4. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних дiлянок


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Право дарування земельної ділянки мають власники землі (громадя-ни i юридичні особи). Загальні положення про дарування, так само як i при регулюванні інших цивiльно-правових угод, регулюються цивільним законодавством.

По договору дарування одна сторона безоплатно передає iншiй сто-роні земельну дiлянку у власнiсть.

Для забезпечення угоди дарування розроблена спеціальна форма до-говору дарування земельної ділянки.

У вiдповiдностi з вимогами Земельного кодексу України – власник земельної дiлянки може передавати земельну ділянку або її частину у власнicть громадянину, юридичний особi, а також державi або органу місцевого самоврядування за договором дарування.

Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування мо-жуть відмовитися вiд договору дарування земельної ділянки, якщо вона несе небезпеку для життя i здоров’я громадян, тваринного i рослинного світу або обтяжена боргами, якi перевищують її вартість.

Дарування земель права державної i комунальної власності не допус-кається.

Громадяни та юридичні особи можуть відмовитися вiд дарованих зе-мельних дiлянок за будь-яких обставин.

Нотарiально посвiдчений договiр дарування земельної дiлянки або її частини є пiдставою для видачi новому власнику дiлянки державного акта на право власностi на землю.

Успадкування земельної дiлянки виникає на пiдставi цивiльного за-конодавства за заповiтом або законом. У разi успадкування за заповiтом право приватної власності виникає на пiдставi складеного у вiдповiдностi з законодавством заповiту власника земельної дiлянки в порядку та в стро-

ки, встановленi заповiтом i законом. Спадкоємець стaє власником землi пicля проходження процедури вступу до успадкування i peєстpaцiї права власностi в державних органах. Успадкування по закону здiйснюється в порядку, встановленому законом, у вiдповiдностi з правилами спадку-вання майна родичами померлого.

Згiдно з вимогами Земельного кодексу України у разi cмepтi грома-дянина право власностi на належну йому земельну дiлянку або її частину переходить у спадщину за заповiтом або законом на пiдставi цивiльного законодавства з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодек-сом.

Не допускається подiл мiж спадкоємцями земельної дiлянки, якщо це призводить до унеможливлення використання її запризначенням.

За вiдcутностi спадкоємцiв або у разi вiдмови вiд спадкоємства зе-мельна дiлянка передається у державну власнiсть.

У разi успадкування земельної ділянки особою, яка не досягла повно-ліття, її законні представники можуть до досягнення спадкоємцем повно-ліття передавати цю земельну ділянку в оренду. Cвiдoцтво про успадку-вання земельної дiлянки є пiдставою для видачi спадкоємцю державного акта на право власності на землю.

Земельна ділянка фермерського господарства, яка успадковується, подiлу мiж спадкоємцями не пiдлягає i передається тому iз членів гос-подарства або iз членів спадкоємцiв будь-якої черги, хто виявив бажан-ня вести фермерське господарство. Спадкоємець фермерського госпо-дарства повинен вiдповiдати вимогам Земельного кодексу. За наявностi декiлькох спадкоємцiв спiр про переважне право спадкоємця фермер-ського господарства розглядається в судовому порядку.

Спадкоємцi у разi вiдмови вiд участi у веденнi фермерського госпо-дарства мають право на вiдчуження земельної ділянки шляхом продажу фермерського господарства та одержання вiдповiдної частини спадщи-ни.

Із судового рiшення право приватної власностi на землю виникає у тих випадках, коли судом приймається рiшення про надання чи понов-лення права приватної власностi на землю громадянина чи юридичної-особи.

Дане рiшення приймається в порядку судового захисту права власнос-ті на землю. Способи захисту передбачені законодавством i вiдповiдають способам захисту права власностi на землю взагалi.

До пiдстав придбання земельної ділянки, що допускаються законом, вiдносяться: спадкування земельної дiлянки; придбання за давнiстю ко-ристування.

Виникнення права приватної власностi земельної дiлянки за давнicтю користування нею можливе лише у випадку довгого, вiдкритого i безпе-76

рервного володiння землею як своїм власним майном. Тому виключена можливість придбання права власності за давністю користування, якщо майно використовувалось особою на пiдставi договірних відносин чи якщо на протязі довгого часу основний володар визнавав дане майно сво-їм.

Початок строку придбання за давністю користування як підстави для виникнення права власності на земельну ділянку може йти з дати затвер-дження права приватної власності на землю в законодавстві України, тому що до цього моменту особа не може рахуватись власником держав-ної земельної ділянки “як своєї”.

Земельний кодекс України передбачає обмiн земельних дiлянок. Земельнi дiлянки, що перебувають у приватнiй власностi, можуть обмiнюватися одна на iншу в будь-якому спiввiдношеннi. У разi згоди особи, якi бажають обмiняти свої земельнi дiлянки, укладають угоду про обмiн, яка пiдлягає нотарiальному посвiдченню. Нотарiально посвiдчена угода є пiдставою для переоформлення державних aктів на право власностi на землю.

Угоди з питань дарування, успадкування, обмiну земельних дiлянок укладаються у письмовiй формi та нотарiально посвiдчуються.

Угоди щодо земельних дiлянок, на яких розмiщенi будинки, будiвлi i споруди, незалежно вiд прав на цi земельнi дiлянки, будинки, будiвлi i споруди оформляються одним договором.

Договiр повинен мicтити тaкi умови:

-          сторони угоди (прiзвище, iм'я та по батьковi громадяни на, назва юри-дичної особи);

-          вид угоди;

-          предмет угоди ( кадастровий план та опис земельної дiлянки, право-вий режим, у тому числi обмеження i сервiтути, кадастровий номер, данi про нерухоме майно, розмiщене на земельнiй дiлянцi);

-          пiдстави набуття особою прав на земельну дiлянку i роз мiщене на нiй нерухоме майно (приватизацiя, купiвля, успадкування );

-          вiдомостi про вiдсутнiсть заборон на здійснення угод щодо даної зе-мельної дiлянки i тісно пов'язаного з нею нерухомого майна;

-          diдoмостi про вiдcутнicть або наявнicть обтяжень земельної ділянки правами третіх осiб (застава, оренда, особливий режим використан-ня, сервітути, майнові права тощо );

-          дата передачi прав на земельну дiлянку;

-          цiна угоди;

-          зобов’язання cтopiн. У годи щодо земельних дiлянок вважаються укладеними з дня їх

нотарiального посвiдчення.

Застава земельної дiлянки - це спосiб забезпечення виконання зобов’язань.

З огляду на заставу кредитор (заставодержатель) мaє право в разi невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вapтocтi заставленої земельної дiлянки переважно перед iншими кредиторами. Застава (iпотека) зе-мельної дiлянки виникає у зв’язку з договором чи законом.

Предметом застави (iпотеки) може бути земельна дiлянка, що пере-буває у власностi громадянина чи юридичної особи, або частка в правi спiльної власностi на земельну дiлянку та земельна дiлянка, яка може бути вiдчужена заставодавцем i на яку може бути звернено стягнення.

Предметом застави може буги земельна дiлянка, яка переходить у власнicть заставодавця пiсля укладення договору застави.

Предметом застави не можуть буги земельнi дiлянки, що перебува-ють у державнiй або комунальнiй власностi, приватизaцiя яких заборо-нена вiдповiдно до вимог Земельного кодексу Укрaїни.

Земельна дiлянка, що перебуває у спiльнiй власностi, може бути пе-редана у заставу лише за згодою вcix власникiв.

Земельнi дiлянки, якi перебувають у громадян та юридичних осiб на правi власностi або оренди, за згодою власника можуть бути передані в заставу для забезпечення кредитних органiзацiй. Якщо в заставу пере-дається частина земельної дiлянки, попередньо встановлюються її межi. Особливостi застави земельної дiлянки регулюються законом.