Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§ 2. Внутрішній трудовий розпорядок як основа організації праці : Трудове право України : Бібліотека для студентів

§ 2. Внутрішній трудовий розпорядок як основа організації праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Як бачимо, у процесі виконання трудової функції працівник зобов'язаний додержуватися визначеного конкретними нормами порядку організації праці. У законодавстві та юридичній науці цей порядок отримав назву внутрішнього трудового розпорядку. Таким чином, під внутрішнім трудовим розпорядком розуміється систе-ма трудових правовідносин, що складаються в трудовому колективі підприємства у процесі виконання колективної праці. Він створює об'єктивно необхідний порядок відносин, що регулюються нормами права. Ці відносини складаються у процесі трудової діяльності лю-дей, об'єднаних у колективи. Тому трудова дисципліна є складовою частиною кожного індивідуального трудового пра-вовідношення, що виражає обсяг повноважень по управлінню процесом праці чи по виконанню обов'язків кожним працівником.

Внутрішній трудовий розпорядок є предметом централізовано-го і локального правового регулювання. За критерієм суб'єкта всі нормативні акти, які визначають внутрішній трудовий розпорядок, можна поділити на дві групи: загальні (поширюються на всіх на-йманих працівників) та спеціальні (враховують специфіку окремих галузей господарства, а також особливості праці певних категорійТема 7. Трудова дисципліна.Відповідальність у трудових відносинах

працівників). До першої групи відносяться норми КЗпП України, а також Типові правила внутрішнього трудового розпорядку; до дру-гої – законодавчі акти, які регламентують правовий статус окремих категорій працівників, статути про дисципліну, положення про дис-ципліну окремих категорій працівників тощо.

Дисципліна праці полягає як у сумлінному ставленні до справи, яка доручається, так і в знанні та виконанні конкретних правил по-ведінки, що встановлені для працівників даного підприємства. Кон-кретизація і розвиток норм законодавства про працю здійснюються за допомогою правил внутрішнього трудового розпорядку, якими регламентуються умови і порядок виконання кожним працівни-ком своєї трудової функції відповідно з обсягом роботи і колом обов'язків, що передбачені трудовим договором.

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів: типові, галузеві та конкретних підприємств. Типові правила затверджуються центральним органом виконавчої влади за погодженням з центральними профспілковими органами. Вони міс-тять такі основні питання: загальні положення; порядок прийнят-тя на роботу і звільнення з роботи робітників і службовців; основні обов'язки робітників і службовців; основні обов'язки власника під-приємства або уповноваженого ним органу; робочий час і порядок його використання; заохочення за успіхи в роботі; дисциплінарна відповідальність робітників і службовців.

Внутрішній трудовий розпорядок на всіх підприємствах, неза-лежно від організаційно-правової форми та форми власності, визна-чений Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затвердженими ще 20 липня 1984 р. Типові правила внутрішньо-го трудового розпорядку є нормативним актом загальної дії; вони визначають зміст локальних правил внутрішнього трудового роз-порядку. Зокрема, Типовими правилами внутрішнього трудово-го розпорядку визначені: порядок і умови прийняття на роботу та звільнення; норми та використання робочого часу; види заохочень за сумлінну працю та порядок їх застосування; засоби впливу за по-рушення трудової дисципліни та порядок їх оскарження.

Внутрішній трудовий розпорядок на конкретному підприємстві, в установі, організації визначається правилами внутрішнього трудо-вого розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за по-данням роботодавця та виборного органу первинної профспілковоїТрудове право України

організації. Правила внутрішнього трудового розпорядку конкре-тизують або доповнюють сформульовані в КЗпП та типових пра-вилах загальні обов'язки працівників та роботодавців як суб'єктів трудових правовідносин щодо умов та специфіки кожного підпри-ємства. Власне, норми локальних правил внутрішнього трудового розпорядку мають найбільше регулятивне значення, оскільки в них закріплені конкретні обов'язки роботодавця та працівників на кон-кретному підприємстві, в установі чи організації.

Традиційно в правовій літературі та юридичній практиці виділя-ють також галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку. Вони затверджуються міністерствами та відомствами за погодженням з від-повідними центральними виборними органами профспілкових органі-зацій. Разом з тим, доцільність прийняття та застосування галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку викликає певні сумніви щодо їх юридичної сили та ефективності правозастосування. Адже ст. 142 чинного КЗпП України передбачає, що внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які приймаються на основі типових правил. Специфіка конкретної галузі щодо режиму праці, часу відпочинку, обов'язків працівників тощо може бути предметом локального право-вого регулювання. Тим не менш, практика їх поширення існує в роботі державних і комунальних організацій і закладів. Прикладом можуть бути Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для праців-ників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти і на-уки України, затверджені Наказом МОН № 455 від 20.12.1993 р.

В будь-якому випадку правилами внутрішнього розпорядку ви-значаються трудові обов'язки працівника, які умовно можна поді-лити на дві групи:

1)         обов'язки щодо виконання трудової функції (виконувати робо-ту, обумовлену трудовим договором; продуктивно використову-вати робочий час; своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця та ін.);

2)         обов'язки додержуватися правил поведінки, які забезпечують нормальний трудовий процес (додержуватись режиму роботи; правил охорони праці, техніки безпеки, гігієни праці, виробни-чої санітарії, утримувати своє робоче місце в чистоті та порядку; бережливо ставитись до майна власника тощо). Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають

обов'язки сторін трудового договору. До обов'язків працюючих праТема 7. Трудова дисципліна.Відповідальність у трудових відносинах

вила відносять такі: працювати чесно і сумлінно; додержуватися дисципліни праці – основи порядку на виробництві, тобто своєчас-но приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості ро-бочого часу, використовувати увесь робочий час для продуктивної праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу; підвищувати продуктивність праці, своєчасно і ретельно виконувати роботи за нарядами і завдання-ми, норми виробітку і нормовані виробничі завдання, добиватися перевиконання цих норм; додержуватись технологічної дисциплі-ни, не допускати браку в роботі і поліпшувати якість продукції; по-вністю додержуватись вимог щодо охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, що передбачені відповідними правилами та інструкціями: користува-тись виданим спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристроями; утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце, а також дотри-муватись чистоти в цеху і на території підприємства і передавати працівнику, що змінює, своє робоче місце, обладнання і пристрої в справному стані; берегти і зміцнювати власність, ефективно вико-ристовувати машини, станки, інструменти, бережливо ставитись до матеріалів, спецодягу тощо; поводити себе достойно, дотримуватись правил співжиття, утримуватись від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати свої трудові обов'язки; вживати заходів до негайного усунення причин і умов, які перешкоджають або утруд-нюють нормальне проведення роботи, по можливості намагатися усунути ці перешкоди своїми силами і негайно довести про них до відома власника або уповноваженого ним органу; систематично під-вищувати свою професійну кваліфікацію.

Успішне проведення виробничої роботи залежить і від того, наскільки власник або уповноважений ним орган виконують свої обов'язки по організації праці робітників і службовців таким чином, щоб кожний працював за своєю спеціальністю і мав закріплене за ним робоче місце. Він зобов'язаний: своєчасно, до початку роботи, знайомити працюючих з встановленим завданням, забезпечити здо-рові і безпечні умови праці, справний стан машин, станків, інстру-ментів та іншого обладнання, необхідні запаси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для ритмічної роботи; створювати умови для зростання продуктивності праці шляхом впровадження новітніх досягнень науки, техніки і наукової організації праці: ор-ганізувати вивчення і впровадження передових прийомів і методівТрудове право України

праці; поліпшувати умови праці, неухильно додержуватися законо-давства про працю, забезпечити належне технічне обладнання усіх робочих місць і створювати для працюючих умови роботи, що відпо-відають правилам охорони праці; впроваджувати сучасні засоби без-пеки праці, попереджувати виробничий травматизм, забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що попереджають виникнення профе-сійних та інших захворювань працюючих; поліпшувати організацію заробітної плати з метою посилення матеріальної зацікавленості працівників у наслідках як їх особистої праці, так і загальних на-слідках роботи; постійно контролювати додержання працівниками всіх вимог інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії і гі-гієни праці, протипожежної охорони; видавати заробітну плату в установлені строки; забезпечити систематичне підвищення ділової кваліфікації працівників і рівня 'їх економічних знань, створювати необхідні умови для суміщення роботи з навчанням на виробництві і в навчальних установах; уважно ставитись до потреб і запитів пра-цівників, поліпшувати їх житлово-побутові умови.

При прийнятті на роботу до початку роботи за укладеним трудо-вим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудо-вого розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівни-кові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засо-бами; 4) проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Спеціальними законами передбачено додаткові вимоги, що, крім загальних, визначають зміст трудових обов'язків працівників окремих сфер. Так, основні обов'язки державних службовців визначені Законом України «Про державну службу». Систему їх складають: необхідність додержання Конституції та інших актів законодавства України; забез-печення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод лю-дини та громадянина; збереження державної таємниці та ін.

У деяких сферах суспільної діяльності для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (наприклад, Дисциплінарний статут прокуратури України, Положення про дис-ципліну працівників залізничного транспорту тощо).

Більшість статутів та положень про дисципліну обмежені щодо кола суб'єктів. Вони поширюються не на всіх, а лише на окремі катеТема 7. Трудова дисципліна.Відповідальність у трудових відносинах

горії працівників. Так, Дисциплінарний статут прокуратури визна-чає трудову дисципліну лише прокурорсько-слідчих працівників та працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури. Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту не поширюються на працівників, які не забезпечують рух безпосеред-ньо, а лише здійснюють його обслуговування (працівники житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, служб по-стачання, дослідних і конструкторських організацій тощо).

Наявність статутів та положень про дисципліну не виключає прийняття в цих організаціях правил внутрішнього трудового розпо-рядку, які врегульовують не передбачені в названих актах питання. Зокрема, п. З Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачає, що кожний працівник, на якого поширюєть-ся дія цього положення, зобов'язаний дотримуватись правил вну-трішнього трудового розпорядку.