6.2. Потреба в довгострокових активах


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

У цьому пункті дається коротка характеристика наявних ос-новних виробничих фондів і нематеріальних активів: склад, струк-тура, вартість окремих видів майна, технічні характеристики, ступінь зносу, необхідність ремонту або реконструкції (табл. 6.3).

Розкриваються питання, пов’язані з розширенням, модер-нізацією чи реконструкцією наявного виробництва або організа-цією нового:

— наявність документації;

—        наявність підрядної організації, здатної забезпечити пе-редбачувані терміни проведення будівельно-монтажних робіт;

—        витрати.

Таблиця 6.3 Склад, структура і знос основних виробничих фондів

 

Група

основних

виробничих

фондів Вартість на початок проекту, тис. грн       Питома

вага, %           Знос на початок проекту, тис. грн. Залишко-

ва вартість,

тис. грн          Коефіці-єнт зносу

                                                          

На основі цього встановлюється потреба в додатковому ус-таткуванні (табл. 6.4) і загальна потреба в основних фондах і нематеріальних активах (табл. 6.5). Розрахунок потреби в основ-них фондах здійснюється за категоріями основних фондів, вихо-дячи з нормативів продуктивності.

Таблиця 6.4 Потреба в додатковому устаткуванні

 

Наймену-

вання

устатку-

вання,

технічних

засобів            Тип або

модель            Завод-виробник        Кількість, шт. Термін

постачан

ня        Вартість

устаткування

технічних

засобів, тис.

грн

                                                          

Таблиця 6.5 Потреба в основних фондах і нематеріальних активах

 

            200_р. 200_р.                        200_р.

Довгострокові активи          Діючі, тис. грн           Загальна потреба, тис. грн  Приріст,

%         Загальна потреба, тис. грн  Приріст,

%

І.Нематеріальні активи                                                       

2. Основні фонди                                                    

2.1.3емельні ділянки                                               

Продовження табл. 6.5

 

            200_р. |           200_р. 200_р.

Довгострокові активи          Діючі, тис. грн           Загальна потреба, тис. грн  Приріст,

%         Загальна потреба, тис. грн  Приріст,

%

2.2. Будівлі, споруди виробничого призначення                                                

2.3. Робітники машини і устаткування                                                     

2.4. Виробничий інвентар                                                 

2.5. Транспортні засоби                                                     

2.6. Інші                                                        

Разом:                                               

Амортизація

Велике значення для відтворення основного капіталу і фінан-сових результатів діяльності підприємства має правильна амор-тизаційна політика.

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слщ розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на змешпення скоригованого при-бутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування разом із прибутком, кредитами слугують джерелом доходів підприємства. При плануванні со-бівартості, прибутку і інших показників слід враховувати різни-цю в передбачуваних результатах у разі планування амортизації майна за різними методами.

Амортизації підлягають витрати на:

—        придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на прид-бання племінної худоби та придбання, закладення і вирощуван-ня багаторічних насаджень до початку плодоношення;

—        самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких ос-новних фондів;

—        проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модерні-

зації та інших видів поліпшення основних фондів.

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нараху-вання амортизації здійснюється протягом строку корисного ви-користання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприє-мством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модерн-ізації, добудови, дообладнання та консервації.

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності плат-ника податку протягом періоду, який перевищує 365 календар-них днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінно-стей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізич-ним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

1 Група: будівлі, споруди, передавальні пристрої, житлові будинки.

8% на рік;

2.         Група: автотранспорт і вузли, меблі, побутові електронні,

оптичні електромеханічні прилади і інструменти, ЕОМ, оргтехн-

іка, офісне і конторське устаткування.

40% на рік

3.         Група: інші фонди, що не входять в 1 і 2-у групи.

24% на рік;

4.         Група: мобільні телефони, програмне забезпечення, мікро-

фони, рації, інформаційні системи.

60% на рік.

Термін корисного використання (експлуатації) — це очіку-ваний період часу, протягом якого ОФ використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде вироблено очікува-ний обсяг продукції. Тобто термін експлуатації може визначати-ся як кількістю років, так i кількістю одиниць продукції. Термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно з урахуванням таких факторів:

—        очікуване використання об’єкта з урахуванням його по-тужності або продуктивності;

—        передбачуваний фізичний i моральний знос;

—        правові обмеження щодо термінів використання.

Деякі критерії досить суб’єктивні, отже, заперечувати вста-

новлені підприємством терміни експлуатації проблематично. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

—        очікуване використання об’єкта підприємством з ураху-

ванням його потужності або продуктивності;

—        фізичний та моральний знос, що передбачається;

—        правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (ексшіуатації) об’єкта основ-них засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його вико’истання.

Амортизація обєкта основних засобів нараховується, вихо-дячи з нового строку корисного використання, починаючи з міся-ця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Стандартом визначено п’ять бухгалтерських методів нараху-вання амортизації і один — податковий:

—        прямолінійний;

—        зменшення залишкової вартості;

—        прискореного зменшення залишкової вартості;

—        кумулятивний;

—        виробничий;

—        податковий.

Відмінність застосованих методів амортизації полягає в різному рівні нарахованих амортизаційний відрахувань, а також у способі їх розподілення. Залежно від виду основних засобів, умов ексшіуатацїї, морального зносу — підприємства за своїм бажанням застосовують найбільш ефективний і доцільний метод амортизації.

Розглянемо кожний з методів на прикладі. Підприємство прид-бало виробниче обладнання первісною вартістю 330000 грн. За-гальний розрахунковий обсяг виробництва визначено підприєм-ством в розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість обладнання після його експлуатації за попередніми оцінками може становити 10000 грн, передбачуваний термін використання становить 4 роки.

Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання). Згідно з цим методом, амортизуюча вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується протягом терміну його використання. Цей метод найбільш характерний для пасивної частини основних фондів: будівлі, споруди, їх структурні компоненти, меблі т. д.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів;

де АВ — амортизаційні відрахування; ВПЕРВ — первісна вартість; ВДІКВ — ліквідаційна вартість; Т    — термін корисного використання;

B = (330000 — 10000)/4 = 80000. Нарахування амортизації протягом 4 років можна відобра-зити таким чином:

 

Рік       Амортизаційні відрахування           Накопичена амортизація     Балансова вартість

 

                                   330000

1-й      80000  80000  250000

2-й      80000  160000            170000

3-й      80000  240000            90000

4-й      80000  320000            10000

Метод зменшення залишкової вартості. Суть його в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів сума нарахованої амортизації значно перевершує амортизаційні суми, нараховані на кінець терміну служби об’єкта. Використовуючи цей метод, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високий виробничий потенціал. 3 часом витрати на ремонт збільшаться. Це приведе до того, що загальна сума вит-рат на ремонт і амортизаційні відрахування залишається прак-тично незмінною протягом кілька років. У результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою тривалий період часу. Тому цей метод застосовують для тих засобів, які схильні до впливу швидкого морального зносу внаслідок науково-техніч-ного прогресу, — комп’ютерів, принтерів, ксероксів, та іншої електроніки.

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амор-тизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та коренем ступеня кількості років ко-рисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідацій-ної вартості об’єкта на його первісну вартість;

НА р = (1 - п\—ШШ-) -100 %, V      ПЕРВ

де САр — річна сума амортизації;

ВЗАЛ — залишкова вартість об’єкта основних засобів;

НАР — річна норма амортизації;

п — кількість років корисного використання об’єкта;

Вшкв — ліквідаційна вартість; В      — первісна вартість.

Метод прискорення зменшення залишкової вартості. За цим

методом ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Цей ме-тод економічно більш виправданий щодо активної частини, на-приклад машин, механізмів, верстатів та ін. виробничого облад-нання. Річна сума амортизації визначається як добуток залиш-кової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної нор-ми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

АВ = 2-НА-ВБАЛ,

де НА — норма амортизації; ВБАЛ — балансова вартість; АВ — амортизаційні відрахування; У нашому прикладі річна норма амортизації обладнання ста-новить: 100% : 4 роки = 25%.

Розрахунок для кожного року:

 

Рік       Розрахунок     Амортизаційні відрахування           Накопичена амортизація     Балансова вартість

                                               330000

1-й      2'25%'330000 165000            165000            165000

2-й      2'25%-165000            82500  247500            82500

3-й      2'25%-82500  41250  288750            41250

4-й                  31250  32000  10000

Кумулятивний метод. Цей метод називають методом списан-ня вартості у сумі кількості років. Річна сума амортизації визна-чається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивно-го коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується ділен-ням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного стро-ку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

 

АВ

 

= К      -(В

КУМ   ПЕРВ

 

В       ),

лікв

 

ЗАЛ

К

вик

КУМ

де АВ — амортизаційні відрахування;

■*-*

ліквідаційна вартість;

ВПЕРВ — первісна вартість; Ккум — кумулятивний коефіцієнт. У нашому прикладі, оскільки термін служби дорівнює 4 роки, то сума років дорівнює: 1+2+3+4=10.

 

Рік       Розрахунок     Амортизаційні відрахування           Накопичена амортизація     Балансова вартість

                                               330000

1-й      4/10-320000   128000            128000            202000

2-й      3/10'320000    96000  224000            106000

3-й      2/10-320000   64000  288000            42000

4-й      1/10-320000   32000  320000            10000

Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортиза-ція є тільки результатом ексшгуатації об’єкга основних засобів, і термін часу не має ніякого значення в процесі начислення. Найбільш доцільно використовувати цей метод щодо транспортних засобів. За цим методом місячна сума амортизацїї визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробни-чої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюєть-ся діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг про-дукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (викона-ти) з використанням об’єкта основних засобів:

АВ   =N  -AC

BMP

 

в

AC u BMP

 

В

 

ПЕРВ        ЛІКВ "ЗАГ.РОЗР.

 

де АВ — амортизаційні відрахування;

N — фактичний річний обсяг продукції (робіт, послуг); АСшр — амортизаційна ставка виробнича; ВПЕРВ — первісна вартість; ВДІКВ — ліквідаційна вартість;

N3Ar розр — загальний розрахунковий обсяг виробництва. Виробнича амортизаційна ставка =(330000—10000)/1600000=0,2

 

Рік

1-й 2-й           Фактичний

обсяг виробництва   Амортизаційні відрахування           Накопичена амортизація     Балансова вартість

 

                                               330000

 

            320000            320000 . 0,2=64000   64000  266000

 

            400000            400000 . 0,2=80000   144000            186000

Продовження табл.

 

Рік       Фактичний

обсяг виробництва   Амортизаційні відрахування           Накопичена амортизація     Балансова вартість

3-й 4-й 5-й    350000            350000 . 0,2=70000   214000            116000

 

            280000            280000 . 0,2=56000   270000            60000

 

            250000            250000 . 0,2=50000   320000            10000

Податковий метод. Застосовується тоді, коли бухгалтери ба-жають зменшити обсяг облікової роботи і об’єднати бухгалтер-ський і податковий способи нарахування амортизації. Іншими словами, коли мова йде тільки про начислення амортизації, а не облік засобів в цілому. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 — 2 % (/4) 5%;

група 2 — 10 % (/4) 40%;

група 3 — 6 % (/4) 24%;

група 4 — 15 % (/4) 60%.

Підприємство може застосовувати норми і методи нараху-вання амортизації основних засобів, передбачені податковим за-конодавством.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим мето-дом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприєм-ства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів змен-шення залишкової вартості, прискореного зменшення залишко-вої вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається ділен-ням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з міся-ця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.