Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Розділ 3. Види права землекористування в Україні 1. Право постійного землекористування : Земельне право : Бібліотека для студентів

Розділ 3. Види права землекористування в Україні 1. Право постійного землекористування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу Право постійного користу-вання земельною ді лянкою.

1.         Право постійного користування земельною ділянкою – це право воло-

діння і користування земельною ділянкою, яка пе ребуває у державній

або комунальній власності, без встанов лення строку.

2.         Права постійного користування земельною ділянкою із земель держав-

ної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи

та організації, що належать до дер жавної або комунальної власності.

Перехід до ринкових умов господарювання на землі в процесі здій-

снення земельної реформи та законодавче закріплення різних форм влас-

ності на землю істотно впливає на сферу застосування постійного земле-

користування.

Право землекористування прийнято розглядати в різних аспек тах. Як правовий інститут це право являє собою сукупність одно рідних правових норм, що визначають підстави, умови та порядок виникнення, здійснен-ня, зміни та припинення права на викорис тання земель.

Право землекористування як правовий інститут є похідним від ін-ституту права власності на землю. Крім того, сам характер вико ристання землі значною мірою визначається правом власності на землю. Право постійного користування земельною ділянкою – це самостійний різно-вид права землекористування, особливість яко го полягає в тому, що воно здійснюється без заздалегідь визначе них термінів.

Виникнення права постійного користування земельною ділян кою пов'язане з переходом земельної ділянки від власника до кон кретного по-стійного землекористувача зазначених правомочностей щодо володіння і користування землею. Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою здій снюється шляхом реалізації цих правомочностей.

Право володіння земельною ділянкою полягає в тому, що кон кретна особа – землекористувач – набуває можливість здійснюва ти господар-ське «панування» над цією земельною ділянкою. Пра во користування – це визнані законом можливості використання постійним користувачем земельної ділянки її корисних власти востей для задоволення власних матеріальних та інших потреб.

Конкретний зміст правомочностей володіння і користування по-стійного землекористувача визначається законом. Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ді лянкою може на-буватися за рахунок земель, що перебувають у державній або комуналь-ній власності. Перелік таких земель ви значається ст. 83 і 84 ЗК. Так, від-36

повідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, а також земельні ділянки за їх меж-ами, на яких розташо вані об'єкти комунальної власності. Це, зокрема, землі під заліз ницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і тру бопровідного транспорту, землі загального користування населе них пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, скве-ри, бульвари тощо); землі лісового та водного фондів, крім випадків, ви-значених ЗК тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЗК у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До державних земель, зокрема, належать: землі атомної енерге тики та космічної системи; землі оборони; землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають на-ціональне та загальнодержавне значення; землі під водними об'єктами загальнодержавного значення тощо.

Об'єктом права постійного землекористування є певна, інди відуально визначена і юридично відокремлена земельна ділянка (або її частина), яка перебуває у державній або комунальній влас ності, закріплена за конкретним державним або комунальним під приємством, установою чи організацією для використання згідно з її цільовим призначенням, тобто надана для конкретної цілі.

Об'єктами цього права є земельні ділянки, які надаються з усіх кате-горій земель, що належать до державної чи комунальної влас ності. Такі земельні ділянки, як правило, не підлягають передачі у приватну влас-ність і призначені для забезпечення публічних інте ресів.

Суб'єктами права постійного землекористування можуть бути лише державні та комунальні підприємства, установи та організа ції, тобто юридичні особи (ч. 2 ст. 92 ЗК). Це фактично означає, що не можуть ви-користовувати земельні ділянки на праві постійного землекористування фізичні особи та іноземні юридичні особи.

Юридичною особою новий Цивільний кодекс України (ст. 80) вважає організацію, створену і зареєстровану в установленому за конодавством порядку. Залежно від порядку створення закон роз різняє юридичні осо-би приватного права та юридичні особи пуб лічного права. Саме останні можуть набувати статусу постійних землекористувачів. Вони створю-ються розпорядчими актами Пре зидента України, органу державної вла-ди або органу місцевого самоврядування і функціонують для здійснення завдань публічного характеру.

Серед організаційно-правових форм юридичних осіб виокрем-люються установи та підприємства.

Установою вважається організація, створена однією або кіль кома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом

об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнен ня мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ст. 83 Цивільного кодексу).

Підприємство — це самостійний господарюючий статутний су б'єкт, який має статус юридичної особи і здійснює виробничу, на уково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відпо відного прибутку (дохо-ду).

Самостійними видами підприємств залежно від форми власно сті ви-ступають, зокрема, комунальне підприємство, засноване на власності від-повідної територіальної громади, і державне підпри ємство, засноване на державній власності.

Здійснюючи господарську діяльність, пов'язану з використан ням зе-мельної ділянки, юридична особа набуває земельних прав і виконує зе-мельні обов'язки, тобто набуває статусу постійного землекористувача.