таких, що не пройшли вiдповiдну експертизу, технологiй здiйснення мелiоративних, культуртехнiчних, рекультивацiйних та iнших робiт, розробка кap’єpiв, створення очисних споруд, спецiальних сховищ та iнших об’єктiв з по-рушенням затвердженої документацiї, норм i правил, що призводить до погiршення стану земель на данiй дiлянцi, а також на територiях, якi при-лягають до неї, i породжує необхiднiсть встановлення обмежень щодо ви-користання земель.

Четвертий склад являє собою неправильну експлуатацiю, знищен-ня чи пошкодження протиерозiйних i гiдротехнiчних споруд, захисних лiсонасаджень.

У Ст. 53-1 КУпАП передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за самовiльне зайняття земельної дiлянки. Суть даного правопорушен-ня полягає у самовiльному зайняттi особою чужої земельної дiлянки i використаннi без наявностi законних пiдстав, тобто за вiдсутностi оформ-леного у встановленому порядку права власностi чи iншого передбаче-ного законодавством права на землю. Одним iз способiв самовiльного зайняття земельних дiлянок є заволодiння ними без дозволу органів, уповноважених приймати рiшення про надання дiлянок.

Вiдповiдно до Ст. 125 ЗК склад цього адмiнiстративного проступку формують ситуацiї, за яких особа займає земельну дiлянку до моменту отримання нею документа, що посвідчує її право на неї, та його держав-ної peєcтpaцiї або приступає до використання дiлянки до встановлення її меж у нaтypi (на мiсцевостi).

Особа, яка самовiльно зайняла земельну дiлянку, зобов’язана самостiйно i за власний рахунок привести останню у стан, придатний для її використання за призначенням, а у разi потреби знести зведенi нею будiвлi. Оскiльки притягненням до адмiнicтративної вiдповiдальностi не вирiшується питання повернення земельної дiлянки її законному володiльцю (власнику), у разi виникнення спору питання повернення дiлянки може бути вирiшене у судовому порядку шляхом пред’явлення позову на пiдставi Ст. 212 ЗК, а також положень про захист права власностi, закрiплених у Законi «Про власнiсть».

У Ст. 53-2 КУпАП закрiплено такий склад земельного право пору-шення, як приховування чи перекручення даних земельного кодексу. Пе-редбачена вiдповiдальнiсть за два склади правопорушень за перекручен-ня даних земельного кадастру i за приховування iнформацiї про наявнiсть земель запасу чи резервного фонду. Земельний кадастр ведеться згiдно з положенням, затвердженим постановою Кабiнету Mіністрів України вiд 12 сiчня 1993 р. № 15, для забезпечення мiсцевих рад, зацiкавлених

осiб вiдомостями про природний, господарський стан i правовий режим земель з метою органiзацiї їx рацiонального використання та охорони, регулювання земельних вiдносин, землеустрою, обrpунтування розмiру плати за землю.

При реалiзацiї права на створення фермерського господарства вiдповiдно до ч. 2 Ст. 4 Закону «Про селянське (фермерське) господар-ство» земельнi дiлянки передаються iз земель запасу, а також iз земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку. Резервний фонд зе-мель згiдно з ч. 9 Ст. 25 ЗК створюється органами виконавчої влади або мiсцевого самоврядування у процесi приватизацiї державних i комуналь-них сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй у розмiрi до 15% площi ycix сiльськогосподарських yгiдь, якi були у постiйному користуваннi вiдповiдних пiдприємств, установ та органiзацiй, i знахо-дяться у державнiй чи комунальнiй власностi. Суб’єктом даного право-порушення може бути виключно посадова особа.

У Ст. 55 КУпАП передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльний вiдступ вiд проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. Обов’язок додер-жання зазначених проектiв випливає з обов’язку власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв забезпечувати використання цих дiлянок за їx цiльовим призначенням, що передбачено ч. 1 Ст. 91 i ч. 1 Ст. 95 ЗК. окремi норми земельного законодавства прямо вказують на обов’язок власникiв землi i землекористувачiв ефективно використовувати землi вiдповiдно до проектiв внутрiшньогосподарського землеміст (Ст. 12 За-кону України «Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство») i фермерських господарств (Ст. 11 Закону «Про селянське (фермерське) господарство»).

Згiдно зi Ст. 186 ЗК проекти землеустрою сiльськогосподарських пiдприємств, установ i органiзацiй, особистих селянських, фермерських господарств пiсля погодження їх iз сiльськими, селищними, мiськими ра-дами або районними держав ними адмiнiстрацiями розглядаються i за-тверджуються власниками землi або землекористувачами, тобто самими пiдприємствами, установами, органiзацiями або громадянами. Зазначенi проекти пiдлягають державнiй експертизi, здiйснюванiй органом по зе-мельних ресурсах.

КпАП (Ст. 56) встановлює адмiнiстративну вiдповiдальнicть за зни-щення межових знакiв. Межовими спорудами (знаками) вiдповiдно до Ст. 108 ЗК є тaкi споруди (знаки), якi вiдокремлюють суciднi земельнi дiлянки. Ними можуть бути рослинна смуга, стежка, рiвчак, канал, cтiнa, паркан, а також згiдно зi Ст. 109 ЗК дерево, кущ тощо.

У Ст. 97 КпАП встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за самовiльне будiвництво будiвель або споруд. Притягнення до вiдповiдальностi за дiяння, що утворюють склад цього правопорушення,

та кож є одним iз заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi, оскiльки цей проступок пов’язаний з порушенням встановленого порядку вико-ристання земель. Вiдповiдно до Ст. 24 Закону «Про планування i забу-дову територiй» фiзичнi та юридичнi особи, якi мають нaмip здiйснити будiвництво об’єктiв мiстобудування на земельних дiлянках, що нале-жать їм на правi власностi чи користування, зобов’язані одержати вiд виконавчих органів вiдповiдних рад, Київської та Севастопольської мiських державних aдмiнicтpaцiй у разi делегування їм таких повнова-жень вiдповiдними радами дозвiл на будiвництво зазначеного об’єкта. Цей дозвiл, однак, не дaє права розпочинати будiвельнi роботи. На його пiдставi замовники можуть лише одержувати вихiднi данi, необхiднi для проектування, здiйснення проектно-розвiдувальних робiт та одержання дозволу на виконання будiвельних робiт. Тому дiї особи, яка приступає до будiвництва будiвлi або споруди до одержання зазначеного дозволу, повиннi квалiфiкуватися за Ст. 97 КУпАП.

Пiсля цього забудовник згiдно зi Ст. 29 зазначеного Закону зобов’язаний одержати дозвiл на виконання будiвельних робiт. Цей дозвiл є документом, що посвiдчує право забудовника i пiдрядника на виконання будiвельних робiт, пiдключення об’єкта будiвництва до iнженерних ме-реж i споруд, видачу ордерiв на проведення земляних робiт. Дозвiл на ви-конання oстaннix дають iнспекцiї державного архiтектурно-будiвельного контролю. Особи, якi виконують будiвельнi роботи без дозволу або без проекту чи з вiдхиленням вiд нього, а також тi, котpi не додержу-ють державних стандартiв, норм i правил при розмiщеннi, будiвництвi та реконструкцй об’єктiв, можуть бути притягнутi до адмiнiстративної вiдповiдальностi за Ст. 96 КУпАП.

За потраву посiвiв i насаджень сiльськогосподарських пiдприємств також передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнicть (Ст. 104 КУпАП). потрава дiстає вияв у пошкодженнi чи знищеннi сiльськогосподарських культур, а також полезахисних насаджень, плодовоягiдних та iнших на-саджень домашньою худобою, птахами або автомобiльним чи кiнним транспортом. потравою також визнається стравлювання ciнa в стогах i трав на лугах.

Норми про вiдповiдальнiсть за потраву передбачають не тiльки вiдшкодування шкоди, заподiяної потравою, а й сплату штрафу. Особи, виннi у потравi посiвiв, cтогів та пошкодженнi насаджень сiльськогосподарських пiдприємств, установ, органiзацiй, несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу. Потрава посiвів, пошкодження чи знищення зiбраного врожаю сiльськогосподарських культур, що знаходиться у полi, пошкодження насаджень сiльськогосподарських пiдприємств худобою i птахами тягне накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд одного до п’яти, а на посадових осiб

-          вiд трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян. По-

вторне вчинення зазначених дiй протягом року пiсля накладення штрафу

за таке саме правопорушення тягне накладення штрафу на громадян - у

розмiрi вiд трьох до семи, а на посадових осiб - вiд п’яти до восьми нео-

податковуваних мінімумів доходiв громадян.

Проїзд по посiвах чи насадженнях на автомобiлi, трактopi, комбайнi або iншiй машинi тягне накладення штрафу в розмiрi вiд одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, а на гузовому транспортi

-          вiд 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходiв громадян (Ст.

104      КУпАП).

За невжиття заходiв щодо боротьби з бур’янами може наставати

адмiнiстративна вiдповiдальнiсть керiвникiв як сiльськогосподарських, так i несiльськогосподарських пiдприємств, установ, opгaнізацiй, їx працiвникiв, членiв кооперативних пiдприємств та opraнізацiй, а також громадян –землекористувачiв i власникiв землi.

Якщо сiльськогосподарськi пiдприємства, власники землi та землекористувачi не видаляють зi своїх дiлянок бур’яни, виконком мiсцевої ради вправi зробити їм попередження i покласти на них обов’язок щодо здiйснення заходiв, спрямованих на боротьбу з бур’янами протягом певного тepмiну. На осiб, якi не вжили пiсля цього заходiв для знищення бур’янiв, накладається штраф вiдповiдно до Ст. 105 КУпАП: на грома-дян - у розмiрi вiд чотирьох до десяти, а на посадових осiб - вiд восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян. Згiдно зi Ст. 218 КУпАП розглядають справ и про адмiнiстративнi правопору-шення i приймають рiшення про накладення штрафiв вiдповiдно до Ст.

105      цього Кодексу адмiнiстративнi комiciї виконавчих oрганів мiських

рад. Органи державної служби з карантину рослин згiдно зi Ст. 238-2

КУпАП також мають право розглядати справи про адмiнiстративнi пра-

вопорушення, пов’язанi з порушенням правил боротьби з карантинними

шкiдниками i хворобами рослин та бур’ янами. Вiдповiдно до Ст. 255

КУпАП провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення

пов’язанi з порушенням правил боротьби з бур’янами, за Ст. 105 цього

Кодексу порушується складанням протоколiв уповноваженими на те по-

садовими особами органiв державної служби з карантину рослин, а також

уповноваженими посадовими особами виконавчих комiтeтiв сiльських,

селищних, мiських рад.

Застосування заходiв адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушен-ня земельного законодавства повинно фунтуватися на вимогах закону. Щодо цього у Ст. 7 КУпАП зазначено, що нixто не може бути пiдданий заходу впливу у зв’язку з адмiнiстративним правопорушенням iнакше, як на пiдставах та у порядку, встановлених законодавством. Порушен-ня провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення повиннi

здiйснюватися з додержанням законностi й правопорядку. Уповноваже-ними органи та посадовi особи застосовують заходи адмiнicтративного впливу у межах їхньої компетенцiї та у повнiй вiдповiдностi з законодав-ством.

Заходи адмiнiстративної вiдповiдальностi застосовуються до правопорушникiв органами земельних pecypciв згiдно зi Ст. 238-1 за правопорушення, передбаченi статтями 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 КпАП, iнспекцiєю державного архiтектурно-будiвельного контролю вiдповiдно до Ст. 244-6 за проступки, передбаченi статтями 96 i 97 КУ-пАП, адмiнicтративними комiciями сiльських, селищних рад i виконко-мами сiльських, селищних, мiських рад згiдно зi статтями 218 i 219 цього Кодексу за правопорушення, передбаченi Ст. 104 КпАП. Пiдставою для розгляду справи про порушення земельного законодавства є протокол, складений уповноваженою на те особою вiдповiдно до Ст. 255 КУпАП.

У протоколi зазначаються: дата i мiсце його складення, посада, прiзвище, iм’я, по батьковi особи, яка склала протокол; вiдoмостi про осо-бу порушника, мiсце, час вчинення й cутність адмiнiстративного право-порушення; нормативний акт, що передбачає вiдповiдальнiсть за дане правопорушення; прiзвища, адреси свiдкiв i потерпiлих, якщо вони є; пояснення порушника; iншi вiдoмостi, необхiднi для вирiшення. спра-ви. Протокол пiдписують особа, яка його склала, особа, котра вчинила правопорушення, а також свiдки та потерпiлi. У разi вiдмови особи, яка вчинила правопорушення, вiд пiдписання протоколу, у ньому робить-ся запис про це. Правопорушник мaє право висловлювати зауваження щодо змicту протоколу, а також викладати мотиви своєї вiдмови вiд його пiдписання.

На виконання положень КУпАП наказом Держкомзему України вiд 8 квiтня 1993 р. № 25 було затверджено порядок розгляду справ про адмiнicтративнi правопорушення земельного законодавства його органа-ми. Згiдно з цим документом процедура розгляду зазначених справ має розпочинатись з оформлення вiдповiдних документiв iнспекторами по використанню й oxopонi земель. У Ст. 144 ЗК також закрiплена проце-дура, що вiдрiзняється вiд тiєї, яка передбачена КУпАП. Вiдповiдно до ч. 1 цiєї статтi у разi виявлення порушення земельного законодавства державний iнспектор по використанню й oxopонi земель складає прото-кол про порушення та видає особi, яка допустила порушення, вказiвку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила по-рушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказiвки державного iнспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, він згiдно з законом накладає на таку особу адмiнiстративне стягнення та повторно видає вказiвку про припинення правопорушення чи усунення його наслiдкiв у 30-денний строк.

У Ст. 144 ЗК прямо не вказано на те, при притягненнi за якi право-порушення у сферi земельного права мaє застосовуватись зазначена процедура. Враховуючи розмiщення i найменування Ст. 144 ЗК, мож-на дiйти висновку, що ця процедура насамперед може застосовуватись при здiйсненнi провадження у справах про земельнi правопорушення, вiднeceнi до вiдання органів земельних pecypciв. Оскiльки у Ст. 144 ЗК не визначено, що треба вiдносити до таких правопорушень, можна зро-бити припущення, що йдеться про правопорушення, перелiченi у п. 5 Ст. 143 ЗК. Причому в ч. 1 Ст. 144 ЗК не зазначено, що така процеду-ра може бути застосована виключно до землекористувачiв, оскiльки для позначення правопорушника вжито тepмiн «особа». Це дозволяє зроби-ти висновок, що правило, викладене у ч. 1 Ст.. 144 ЗК, можна застосо-вувати й до власникiв земельних дiлянок у разi порушення ними вимог земельного законодавства, передбачених пунктами «а» i «б» Ст. 143 ЗК. Що ж до справ про правопорушення, якi не пiдпадають пiд визначення п. «б» Ст. 143 ЗК, то вiдповiдно до ч. 1 Ст. 144 цього Кодексу вказiвка про усунення порушення державного iнспектора по використанню й oxopонi земель не є обов’язковою умовою притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Форми вказiвки про припинення порушення земельного законодав-ства, протоколу про це порушення, постанови про накладення штрафу за нього та iнших документiв наведенi у зазначеному вище Порядку розгля-ду органами Держкомзему справ про aдмiнiстративнi правопорушення земельного законодавства.

Згiдно зi Ст. 40 КУпАП якщо в результатi вчинення aдмiнicтpaтивного правопорушення особi заподiяно майнову шкоду, aдмiнiстративна комiсiя, виконком сiльської, селищної, мicької ради при вирiшеннi пи-тання про накладення стягнення, вправi одночасно вирiшувати питання про вiдшкодування винним цiє шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мiнiмyмiв доходiв громадян, а суддя - незалежно вiд розмiру заподiяної шкоди. Вiдповiдно до Ст. 329 КУпАП постанова у справi про адмiнiстративне правопорушення в частинi вiдшкодування майнової шкоди виконується згiдно з положеннями цивiльного проце-суального законодавства i є виконавчим документом. Ця постанова по-винна бути виконана не пiзнiше 15 днiв з дня вручення її копiї виннiй особi.

Найбiльш поширеним видом адмiнiстративних стягнень є штраф. Розмiр останнього визначається в межах санкцій конкретної статтi КУ-пАП з урахуванням тяжкостi вчиненого проступку, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, а також обставин, що пом’якшують або обтяжують адмiнiстративну вiдповiдальність.

Адмiнiстративне стягнення може бути накладене не пiзнiше двох мiсяцiв з дня вчинення правопорушення, а при право порушеннi, що три-ває, – двох мiсяцiв з дня його виявлення. Штраф, накладений на грома-дянина або посадову особу, мaє бути сплачений не пiзнiше 15 днiв з дня вручення постанови про його накладення, а у разi оскарження чи опро-тестування такoiї постанови не пiзнiше 15 днiв з дня повiдомлення про залишення скарги чи протесту без задоволення. Якщо штраф узазначе-ний тepмiн не сплачено, вiн стягується у примусовому порядку.

Якщо у диспозицiї статей про адмiнiстративнi правопорушення у сферi земельного права зазначенi спецiальнi суб’єкти цих правопору-шень – посадовi особи, зазначенi норми не застосовуються до працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, якi не є посадовими особами, що при-пустилися порушень в сферi земельного права. Ці норми не можуть та-кож застосовуватись при порушеннi громадянами-землекористувачами правил присадибного землекористування.