1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 

Загрузка...

Харчування суттєво впливає на стан здоров’я, працездатність та тривалість жит-тя людини. Здорове харчування — один із головних чинників, які визначають здо-ров’я нації, забезпечують гармонійний розвиток людини, профілактику захворю-вань.

В Україні споживання багатьох груп харчових продуктів не відповідає раціона-льній нормі (табл. 1.3). Особливо це стосується тваринницької продукції, завдяки якій виникає дисбаланс у співвідношенні протеїнів, інших основних макро- і мік-ронутрієнтів (табл. 1.4).

Таблиця 1.3

СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ У 1990—2005 РР., КГ

 

Група продуктів        Раціо-нальна норма  В середньому на одну особу за рік, кг        2005

у % до

1990    2005 у % до норми

 

           

            1990    1995    2000    2001    2003    2004    2005   

           

 

М’ясо          і м’ясо-продукти          45        68        39        33        31        35        39        39        57,4     86,7

Молоко і мо-локо-продукти            291,6   373      244      199      205      226      226      226      60,6     77,5

Яйця, штук     231,3   272      171      166      180      214      220      238      87,5     102,9

Риба і рибо-продукти           13,5     17,5     3,6       8,4       11,0     12        12,3     14,4     82,3     106,7

Цукор  27,6     50        32        37        40        36        38        38        76        137,7

Олія    6,4       11,6     8,2       9,4       10        11,3     13,0     13,5     116,3   210,9

Картопля       93,2     131      124      135      140      138      141      136      103,8   145,9

Овочі  110,4   102      97        102      105      114      115      120      117,6   108,7

Фрукти, яго-ди, горіхи         42        47        33        29        26        33        34        37        78,7     88,1

Хліб і хлібо-продукти           101,4   141      128      125      130      125      126      124      87,9     122,3

Таблиця 1.4

СПОЖИВАННЯ ОСНОВНИХ МАКРО- І МІКРОНУТРІЄНТІВ (НА ОДНУ ОСОБУ НА ДОБУ)

 

Найменування основних нутрієнтів          1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004    2005    2005 у % до 1990

Калорійність, ккал    3597    2696    2661    2758    2800    2798    2910    2916    81,1

Протеїн, г       105,3   77,7     73,4     75,9     78,6     77,7     79,3     79,7     75,7

Жири, г          124      77,1     71,7     73,2     78,3     80,9     87,8     89,7     72,3

Кальцій, мг    1362    954      825      850      914      919      923      927      68,1

Залізо, мг        25        20,2     19,4     19,9     20,3     20,1     20,5     20,5     82,0

Ретинол, мкг  1863    1217    1004    1037    1142    1150    1152    1156    62,1

Еквівалент Р-каротину, мкг 1528    1431    1472    1514    1569    1646    1670    1735    113,5

Еквівалент  ретинолу   і   Р-каротин, мкг   2115    1455    1249    1290    1403    1424    1430    1446    68,4

Тіамін, мг       2,3       1,86     1,81     1,85     1,87     1,84     1,88     1,90     82,6

Рибофлавін, мг          3,46     2,57     2,27     2,32     2,47     2,58     2,54     2,51     72,5

Ніацин, мг      22,4     17,3     16,8     17,1     17,5     17,5     17,9     17,9     79,9

Аскорбінова кислота, мг      123      98        100      101      102      108      110      111      90,2

У наборі продуктів переважають і значно перевищують раціональну норму: олія (176,6 %), картопля (148,1 %), хліб і хлібопродукти (123,3 %), цукор (130,4 %). Ни-зькозбалансований набір продуктів стосується близько 50—60 % населення Украї-ни.

Порушення раціону харчування значною мірою активізує ряд захворювань, осо-бливо системи кровообігу. Неповноцінне харчування є також вагомим чинником ризику розвитку хвороб органів травлення (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

ПОШИРЕНІСТЬ ХВОРОБ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ (НА 1000 НАСЕЛЕННЯ У ВІЦІ 15—100 РОКІВ)

 

Захворювання           1990    1995    1999    2001    2002    2004    2004/ 1990+у %

Всі  хвороби  органів  трав-лення   105,5   114,1   131,3   143,1   150,0   164,1   +55,5

Виразкова хвороба шлунку і 12-п. кишки  17,4     21,7     23,3     24,6     25,1     26,1     +50

Гастрит та дуоденіт  21,1     27,8     33,4     36,4     38,3     41,9     +98,6

Хвороба підшлункової залози         3,1       6,2       9,6       11,9     13,1     15,9     у 4 рази

Жовчокам’яна хвороба        1,6       2,6       3,9       4,5       4,9       5,6       у 2,5 рази

Холециститний холангіт     17,3     21,7     26,5     29,2     30,9     34,3     +98,3

Якщо для дорослих раціональне харчування є вагомим фактором забезпечення здоров’я, довголіття, високої працездатності, то для дітей раннього віку — провід-ний чинник нормального розвитку.

За результатами державного контролю за лікувально-профілактичними устано-вами встановлено, що в них не дотримуються режиму харчування. Офіційно скоро-чується кількість прийому їжі, а необхідний добовий набір забезпечується тільки на 20 %. У раціоні відсутні м’ясо, масло вершкове, рослинні жири, риба, овочі, фрук-ти, соки. Харчова й енергетична цінність раціонів харчування не відповідає гігієні-чним нормам. Через відсутність коштів фактично не проводиться вітамінізація го-тових страв.

Для осіб, які зазнають впливу несприятливих факторів виробничого середови-ща, розроблені дієти спеціально-профілактичного харчування. Вони базуються на здатності окремих складників продуктів впливати на всмоктування, метаболізм чи виведення токсичних сполук з організму.

За даними періодичних видань, у роздрібну торговельну мережу зросло надхо-дження неякісних м’ясних напівфабрикатів і ковбасних виробів. Виробники боро-шна соєвого текстурованого у супровідних документах не вказують використання генетично модифікованої сої.

У зв’язку з інтенсивним розвитком генної інженерії виникає необхідність в ор-ганізації ефективного Держнагляду за виробництвом і реалізацією харчових проду-ктів, отриманих із генетично-модифікованих джерел.

За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70 % усіх забрудню-вачів (ксенобіотиків, контамінатів). У разі розбалансованого харчування й дефіциту його найважливіших компонентів (білків, незамінних аміно- і жирних кислот, мік-роелементів, вітамінів) зростає небезпека несприятливого впливу забруднених про-дуктів на життєві функції організму та здоров’я в цілому.

У сфері контролю за потенціалом безпеки харчування населення, якістю й безпечністю продовольчої сировини та продуктів харчування необхідні наступні заходи:

•          активізувати прийняття «Концепції державної політики в галузі здорового ха-рчування населення України»;

•          визначити основні напрями профілактики аліментарно-залежних захворювань і станів;

•          забезпечити більш глибоке вивчення впливу генетично модифікованих проду-ктів харчування на здоров’я населення з врахуванням результатів наукових дослі-джень;

•          здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг за забрудненням харчових про-дуктів і продовольчої сировини потенційно небезпечними забруднювачами різної природи;

•          удосконалювати методи оцінки ризику різних рівнів забруднення продуктів харчування, оцінку їх небезпеки для здоров’я людини;

•          визначити найбільш вагомі регіональні забруднювачі навколишнього середо-вища і продуктів харчування з оцінкою експозиції і дозо-ефективної залежності їх-нього впливу на здоров’я населення;

•          посилити контроль за якістю виробленої, ввезеної в Україну і направленої в реалізацію продукції, з попередженням харчових отруєнь.