Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§ 3. Метод правового регулювання трудових відносин : Трудове право України : Бібліотека для студентів

§ 3. Метод правового регулювання трудових відносин


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

У визначенні галузі права важливе місце поряд із предметом на-лежить методу правового регулювання. Метод має відображати як, у який спосіб правові норми регулюють певний вид суспільних від-носин. Оскільки суспільні відносини, які входять до сфери правово-го регулювання, є досить різноманітними, логічно припустити, що й потребують вони різних методів юридичного впливу. І чим більше таких різних за характером суспільних відносин входить до пред-мета певної галузі, тим більшою мірою, очевидно, її метод повинен характеризуватися поєднанням різноманітних прийомів, засобів і способів, з допомогою яких ці відносини регламентуватимуться.Трудове право України

Залежно від специфіки суспільних відносин, що регулюються, традиційно виділяють два основні методи правового регулювання:

1)         метод децентралізованого, автономного регулювання, який ґрунту-

ється на координації цілей та інтересів сторін суспільних відносин

і застосовується для регламентації відносин громадянського сус-

пільства, у яких суб'єкти задовольняють найперше свої приватні

інтереси, тобто у сфері галузей приватноправового характеру;

2)         метод централізованого, імперативного регулювання, що ґрун-

тується на відносинах субординації учасників суспільних відно-

син і використовується у публічно-правових галузях.

Зазначимо одразу, що для трудового права характерним є поєд-

нання обох вказаних методів. Оскільки трудове право розглядають

як своєрідний симбіоз приватного і публічного права, то відповідно,

регулюючи трудові та тісно пов'язані з ними відносини, треба за-

стосовувати обидва названі методи. До слова, в правових системах

більшості європейських країн саме ці два методи і відображаються

специфіку методу трудового права.

На комплексний характер методу трудового права вказують ре-альні факти. У таких інститутах, як колективна угода, трудовий до-говір, заробітна плата тощо, учасники трудових відносин мають зна-чну свободу у встановленні своїх прав та обов'язків, регулювання відбувається найчастіше за погодженням сторін, а втручання держа-ви та її директиви досить обмежені. В інших інститутах – дисциплі-нарна і матеріальна відповідальність, охорона праці, трудові спори – поведінка учасників трудових відносин більш передбачена, свобода їх поведінки обмежена, втручання держави і законодавства значне.

І все ж поєднання у трудовому праві диспозитивного та імпера-тивного методів відбувається з деякою перевагою на користь децен-тралізованого правового регулювання. Це пояснюється насамперед тим, що основу трудових відносин складають відносини, які регулю-ються на договірному рівні. Навіть відносини трудової дисципліни, внутрішнього трудового розпорядку, а отже, і субординація, яка ви-никає в процесі цього, є результатом добровільно взятих на себе пра-цівником зобов'язань щодо дотримання встановлених роботодавцем правил. Окрім того, скажімо стаття 147 КЗпП України передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути за-стосоване дисциплінарне стягнення, тобто роботодавець може ви-користати свої імперативні повноваження, а може і не вдаватися до них. Більше того, самі заходи дисциплінарної відповідальності пеТема 1. Трудове право: загальні положення

редбачають максимальне покарання у вигляді звільнення з роботи, тобто розірвання трудового договору, іншими словами, припинення того юридичного факту, який породив ці відносини. Отже, і тут ми бачимо, що імперативний метод не зовсім повно виявляється при регулюванні власне трудових відносин. Він найбільш характерний для відносин нагляду і контролю за дотриманням трудового зако-нодавства, а також вирішення трудових спорів. Ці види суспільних відносин потребують єдиних підходів до їх правового забезпечення у масштабах усієї країни, а відтак, і правової системи, а тому центра-лізований метод правового регулювання тут є найефективнішим.

Отож для трудового права властиве поєднання децентралізова-них (автономних) та централізованих (імперативних) засад право-вого регулювання. І якщо централізований, імперативний метод у трудовому праві нічим особливим не відзначається, то децентралі-зований, автономний має певну специфіку, яка характеризується особливостями тих відносин, що визначають предмет цієї галузі.

Такою характерною рисою методу трудового права є локальне правове регулювання трудових відносин. Цей спосіб встановлення прав і обов'язків суб'єктів простежується у межах децентралізова-ного, автономного методу і досить поширений у трудовому праві. На державному (централізованому) рівні визначають тільки осно-вні засади правового регулювання найманої праці, які покликані забезпечити єдиний підхід в охороні трудових прав громадян, що укладають трудовий договір незалежно від форм власності і госпо-дарювання. Це можуть бути норми щодо максимальної тривалості робочого часу, визначення гранично допустимого мінімуму відпус-ток, гарантій мінімальної плати тощо. Основну ж масу суспільно-трудових відносин можна забезпечувати з допомогою локального (децентралізованого) правового регулювання. Враховуючи осо-бливості і специфіку праці в окремих галузях і на окремих вироб-ництвах, уповноважені на те суб'єкти трудових правовідносин самі приймають норми, за допомогою яких досягається повнота право-вого забезпечення їх прав та обов'язків. Критерієм законності таких локальних норм стає принцип трудового права, за яким права пра-цівників, визначені на централізованому рівні, не повинні погіршу-ватися внаслідок їх конкретизації на рівні локальному.

Ще однією рисою методу трудового права можна назвати на-явність специфічних способів захисту порушених трудових прав учасників правовідносин. На відміну від деяких інших галузей (сіТрудове право України

мейного, земельного та ін.) для трудового права характерна наяв-ність самостійних, властивих лише йому юридичних санкцій. Їх за-стосовують для забезпечення виконання суб'єктами правовідносин їх прав та обов'язків. До таких санкцій належать, передусім заходи дис-циплінарної і матеріальної відповідальності. На особливостях дис-циплінарної відповідальності як виду юридичної відповідальності у трудовому праві детальніше зупинимося в подальшому; що ж до ма-теріальної відповідальності, то у теперішньому вигляді у трудовому праві вона навряд чи зможе існувати в майбутньому. Норми матері-альної відповідальності були зорієнтовані на попередню систему гос-подарювання, а тому обмежена відповідальність у розмірі середнього заробітку, коли решта збитків покривалася за рахунок підприємця (держави), не може бути збережена в умовах приватного підприємни-цтва і ринкової економіки. Отже, цілком можливе застосування у тру-довому праві санкцій цивільної відповідальності при заподіянні шко-ди працівником, який перебуває у трудових відносинах. Інша річ, що, можливо, ця відповідальність, як це спостерігаємо у випадку з дисци-плінарною відповідальністю, буде залежати від рішення роботодавця: чи вимагатиме він відшкодування шкоди повністю, чи частково, чи зовсім не виявлятиме ніяких претензій. Напевно, що такий варіант більше відповідатиме природі трудового права і гарантуватиме при цьому права кожної зі сторін трудових правовідносин.

Отже, метод трудового права полягає у комплексному поєд-нанні централізованого (імперативного) та децентралізованого (ав-тономного) правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин на основі координації дій суб'єктів правовідносин, локального правовстановлення та можливості застосування спеці-альних юридичних санкцій для забезпечення належного виконан-ня учасниками цих відносин своїх прав та кореспондуючих ним обов'язків.