§ 3. Нормування праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Для визначення обсягів витраченої праці використовують по-няття нормування праці.

Нормування праці є складовою (функцією) управління вироб-ництвом і являє собою визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення продукції) як окремими праців-никами, так і колективами працівників (бригадами) та встановлен-ня на цій основі норм праці.

Нормування праці виконує ряд функцій, у тому числі виступає основою наукової організації праці й засобом забезпечення опти-мального співвідношення між мірою праці та її оплатою.

Світовий досвід показує, що ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації нормування праці. Провідні країни, такі як США, Ве-ликобританія, Швеція, Японія, Італія та ін., не тільки не знижують вимоги до нормування праці, а й розширюють сферу його застосу-вання. Широко застосовуються методи мікроелементного аналізу і нормування трудових процесів.

Сутність нормування праці полягає у розробці та встановленні особливих видів норм, які узагальнено прийнято називати нормами витрат або нормами праці.Трудове право України

Норми праці є основою системи планування роботи підприєм-ства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо. Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість по-трібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ре-сурсів, визначення виробничих потужностей.

При нормуванні праці застосовуються наступні види норм пра-ці: часу, виробітку, обслуговування, норми (норматив) чисельності. Вони встановлюються відповідно до досягнутого рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва і праці.

Норма часу – це розмір затрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (бригадою) відповідної кваліфікації у визначених організаційно-технічних умовах. Норми часу визначають тривалість часу (період), протягом якого виконується робота. Норми часу встановлюються методом нормування, виходячи з найбільш раціонального техноло-гічного виконання даної роботи і організації праці на певному робо-чому місці, за умови найбільш ефективного використання засобів виробництва і робочого часу.

Норма виробітку – це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник або група працівників відпо-відної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу у визначених організаційно-технічних умовах.

Норма обслуговування – це кількість виробничих об’єктів (ро-бочих місць, одиниць обладнання), які працівник або група праців-ників відповідної кваліфікації повинні обслужити протягом одини-ці робочого часу у визначених організаційно-технічних умовах.

Різновидом норм обслуговування є норма управління, яка ви-значає чисельність працівників, підпорядкованих керівникові. Норми обслуговування повинні передбачати найбільш ефективний розподіл обов’язків між працівниками, максимально допустиме їх навантаження з метою забезпечення безперебійного функціонуван-ня виробничого процесу.

Норма (норматив) чисельності – це встановлена чисельність працівників певного професіонально-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт.Тема 6. Правове регулювання оплати праці

З метою підвищення ефективності праці працівників, праця яких оплачується погодинно, встановлюються нормовані завдання на підставі визначених вище норм праці. Нормоване завдання - це встановлений обсяг роботи, який працівник або група працівників повинні виконати за робочу зміну, робочий місяць.

Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру про-ведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження но-вої техніки, технологій. Рішення про запровадження, перегляд та зміну норм приймається власником разом з виборним органом пер-винної профспілкової організації. Про введення нових норм влас-ник зобов’язаний повідомити працівників не пізніше ніж за один місяць до запровадження.

Норми праці встановлюються на невизначений термін і діють до перегляду їх у зв’язку зі зміною умов, на які вони були розраховані. Упровадження нових норм пов’язано з підвищенням інтенсивнос-ті праці, тому працівники не завжди зацікавлені у їх впроваджен-ні. У законодавстві передбачено механізм захисту інтересів раціо-налізаторів і винахідників. За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили заміну технічних норм і розцінок, збері-гаються попередні розцінки протягом 6 місяців від дати початку їх впровадження. За іншими працівниками, які допомагали авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, зберігаються попередні розцінки протягом 3 місяців.

Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові і одноразові норми. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці. Одноразові норми встановлюються на окре-мі види робіт, які носять поодинокий характер. Це можуть бути, на-приклад, позапланові, аварійні чи інші роботи.

На кожному підприємстві норми праці використовуються під час здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньоза-водського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, плануються обсяги вироб-ництва цехів і дільниць, розраховується завантаження устаткуван-ня й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах,Трудове право України

розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підпри-ємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Нормування праці проводиться для всіх категорій працюючих. Норми трудових затрат потрібні для організації праці не тільки робітників-відрядників, а й робітників-почасовиків, спеціалістів, службовців. Норми праці є складовим елементом організації заро-бітної плати, оскільки виконання норм є умовою отримання заро-бітку, відповідного тарифу або окладу, установленого для даного працівника.

Норми праці на підприємстві можуть використовуватися для визначення трудомісткості окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання виробничої програми. Отже, нормуван-ня праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості.

Мета нормування праці в нових умовах господарювання поля-гає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удо-сконалення організації виробництва і праці, поліпшення її умов скоротити затрати на випуск продукції, підвищити продуктивність, що, у свою чергу, сприятиме розширенню виробництва і зростанню реальних доходів працівників.