Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§ 7. Порядок визначення розміру і відшкодування шкоди : Трудове право України : Бібліотека для студентів

§ 7. Порядок визначення розміру і відшкодування шкоди


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Для визначення розміру суми, що підлягає стягненню з праців-ника за завдану шкоду, необхідно встановити дійсний розмір шкоди. Саме розмір дійсної шкоди становить той критерій, за допомогою якого у подальшому з урахуванням виду відповідальності, конкрет-них обставин, за яких було завдано шкоду, матеріального стану пра-цівника тощо встановлюється сума, що підлягає відшкодуванню.

Розмір заподіяної підприємству шкоди щодо майна, яке було в експлуатації і на яке передбачені амортизаційні відрахунки, визна-чається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням фактичного зносу згідно з установлени-ми нормами, але не нижче ніж на 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту.

Таким чином, розмір прямої дійсної шкоди спочатку визнача-ється в натурі, а згодом провадиться грошова оцінка вартості матері-альних цінностей. Необхідність визначення шкоди в натурі відпадає тільки тоді, коли має місце нестача грошових сум.

Стаття 135 та ч. 4 ст. 1353 КЗпП України складають правову базу застосування так званого кратного обчислення розміру шкоди, за-подіяної роботодавцю розкраданням, умисним зіпсуттям, недоста-чею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.Тема 7. Трудова дисципліна.Відповідальність у трудових відносинах

Спеціальний порядок обчислення розміру заподіяної шкоди встановлений вже згадуваним вище Законом України «Про визна-чення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних ціннос-тей». Положеннями цього Закону визначено характер порушень (недбалість у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, розкрадання, знищення, недостача, наднормативні втрати (за ви-нятком тих, що стались у процесі технологічного процесу) та вид робіт (операції, пов'язані з закупівлею, продажем, обліком, переве-зенням, доставкою або використанням у процесі виробництва до-рогоцінних металів, ювелірних, побутових та промислових виробів, валютні операції), які дають підстави для притягнення працівників до відповідальності за цим Законом. Закон також встановлює спе-ціальні коефіцієнти для кратного обчислення розміру заподіяної шкоди (наприклад, коефіцієнт 2 стосовно вартості металу в чистому вигляді або коефіцієнт 3 щодо вартості валютних цінностей тощо).

Кратний розмір обчислення шкоди застосовується також на під-ставі Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого по-становою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116. Зокрема, відповідно до зазначеного Порядку обчислюється шкода від розкрадання, знищення, недостачі основних фондів, продукції, яка виробляється для внутрішньовиробничих потреб тощо.

Загальний порядок відшкодування шкоди залежить від виду ма-теріальної відповідальності працівника.

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує се-редньомісячного заробітку, провадиться за розпорядженням робо-тодавця шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути зроблене не пізніше двох тижнів з дня ви-явлення шкоди та подано до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не погоджується з відрахуванням або його розміром, то трудовий спір за його заявою може розглядатися у комісіях по трудових спорах або у суді, якщо він вважає за потрібне відразу звернутися до суду.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подан-ня роботодавцем позову до суду. Такий позов може бути поданий протягом одного року з дня виявлення завданої шкоди. Днем ви-явлення шкоди вважається день, коли роботодавцю стало відомоТрудове право України

про завдану шкоду. У тих випадках, коли шкоду встановлено за ре-зультатами інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізіях або перевірках фінансово-господарської діяльності підприємства, днем її виявлення буде вважатися день підписання відповідного акта, ви-сновку комісії або уповноваженої особи, яка здійснювала перевір-ку. Якщо працівник притягується до матеріальної відповідальності у порядку регресу в зв'язку з відшкодуванням шкоди третій осо-бі, днем, коли роботодавець дізнався про виникнення шкоди, буде вважатися день проведення виплати на користь цієї третьої особи. Для звернення до суду власника або уповноваженого ним органу ст. 233 КЗпП встановлений річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Днем виявлення шкоди вважається день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наяв-ність шкоди, заподіяної працівником. Днем встановлення шкоди, виявленої внаслідок інвентаризації матеріальних цінностей, ревізії або перевіки фінансово-господарської діяльності підприємства, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством сум третій особі, і з цього часу обчислюється строк на заявления регресного позову.

Суд при визначенні розміру шкоди враховує ступінь вини та об-ставини, за яких було заподіяно шкоду.

Стаття 137 КЗпП передбачає обов'язкове зменшення розміру відшкодування шкоди у випадках, коли шкода є наслідком не лише вини працівника, а й відсутності умов для зберігання матеріальних цінностей. Необхідно при цьому звернути увагу на те, що зменшен-ня розміру шкоди допустиме лише у виняткових випадках, коли підтверджено наявність конкретних обставин, що перешкоджа-ли працівникові виконувати належним чином покладені на нього обов'язки. Зокрема, у випадку, коли шкода заподіяна при відсут-ності нормальних умов зберігання матеріальних цінностей, чи при неналежній організації праці. Однак, зниження розміру шкоди, що підлягає покриттю, не допускається, якщо шкоду заподіяно злочин-ними діями працівників, вчиненими з корисливою метою.

Законодавство про матеріальну відповідальність надає праців-нику, який завдав шкоду, можливість добровільно відшкодувати збитки повністю або частково. Це відшкодування працівник може здійснити шляхом внесення певної грошової суми в касу підприєм-ства або відшкодувати збитки в натурі. Для останнього необхіднаТема 7. Трудова дисципліна.Відповідальність у трудових відносинах

згода власника або уповноваженого ним органу. Відшкодовуючи шкоду в натурі, працівник може передати власнику або уповнова-женому ним органу рівноцінне майно на заміну втраченого або від-ремонтувати пошкоджене.

Якщо працівник добровільно не відшкодував завданих збитків, законодавством передбачений примусовий порядок відшкодування шкоди шляхом утримання суми збитків із заробітної плати праців-ника за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Судовому розгляду підлягають заяви власника підприємства або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток. Шкода може перевищувати й середню місячну заробітну плату, але відпо-відно до законодавства працівник може нести відповідальність тіль-ки в межах свого середнього місячного заробітку. До суду власник або уповноважений ним орган повинен звертатись також у випадку, коли розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку, але відшкодування не може бути проведено за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із закінченням строку на видання розпорядження або у випадку припинення пра-цівником трудових відносин з даним підприємством.

Питання про відшкодування завданої шкоди може розглядатись судом за заявою працівника, який не згодний з розпорядженням про відрахування, зробленим власником або уповноваженим ним орга-ном, чи з розміром цього відрахування після розгляду його в комісії по трудових спорах або безпосередньо в суді.

Позов про обґрунтованість розпорядження власника або упо-вноваженого ним органу щодо відрахування шкоди працівником може бути заявлений і до реалізації розпорядження про відрахуван-ня. Працівником може бути заявлений також позов про повернення суми, зайво виплаченої ним добровільно на відшкодування шкоди, коли відсутні підстави і умови для матеріальної відповідальності, збитки ним відшкодовані у більшому розмірі, ніж це передбачено законом, та в інших випадках.

За шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, пра-цівник несе відповідальність перед підприємством, з яким перебуває у трудових правовідносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, відпо-відає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну від-повідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.Трудове право України