9.2. Причини виникнення та фактори впливу на динаміку ризиків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

3 точки зору причин виникнення, ризики обумовлені:

—        встановленням помилкової цілі, невизначеністю ситуації;

—        можливістю відхилень в процесі реалізації рішень від цілей, які передбачені проектом, внаслідок внутрішнього та зовнішнього

впливу;

—        ймовірністю досягнення помилкового результату;

—        можливістю виникнення несприятливих наслідків у ході реалізації бізнес-проекту;

—        очікуванням небезпеки, невдачі;

—        обмеженістю ресурсів;

—        зіткненням інтересів учасників складання бізнес-плану та виконавців;

—        недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю до

суб’єктивізму;

—        протидією партнерів;

—        обов’язковістю вибору при прийнятті рішень;

—        форс-мажорними обставинами (природними, політични-ми, економічними, технологічними, ринковимита ін.);

—        договірною дисципліною (затримкою постачань, розри-вом контрактів);

—        дисципліною зобов’язань (несвоєчасною сплатою про-центів, податків та інших платежів);

—        низькою якістю продукції, робіт, послуг тощо.

Втрати, пов’язані з ризиком, можуть бути: матеріальними

(додаткові витрати сировини, матеріалів, палива, обладнання та іншого майна), фінансовими (штрафи, пені, неустойки, непо-вернення дебіторської заборгованості, зменшення реалізації внас-лідок зменшення цін та ін.), трудовими (непередбачені простої, виплати за простої та ін.), втратами часу та ін.

Залежно від причин виникнення ризики класифікують на такі групи: зовнішні ризики, внутрішні та інші ризики.

Зовнішні ризики поділяються, в свою чергу, на:

1.         Непередбачувані зовнішні ризики:

—        заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціно-утворення, землекористування, фінансово-кредитній сфері, охорони навколишнього середовища, вплив органів експерти-зи та ін.;

—        природні катастрофи (землетруси, повені та інші природні катаклізми);

—        кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет та ін.);

—        зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність та ін.), економічні (зрив постачання, банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії), соціальні (страйки) та ін.

2.         Передбачувані зовнішні ризики:

—        ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог спо-

живачів, кон’юнктури, конкуренція, інфляція та ін.);

—        операційний ризик (відмова від цілей проекту, порушен-

ня правил ексшіуатації та техніки безпеки, неможливість підтрим-

ки робочого стану обладнання, споруд та ін.).

Внутрішні ризики поділяються на:

1.         Внутрішні організаційні ризики, а саме:

—        зриви робіт через нестачу робочої сили, матеріалів, за-тримки постачань, помилки у плануванні та проектуванні, не-задовільне оперативне управління, зміну раніше узгоджених вимог, появу додаткових вимог з боку замовників та партнерів і ін.;

—        перевитрати, що виникли внаслідок: зриву планів проект-них робіт, низької кваліфікації розробників проекту, помилок в складанні кошторисів та бюджетів, неефективної стратегії по-стачання та збуту, виявлення претензій зі сторони партнерів, постачальників та споживачів.

2.         Внутрішні технічні ризики:

—        зміна технології виконання робіт, помилкові технологічні

рішення, помилки в проектній документації, невідповідність

проектним стандартам, поломки та ненадійність техніки тощо.

До інших ризиків відносять транспортні, митні інциденти, ризики, пов’язані зі здоров’ям людей, пошкодженням майна та правові, які виникають при придбанні ліцензій, патентів, авторсь-ких прав та ін.

3 перерахованих ризиків слід вирізнити ризики, які можуть бути застраховані. До таких ризиків можна віднести:

—        прямі майнові збитки, пов’язані з перевезенням, постав-кою матеріалів та непрямі збитки, що спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, неодержанням орендної плати, повторним встановленням обладнання;

—        ризики, що підлягають обов’язковому страхуванню (від пошкодження майна, угону транспортних засобів, нещасних ви-падків на виробництві, від захворювань тощо).

9.2. Розрахунок ризиків бізнес-плану

Оцінка ризиків може здійснюватися окремо для кожної стадїї проекту та в цілому для всього проекту.

Визначення питомої ваги кожного простого ризику за всією їх сукупністю.

Введемо позначення:

S — простий ризик, / = 1ж

i           IT        ІГ        7      ;

п — загальне число ризиків; Q — група пріоритету, j = 1 ,к, к < п;

— вага простих ризиків за групами пріоритетів.

к Wi >0,    ZWi = 1,0, 7 = 1

де М. — число ризиків, що входять до пріоритетної групи, j. По-слідовність розрахунків може бути представлена таким чином:

1. Принциповим для розрахунків є те, у скільки разів перший пріоритет важить більше, ніж інший, тобто:

 

w

 

 

 

/.

 

2. Визначається вага групи з найменшими пріоритетами за формулою:

 

2

W

к    k-(f + 1) 3. Визначаються ваги інших груп:

(k-j)-f + j-1

к-1

Wj = Wk ■

 

4.         Визначаються ваги простих факторів W. = W. / М. для кожного простого ризику, що входить до вщповідноі прюритет-ної групи. Це означає, що всі прості ризики всередині однієї і тієї пріоритетної групи мають однакові ваги. Якщо пріоритети за простими ризиками не встановлюються, то всі вони мають рівні ваги, тобто Ж = 1 / п.

5.         Результати розрахунків оформлюються у вигляді таблиці (табл. 9.7).

 

Питомі ваги простих ризиків

 

Таблиця 9.7

 

 

Прості ризики, S,      Пріоритети, Qj          Ваги, W,

                       

Разом: X         1,0

Оцінка вірогідності настання ризику

Оцінка вірогідності настання ризику здійснюється методом експертних оцінок. Для проведення цієї роботи бажано мати не мешпе трьох експертів, добре знайомих із суттю проблеми. Ними можуть бути керівник підприємства, співробітник районної адмі-ністрації, яка займається економічними питанням, кваліфікова-

ний фахівець, раніше пов’язаний з підприємством і обізнаний на його проблемах.

Кожному експертові, який працює окремо, надається пе-релік простих ризиків проекту і пропонується оцінити ймовірність їх настання, керуючися такою системою оцінок:

0 — ризик розглядається як неістотний;

25 — ризик, швидше за все, не реалізується;

50 — про настання події нічого напевно сказати не можна;

75 — ризик, швидше за все, виявиться.

Правило «1» означає, що максимальна допустима різниця між оцінками двох експертів за будь-яким факгором має бути менше 50. Порівняння проводяться за модулем, тобто знак («плюс» або «мінус») не враховується. Це правило спрямоване на усунення неприпусти-мих відмінностей в оцінках ймовірності настання окремого ризику.

Правило «2» спрямоване на узгодження оцінок експертів в се-редньому. Воно використовується після виконання правила «1». Для розрахунків розбіжності оцінки підсумовуються модульно, тобто не звертаючи уваги на знаки, і результат відносять на число простих ризиків. Оцінки експертів можна визнати такими, що не супере-чать одна одній, якщо отримана величина не перевищує 25. Резуль-тат роботи експертів оформлюються таблицею (табл. 9.8)

Таблиця 9.8 Ймовірність настання ризиків

 

Ризик  Експерт          Середня ймовірність,

Рі

 

            Перший          Другий           Третій

 

                                              

Визначення підсумкової оцінки за всіма ризиками проекту здійснюється за формулою:

п

R     =    ТМїРі:

і = \ де Р. — середня ймовірність настання /-го ризику. Розрахунок оформлюється таблицею (табл. 9.9)

Таблиця 9.9 Підсумкова оцінка ризику проекту

 

Прості ризики, St      Ваги, Wt         Ймовірність,Л           Бал, WixPi

                                  

Разом за всіма ризиками      1,0       1,0       R

 

Таким чином, результати кількісного аналізу, виконаного за цією методикою, дозволяють виділити найбільш значущі серед простих ризиків, а також дати узагальнену оцінку ризику проекту.

Приклад 1. Реалізація проекту, розробленого в бізнес-плані, пов’язана з основними ризиками, поданими в табл. 9.10. У графі 3 цієї таблиці наведено оцінки пріоритетів, які і відображають важливість кожної окремої події для всього проекту.

Для оцінки ймовірності настання подій, які належать до кожного простого ризику, використовувалися точки зору трьох експертів. Кожному експертові, що працював окремо, надавався перелік первинних ризиків і пропонувалося оцінити ймовірність настання, керуючися такою системою оцінок:

0 — ризик розглядається як неістотний;

25 — ризик, швидше за все, не реалізується;

50 — про настання події нічого напевно сказати не можна;

75 — ризик, швидше за все, виявиться;

100 — ризик напевно реалізується.

Результати їх роботи наведено в табл. 9.11.

Таблиця 9.10 Ризики реалізації бізнес-проекту

 

Ризики, $/=/,«            Негативний вплив на прибуток     Група пріори-

тету

Qi.

S! - Зростання цін на ПММ;

52        - Зношеність парку

машин;

53        - Брак оборотних

коштів;

54        - Непередбачені витра-

ти, зокрема через інфляцію  Зниження прибутку через

зростання цін;

Збільшення витрат на ремонт;

Зниження прибутку через

поповнення оборотних коштів;

Збільшення обсягу позикових

коштів Q\

^-Ставленнямісцевої

влади;

5*б-Недостатнійрівень

зарплати;

^-Кваліфікаціякадрів;

Ss - Платоспроможність

споживачів;

S9 - Зростання податків;      Додаткові витрати на виконання

вимог;

Плинність кадрів;

Зниження ритмічності, збільшення

аварій;

Падіння прибутку;

Зменшення чистого прибутку.        Qi

Продовження табл. 9.10

 

Ризики,й/'=/,и            Негативний вплив на прибуток     Група пріори-

тету

Ак

S10 - Невчасне постачання комплектуючих ^і-Недобросовісність підрядника

512      - Залежність від

постачальників, відсут-

ність альтернатив

513      - Недоліки проектно-

дослідних робіт         Збільшення терміну введення

потужностей, виплата штрафів

підрядникові;

Збільшення термінів введення

потужностей;

Зниження прибутку через

зростання цін;

Зростання вартості будівництва,

затягування з введенням

потужностей.            бз

Примітка. Число простих ризиків - 13, тобто п = 13. Число груп пріоритетів - 3, тобто k= 3.

Зроблено пропозицію npo me, що перший npiopumem у 4 рази вагоміше третього приорітету, тобто f = 4.

Таблиця 9.11 Ймовірність настання ризиків

 

Ризик  Експерт          Середня ймовірність, РІ

 

            Перший          Другий           Третій

 

Si         85        80        80        82

s2        80        85        75        80

S3        70        75        80        75

s4        70        65        70        68

Ss        50        45        45        47

s6        40        35        40        38

s7        30        35        40        35

Ss        30        35        30        32

s9        25        30        35        30

Sw       15        15        15        15

S„        15        10        10        12

Sl2       10        5          10        8

s13      5          10        5          7

Потрібно оцінити ступінь ризику проекту в цілому. Пер-шим кроком є визначення питомої ваги кожного простого ризи-ку за всією їх сукупністю. Для цього встановлюється вага групи з найменшим пріоритетом:

 

 0,133.

2          2

И7г   =                 Ш     =       

К    к ■(/ + 1) ,      3     3 • (4 +1)

Далі визначається питома вага інших груп пріоритетів:

 = Wk-)—L, к-1

W j = Wk ■

 

W  =0,133- (3-1)4 + 1-1 =0,532.

1          3-1

Потім слід розрахувати питому вагу простих ризиків:

Ж= WJ/ MJ

 0,133.

0,532

4

w=w=w=w=

 

Питомі ваги ризиків, W:

W=W=W=W=W=    5    = 0,067, Ww=Wu=Wu=Wi3=~4   = 0,033.

Результати розрахунків слід звести у таблицю (табл. 9.12).

 

Питомі ваги ризиків

 

Таблиця 9.12

 

 

Ризик, Sj        Пріоритет, Qj Питомі ваги ризиків, Wt

Si         Qi        0,133

s2       

            0,133

S3       

            0,133

s4       

            0,133

S5        Q2       0,067

s6       

            0,067

s7       

            0,067

Ss       

            0,067

s9       

            0,067

Sw       Qi        0,033

Sn       

            0,033

S,2      

            0,033

Sis      

            0,033

217

 

Другий крок — оцінка ймовірності настання ризиків, вико-нана за допомогою експертного методу. Проведемо аналіз оці-нок експертів на несуперечність (табл 9.13).

Таблиця 9.13 Аналіз несуперечності думок експертів

 

Ризик  Експерт                      Бал

 

            1-й      2-й      3-й     

           

 

Si         85        80        80        /85-80/ = 5; /80-80/ = 0; /85-80/ = 5  5

S2        80        85        75        /80-85/ = 5; /85-75/ = 10; /80-75/ = 5           10

S3        70        75        80        /70-75/ = 5; /75-80/ = 5; /70-80/ = 10           10

s4        70        65        70        /75-65/ = 10; /65-70/ = 5; /70-70/ = 0           10

S5        50        45        45        /50–45/ = 5; /45-45/ = 0; /50–45/ = 5 5

s6        40        35        40        /40-35/ = 5; 35–40/ = 5; /40-40/ = 0  5

s7        30        35        40        /30-35/ = 5; /35-40/ = 5; /30–40/ = 10           10

s8        30        35        30        /30-35/ = 5; /35-30/ = 5; /30-30/ = 0  5

s9        25        30        35        /25-30/ = 5; /30-35/ = 5; /25-35/ = 10           10

Sio       15        15        15        /15-15/= 0; /15-15/ = 0; /15-15/= 0    0

Sn        15        10        10        /15-10/ = 5; /10-10/= 0; /15-10/ = 5   5

S,2       10        5          10        /10-5/=5;/5-10/=5;/10-10/= 0 5

Sis       5          10        5          /5-10/=5:/10-5/= 5;/5-5/=0     5

            160/13=12,3

Дані табл. 9.13 свідчать про прийнятну узгодженість експертів, виконуються правила оцінки несуперечності думок експертів: Правило 1: max /A. — В. /< 50;

ЬАІ-ВІ/

Правило 2: j_=1

п

У нашому випадку ця величина дорівнює 12,3. Третій крок — визначення загальної оцінки ризику проекту (табл. 9.14).

Таблиця 9.14 Загальна вартість проекту

 

Ризик, St        Питомі ваги, Wi        Ймовіршсгь,Л            Бал, W-Pi

Si         0,133   82        10,91

s2        0,133   80        10,64

Продовження табл. 9.14

 

Ризик, Si         Питомі ваги, Wt        Ймовірність, Pt          Бал, W-РІ

S3        0.133   75        9,98

S4        0,133   68        9,04

S5        0,067   47        3,15

s6        0,067   38        2.55

s?         0,067   35        0,35

S8        0,067   32        2,14

S9        0,067   30        2,01

S10      0,033   15        0.49

Sn        0.033   12        0,40

S12      0,033   8          0.26

Si3       0,033   7          0,23

Разом  1,0       X         54,15

Загальна оцінка ризику проекту 54,15 бала, що свідчить про середню ризикованість проекту.

Приклад 2. Ризик через втрату прибутку (падіння рентабель-ності) в результаті нестійкості попиту (положення на новому ринку) на планову продукцію може бути розрахований з викори-станням статистичних методів.

Зробимо припущення, що за попередні п’ять років рівень рентабельносгі на планову продукщю на аналогічних підприємствах становив: 5%, 10, 7, 6, 8%, а шіановий рівень рентабельності — 11%.

Щоб визначити, наскільки ризикований запланований рівень рентабельності, здійснюються розрахунки у такій послідовності:

1.         Визначаємо середньозважену рентабельність через ймовір-

ність подій (дані про рівень рентабельності) 5 (ймовірність кож-

ної події складе 1/5), отже:

Середня рентабельність = 5 х 1/5 + 10 х 1/5 + 7 х 1/5 + 6х 1/5 + 8x1/5 = 7,2%.

2.         Визначаємо дисперсію як суму добутків всіх квадратів

різниць між фактичною і середньою їх величиною на відповідну

величину ймовірності даної події:

Дисперсія = (5-7,2)2 х 1/5 + (10-7,2)2 х 1/5 + (7-7,2)2 х 1/5 + (6-7,2)2 х 1/5 + (8-7,2)2 х 1/5 = 2,96.

3.         Розрахуємо стандартні відхилення як величину, відповід-

ну квадратному кореню з дисперсії. Розмір стандартного відхи-

лення і є рівнем ризику. Чим вище стандартне значення, тим більш ризикований даний проект:

Стандартне відхилення = Jducnepcir =  2,96 «1,7.

Це означає, що найбільш ймовірне відхилення рентабель-ності продукції від її середньої величини становить + 1,7%, тобто за песимістичним прогнозом можна чекати, що рентабельність продукції за розрахунками становить 5,5% (7,2 — 1,7), а за оптим-істичним прогнозом — 8,9% (7,2 + 1,7). Проект достатньо ризико-ваний, оскільки планується рівень рентабельності продукції — 11%.

Після оцінки ступеня ризику розробляється перелік заходів, які дозволяють його зменшити.