8.7. Очікуваиі фінанеові показники


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

Для планування беззбиткової діяльності і визначення пла-нового рівня економічної безпеки підприємництва використо-вуємо шіанові показники, які відображені у фінансовому плані підприємства, складеному за типовою формою.

1.         Формування чистих доходів:

ЧД„ = чдоЛ + чд,а + чдфЛ + ЧДІЛ, де   ЧД — чистий доход (надходження чистих грошових потоків) підприємства від господарської діяльності (операційної, фінан-сової, інвестиційної) на плановий період;

ЧДод — чистий доход від основної операційної діяльності (реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг);

ЧД — чистий доход від іншої операційної діяльності (реа-лізації виробничих запасів

ЧД,д — чистий доход від фінансової діяльності;

ЧД.д— чистий доход від інвестиційної діяльності;

2.         Формування витрат підприємства:

ВП=СРод+ОВіо+ АВ + вз +ВВфЛ +ВВІЛ +ППгЛ де ВП — планові витрати підприємства, які призводять до змен-шення акгивів або до збільшення зобов'язань, окрім пов'язаних із формуванням капітальних інвестицій, за досліджуваний період;

СРод — собівартість реалізованих об'єктів основної операцій-ної діяльності (реалізованих товарів, готової продукції, робіт, послуг);

ОВ — собівартість об'єктів іншої операційної діяльності (ви-робничих запасів);

АВ — адміністративні витрати;

ВЗ — витрати на збут;

ВВ, д — витрати від фінансової діяльності;

ВВ   — витрати від інвестиційної діяльності;

ПІЇ , — податок на прибуток підприємства від господарської діяльності.

3.         Характеристика витрат підприємства:

Витрати підприємства поділяються на змінні (VQ і постійні (FQ.

VC= СРоЛ+ овіо+ввфд + ВВІЛ +ппгд

FC= АВ + ВЗ

4.         Розрахункові показники для обґрунтування рівня економіч-

ної безпеки підприємництва:

1. Валовий прибуток підприємства (BIIJ:

ВПп=ЧД„-УС

ВП„ =АВ +ВЗ + ЧП„;

ВП„ =FC+4IIn, де ЧП — чистий прибуток підприємства.

2.         Балова прибутковість (рентабельність) чистого доходу

(IIB):

ПВчд =ВП„ \. ЧД„. Валова прибутковість чистого доходу (грн) показує, скільки 1 грн одержаного чистого доходу (ЧДп) приносить підприємству валового прибутку (ВП).

3.         Затратомісткість чистого доходу за змінними витратами

(BM):

ВМ =ЗВ \ЧД.

чо        п *    ''и

Затратомісткість чистого доходу (грн) показує, скільки змінних витрат (ЗВп) витрачає підприємство на 1 грн одержаного чистого доходу

4.         Чистий доход підприємства, який забезпечує беззбиткову

господарську діяльність (ЧДб):

ЧД=FC \. ПВчд.

Показник демонструє, який обсяг чистого доходу підприєм-ства забезпечує беззбитковий рівень господарської діяльності (грн);

5.         Змінні витрати підприємства, які забезпечують беззбитко-

ву господарську діяльність (ЗВ):

ЗВ=ЧД6 ■ ВМчд.

Показник демонструє, який обсяг змінних витрат забезпе-чує беззбитковий рівень господарської діяльності (грн).

6.         Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки господарської діяль-

ності підприємства (K):

ЧЦ„-чДк

Кб = —           -•

чдп

Коефіцієнт показує, на скільки відсотків (разів) чистий до-ход від господарської діяльності підприємства більше (менше) чистого доходу, який забезпечує його беззбиткову діяльність.

Якщо затратомісткість чистого доходу підприємства за його змінними витратами (VC/ЧД) менше 1,0, то підприємство фор-мує валовий прибуток і має прибутковий сценарій розвитку, і за умови отримання фактичного чистого збитку воно має мож-ливість, збільшивши обсяги господарювання, забезпечити його беззбитковість. У тойже час, якщо затратомісткість чистого доходу

підприємства за його змінними витратами (¥С/ЧДп) більше 1,0, підприємство позбавлене можливості формувати валовий прибу-ток, має збитковий сценарій розвитку, і за умови недосягнення показника затратомісткості чистого доходу за змінними витрата-ми величини менше 1,0 підприємство стає банкротом. При цьо-му такі підприємства потребують обов’язкової системи антикри-зового управління як у формуванні витрат, особливо змінних, так і у формуванні доходу.

Нагадаємо, що при плануванні беззбитковості важливо вра-ховувати такі взаємозв’язки:

1.         При зміні змінних витрат зміщується сума покриття (різни-ця між чистим доходом і змінними витратами) і точка беззбит-ковості.

2.         При зміні постійних витрат зміщується точка беззбитко-вості, але не сума покриття.

 

3.         Зміна цін також впливає на величину суми покриття і величини в точці беззбитковості, але більшою мірою, чим зміна змінних витрат.

4.         Ціни продажів і змінні витрати впливають тільки на вели-чину суми покриття.

5.         Якщо змінні і постійні витрати змінюються одночасно, то це приводить до великого зсуву точки беззбитковості.

Для аналізу очікуваних фінансових результатів та реальності реалізації бізнес-плану важливо розраховувати такі фінансові показники, як платоспроможність і ліквідність.

Ліквідність — це показник фінансового стану, який характе-ризує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настан-ня строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприєм-ства швидко розраховуватися за допомогою наявного на ба-лансі майна (активів) за своїми зобов’язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.

Платоспроможність — це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати креди-ти і позики, виплачувати заробітну плату, вносити платежі до бюджету. Звідси ліквідність балансу підприємства пов’язана з можливістю продажу його акгивів з одночасною оплатою зобов’я-зань. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебі-торської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім поточ-ним зобов’язанням (заборгованості). Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на розрахун-

кових рахунках, наявність непогашеної в строк заборгованості, порушення строків виплати заробітної плати тощо.

Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником пла-тоспроможності. Він визначається співвідношенням усіх поточ-них активів і поточних зобов’язань та характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. За-гальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточ-них зобов’язань. Критичне значення коефіцієнта покриття = 1. При коефіцієнті покриття < 1 підприємство має неліквідний ба-ланс. Значення коефіцієнта покриття у межах 1 — 1,5 свідчить про те, що підприємство може своєчасно ліквідувати борги.

Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні акгиви в частині грошових коштів і коштів на рахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює результату від ділення цієї частини оборотних акгивів на суму поточних зобов’язань щцприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5—1,0.

Коефіцієнт швидкої ліквідності можна виразити такою фор-мулою:

к   =Jl±Al

^    ПІ + П2 де Aj + Аг — сума грошових коштів, короткострокових фінансо-вих вкладень і дебіторської заборгованості; П1 + П2 — поточні зобов’язання.

Наймобільнішою частиною оборотних активів є гроші. Обо-ротні активи в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до поточних зобов’язань підприємства нази-вають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами — понад 0,2.

Визначається цей коефіцієнт за формулою:

к-     лі

П\ + П2

де А1 — сума грошових коштів та їх еквівалентів, а також фінан-сових інвестицій розділу II активу балансу);

П1 + П— поточні зобов’язання (підсумок розділу IV пасиву балансу).

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспро-можності та ліквідності підприємства і показує, яку частину ко-роткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або ж найближчим часом. Цей показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.

Важливим показником, який показує здатність підприєм-ства повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власно-го капіталу, є коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

Krinv =^-100%=

С.З.В.К-         DZ7-

де: 3   — загальна сума зобов’язань (сума рядка 480 розділу III та

^          заг       v   J      ^          ^          J

рядка 620 розділу IV пасиву балансу);

ВК — власний капітал (рядок 380 розділу I пасиву балансу).

Бажано, щоб цей показник був на рівні до 25%.

Оцінку ліквідності підприємства можливо здійснити за на-явністю незалежних коштів платежу. Якщо можливість викорис-тання для погашення поточних зобов’язань виробничих запасів залежить від здійснення процесу виготовлення продукції, а дебі-торської заборгованості — від повернення її боржниками, то ви-користання таких активів, як готова продукція, товари та кошти не залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Ці активи зав-жди готові для оплати зобов’язань.

Важливим показником для оцінки ефективності діяльності підприємства є показник рентабельності.

Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчис-люється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рента-бельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів (Ракт) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюєть-ся за формулою:

Ракт = ^-^0%,

де 77 — загальний прибуток підприємства за рік (весь прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу);

77^ — чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн;

СА — середньорічна вартість активів, тис. грн.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефекшвність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

рвк = -^--ш%,

де ВК — власний капітал підприємства.

Цей показник називають ще показником окупності власно-го капіталу, оскільки він дає змогу оцінити прибутковість вкла-дених коштів в започаткований бізнес.

Рентабельність акціонерного капіталу (7>ж) свщчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:

рпк=   Пц   -100%, СТК

де СТК— статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій). Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулами:

пр

Ргю =  —        ! 00%--

ВС  + ВА  +ВЗ

 

пр

ввз

рзаг = Лз-.Ш%,

 

де   Рзагп'' — загальна рентабельність продукції, %;

77 — загальний прибуток підприємства за рік, тис. грн;

ВС— виробнича собівартість продукції, тис. грн;

ВА — адміністративні витрати, тис. грн;

ВЗ — витрати на збут продукції, тис. грн;

ВВЗ — витрати на виробництво та збут продукції, тис. грн.

Валова рентабельність основної діяльності:

pg = -^--ioo%;

Срп

де 77 — валовий прибуток, тис. грн;

С  — собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

У процесі аналізу планової рентабельності підприємства не-обхідно визначити, які фактори найбільше впливають на підви-щення чи зниження рівня рентабельності, та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

У теорії і практиці ринкової економіки використовуються й інші показники — коефіцієнт іммобілізації, модернізації, ко-ефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів тощо.

Складаючи фінансовий план, слід також усвідомлювати, що нормативні (середньогалузеві) значення фінансових коефіцієнтів є різними в різних сферах бізнесу.

Наприклад, рентабельність продажу продукцїї або обороту для сфери виробництва в середньому 10—20%, для оптової торгівлі — 2—7%, для роздрібної —2—10% тощо.

Питання для еамоконтролю

1.         Які цілі складання фінансового плану?

2.         Які особливості розробки фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану?

3.         Що таке план доходів та видатків і в якій послідовності він розробляється?

4.         У чому полягає методика розробки планового балансу та який його зміст?

5.         За допомогою яких інструментів здійснюється фінансо-вий аналіз підприємницького проекту?

6.         Що таке точка беззбитковості та як вона визначається?

7.         Який склад очікуваних фінансових коефіцієнтів, як вони розраховуються?

8.         Що являє собою план грошових надходжень і виплат?

9.         Які можуть бути джерела фінансування бізнес-плану? Які основні відмінності між власними та позиковими фінансовими ресурсами?

10.       Яка інформація використовується для складання розділу

«Фінансовий план» бізнес-плану?