5.3. Форми бухгалтерського обліку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Регістри - це складові елементи форми бухгалтерського обліку. Поєд-нання регістрів, їх сукупність, логічні зв'язки між ними складають форму бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку - це пеена система регістріе обліку, порядку і способу реєстрації й узагальнення інформації е них з дотриман-ням єдиних принципіе, естаноелених Законом України «Про бухгалтерсь-кий облік і фінансоеу зеітність» з урахуеанням особлиеостей діяльності підприємстеа і технології опрацюеання облікових даних.

Шдприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку. Мож-на не тільки використовувати рекомендовані форми, а й розробляти власні, оригінальні, включаючи форми облікових регістрів, програми реєстрації та опрацювання інформації. Разом з тим, необхідно дотримуватися загальних методологічних принципів, які встановлені у централізованому порядку, a також технології опрацювання облікових даних.

Обираючи форму бухгалтерського обліку, підприємство фіксує ії в На-казі про облікову політику та має дотримуватися ії протягом певного часу (але не менше року). Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати у Наказі про облі-кову політику або примітках до фінансової звітності.Форми ведення бухгалтерського обліку розрізняються за такими озна-ками:

>          кількістю облікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, зміс-том, формою та зовнішнім виглядом;

>          послідовністю та способами запису в облікових регістрах;

>          зв'язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.

Перераховані ознаки відрізняють одну форму обліку від іншої в умовах ручного ведення бухгалтерського обліку.

Форми обліку повинні задовольняти таким вимогам:

>          забезпечувати повноту і реальність відображення в облікових регістрах усього обігу засобів, оперативний і поточний контроль управлінських рі-шень, збереження власності, ефективне використання матеріальних, тру-дових і грошових ресурсів на підприємстві;

>          бути економічними. Витрати праці на збір, опрацювання та передачу інфо-рмації досить значні, що змушує шукати шляхи, способи і засоби максима-льного їх зниження, одночасно підвишуючи оперативність та якість обліку;

>          максимально відповідати потребам зведення інформації. У регістрах необ-хідно мати таке групування записів, яке б дозволяло отримати всі звітні показники, не застосовуючи вибірку та не звертаючись безпосередньо до первинних документів;

>          забезпечувати правильне поєднання синтетичного та аналітичного обліку. В організації аналітичного обліку є великі можливості для подальшого удосконалення форм обліку та спрощення бухгалтерського обліку взагалі;

>          забезпечувати своєчасне відображення в обліку господарських операцій та складання звітності, що підвищує корисність бухгалтерського обліку, до-зволяє своєчасно повідомляти про хід виконання поточних планів та по-ліпшує управління підприємством;

>          найбільш повно задовольняти вимогам економічного аналізу господарсь-кої діяльності підприємства. Важливим джерелом аналізу є дані бухгал-терського обліку. Форми його ведення повинні будуватися таким чином, щоб у процесі поточного обліку можна було групувати і систематизувати матеріал відповідно до потреб аналізу.

У сучасній практиці застосовуються ручна і автоматизована форми ве-дення бухгалтерського обліку.

Для того, щоб створити форму бухгалтерського обліку, необхідно визна-чити склад і структуру облікових регістрів (статичних елементів), призначених для групування в необхідних розрізах господарських операцій; задати послідов-ність етапів відображення (починаючи з первинної реєстрації) кожної господар-ської операції, тобто відтворити динаміку перетворень облікових реєстрацій.

В умовах застосування комп'ютерних технологій визначальними чин-никами для створення форми бухгалтерського обліку є не стільки структура регістрів і їх зовнішня форма, скільки розробка методики проектування робо-чого варіанту технологічного процесу опрацювання облікової інформації від первинної реєстрації до отримання всіх форм звітності.

При використанні сучасних комп'ютерних систем під формою бухгалтер-ського обліку слід розуміти логічну структуру облікової інформації, яка визна-чена набором і взаємозв'язком облікових показників, а також обумовлений нею порядок фіксації даних у пам'яті комп'ютера і видачі необхідної інформації.

Таким чином, при різних формах обліку застосовується відповідна кі-лькість логічних і обчислювальних процедур перетворення одних і тих же первинних і довідкових початкових даних, вихідних регістрів обліку, бухгал-терського балансу та інших форм звітності.

Серед ручних форм обліку найбільш поширені такі форми, як меморі-ально-ордерна, журнально-ордерна й спрощена.

Меморіально-ордерна форма

Ця форма передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах (табл. 14).Таблщя 14

Меморіальний ордер №       за         р.

 

№ п/п  Дата    Підстава запису (посилання на документ)            По дебе-

ту раху-

нка      3 креди-

ту раху-нка     Сума, грн

1          03.01.05          Отримано готівку з поточного ра-хунка в касу по чеку № 562521         30        31            250,50

....        ....        ....        ....        ....        ....

Бухгалтер       підпис

Для операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються групувальні відомості, по яких в кінці місяця підбиваються підсумки і скла-даються підсумкові меморіальні ордери.

Призначення меморіального ордера: оформлення бухгалтерського за-пису по кореспондуючих рахунках (тобто складання проводки) безпосеред-ньо в міру здійснення господарської операції.

Первинні документи і групувальні відомості, що служать підставою для бухгалтерських записів, додаються до меморіального ордера.

Синтетичний облік ведеться у реєстраційному журналі і Головній кни-зі. Реєстраційний журнал служить для хронологічного запису (табл. 15). У ньому реєструються всі меморіальні ордери. Це робиться з метою забезпе-чення їх збереження, а також для наступної перевірки повноти і правильності облікових записів на синтетичних рахунках шляхом звірення місячного під-сумку Реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості.

Таблщя 15

Реєстраційний журнал меморіальних ордерів

за         р.

 

№ меморіального ордера     Дата складання меморіального ордера      Сума по меморіально-му ордері, грн2            03.01.2005 04.01.2005          250,50 850,00

Усього за місяць                   1400,00Після реєстрації інформацію з меморіальних ордерів записують у ре-гістр синтетичного обліку - Головну книгу (табл. 16).

Таблщя 16

Головна книга за      р.

по рахунку 30

Дебет  Кредит

Дата 1 з кредиту        рахунків          Дата    у дебет рахунків

                        311      372                  Усього                                   311      372                  Усього

Сальдо на 01.01.       -          -          -          1000,00                                                                    

03 1     250,50 -          -          250,50 10        2          -          900,00 -          900,00

Усього            2200,00           Усього            1700,0 0

Сальдона 01.02.        1500,00                     

Оборотна відомість скпадається на основі записів у Головній книзі. Тобто наприкінці місяця підраховують обороти по дебету, кредиту і залишок по кож-ному рахунку Головної книги та скпадають відомість по синтетичних рахунках.

Аналітичні рахунки ведуть в книгах у картках, на окремих аркушах. Картки або окремі аркуші відповідно реєструються. Аналітичний облік касо-вих операцій здійснюється тільки в касовій книзі, а матеріалів - шляхом роз-кладання первинних документів з картотеки або за допомогою оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу.

Записи по аналітичних рахунках роблять щоденно з посиланням на но-мер меморіального ордеру. У кінці місяця по всіх рахунках підраховують підсумки і складають оборотну або сальдову відомість - одну на групу аналі-тичних рахунків, які об'єднуються певним синтетичним рахунком.

Підсумки аналітичного обліку за місяць звіряються з оборотами і зали-шками відповідних рахунків. Після звірення записів по рахунках складають Баланс та інші форми звітності. Схема меморіально-ордерної форми обліку наведенанарис. 32.

Переваги цієї форми обліку: простота, наочність, гнучкість, упоряд-кування систематичного обліку; надійний самоконтроль шляхом звірення об-лікових записів у різних регістрах.

            Первинні документи           

 

                                              

i                       1'                     і          

Групувальні i

накопичувальні

відомості                    Меморіальні 1 ордери 1                   Регістри

аналітичного

обліку 

 

                        г         

                       

           

                                   1'                                 іг         

                       

            Реєстраційний                      Оборотні відомості

■по аналітичнихИ

рахунках

                                   журнал          

           

 

           

                        іг                                            

           

            >          ^ТСшовнЯ книга                 

           

                        іг                    

           

                        Оборотнавідо-                     

           

                        ^Н:ть no с 1 них pax  ІНТЄТІІЧ-

унках                         

            1          '                      

            ^алан^                       

            1 Інші форми 1 звітності                                                     

-          щоденні записи:

-          звірка записів.

Рис. 32. Схема побудови меморіально-ордерної форми обліку

Недоліком цієї форми обліку є: велика кількість меморіальних ордерів; багаторазове переписування даних з регістра в регістр; роз'єднаність синтети-чного й аналітичного обліку; непристосованість до великого потоку операцій.

Ці недоліки знижують можливість використання цієї форми на підпри-

емствах.

Журнально-ордерна форма

J7

Найбільшого поширення отримала журнально-ордерна форма. Вона застосовується, як правило, на великих підприємствах з великим обсягом виробни-цтва, вимагає високої кваліфікації облікового персо-налу.Журнально-ордерна форма базується на використанні шахового прин-ципу реєстрації операцій та їх накопичення за кожний звітний період у хроно-логічному й систематичному порядку одночасно, тобто однорідні документи накопичуються в накопичувальних відомостях, як правило, за місяць; різнорі-дні, але пов'язані документи збираються в групувальних відомостях. Аналіти-чний і синтетичний облік здійснюється, як правило, у єдиній системі записів.

У зв'язку зі зміною методології обліку та з переходом на П(с)БУ розро-блені «Методичні рекомендації застосування регістрів бухгалтерського облі-ку», затверджені наказом МФУ від 29 грудня 2000 р. № 356, які запропонува-ли новий склад регістрів. Але ці рекомендації мають рекомендаційний характер. Бухгалтери, які давно використовують традиційну журнально-ордерну форму обліку, можуть неї користуватися й далі.

Методичними рекомендаціями № 356 передбачене складання наступ-них облікових регістрів: журналів, відомостей Головної книги; аркушів-розшифровок, реєстру депонованої заробітної плати, бухгалтерських довідок. За необхідності складаються таблиці аналітичних даних.

Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями і головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерсько-го обліку підприємства.

Журнали є основними регістрами синтетичного, а при невеликому об-сязі облікової інформації - аналітичного обліку. Сума підсумків журналу по горизонталі (сума рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого журналу по вертикалі (сума граф).

Відомості й аркуші-розшифровки призначені для аналітичного обліку об'єктів, попереднього нагромадження, групування й узагальнення облікової інформації, що утримується в прийнятих до обліку первинних документах.

Бухгалтерські довідки використовуються для виправлення помилок минулих звітних періодів.

Головна книга використовується для узагальнення облікових записів у журналах, взаємної перевірки облікових записів по рахунках бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.Методичні рекомендації № 356 передбачають застосування таких регіс-

трів бухгалтерського обліку (табл. 17).

ТаблщяП

Регістри бухгалтерського обліку при застосуванні журнально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку

 

Номер Найменування та призначення регістрів

журналів        відомостей    

 

1          2          3

а. Облік грошових коштів та грошових документів

1          -          1. Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33

-          1.1       2. Відомість за дебетом рахунка 30

-          1.2       Відомість за дебетом рахунка 31

-          1.3       Відомість за дебетом рахунка 33

Облік довгострокових та короткострокових позик

2 | Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60

Облік рахунків, довгострокових та поточних зобов'язань

3          -          Розділ I Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послу-ги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)

            -          Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, облік дов-гострокових та поточних зобов'язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)

-          3.1       Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замо-вниками

-          3.2       Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами

-          3.3       Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

-          3.4       Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів

-          3.5       Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями

-          3.6       Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом

Облік необоротних активів та фінансових інвестицій

4          -          Розділ I Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоро-тнихактивів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19)

            -          Розділ II Журналу 4. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35)

-          4.1       Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій

-          4.2       Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій

-          4.3       Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів

Облік витрат

5, 5А   -          Розділ I Журналу 5 і Журналу 5А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і розділ II Журналу 5А за кредитом ра-хунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6

            -          Розділ III Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91

            -          Розділ IIIА Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91

            -          Розділ IIIБ Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66

                        Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5 А Аналітичні дані до рахунка 28 «Товари»

-          5.1       Відомість аналітичного обліку запасів

Облік доходів і результатів діяльності

6          -          Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79

            -          Розділ II «Аналітичні дані про доходи»

Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань

7          -          Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49

            7.1       Відомість аналітичних даних рахунка 42 «Додатковий капітал»

            7.2       Відомість аналітичних даних рахунка 44 «Нерозподілені прибут-ки (непокриті збитки)»

            7.3       Відомість аналітичних даних рахунка 47 «Забезпечення майбут-ніх витрат і платежів»

-          8          Відомість позабалансового обліку

-                      Головна книга

-                      Реєстр депонованої заробітної плати

-                      Бухгалтерська довідка

-                      Аркуш-розшифровка

Записи в журналах здійснюються по кредиту одного або декількох син-тетичних рахунків у дебет інших рахунків синтетичного обліку, а в деяких журналах - і в дебет субрахунків бухгалтерського обліку та інших складових аналітичного обліку.

Формування аналітичних даних здійснюється шляхом групуванням од-накових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. У випадках, коли не-обхідну аналітичну деталізацію показників по об'єктах обліку на окремих ра-хунках (запасів, витрат, доходів і т.ін.) безпосередньо в журналах забезпечи-ти неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групуються (накопичуються) у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких підсумки записуються у журнали.

До Головної книги заносяться підсумки оборотів по кредиту кожного рахунка окремо з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць по кредиту цього рахунка, що проводять-ся однією сумою; обороти за поточний місяць по дебету цього рахунка, що проводяться сумою по кореспондуючих рахунках з журналів.Ha відміну від журналів і відомостей, що відкриваються щомісяця, Го-ловна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок відводиться окрема сторінка. Перевірка правильності записів здійс-нюється підрахунком суми оборотів і сальдо по всіх рахунках. Крім того, для перевірки правильності складання облікових регістрів може застосовуватися Оборотна відомість по рахунках бухгалтерського обліку, що складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після за-несення до неї оборотів з усіх журналів. Суми дебетових і кредитових оборо-тів, а також сальдо по дебету і кредиту (на початок і кінець періоду), мають бути відповідно рівні.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

Схема журнально-ордерної форми обліку представлена на рис. 33.

Первинні документи

Журнали

Y        

Тїшнакш

Баланс           

Інші форми фінансової звітності

Рис. 33. Схема журнально-ордерної форми обліку

Переваги цієї форми обліку: пристосованість облікових регістрів для складання звітності; немає необхідності вести журнал реєстрації господарсь-ких операцій і складати оборотну відомість; скорочення кількості обліковихрегістрів; скорочення кількості облікових записів; з’єднання в єдиних обліко-вих регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

Спрощена

Традиційна система організації бухгалтерсько-| го обліку на малих підприємствах неможлива, оскі-льки вона надто громіздка і трудомістка. Тому він повинен бути максимально скорочений і спрощений, оскільки, як правило, тут немає такого штату працівників, які б займалися виключно веденням обліку.

Суб'єкти малого підприємництва можуть застосовувати спрощену сис-тему обліку і звітності. Згідно із Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-ІП, крім фізичних осіб, за-реєстрованих у встановленому порядку, суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а річний валовий дохід - 500 000 євро. Спрощена система обліку і звітності використовується суб'єктом малого підприємництва за його вибором. Положенням про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, затвердженим на-казом Міністерства фінансів України від 30.09.98 р. № 196, передбачені два варіанти спрощеної форми бухгалтерського обліку:

■          проста форма;

■          спрощена форма, з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. № 422 затвер-джені Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами. Ці регістри можуть застосовуватися саме тими під-приємствами, які для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку застосовують спрощений План рахунків. Таким чином, суб'єктами мало-го бізнесу, які використовують загальний План рахунків, застосування цих регі-стрів неможливе, тому проста і спрощена форми бухгалтерського обліку побу-довані з використанням саме спрощеного Плану рахунків.Проста форма бухгалтерського обліку розрахована на малі підприємст-ва з незначним документообігом, що здійснюють діяльність по виконанню не матеріаловитратних робіт і послуг, тобто такі, предметом діяльності яких не є виробництво готової продукції. Незначний документообіг на таких підприєм-ствах є наслідком обмеженої кількості господарських операцій та невеликої (до 10 чол.) чисельності працюючих.

Проста форма передбачає ведення Журналу обліку господарських опе-рацій, а також для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, по подат-ках і по оплаті праці - Відомість 3-м.

До Журналу обліку господарських операцій заносяться дані про госпо-

дарські операції з кореспонденцією по дебету і кредиту рахунків бухгалтер-

ського обліку. Первинні документи (розрахунки), що служили підставою для

записів у ньому, підкладаються і нумеруються в порядку записів у Журналі і

супроводжуються при підготовці їх для зберігання позначкою «Документи до

Журналу обліку господарських операцій за          місяць і           рік».

Схема простої форми обліку подана на рис. 34.

Первинні документи

 

Журнал обліку го сподарсь-ких операцій              Відомість 3-м

 

                       

 

                       

' '        

Баланс та інші форми звіт-ності     

Рис. 34. Схема простої форми бухгалтерського обліку

Спрощена форма бухгалтерського обліку, рекомендована для малих підприємств з великим обсягом документообігу (а отже, і чисельністю пра-цюючих та обсягом реалізації), з виробництвом готової продукції, виконан-ням матеріаломістких робіт і послуг, передбачає застосування п'яти відомос-тей і оборотно-сальдової відомості.Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення ін-формації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку: Відомість 1-м

Розділ I. Облік готівки і грошових документів

Розділ II (зворотний бік). Облік грошових коштів та їх еквівалентів Відомість 2-м. Облік запасів Відомість 3-м

Розділ I. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, за податками і пла-тежами, облік довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів Розділ II (зворотний бік). Облік розрахунків з оплати праці Відомість 4-м

Розділ I. Облік необоротних активів та амортизації (зносу) Розділ II (зворотний бік). Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів Відомість 5-м Розділ I. Облік витрат Розділ II. Облік витрат на виробництво Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів

Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів. Оборотно-сальдова відомість.

Схема спрощеної форми обліку представлена на рис. 35.

 

            Первинні документи           

                        '           '                      

            Відомості 1-м , 2-м, 3-м, 4-м, 5-м  

           

           

                                                          

            Оборотна відомість за синте-                     ^тяш^

            тичними        рахуі    іками                          та інші фс        рми:    вітності

Рис. 35. Схема спрощеної форми бухгалтерського облікуВідомість 1-М. Облік готівки, коштів, іхніх еквівалентів і грошових документів

У розділі I Відомості 1-м здійснюються записи по операціях з готівкою і грошовими документами за дебетом і кредитом рахунка 30 «Каса».

У розділі II здійснюються записи по операціях на рахунках у банках, в дорозі, еквівалентів коштів за дебетом і кредитом рахунка 31 «Рахунка в бан-ках».

Записи у Відомості 1-м здійснюються на основі первинних і зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових і видатко-вих касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів та ін.) у роз-різі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку.

Операції в іноземній валюті, крім Відомості 1-м, що ведеться в грошо-вій одиниці України, відображаються в окремій Відомості 1-м у валюті здійс-нення операції. Відомість 1-м ведеться окремо для кожної іноземної валюти (із зазначенням ії назви).

Відомість 2-М. Облік запасів

Відомість 2-м використовується для відображення оборотів за дебетом і кредитом рахунків 20 «Виробничі запаси» і 26 «Готова продукція».

Записи у Відомості 2-м проводяться на основі первинних документів та/або накопичувальних відомостей, звітів, аркушів-розшифровок, у яких узагальнюється надходження запасів та їх використання і вибуття за звітний місяць.

Відомість 3-М. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, за податками і оплати праці

Систематизація господарських операцій за розрахунками з постачаль-никами і підрядниками, покупцями і замовниками, з підзвітними особами, рі-зними дебіторами і кредиторами, з учасниками, за податками і платежами, по відрахуванню на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування і страхування майна, порозрахунках з оплати праці, доходів майбутніх періодів і резерву сумнівних боргів здійснюється у Відомості 3-м.

У Відомості 3-м відображаються обороти за дебетом і кредитом рахунків:

уроздшІ- 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 55 «Інші довгостро-кові зобов'язання», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 68 «Розра-хунки за іншими операціями», 69 «Доходи майбутніх періодів»;

урозділіІІ- 66 «Розрахунки по оплаті праці».

Відомість 4-М. Облік необоротних активів, нарахованої амортиза-ції, капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів.

У Відомості 4-м відбиваються обороти за дебетом і кредитом рахунків:

урозділіі- 10 «Основні засоби» і 13 «Знос необоротних активів»;

у розділі II - 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 18 «Інші необоротні активи», 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Записи в розділі I Відомості 4-м ведуться на основі первинних і зведе-них облікових документів (актів приймання-передачі (внутрішнього перемі-щення) основних засобів, актів списання, розрахунку амортизації тощо).

Відомість 5-М. Облік доходів, витрат, фінансових результатів, вла-сного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечення майбутніх ви-трат і платежів

Відомість 5-м призначена для систематизації інформації про доходи від реалізації, інші операційні, звичайні і надзвичайні доходи, вирахування з до-ходу, про витрати операційної діяльності за елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати), про витрати майбутніх періодів, про фінансові результа-ти, про нерозподілені прибутки (непокриті збитки) та використання прибут-ку. В ній також систематизується інформація про власний (статутний, пайо-вий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений) капітал, створення і використання забезпечень майбутніх витрат і платежів.

У Відомості 5-м відбиваються обороти за дебетом і кредитом рахунків:

урозділі I - 84 «Витрати операційної діяльності» і 85 «Інші витрати»;урозділіІІ- 23 «Виробництво»;

Урозділі III- 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 70 «До-ходи», 79 «Фінансові результати»;

урозділі IV - 39 «Витрати майбутніх періодів», 40 «Власний капітал», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Підсумкові записи з відомостей переносяться в Оборотно-сальдову відомість, що використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтер-ського обліку по кожному рахунку бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість складається щомісяця і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунка окремо. Оборотно-сальдова відомість заповнюється шляхом перенесення кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського обліку в дебет відповідних рахунків.

Дебетові обороти оборотно-сальдової відомості по кожному рахунку бухгалтерського обліку повинні дорівнювати дебетовому обороту за відпові-дним рахунком бухгалтерського обліку в регістрі (відомості) бухгалтерського обліку. Загальна сума дебетових оборотів оборотно-сальдової відомості по-винна дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів оборотно-сальдової відомості.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що кожне підприємство самостійно обирає форму бух-галтерського обліку. Тобто використання двох розглянутих форм спрощеного обліку не означає, що малі підприємства не мають права застосовувати інші форми обліку, наприклад, звичайну журнально-ордерну форму.

Сучасна

комп 'ютерна

форма

Крім розглянутих вище форм застосовується і сучасна комп'ютерна форма ведення бухгалтерського обліку. За допомогою спеціальних програм дані пер-винних документів групуються й узагальнюються безпосередньо на комп'ютері, внаслідок чого корис-тувач одержує інформацію, еквівалентну за змістом регістрам синтетичного й аналітичного обліку.

Ринок програмного забезпечення пропонує широкий діапазон продук-ції, що відрізняється ціною, можливостями і якістю.

В цілому механізм обліку в комп'ютерній формі включає введення даних первинних докумешів про господарські операції в комп'ютерну систему користу-вачем - бухгалтером. Бухгалтер контролює роботу в режимі діалогу з програмою, виправляє помилки, обробляє інформацію, роздруковує потрібні документи.

Розробники програмного забезпечення пропонують широкий вибір для великих і малих підприємств.

Умовно всі програми залежно від кінцевого споживача і набору функ-ціональних завдань можна розділити на класи:

>          міні-бухгалтерія;

>          бухгалтерський комплекс;

>          бухгалтерський конструктор;

>          бухгалтерський робот [77].

Програми класу «міні-бухгалтерія» призначені для підприємств ма-лого бізнесу з одним бухгалтером. Вони виконують обмежене коло функціо-нальних завдань, але разом з тим забезпечують ведення обліку з виходом на баланс. У цих програмах реалізуються в основному функції фінансового об-ліку і формування фінансової звітності, їх відрізняє простота у використанні, та структурі.

На практиці добре зарекомендували себе версії «1С Бухгалтерія» (м. Москва), «Инфобухгалтер» (м. Київ), «Бембі +» (м. Київ).

Основна тенденція створення бухгалтерських програм для малих під-приємств полягає у забезпеченні гнучких систем, що не тільки охоплюють всі ділянки обліку, а й можуть перебудовуватися у разі змін в законодавстві, ме-тодиці ведення обліку, зміні форм документів.

Також до цього класу можна віднести програми, які умовно називають «бухгалтерські АРМи» (АРМ - автоматизоване робоче місце). Вони призна-чені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку: «Арм-склад», «Арм-зарплата», «Арм-каса» тощо.

Програми класу «бухгалтерський комплекс» призначені для роботи на середніх і великих підприємствах зі значним обсягом інформації (більше Ютис. операцій за місяць).

Це вже не одна програма, а цілий набір функціонально закінчених і вза-ємозалежних програм автоматизованих робочих місць. Розвиток цього виду програмних продуктів йде в напрямку створення нових архітектур з багаторі-вневим синтетичним обліком, створення нових модулів у реалізації функцій управлінського обліку (управління матеріальними запасами, витратами). Найбільшого поширення набули такі пакети, як «БЗСТ» (м. Київ), «Товстий Ганс» (м. Запоріжжя). Дані програми можуть бути перебудовані на виконан-ня індивідуальних завдань. Програми названих класів призначені для широ-кого тиражування.

Основна риса програм класу «бухгалтерський конструктор» ство-рення індивідуальних проектів комплексної автоматизації підприємств серед-нього бізнесу «під кпюч». Ці програми містять набір необхідних модулів-заготівель, з яких для кожного замовника створюється індивідуальний програм-ний продукг, що враховує його специфіку і побажання. Серед популярних про-грам цього кпасу - «Фінанси без проблем», «Бос-корпорація» (м. Москва) та ін.

Принципово новою комп'ютерною бухгалтерською системою можна вважати програми класу «бухгалтерський робот», наприклад «ЗЛФИ.15» (м. Київ). Програма сама «знає», що і як робити і вимагає від користувача лише вхідних первинних документів. Вона спроможна сама витягати із зов-нішніх комп'ютерів дані, що надійшли електронною поштою, видавати різні довідки, форми звітності, розрахунки, декларації, формувати інформацію бу-хгалтерського і податкового обліку. Програма стійка до помилок персоналу, здатна адаптуватися до будь-яких змін параметрів [77].

Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку в сучасних умовах є най-більш прогресивною і популярною.

Еволюція форм обліку господарської діяльності:

Щоб ознайомитися з формами облікута прослідкуеати їх еволюцію, звернемося до праці Сакулінського Г.І. «Осноеьі ба-лансоеого учета» [65, с. 22-25], де еін дає історичний огляд форм обліку:

«… 1. Старая итальянская форма

ЦЕ ЩКАВО…           Старая итальянская форма не знала еще делешя учета

на синтетический и аналитический. Тогдашний уроеень разеи-іпия торгового капитализма позволял еще обходиться без создания группових счетов, так как концентращя капитала бьіла небольшой, незначителен бьіл ассортимент това-poe и невелик круг коммерческих взаимоотношений.

Позтому no зтой форме применялись всего дее книги:

1.         Журнал - для хронологического учета.

2.         Глаеная - для систематического учета.

Принцип ведения зтих двух книг заключался в том, что каждая операщя ежеднев-но, т. е. в день ее составления или получения о ней извещения, записивалась сначала в жу-рнал, а оттуда е глаеную с подробньім изложением сущности документа е обеих книгах.

Счетое 2-го порядка не открьгвалось, ибо для каждого предмета, для каждой опе-рации счет открьтался непосредственно в балансе, а так как все счета считались сче-тами балансовьши, то деления на счета 1 и 2 порядка не сущестеоеало.

2.         Новая итальянская форма

Применение старой итальянской формьг еозможно бьгло лишь на заре еозникноее-ния и развития торгоеого капитализма. Ho no мере дальнейшего развития, укрупнения отельних частно-капиталистичесшх хозяйств, no мере развития торгового ринка и ас-сортимента товаров старая итальянская форма перестала удовлетворять запроси ка-питалистического общества на новой ступени его развития, ибо получаемие no данной форме балансьі делались громоздкими и неудобньгми ш 'для бьгстрого ознакомления с со-стоянием хозяйстеа, ш 'для анализа егоработьг.

Ноеьіе запросьг, предьяеленньіе к учету, бьіли разрешеньг е еиде создания ноеой италья-нской формьг. Необходимо бьіло разгрузить баланс и глаеную книгу от множестеа пояеиешш-ся счетов, так получился совершенно новий прищип строения баланса. Баланс стал строить-ся из групповьіх счетов, обьединяющих все однородние счета, открьіваемие для учета отдельньгх предметое, сортое и еидое тоеарое, конкретньгх дебиторое и кредиторое и т. д.

Так возникли счета первого порядка, а детальньш учет отдельньгх предметое, ма-териалое и операций бьгл перенесен на счета 2-го порядка. Пояешось деление на синте-тичесшйучет и аналитичесшй.

Способ еедения синтетического учета при ноеой итальянской форме сеодшся к тому, что журнал и главная стали вестись уже на основе счетов первого порядка (груп-повьіх), причем зстиси в журнале делались на основании мемориальних ордеров ежеднев-но, а из журналауже производилась разноска no счетам главной книги.

Веедение ноеой итальянской формьг относится к 1688 г. Аетором ее бьгл италья-нец - Ф. Гаранти.

3.         Немецкая форма

Появление счетое 2-го порядка бьгло еьізеано желашем разгрузить баланс и глае-ную книгу, сделать баланс удобообозримьгм и е то же время, е сеязи с большим увеличе-нием количества записей, получить возможность распределить работу no систематиче-скому учету между несколькими лщами. Стремлеше провести разделеше труда и в области синтетического учета еьізеало пояеление к жизни немецкой и фращузской форм счетоеодстеа. Особешость немецкой формьг заключается е том, что еместо единого журнала хронологическая зстись стала осуществляться в двух книгах:а)         в журнализованной кассе, куда загшсшатсь исключительно кассовие документи;

б)         в мемориале, куда записивались все остальние документи некассового харак-

тера.

В коще месяца зти две книги обьединялись в одну под названшм «сборного журна-ла», для зтой цели no кассе и no мемориалу составлялись сводние мемориальние ордера.

Глаеная книга no немецкой форме еедется на осноее сборного журнала, а посколь-ку сборний журнал ведется раз в месяц, mo и главная книга ведется также ежемесячно, а не ежеднеено.

Немецкая форма ещерезче подчершвает, что центр тяжестиучета переносится постепенно в аналитичесшй учет, а за синтетичесшм учетом остается в основном лишьроль контроля над аналитичесшм учетом ироль организатора баланса.

Изобретателем немецкой формьг считают Ф. Гельеига, еьіпустиешего сеою книгу в1774году.

4.         Французская форма

Отличие фращузской формьг от немецкой заключается лишь е том, что еместо

одного мемориала заводится цельшряд отдельньіх журналое, как например:

а)         журнализировамная касса,

б)         журнал покупок материалое,

в)         журнал реализации тоеарое,

г)         журнал текущих счетов в банках,

д)         журналразньіх операций.

Возможно, конечно, и большее количество отдельньгх журналое. Французская форма бьгла предложена е 1712 го'ду фращузомДелапортом.

5.         Интегральная форма

Дальнейшим развитием французской формьг является интегральная форма, пред-

ложенная е 1914 г. фращузом Ж. Дюмарше. В зтой форме отдельньге журнальі заеодят-ся для каждой отдельной статьи баланса, т. е., иначе гоеоря, для каждого счета первого порядка. Журнальг еедутся no деусторонней форме и дополняются особьгми главньгми книгами, которие, no сути говоря, являются книгами аналитическими, ибо в них происхо-дит разложение счетов первого порядка на счета 2 порядка.

Каждая операция проходит no деум журналам: no 'дебету одного и кредиту друго-го. По окончании месяца состаеляют no каждой глаеной оборотную еедомость, сееряе-мую с итогами соответствующего журнала, а итоги отдельних ведомостей сводят в другую оборотную еедомость no есем балансоеьім счетам или е пробньш или е сальдоеьій баланс.

Преимуществом зтой форми является самая широкая возможность разделения труда и постояшьш взаимньш контроль записей.

6.         Американская форма

Сущность американской формьг заключается е том, что она при помощи специа-

льнойразграфки обьединяет е о'дну книгу журнал и глаеную.

В конце месяца производится подсчет всех вертикальних колонок и правильность записей проверяется равенством итогов:

а)         журнала,

б)         всех колонок дебета,

в)         всех колонок кредита.

Отрщательная сторона зтой форми заключается в том, что применение ее це-

лесообразно лишь в том случае, когда число счетов счетного баланса не будет превьі-шать 25-30, ибо е протиеном случае форма книги получится чрезеьічайно громоздкой. Зта форма бьгла предложена фращузом В. Дегранжем е 1790 году».

У 20-х pp. XX cm. широкого розповсюдження набуває карткова система обліку. Активно починають вшористовувати копіювальний метод, який дозволяв робити запис в картки аналіти-чного обліку з одночасним копіюванням до журналу, що поєднувало хронологічні та систематичні записи.Поряд з розповсюдженням карткових форм бухгалтерського обліку все більшого поширен-ня набуває застосування обчислювальних машин для вшонання робіт, пов’язаних з обліковою ре-єстраціею. У 1960 р. виникае автоматизована форма обліку.

Bid автоуів:

До нас потрапша книга «Рукоеодстео кь изучению одинакой и двойной Бухгалте-ріи, сь пршоженіемь коммерческой терминологіи», складена Василем Снопоеим і еидана е Москеі е 1871 році. Аетор приділяє уеагу історії виникнення обліку, розглядає особлиео-сті простої та подеійної бухгалтерії. У третій частині …ієїроботи еін розглядає бухга-лтерські книги, які велися на той час е Росії. Він пише: « необходимо имЗть собстеен-но только четьгре глаеньіе книги: «Меморіаль, Кассу, Журналь и Глаеную книгу… Кроме зтихь главнихь книгь, употребляются еще и другія, називаемия вспомогательними… самьгяупотребительньгя из еспомогательньіхь книгь слЗдующія: 1) Тоеарная, 2) Фактур-ная, 3) Вексельная или документная, 4) Ресконто, 5) Калькуляціонная, 6) Балансная, 7) Коммиссіонная, 8) Зкспедщіонная, 9) Книга исходящихь счетоеь и 10) Копирная.

…Вь нашемь отечестві, законами предписьгвается банкирамь, негоціантамь и ео-обще есЗмь, произеодящимь заграничную торгоелю и коммиссіонньгя дЗла, содержать: а) Меморіаль или Журналь, б) Кассовую, е) Гроссь-бухь или Глаеную, г) Книгу 'для копій, д) Тоеарную, е) Расчетную или ресконтро, ж) Книгу 'для записки исходящихь счетоеь на проданньіе тоеарьі и з) Фактурную. Розничньгмь же торгоецамь назначается: а) Тоеар-ная, б) Кассоеая, е) Расчетная и г) Документная. Мелочньіе торговцьг и ремесленники, произеодящіе своими издтіями торгоелю должньі имЗть: а) Кассоеую, б) Тоеарную и е) Расчетную". Сеерхь того, есЗхь трехь разрядоеь лща, занимающіеся торгоелею, дол-жни непременно сохранятьнять вь цВлости и черновую, ежедневную свою книгу, вь ко-торую, no существующему порядку, каждий торговець первоначально вписьтаеть свое произеодстео, и изь которой разносить статьи еь прочія книги. Обязанность имЗть и содержать еь наддежащемь порядкЗ книги распространяется на есЗхь и каждаго, при-надлежащихь кь торгоеому сослоеію, а также на имЗющихь фабричньгя и мануфактур-ньія заееденія, безь есякаго изьятія.

Хозяинь книгь обязань сохранять ихь непремБнно вь цБлости за всБ предшество-ваешіе годьг и при несостоятельности должень предьяеить книги сеои no крайней мЗрТ, за послЗдніе десять лЗть сеоей торгоели.

Глаеньіе четьгре книги еедутся слЗдующимь порядкомь: есЗ торгоеьія дЗейстеія записьтаются первоначально вь Меморіаль, изь котораго статьи, касающіяся до пріема и видачи наличнихь денегь, вносятся вь Кассу, вСВ же вообще статьи изь Меморіала пе-реносятся вь Журналь, изь котораго каждая статья вносится вь счетьі Главной книги no принадлежности.

ВсБ книги какь главния такь и вспомогательния, должньі бьіть перемТ>чени no листамь, сь означеніемь вь концБ, сколько листовь находится вь книгБ no перемТ>тТ>, a вь тЗхь книгахь, гдз очень много счетоеь, для удобнЗйшаго пріискиванія ихь, дтается алфаеить, помЗщаемьій еь началЗ и еь конці, книги» [67, с. 130–132].

У додатку 9 приеедемо фрагменти деяких книг, які еіе московський торговий ку-пець П. Золотое з 1-го лютого no 1-е кеітня 1870 року. Для запису сеоїх торгоеих оборо-тіе еін складае наступні книги: Меморіал, Журнал, Голоену, Касу, Тоеарну, Фактурну, Ве-ксельну, Ресконто, Калькуляційну, Балансову, Комісійну і Копірну.

Прим. автора: Ми бачимо, що для деяких суб'єктів господарювання передбачалося ведення спрощеної форми обліку.