2.2. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Предмет

та об'єкти бухгал-

терського обліку

Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес суспільного відтворення - тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання (рис. 10).

 

Рис. 10. Предмет бухгалтерського обліку

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони процесу роз-ширеного еідтеорення: господарські факти, яеища і процеси (операції), що зумоелюють рух господарських засобіе, а також джерел їх утео-рення.

Будь-яке підприємство, незалежно від форми власності, повинно мати основні й оборотні засоби, джерела їх формування - тільки за таких умов може бути забезпечене ведення підприємством господарських процесів (по-стачання, виробництво, розподіл, збут), в основі яких лежать господарські операції. Виходячи з цього визначимо об’єкти бухгалтерського обліку.

Об'єктами бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела їх

утеорення, господарські процеси та еиди діяльності.

Найважливішими об'єктами бухгалтерського обліку є господарські за-соби. їх групування відображено на рис. 11.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні

господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:Господарські засоби підприємства

>          Необоротні активи

Нематеріальні активи

Незавершене будівництво

Основні засоби

Довгострокові фінансові інвестиції

Довгострокова дебіторська заборгованість

Інші необоротні активи

            Оборотні активи

+ Виробничі запаси

Тварини на вирощуванні і відгодівлі

Незавершене виробництво

Готова продукція

Товари

Векселі отримані

Дебіторська заборгованість

Поточні фінансові інвестиції

Грошові кошти (каса, засоби в банку)

Витрати майбутніх періодів

Рис. 11. Групування господарських засобів підприємства

>          необоротніактиви;

>          оборотніактиви;

>          витрати майбутніх періодів.

Актиеи - це ресурси, контрольоеані підприємстеом які еиникли енаслідок минулих подій і еикористання яких, як очікується, приведе до економічних еигод у майбутньому.

Економічна еигода — потенційна можливість отримання підпри-ємстеом грошоеих коштіе еід еикористання актиеіе.

Необоротні актиеи - есі актиеи, які не є оборотними.

Таким чином, критерієм для поділу господарських засобів підприємс-тва на необоротні й оборотні (поточні) активи є термін їх використання. Ос-новні розбіжності між полягають в характері їх участі в господарському

обороті.Необоротні активи функціонують протягом тривалого часу, не зміню-ючи зовнішню форму, і переносять свою вартість на вартість готової продук-ції, поступово. До них слід віднести нематеріальні активи.

Нематеріальні актиеи - це актиеи, які не мають матеріальної фо-рми, можуть бути ідентифікоеані і утримуються підприємстеом з ме-тою еикористання протягом більше одного року (або для операційного циклу, якщо еін перееищує один рік) для еиробництеа, торгіелі, адмініст-ратиених цілей або надання е оренду іншим особам.

Особливістю нематеріальних активів є відсутність фізичної субстанції. Більша частина нематеріальних активів має певний матеріальний носій. Од-нак їх фізична форма є вторинною щодо нематеріального компонента. Це придбані права користування природними ресурсами, майном, об'єктами ін-телектуальної власності тощо. У разі якщо первинним є матеріальний еле-мент, об'єкт слід обчислювати у складі основних засобів. Наприклад, про-грамне забезпечення комп'ютера, який керує верстатом, є невід'ємною частиною пов'язаного з ним апаратного забезпечення та обчислюється у складі основних засобів.

Осноені засоби - це матеріальні актиеи, які підприємстео еикорис-тоеуєу процесі еиробництеа з метою постачання тоеаріе, надання послуг, здаеання е оренду іншим особам або здійснення адміністратиених та соці-ально-культурних функцій, очікуваний термін корисного застосуеання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо еін доеший зарік).

До них належать будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби тощо.

Крім того, до необоротних активів відносять: незавершене будівництво (вартість незавершеного будівництва, включаючи устаткування для монтажу, яке здійснюється для власних потреб підприємства); довгострокові фінансові інвестиції (витрати на часткову участь в статутному капіталі інших суб'єктів господарської діяльності, придбання акцій і облігацій на довгострокових умовах); довгострокова дебіторська заборгованість (заборгованість фізичнихі юридичних осіб даному підприємству, яка не виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена впродовж більш, ніж дванадцяти мі-сяців з дати балансу); бібліотечні фонди; малоцінні необоротні активи; тим-часові (не титульні) спорудження; інвентарна тара; предмети прокату та ін.

Оборотні актиеи, не обмежені у еикористанні, а також інші акти-еи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного цик-лу чиупродовж деанадцяти місяціе з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок між придбанням запасіе для здійс-нення діяльності й одержанням засобіе еід реалізації еиробленої з них про-дукції або тоеаріе, послуг.

До оборотних активів відносяться:

>          виробничі запаси (сировина і матеріали, паливо, покупні напівфаб-рикати і комплектуючі вироби; запасні частини; тара);

>          малоцінні швидкозношувані предмети (малоцінні засоби праці, спеціальний одяг і спеціальне взуття);

>          незавершене виробництво (це почата, але не закінчена продукція, що перебуває на різних стадіях обробки у виробничих цехах);

>          готова продукція (це закінчена в обробці продукція, відповідає встановленим технічним умовам, знаходиться на складі підприємства-виробника або відвантажена споживачу);

>          товари (вартість товарів, які придбані для наступного продажу);

>          дебіторська заборгованість - заборгованість різних підприємств та фізичних осіб перед підприємством на визначену дату. Інші підприємства й особи, винні підприємству, називаються дебіторами по відношенню до нього, а їхня заборгованість вважається дебіторською.

Наприюшд, заборгованість за товари або інші матеріальні цінності, відвантажені покущям, але не оплачені; за виконані роботи та послуги; за грошові суми, видані працівникові пїд звіт; no векселях одержаних; no аван-сах виданих та ін.

>          грошові кошти (кошти в касі та на банківських рахунках);

ill

s» еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у визначені суми коштів і ха-рактеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Витрати майбутніх періодіе - це еитрати, пое'язані з підготоечи-ми роботами е сезонних галузях промислоеості; осеоєнням ноеих агрега-тіе; сплачені аеансом орендні платежі; оплата страхоеого поліса; підпи-ска на газети, журнали, періодичні та доеідкоеі еидання тощо.

До них відносяться витрати, здійснені у даному звітному періоді, але які належать до наступних звітних періодів.

Потреба класифікувати господарські засоби за їхнім місцем у процесі виробництва і джерелами їх формування цілком зрозуміла. Будь-яке явище можна розглядати з різних сторін залежно від того, що більше цікавить у да-ний момент. Для бухгалтерського обліку найважливішими є два аспекти: що це за засоби іякі їх джерела формуеання?

Джерела формуеання майна показують, за рахунок яких засобів підпри-ємство сформувало свої необоротні й оборотні активи, зроблено це за рахунок власного капіталу чи використано залучені засоби у вигляді зобов'язань. Дже-рела формування господарських засобів можна групувати таким чином: влас-ний капітал, зобов'язання, доходи майбутніх періодів (рис. 12).

Власний капітал - це частина е актиеах підприємстеа, що залиша-ється після еирахуеання його зобое'язань.

Зобое'язання no заборгоеаності підприємстеа, яка еиникла енаслі-док минулих подій і погашення якої, як очікується, приееде до зменшення ресурсіе підприємстеа, що етілюють у собі економічні еигоди.

Зобов'язання поділяють на довгострокові (з терміном погашення більш одного року) і короткострокові (з терміном погашення до одного року).

До короткострокоеих зобое'язань відносять: короткострокові креди-ти банків; кредиторську заборгованість за товари роботи, послуги; заборго-ваність працівникам по оплаті праці; заборгованість перед бюджетом і дер-жавним цільовим фондам по обов'язкових платежах; аванси отримані тощо.Джерела формування господарських засобів підприємства

Власний капітал

Статутний капітал Пайовий капітал Додатковий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток

Цільове фінансування

 

Зобов'язання 

Потенційні    

Забезпечення майбутніх витрат      і платежів

Реальні          

Довгострокові зобов'язання           

Поточні зобов'язання          

Доходи майбутніх періодів

Рис. 12. Джерела формування майна підприємства

До доегострокоеих зобое'язань відносять: довгострокові кредити бан-ків, довгострокові фінансові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання.

Залежно від порядку визначення сум зобов'язань їх можна поділити на реальні і потенційні.

Реальні зобое'язання виникають на основі договору, контракту, отри-маного рахунка. Звичайно сума заборгованості по них є конкретною і прямо вказується у відповідних документах.

У діяльності підприємства можуть також виникати потенційні зо-бое'язання, платежі по яких залежать від подальших подій. Це - забез-печення наступних витрат і платежів, до яких належать нараховані (але не виплачені) у звітному періоді витрати на оплату майбутніх відпусток, гаран-тійнізобов'язаннятощо.

Доходи майбутніх періодіе - це доходи, вже отримані підприємст-еом зароботу, яка буде еиконана е наступних зеітних періодах.Таким чином, капітал в обігу (господарські засоби) і капітал за джере-лами формування - це ті самі засоби, але розглядаються вони в різних аспек-тах.

Важливість розглянутої класифікації полягає в тому, що групування за-собів за складом і розміщенням застосовується для заповнення лівої частини балансу (активу), а за джерелами утворення і цільовим призначенням - для заповнення правої частини балансу (пасиву).

Наступний об'єкт бухгалтерського обліку - це господарські процеси, які, у свою чергу, поділяються на процеси: постачашя, виробнщтва, реалі-зації (рис. 13).

 

            Господарські процеси діяльності, як об'єкти бухгалтерського обліку    

                                   ї

1                                 1          '                       -         

 

Постачання               Виробництво                        Реалізація

Придбання сировини і л> матеріалів, палива, напівфабрикатів, які необхідні для вигото-влення продукції           

            Споживання предметів праці, засобів виробни- 1 цтва і живої праці, у ре-зультаті чого створ^^И ється готова продукція      

            Продаж продукції і послуг підприємства з -ч метою одержання за-собів

 

                       

                       

 

ш                                            ш

Рис. 13. Зв'язок між господарськими процесами підприємства

Ці процеси є важливими, оскільки, змінюючи одне одного, створюють на підприємстві кругообіг засобів.

До господарських процесів також відносять: процес створення підпри-ємств (внесення коштів засновників і реєстрація, зміна організаційно-правової форми підприємств) та процес припинення діяльності (закриття за згодою засновників, банкрутство) [58, с. 56].Крім поняття «господарські процеси», е теорії і практщі обліку застосо-вується поняття «господарські операції». Чи існує еідмінність між господарсь-кими операціями і господарськими процесами, які розглядаються як облікові ка-ffff. тегорії? Існує, і ця еідмінність має еажлиее значешя 'для організації і еедення Зг бухгалтерського обліку. Якщо прийняти, що всяка конкретна зміна господарсь-^ ких засобіе і джерел їх формуеання є господарською операцією, то господарський же процес буде сукупністю певних езаємопое’язаних господарських операцій. В цьому еи-падку господарський процес можна ееажати заеершеним лише у разі, якщо еідбулися есі необхідні пов ’язані з ним господарські операцп.

Господарський процес можна представити як траєкторію розвитку чогось, окре-мими точками (пунктами) якої є конкретні господарські операції. Щоб відобразити цю «траєкторію» бухгалтерським шляхом, необхідно спочатку відобразити кожну госпо-дарську операцію цього процесу [42, с. 74-75].

3 прийняттям Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні з'явився ще один об’єкт бухгалтерського обліку - види ді-яльності (рис. 14).

 

Рис. 14. Види діяльності підприємства

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також ін-ші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реаліза-цією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення під-приємства і забезпечує основну частку його доходу.Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти та необоротних активів, операційну оренду активів, одержання доходів або ви-трат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів тощо.

Інеестиційна діяльність - придбання і реалізація тих необоротних ак-тивів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів гро-шових коштів.

Фінансоеа діяльність - здійснення операцій, які призводять до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції чи події, які відріз-няються від звичайної і не відбуваються часто та регулярно (стихійні лиха, техногенні аварії, пожежі й т.ін.).