Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Поточний облік руху господарських засобів та їх джерел ведеться на спеціальних бухгалтерських рахунках. На рахунках бухгалтерського обліку даними первинних документів відображаються господарські операції. Рахун-ки відкриваються на кожний об'єкт обліку.

Залежно від того, що враховується на тому чи іншому рахунку - активи або пасиви, - рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і па-сивні.

Кожна господарська операція обов'язково стосується щонайменше двох статей балансу. Щоб забезпечити контроль за рухом господарських за-собів і джерел їх утворення, необхідно зробити запис на двох рахунках відра-зу однієї і тієї ж суми. Такий метод ведення бухгалтерських записів назива-ється подвійним записом.

Для відображення господарських операцій на відповідних рахунках, на підставі первинних документів складають бухгалтерську проводку, під якою розуміють констатацію дебетованого і кредитованого рахунків, а також суми господарської операції. Бухгалтерські проводки можуть бути простими або складними.

Рахунки бухгалтерського обліку, на яких відображають узагальнені да-ні про господарські засоби, джерела їх формування та господарські процеси, називаються синтетичними (об'єднуючими).

Облік на цих рахунках називається синтетичним, і ведеться він у варті-сному вираженні в цілому по певному виду засобів.

До синтетичних рахунків відкриваються аналітичні рахунки (які деталі-зують), які містять детальні дані з того чи іншого об'єкта бухгалтерського обліку. Запис на аналітичних рахунках здійснюється не тільки у вартісних, a й у натуральних або трудових вимірниках, з відображенням залишку на поча-ток місяця, сум надходження і вибуття, розрахунком оборотів за місяць та за-лишків на кінець місяця.У процесі розвитку бухгалтерського обліку склалася послідовна і логі-чно витримана процедура відображення інформації, яка передбачає такі ета-пи: початковий баланс, журнал реєстрації господарських операцій, головна книга, оборотна відомість, кінцевий (заключний) баланс.

У бухгалтерському обліку застосовується велика кількість різноманіт-них рахунків. Для з'ясування особливостей використання кожного з них не-обхідна класифікація. Рахунки класифікуються за двома ознаками: економіч-ним змістом; призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом показує, що врахо-вується на тому чи іншому рахунку. В основі економічної класифікації ле-жить поділ об'єктів обліку на види ресурсів і джерела їх утворення, тобто групи рахунків будуються за однорідністю економічного змісту об’єктів, які обліковуються.

Класифікація за призначенням і структурою показує, як будуються ті або інші рахунки, який зміст записів по дебету, кредиту та характер сальдо.

Для обліку господарської діяльності промислових, торговельних, сіль-ськогосподарських, будівельних та інших. підприємств різних галузей про-мисловості застосовується велика кількість різних рахунків. Тому виникає необхідність їх стандартизації, уніфікації в масштабах країни. Це досягається за допомогою прийняття єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку.

План рахунків затверджується централізовано Міністерством. На його основі будується вся система кодування даних бухгалтерського обліку і коре-спонденції рахунків, оформляються бухгалтерські проводки по відображен-ню даних про господарські факти.

Структура Плану рахунків погоджена зі структурою Балансу (форма № 1) і Звіту про фінансові результати (форма № 2), які встановлені відповід-ними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Аналітичні рахунки в Національному плані рахунків не наводяться. Кі-лькість синтетичних рахунків і субрахунків обмежена Планом рахунків бух-галтерського обліку фінансово-господарської діяльності, а кількість і на-йменування аналітичних рахунків підприємства встановлюють самостійно. Шдприємство відкриває їх відповідно до власної потреби і відображає у Ро-бочому плані рахунків, що складається для цілей внутрішнього (управлінсь-кого) обліку на основі єдиного Плану рахунків.