§ 4. Функції трудового права


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Соціальне призначення права в суспільстві, його місце і роль у сфері соціального регулювання виявляється у його функціях. За визначенням сучасної теорії права, функціями є основні напрями впливу права на людину і суспільство (суспільні відносини).

Оскільки трудове право є невід’ємною складовою загальної сис-теми права, то цілком очевидно, що йому притаманні ті самі загальні функції, що й праву взагалі. Разом з тим, кожна галузь права маєТема 1. Трудове право: загальні положення

свою специфіку, обумовлену специфікою тих суспільних відносин, які вона регулює. Трудове право не виняток. Ця специфіка обумов-лює існування в кожній галузі своїх окремих напрямів впливу на регульовані його нормами суспільні відносини, що й створює специ-фічні для цієї галузі функції правового регулювання.

Як відомо, поява трудового права на історичній арені була ви-кликана передусім соціальними чинниками – вимогами найманих працівників захистити свої трудові права, знизити рівень експлуа-тації їхньої праці. Трудове право традиційно характеризувалося як право охорони праці, що стало його основним соціальним призна-ченням. Інтереси людини праці зумовлюють власне і характер впли-ву на формування норм трудового права. За понад столітню історію трудового права в охороні праці вбачали і продовжують вбачати його головну соціальну функцію. Ця функція є настільки специфіч-ною і притаманною саме трудовому праву, що її можна поставити в один ряд з такими ознаками галузі права, як метод правового регу-лювання, принципи права та власне предмет трудового права, що й виокремлює його з-поміж інших галузей права і законодавства.

Тож специфічними для трудового права є охоронна, соціальна, виробнича та ідеологічно-виховна функції. Перша стосується охоро-ни і захисту інтересів працівників у трудових відносинах, друга – охо-рони праці як соціального явища в цілому, третя – охорони інтересів роботодавців, четверта – забезпечення відповідної правової культури у трудових відносинах.

Охоронна функція трудового права тісно пов’язана із більш за-гальною його функцією – соціальною функцією трудового права. Але якщо остання має неокреслений конкретними рамками всеза-гальний характер, визначаючи в умовах сучасних правових реалій напрями впливу трудового права на суспільно-трудові відносини, виділяючи його з-поміж інших галузей права та інших соціальних норм, то спеціально-юридична захисна функція трудового права спрямована на охорону трудових прав та інтересів одного з безпо-середніх учасників трудових правовідносин. У цьому плані трудо-ве право захищає інтереси працівника як сторони, певною мірою слабшої у трудових відносинах. Щоправда, не можна вважати, що цим і вичерпується захисна функція трудового права. Вона по-кликана охороняти також інтереси інших учасників трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. Але передусім ця функція забез-печує охорону інтересів найманих працівників, які змушені черезТрудове право України

об'єктивні обставини продавати свою робочу силу та піддаватися експлуатації з боку роботодавців.

Охоронна функція трудового права виявляється ще й у тому, що трудове право створює рівні можливості для реалізації громадяна-ми своєї здатності працювати, встановлюючи єдині правила щодо умов праці на підприємствах різних форм власності. Обмежуючи ступінь експлуатації і закріплюючи мінімальний рівень гарантій оплати праці, відпочинку, соціального забезпечення тощо, трудове право гарантує кожній людині можливості відчути себе повноправ-ним членом суспільства, до якого вона належить.

Регулюючи трудову діяльність громадян, трудове право активно впливає на виробництво і тим самим виконує економічну або, як її ще назиювать, виробничу функцію. Саме через трудові відносини реалізуються виробничі програми, створюються і збільшуються на-родне багатство і фонди матеріального забезпечення працюючих. Задля справедливості варто сказати, що виробнича функція трудо-вого права значно змінилася в сучасних умовах. Від традиційного її розуміння як функції, що забезпечувала виробництво, належну про-дуктивність праці і суворе дотримання правил трудової дисципліни, вона переросла у функцію захисту інтересів власників-підприємців, тобто роботодавців.

Економічна (виробнича) функція трудового права впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри спо-живання, диференціації праці за ознакою її складності, визначення кількісних і якісних показників праці, стимулювання матеріальни-ми засобами високопродуктивної праці.

Виробнича функція трудового права спрямована також на охо-рону права власності роботодавців, на захист їхніх інтересів як власників майна. Якщо захисна функція забезпечує, наприклад, об-меження утримань із заробітної плати працівників, то виробнича, напевне, повинна гарантувати роботодавцю можливості стягнути повністю збитки, завдані в результаті заподіяння шкоди працівни-ком, що перебуває з них у трудових відносинах.

Трудове право також активно впливає на соціальні чинники розвитку суспільства. Соціальну сферу суспільного життя станов-лять переважно відносини по становищу людей в суспільстві, тобто відносини рівності або нерівності, співробітництва чи експлуатації, ступеня розвитку особи, ставлення до власності. Саме завдяки праці та її результатам створюється можливість визначити становище люТема 1. Трудове право: загальні положення

дини в суспільстві. В трудовому праві знаходять закріплення прин-ципи соціальної справедливості, стимулювання прогресивних змін в умовах і змісті праці, створення оптимальної організації праці на виробництві, сприятливих умов для залучення робочої сили до пра-ці і розвитку особистості працівника, стимулювання трудової та гро-мадської активності, забезпечення гарантій зайнятості в здійсненні трудових відносин. Кожний з цих напрямів соціальної дії трудового права підкріплюється відповідними правовими нормами.

Основою соціальної сфери є здійснення праці, оскільки соціаль-ні відносини формуються, відтворюються і проявляються в праці, хоч вони охоплюють й інші сфери життя. Саме тому трудове пра-во має найбільш широкі можливості впливати на соціальне життя шляхом як встановлення правового і фактичного статусу особи, яка вступила у трудові відносини, так і безпосереднього регулювання суспільних трудових і пов'язаних з ними відносин.

В цьому полягає надзвичайно важлива, якщо не визначальна, соціальна функція трудового права. Вона проявляється у тому, що з її допомогою формується особа працівника в напрямку, необхід-ному для суспільства. Соціальна функція трудового права є осно-вною і характерною саме для цієї галузі права. Тому в економічно розвинутих країнах досить часто замість терміну «трудове право» вживається термін «соціальне право», що знайшло відображення і в юридичній науці. Так, у Німеччині ще з середині 70-х рр. минулого століття застосовується саме термін «соціальне право» замість кате-горії «трудове право». Більше того, його завданням проголошується саме «здійснення соціальної справедливості і соціальної безпеки.

До соціальної функції трудового права тісно дотикається ідеологічно-виховна функція, яка має загальну соціальну спрямо-ваність на справедливе регулювання трудових відносин і виховання чіткого індивідуального і колективного усвідомлення цієї справед-ливості. Провідне становище людини у виробництві визначають його розумові здібності, хоч і фізичні здібності є важливим ком-понентом робочої сили. Саме завдяки мисленню, свідомості, своїм розумовим здібностям людина відіграє активну роль в суспільному виробництві.

Необхідно відзначити, що виховна функція трудового права не є суто «трудовою» функцією, і може бути властивою іншим галу-зям права. Тому цю функцію можна вважати загальноправовою. У трудовому праві, де роль санкцій незначна, а заходи дисциплінарноїТрудове право України

відповідальності (їх застосування) є лише правом, а не обов'язком роботодавця, ми маємо всі підстави виділити поряд з іншими, при-таманними йому функціями, ще й виховну.

Ця функція, яка спрямована перш за все на забезпечення пра-вової культури учасників суспільно-трудових відносин, значною мірою залежить від культури самих цих відносин. Ось чому про виховну функцію трудового права можна говорити лише за умови, коли існує високий рівень правового регулювання трудових відно-син, який ґрунтується на принципах додержання прав людини і ви-сокій загальній правовій культурі у суспільстві. І тільки тоді можна досягти відповідного рівня правової культури учасників суспільно-трудових відносин.

Формування здібностей працівників є складним процесом. Для здійснення висококваліфікованої праці людина повинна тривалий час навчатися не тільки професійно, а й всезагально. Тому кожно-му виду трудової діяльності завжди передує надбання тих чи інших знань. Завдяки наявності в трудовій діяльності такого компонента, як пізнання, відбуваються акумуляція виробничого досвіду попере-дніх поколінь, його трансформація, засвоєння навиків та вмінь на-ступними поколіннями. Без цього була б неможливою спадковість трудової діяльності. Поряд із пізнанням в трудовому процесі пра-цівником оцінюється своя праця, усвідомлюється її необхідність, формуються потреби, інтереси, мотиви та мета цієї діяльності.

Важливим чинником виховання і розвитку здібностей праців-ників є трудове право. Право визначає обов'язкову поведінку пра-цюючих, а також встановлює певний комплекс правових засобів, що забезпечують сумлінне ініціативне ставлення робітників і служ-бовців до виконання своїх трудових обов'язків. Завдяки цим нор-мам у працюючих формується певна правосвідомість. Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здійснюється шляхом переконання, стимулювання, контролю за до-держанням законодавства і методом примусу. Усі ці методи пови-нні забезпечити справедливий підхід до регулювання праці як пра-цюючих узагалі, так і окремих категорій громадян з метою надання їм пільг і переваг за виконання особливо важливих для держави функцій (шахтарі, лікарі, вчителі та ін.) або з інших підстав (жінки, молодь, люди похилого віку), що буде забезпеченням саме справед-ливого підходу до регулювання і визнання соціального значення їх праці.Тема 1. Трудове право: загальні положення