5.3.5. Редукція побудників


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 

Загрузка...

Характерною рисою керівника, що знаходиться в критичному віці, є інфантилізация спонукачів. Суть цього процесу у тому, що на перше місце як домінуючі висуваються неконтрольовані розумом

емоційні спонукання «з дитинства». Маленька дитина спонукає емоціями, через які його потреби дають про себе знати дорослому. Дії зрілої і дорослої людини обумовлюються в різній мірі у різних людей їхніми життєвими орієнтирам і цілями. Як не дивно, керівник в критичному періоді починає все більш «наслідувати» дитину. Те-заурус його спонукачів наповнюється новим змістом. «Треба» пере-творюється на «хочу», «необхідно» перетворюється в «мені подоба-ється» і тому подібне, хоча як і раніше з його вуст звучать з вели-кою частотою слова «треба», «необхідно», «повинен». Така людина суперечлива в своїх спонуканнях. Він - інфант.

Але критичний вік порушує, підсилює і закріплює в його пси-хіці не тільки інфантильність. Він також підживлює настрої заходу життя. Ведучими стають спонукачі уникнення справ, що містять елементи ризику, особливо ризику порушити неформальні («людсь-кі») відносини з сильними світу цього, і спонукачі збереження дося-гнутого. Людина критичного віку розвертається обличчям в минуле, хоча риторика його може ще довго бути, як там не є, найпрогресив-нішою. Слова - правильні, значення - ретроградне.

Все це супроводжується посиленням меркантильних мотивів у сполученні з принципом «всі засоби хороші для досягнення цілей».

6. Деформація іміджу працівника

Імідж працівника в критичному віці у різних людей еволю-ціонує, як правило, в двох напрямах.

1          Він стає ретельно відпрацьованою поведінковою оболон-кою, що маскує наростаюче внутрішнє збіднення особи.

2          Він придбаває особливості іміджу асоціальної людини, для якої зневага зовнішніми і гігієнічними нормами та правилами взаємодії з людьми стає правилом. Має місце, і нерідко, парадок-сальне поєднання двох деформацій: строга і навіть манерна («джентльменська») поведінка на службі і розгнуздана, «купець-ка» поведінка в колі наближених товаришів по службі під час ві-дпочинку.

7. Джерело деструктивних конфліктів

Перехід в критичний вік керівника може бути пов'язаний із посиленням або появою таких особливостей в його психіці, які дестабілізують стан у колективах. У організаціях відношення се-ред виконавців і між виконавцями і їх начальниками перетворю-ються на «іскристі контакти», загрозливі виникненням деструк-тивних конфліктів. Причому, на відміну від ділових конфліктів, пов'язаних із реальними проблемами організації, конфлікти, про-воковані вільно або мимовільно «кризовим» керівником, дозво-лити неможливо через те, що умови конфронтації постійно відт-ворюються до тих пір, поки даний керівник, як носій конфлікто-генних властивостей, залишається на своєму посту.

Перелік провокуючих конфлікти особливостей керівника за-йняв би багато місця. Вкажемо на основні. Коли керівник, дійшов-ши критичного періоду, починає страждати комплексом вседозво-леності, який виявляється в порушенні законів, розпоряджень і пра-вил в процесі управлінської роботи і виправдовується «службовою необхідністю» - це прямий виклик працівникам організації.

Коли у фірмі керівник встановлює розділення прав і відпо-відальності за принципом «вгорі» - має рацію, «внизу» - відпові-дальність - це ні до чого, окрім конфронтації, не призводить.

Коли маніпулювання особами з егоїстичною метою (викори-стовування слабкості і промахів людей для їх підпорядкування власній волі і для досягнення особистих цілей) стає правилом -чекай конфлікту.

Коли реальна управлінська діяльність змінюється канцеляр-ською паперовою роботою, (це те, що називають бюрократиз-мом) - порядок в організації погіршується, заробіток працівників падає - виникає благодатний ґрунт для виникнення ворожнечі і зіткнень.

Коли керівник захворює амбітністю як таким комплексом, який характеризується відчуттям збитковості і агресивними дія-ми «проти всіх» для захисту нібито приниженої гідності, людям треба або йти з-під удару бездоказових звинувачень свого «гос-подаря-повелителя», або починати з ним боротьбу, яка лише по-силює нерозв'язність відносин і підсилює конфронтацію.

Зрозуміло, що не тільки вищевідзначене в керівнику, що пе-реживає критичний вік, провокує конфлікти в організаціях. Прак-тично всі прояви критичного віку керівника дестабілізують пра-цівників організації, руйнують єдність колективу і ведуть до вза-ємостосунків між співробітниками далекими від ідеалів нормаль-но працюючого підприємства.