§ 7. Порядок виплати заробітної плати. Право працівника на оплату праці та його захист


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збіга-ється з вихідним, святковим і неробочим днем, заробітна плата ви-плачується напередодні.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до ак-тів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Власник при укладенні трудового договору зобов’язаний повідомити працівнику всі умови оплати праці, її роз-міри, порядок і терміни виплати.Тема 6. Правове регулювання оплати праці

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому по-рядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваже-ним ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Стаття 21 Закону України «Про оплату праці» забороняє будь-яке зниження розмірів заробітної плати залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Законодавством передбачено, що заро-бітна плата працівника не може бути нижчою від встановленого дер-жавою мінімального розміру. А у ст. 9 Закону України «Про оплату праці» міститься правило, згідно з яким мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі ма-лозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.

При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноваже-ний ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що на-лежать до періоду, за який проводиться оплата праці:

а)         загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б)         розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в)         сума заробітної плати, що належить до виплати.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За

особистою згодою працівника виплата заробітної плати може здій-снюватись через установи банків, поштовими переказами на вказа-ний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Ст.23 Закону України «Про оплату праці» дозволяє, як виняток,виплачувати заробітну плату натурою, якщо це передбаче-но колективним договором. За даною статтею можлива тільки част-кова виплата зарплати натурою (за цінами, не вище собівартості), у розмірі, що не перевищує 30 % нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабіне-том Міністрів України.

Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на терито-рії України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату за-робітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості).Трудове право України

Оплата праці працівників установ і організацій, фінансованих з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнуваньі позабю-джетних доходів.

На важких роботах, роботах зі шкідливими й небезпечними умо-вами праці, роботах з особливими природними, географічними й геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визна-чається Кабінетом Міністрів України.

Законодавство передбачає підвищену оплату праці при роботі в особливих природних, географічних та геологічних умовах. За-коном України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» передбачається підвищена оплата громадянам, які працюють на те-риторії гірського населеного пункту.

Підвищення оплата праці передбачена для працівників, що пра-цюють на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорно-бильської катастрофи.

Працівники, які працюють за сумісництвом (що виконують у вільний від основної роботи час іншу оплачувану роботу за трудо-вим договором), одержують заробітну плату за фактично виконану роботу без обмеження її певним розміром. Сумісники мають право на оплату за фактично виконану роботу у тих випадках, якщо її ви-конав працівник, якому законодавством заборонено працювати за сумісництвом.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних під-приємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України. Слід зауважити, якщо працівник є студентом денної фор-ми навчання й працює на підставі трудового договору, то в цьому випадку він не є сумісником, і оплата праці провадиться на загаль-них підставах.

Трудове законодавство, встановлюючи гарантії захисту трудо-вих прав найманих працівників, регулює заробітну плату при відхи-ленні від нормальних умов. Зокрема, коли виконуються роботи різ-ної кваліфікації при почасовій оплаті праці, застосовуються ставки оплати роботи вищої кваліфікації. При відрядній оплаті праці заро-бітна плата нараховується за розцінками роботи, яка виконується. Якщо працівник виконує роботу, яка тарифікована нижче від при-своєного йому розряду, то йому виплачується міжрозрядна різниця,Тема 6. Правове регулювання оплати праці

тобто різниця між тарифною ставкою і розрядом виконуваної робо-ти. Стаття 104 КЗпП України зазначає, що виплата міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюються у колективному до-говорі. Ці умови можуть бути визначені також у трудовому договорі або ж у локальних правових актах.

Якщо працівник виконує надурочні роботи, то заробітна пла-та виплачується у подвійному розмірі. При цьому за погодинними ставками заробітна плата обчислюється у подвійному розмірі го-динної ставки за фактичний час надурочної роботи. А при відряд-ній оплаті за виконану роботу надурочно працівнику виплачується доплата у розмірі 100 відсотків. У колективному договорі можуть бути встановлені і вищі гарантії працівникам для компенсації їм на-дурочних робіт. У подвійному розмірі оплачується робота у вихідні, святкові і неробочі дні.

У випадку суміщення професій, а також виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника проводиться доплата до заробіт-ної плати. При цьому ст. 105 КЗпП України визначає, що розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, пе-редбачених у колективному договорі.

За роботу в нічний час працівнику проводиться доплата згідно з правилами ст. 108 КЗпП України, тобто у розмірі, який визнача-ється колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки окладу за кожну годину роботи у нічний час.

Час простою з вини працівника, а також повний брак з його вини оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розміра-ми. Брак, що стався не з вини працівника, оплачується за знижени-ми розцінками, але не нижче від двох третин тарифної ставки вста-новленого йому розряду. При простої не з вини працівника йому нараховується оплата з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки або окладу.

Якщо простій виник у зв'язку з виробничою ситуацією, небез-печною для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, то за таким працівником зберігається середній заробіток за весь час простою.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то заТрудове право України

значені суми мають бути виплачені не пізніше наступного після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівни-ка перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звіль-ненні, роботодавець у всякому випадку повинен у зазначений строк виплатити не оспорювань ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, при відсутності при відсутнос-ті спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівни-кові його середній заробіток за весь час затримки по день фактично-го розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому праців-никові сум роботодавець повинен сплатити зазначене відшкодуван-ня в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спо-ру.

Якщо звільнений працівник до одержання остаточного розра-хунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної компенсації зменшу-ється на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Законодавством забороняється будь-яким способом обмежува-ти працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі чи організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) керівника:

а) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення помилково нарахованих сум; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і роз-міру відрахування. У цих випадках керівник підприємства, орга-нізації вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановлено-го для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчислено суми;Тема 6. Правове регулювання оплати праці

б)         при звільнені працівника до закінчення робочого року, в раху-

нок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні від-

пустки.

Але відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник

звільняється з наступних підстав:

-          в разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

-          переведення, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або переходу на виборну посаду; в разі відмови від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством (установою, організацією), а також в разі відмови від продо-вження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;

-          в разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі лікві-дації, реорганізації банкрутства або перепрофілювання підпри-ємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

-          виявлення невідповідності займаній посаді або виконуваній ро-боти внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи;

-          нез’явлення на роботу протягом більше як чотирьох місяців вна-слідок тимчасової непрацездатності;

-          при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пен-сію.

в)         при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підпри-

ємству, установі, організації, якщо розмір покриття такої шкоди

не перевищує середнього місячного заробітку.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх від-

рахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках,

передбачених законодавством – п’ятдесяти відсотків заробітної

плати, що належить до виплати. Але зазначені обмеження не по-

ширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні по-

карання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на не-

повнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної

плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. Не допускається

відрахування вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат,

на які згідно із законодавством стягнення не звертаються.

Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.Трудове право України

У законодавстві передбачено механізм захисту зарплати в умо-вах плинності ринкових цін та інших ринкових показників. В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуаль-на заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодав-ством.

Індексація – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами механізм підвищення грошових доходів грома-дян, який дає можливість частково або повністю відшкодувати їм дорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечен-ня), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачують-ся особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 %.

Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенса-цію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індек-су зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. і постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини гро-шових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 р. № 159 сума компенсації обчислюється як добуток на-рахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний мі-сяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Компенсація громадянам втра-ти грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам.

Не підлягають індексації:

-          доходи громадян від здачі майна в оренду;

від акцій та інших цінних паперів;Тема 6. Правове регулювання оплати праці

-          від ведення селянського (фермерського) і особистого підсобно-го господарства;

-          від підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів;

-          від власності, якщо інше не передбачене законодавством;

-          грошові доходи громадян, що мають цільовий і разовий характер (одноразова допомога при народженні дитини, допомога на по-ховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію та ін.).

Отже, законодавство передбачає широке коло заходів, спрямо-ваних на захист прав працівників щодо оплати праці.