ГЛОСАРІЙ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Агар-агар — поліфункціональна добавка полісахаридної при-роди, яку отримують з морських водоростей. Використовують у складі косметичних продуктів як драглеутворювач, згущувач та гелеутворювач.

Адаптація — втрата відчуття запаху при вдиханні запаху впро-довж декількох хвилин. Наприклад, адаптація до запаху йоду настає за 5-10 хв.

Аерозоль — означає дрібненькі краплинки (частинки), які зна-ходяться в повітрі. До складу сучасних аерозолів входить косме-тичний засіб, духмяні речовини та газу-носія (пропіленту), який розпилює косметичний продукт.

Активні речовини — основна функція цих речовин — підви-щувати тонус шкіри, а також поліпшувати її водний баланс, акти-візувати кровопостачання, хімічне відлущення клітин верхнього шару епідермісу виявляють заспокійливу дію, тощо.

Алантоїн — природна речовина, яка міститься в корінні окоп-ника лікарського. Отримують в основному синтетичним шляхом. Добре зволожувальний фактор — використовують у засобах по догляду за шкірою та корінням волосся, як бактерицид у дезо-дорантах, у засобах для гоління, губних помадах.

Альгінати — солі альгінової кислоти. Використовуються в складі косметичних продуктів як загущувачі, водоутримувачі, емульгатори та драглеутворювачі.

Альфа-гідрокислоти або сг-гідрокси кислоти. Найбільш розповсюдженні — гліколева, молочна, яблучна та винна кисло-ти. При нанесенні на шкіру AHA кислоти виявляють відлущуваль-ну зволожувальну протизапальну та антиоксидну дію, а також стимулюють синтез колагену в шкірі.

Амінокислоти — це будівельний матеріал для верхнього шару клітин епідермісу в якому постійно проходять процеси IX росту та відторгнення. Вони також входять до комплексу гігрос-копічних молекул, які притягують вологу повітря до рогового шару (NMF — фактор). До складу NMF входять гіалуранова кислота, сечовина, алінокислоти: L-серин, L-аланін, L-пролін та L-гліцин. Якщо в шкірі їх дефіцит, то її поверхня робиться більш сухою.

Гл о с а р ій

Анабіоз — принцип консервування, що полягає в пригніченні життєдіяльності мікроорганізмів у сировині та косметичних про-дуктах. У косметиці цю функцію виконують консерванти, у пар-фумерних продуктах — етиловий спирт та ефірні олії.

Аносмія — повна втрата нюху в людини. Ці люди стражда-ють від вживання несвіжої їжі.

Антиоксиданти — речовини, які зупиняють або уповільню-ють окислювальні процеси. Вони нейтралізують високоактивні молекули, вільні радикали, котрі містяться у шкірі або попадають на її поверхню із зовнішніми забрудненнями та припиняють ре-акцію окислення. У косметиці використовують антиоксиданти природного (вітамін Е) та синтетичного походження для уповіль-нення процесу старіння шкіри.

Антиперсперанти — засоби для зменшення виділення поту. У косметиці виробляються у вигляді аерозолів, кремів, гелей та ін. Містять також дезодорвальні домішки.

Ароматизатори — побутові засоби, призначені для арома-тизації приміщень.

Аромотерапія — лікування запахами, використання та діян-ня цілющих властивостей запахів на самовідчуття та здоров’я. Аромотерапія знімає стреси, на які хворіє значна частина насе-лення.

Бальзами косметичні — це косметичні засоби які виявля-ють лікувально-профілактичну дію, наприклад захисну або зас-покійливу. Виробляють бальзами для рук, ніг, губ, повік, після гоління, для догляду за волоссям.

Басма — рослинна фарба для волосся. Використовується тільки разом з хною для фарбування волосся.

Безпека косметичних продуктів — відсутність загрози шкідливого впливу, косметичних продуктів та туалетного мила на організм людини.

Біологічні стимулятори — гормони, ферменти та продукти життєдіяльності бджіл. Гормони (екстракт плаценти, видобутий з дитячого місця (посліду)) сприяють утворенню нових клітин шкіри, підтримують їхній життєвий тонус. Із ферментів, що використову-ються в косметиці, це панкреотин, пепсин та лізоцин. Продукти життєдіяльності бджіл — маточне молочко (апілак), прополіс, бджо-линий мед. Вони поліпшують стан шкіри, її водний баланс.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Біологічно активні речовини — це насамперед вітаміни — біологічно активні низькомолекулярні органічні сполуки життєво-необхідні для організму людини. Вони потрібні йому в дуже малій кількості, але виконують при цьому дуже важливі специфічні функції: сприяють обміну речовин, надходять з кров’ю у поверх-неві шари шкіри і цим підвищують їхній тонус, усувають млявість і передчасне утворення зморщок. Широко використовуються в сучасних косметичних виробах (вітаміни А, В1, В2, В3, В5 та В6, В12 і С, вітаміни групи D, вітамін Е, вітаміни Н, Р і Р Р, К та F). До біо-логічно активних речовин відносяться також білки та білкові гідро-лізати.

Біорегулятори (фактори росту) — сигнальні молекули, які контролюють швидкість та напрям ділення клітин епідермісу. В основному — це сполуки глікопротеїнової природи — комплекси на основі низькомолекулярного білка та олігоцукру. Широко ви-користовуються в дорогих косметичних продуктах.

Висипка вугрова — хвороба, характерна для підлітків та мо-лодих людей (11–20 років). Розвитку захворювання сприяє по-рушення гормональної системи (забагато андрогенів та естро-генів), функціональні порушення нервової системи та травного каналу, особливостей харчування (забагато вуглеводів, жирів та гострих страв). Потребує лікування в косметолога.

Вода Мертвого моря — містить 345 г цінних мінеральних солей на 1 л, це у 10 разів вище ніж у океанській воді. Вода та грязі Мертвого моря поповнюють дефіцит важливих мінералів у шкірі, що приводить до нормалізації роботи ферментів, активації процесів обміну в клітинах.

Водорості — їх називають інгредієнтами косметики XXI сто-ліття, бо запаси біологічно активних речовин у Світовому океані вважаються невичерпними. В косметиці вже зараз широко ви-користовуються фукусові водорості, БАР із ламінарії, бурі та мікроводорості (спіруліна, хлорела). Водорості — джерело важ-ливих та необхідних для шкіри мінералів, а також полісахаридів, антиоксидантів та багатьох інших БАР.

Вомерозональний орган (якобсонів орган, ВО) — автоном-на система зі своїми особливостями, яка існує незалежно від ос-новного нюху людини і може управляти поведінкою людини без

Гл о с а р ій

її волі. Запахи, які сприймаються за її допомогою, як правило, не усвідомлюються. Під впливом таких запахів людина може про-являти збудженість, підвищену активність до людей як своєї, так і протилежної статі, поводитися агресивно і навпаки; неадекват-но оцінювати чиїсь здібності або привабливість. ВО працює у 70 відсотків населення і може реагувати на ферамоноподібні речо-вини так, як це відбувається у тварин.

Га л а с ф е р и — висококонцентровані, видимі неозброєним оком накопичувачі активних речовин у косметиці. Вони утворені із інтенсивно зволожувальних субстанцій і за структурою схожі на клубок вовни з колагенових волокон морського походження. Простір між волокнами заповнює рідкий хітин.

Ге л і кос ме т и ч ні — структуровані прозорі дисперсні системи з водним дисперсним середовищем. Косметичні гелі містять у своєму складі активні домішки, барвні та ароматичні речовини. У вигляді гелів виробляють сучасні засоби догляду за шкірою, за волоссям, для гоління, після гоління та ін.

Гіалуронова кислота — зволожувальний фактор у косметиці. Вона утворює на поверхні шкіри тонку еластичну плівку, яка змен-шує випаровування вологи.

Гідратація — зволоження.

Гідролізат — продукт гідролізу (розщеплення) високомолеку-лярних сполук, наприклад білка, до низькомолекулярних речовин.

Гідрофільність — спорідненість до води.

Гідрофобність — нерозчинність у воді, водовідштовхуваль-на здатність.

Гіперосмія — підвищена чутливість до запахів. Талановитий парфумер відрізняє до 10 тисяч запахів.

Гіпоалергенний — термін у косметиці для характеристики препаратів (кремів, лосьйонів, губної помади та ін.), які призна-чені для людей з чутливою до алергійних реакцій шкірою.

Глі к оз и д и — природні органічні речовини, в яких цукристий компонент зв’язаний з невуглеводним. Поверхнево-активні речо-вини на їх основі м’яко діють на шкіру та слизову оболонку очей.

Гом огені заці я — стадія технологічного процесу, яка надає однорідності масі, що інтенсивно переміщується (наприклад, у виробництві кремів, декоративної косметики, зубних паст тощо.).

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Дезодорант — косметичний засіб, який уповільнює розпад поту, запобігає його окисненню і появі неприємного запаху.

Дентин — тверда тканина зуба, яка містить у собі речовину з високим вмістом кальцію та магнію.

Дерма — верхня основа шкіри, котра з’єднується з підшкіря-ною тканиною, або гіподермою.

Домішка абразивна — порошкоподібний матеріал або ре-човина з розміром частинок не більше ніж 400 мкм. У зубних пастах — це хімічно осаджена крейда, у скрабах — частинки син-тетичних полімерів, молота кісточкова або яєчна шкарлупа.

Домішка антисептична — речовина, яка загальмовує розм-ноження або знищення мікроорганізмів у косметичному засобі.

Домішка ароматизуюча — парфумерна композиція або ефірна олія, введення якої в косметичний засіб маскує запах си-ровини та надає йому приємного аромату.

Домішка живильна — компонент косметичного засобу який активізує обмін речовин і забезпечує нормальне живлення клітин шкіри. До таких речовин відносять вітаміни, амінокислоти, фіто-гормони, ненасичені жирні кислоти та інші біологічно активні ре-човини.

Домішка пережируюча — ліпофільні речовини та ліпіди, вве-дення яких до складу миючих засобів зменшує їх негативну дію на шкіру та волосся.

Духмяні речовини — речовини природного та синтетичного походження, які мають приємний специфічний запах. Вони є ос-новною сировиною, яка використовується в парфумерії та кос-метиці.

Екстракт — витяг цінних компонентів із рослинної або тва-ринної сировини методом екстракції. Розділяють екстракти водні (настої), водно-спиртові (настоянки), спиртово-водно-гліцери-нові, СО2 екстракти та олійні.

Еліксир зубний — гігієнічний засіб по догляду за ротовою порожниною. Використовується після чищення зубів, для вида-лення залишків їжі та більш повної дезодорації ротової порожни-ни. Залежно від типу лікувальних домішок виробляють протика-рієсний еліксир та еліксир для зміцнення ясен.

Емаль зубна — поверхнева, найміцніша тканина зуба. Містить до 97 % мінеральних речовин.

Гл о с а р ій

Емолент — косметичний інгредієнт, який пом’якшує шкіру, робить її гладенькою та ніжною. Він частково залишається на по-верхні шкіри або навіть у роговому шарі, усуває сухість та шелу-шіння, поліпшує зовнішній вигляд шкіри.

Емульгатор — поверхнево-активна речовина, яка забезпе-чує отримання стабільних емульсій із незмішуваних речовин. На-приклад емульсії олія у воді, вода в олії; більш складні сучасні емульсії вода–олія–вода, та олія–вода–олія.

Енхансер — речовина, яка здатна забезпечити перенесення водорозчинних компонентів у глибину верхніх шарів шкіри. Це поверхнево-активні речовини, ліпосоми та ніосоми.

Епідерміс — зовнішній шар шкіри, який являє собою багато-шаровий плаский ороговілий епітелій. Розрізняють 5 шарів епі-телію: найнижчий, базальний, шипуватий, блискучий та верхній роговий, який містить у собі ороговілі гранули.

Епіляція — процедура видалення волосся разом з коренем за допомогою спеціальних воскоподібних композицій.

Есенція — концентрований екстракт (міцний розчин) актив-них речовин, які вилучені із рослин.

Етикетка — ярлик з написом на готовому виробі, який міс-тить назву виробу, торговельну марку, а також склад і його при-значення. Етикетка є носієм інформації про виріб і невід’ємною частиною його художнього оформлення.

Желатин — желеподібна речовина, продукт денатурації ко-лагену — білка з’єднувальних тканин тварин. Використовується в косметиці при виробництві емульсій та розчинних капсул.

Загусник — компонент косметичних засобів, який підвищує їх в’язкість, при цьому поліпшується структура та консистенція косметичних емульсій, підвищується їхня стабільність.

Запах — властивість духмяних речовин викликати специфічні відчуття людини, коли їх молекули або частинки потрапляють на нюхові органи людини.

Засмага — потемніння шкіри, яке виникає як наслідок над-мірного утворення меланіну в епідермісі шкіри під дією УФ-про-менів.

Засмага штучна — надання шкірі кольору загару шляхом використання УФ-апаратури солярію або за допомогою хімічних

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

речовин, які входять до складу спеціальних косметичних засобів. Найбільш активна речовина — це дегідрооксиацетон. Він взає-модіє з амінокислотами кератину і на шкірі з’являється бронзо-во-коричневий відтінок, близький до засмаги.

Казеїн — білок, який утворюється під час ферментативного оброблення молока. Використовується як емульгатор та плівко-утворюючий компонент у кремах, масках для обличчя, у шампу-нях та засобах для депіляції (видалення волосся).

Камеді — структуроутворювальні добавки, які добувають із смол або насіння деяких рослин і використовують у парфумерії та косметиці.

Карагенати — поліфункціональні добавки полісахаридної природи, які отримують із червоних морських водоростей. Ви-користовують у косметиці як водоутримувачі, згущувачі та стабі-лізатори, а також як желеутворювачі.

Кокосова олія — тверда олія, містить у своєму складі капри-лову, капринову, лауриному, міристинову, пальмітинову, олеїно-ву, лінолеву та інші цінні жирні кислоти, тому незамінні при ви-робництві косметичних кремів та туалетного мила.

Крем сонцезахисний (фотозахисний) — крем, який містить у своєму складі спеціальні фотозахисні хімічні фільтри, що погли-нають УФ-випромінювання, або фізичні (тонко подрібнена алюмі-нієва фольга), які віддзеркалюють проміння або природні, рос-линні, наприклад кумарини, які також поглинають УФ-проміння.

Кремнійорганічні сополімери — високомолекулярні крем-нійорганічні сполуки, які містять у боковому ланцюжку оксиетильні та оксипропільні замісники. Мають високу поверхневу активність, гарні зволожувачі, емульгатори, піноутворювачі, емоленти, ста-білізатори піни. Використовуються в складі кремів, лосьйонів, засобах для гоління, шампунях тощо.

Крохмаль — полісахарид рослинного походження, який міститься в зернах пшениці, рису, кукурудзи, картоплі та інших харчових рослин. Добре абсорбує вологу, м’яко діє на шкіру. Використовується в дитячих присипках, рум’янах та сухих шам-пунях, зубних пастах, ополіскувачах для волосся.

Кумарини — органічні речовини, які містяться в рослинах родини зонтикових. Мають високі фотозахисні, фотосенсибілізу-вальні, бактеріостатичні та антигрибкову активність.

Гл о с а р ій

Кутикула волосини — частина волосини, яка прилягає до його кіркової речовини. Циліндричні клітини кутикули, розміщені на її поверхневій частині, поступово перетворюються на рогові кератинові лусочки.

Лабораторія косметична — виробничий або науково-дослід-ний підрозділ, який займається розробкою, виробництвом но-вих парфумерно-косметичних препаратів, сировини, тари та на-півпродуктів.

Ланолін — очищений і дезодорований віск, отриманий із вовни вівці. Ефективний емульгатор для косметичних кремів, по-м’якшує шкіру.

Лецитин — тригліцерид, у молекулі якого замість однієї жир-ної кислоти міститься залишок алкілфосфорної кислоти. У кос-метології добре відомі його пом’якшувальні, стимулювальні та емульгувальні властивості. Використовується в складі кремів, за-собів до і після гоління, губній помаді тощо.

Ліпосома — штучно отримані сферичні частинки діаметром 10 мкм, утворені з бімолекулярного шару ліпідів, у ядрі яких зна-ходиться вода. Використання ліпосом у косметиці дозволяє зво-ложувати на деякий час верхні шари старіючої шкіри людини.

Макіяж — грим, гримування, підфарбовування (французьке). Сучасна косметика пропонує широкий вибір декоративних за-собів для макіяжу: губні помади, тіні та туш для повік, тональні креми, пудру, рум’яну та ін.

Манікюр — комплексний догляд за шкірою рук та нігтями.

Ментол — кристалічна речовина з м’ятним запахом та охо-лоджувальною дією. Використовується в зубних пастах, лосьйо-нах та інших косметичних виробах.

Метод органолептичний — метод контролю якості готових кос-метичних виробів та сировини за такими показниками: визначення запаху, зовнішнього вигляду та кольору, однорідності та смаку.

Мило — гігієнічний засіб для миття, догляду за тілом. Має гарні очищувальні та піноутворювальні властивості. Виробляєть-ся в твердій (шматковій), пастоподібній та рідкій формах.

Мірра — ароматична смола з деревини тропічних рослин. Ефірна олія мірри має тонкий приємний аромат. Використовуєть-ся для ароматерапії та косметики.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Мірт — ефірна олія з квітів цього чагарника, має бальзамічні та антисептичні властивості.

Мумійо — смолоподібна речовина прородного походження, яка витікає зі щілин скель. Має різносторонню біологічну ак-тивність, регенеруючу, антиоксидантну активність, лікує рани. Використовується в медицині та косметиці.

Мускус — запашна речовина рослинного та тваринного по-ходження. Широко використовується в парфумерії, тому що має сильний та стійкий неповторний характерний запах. Мускусом фіксують та облагороджують запах парфумерної композиції.

Наліт зубний — відкладення на коронках зубів, яке складаєть-ся із залишків їжі, мікроорганізмів, злущених клітин епітелію та слини. При поганому догляді за зубами є однією з причин не-приємного запаху.

Наносфера — або наночастинка. По своїй природі і призна-ченню аналогічна ліпосомам.

Настої — водні витяги з рослинної сировини (м’яких частин: квіток, листя, трави). Широко використовуються в косметичних засобах. Мають короткий термін зберігання.

Настоянки — спиртові екстракти (40 та 70 % спирту) із под-рібненої рослинної маси. Суміш із спирту, води та рослинної маси 7 діб витримують у закритому сосуді в темному місці, після чого фільтрують. У темному місці зберігається тривалий час.

Нота — елемент або відтінок запаху (нота рози, жасмину, нота тваринна, альдегідна, пудрова). Ноти в парфумерії, як і ноти в му-зиці, визначають складність та гармонію композиції. У парфумерній композиції розрізняють три ноти (стадії) запаху: початкова (при запаху спирту деяких компонентів), основна (нота серця) і оста-точна. Основна розкривається через 15–20 хв після нанесення на шкіру, тканину або волосся і триває до 2–4 діб. На кінцевій ноті випаровування завершується — це випаровуються компоненти, які забезпечували силу і стійкість основного запаху. І перша, і основ-на, і остання стадії мають приємний, але різний запах.

Обезжирювання шкіри — явище, пов’язане з порушенням жирового обміну та зниженням нормального ліпідного балансу шкіри, нігтів. Як наслідок надмірна сухість та шелушіння шкіри, ламкість та сухість волосся, потускніння та ломкість нігтів.

Гл о с а р ій

Облисіння — явище, зумовлене сильним випадінням волос-ся при недостатньому рості нового.

Обмін речовин. Синонім — метаболізм: сукупність хімічних та біохімічних процесів, змін та перетворювань речовин та енергій у живому організмі — суттєва і необхідна ознака життєдіяльності, його адаптації до змін у навколишньому середовищі.

Олії ефірні — природні багатокомпонентні суміші летких аро-матичних сполук, які синтезуються в певних частинах рослин і зумовлюють їх запах.

Парфумерія — це водночас наука і мистецтво. Як наукова дисципліна вона вивчає головні принципи поєднання різноманіт-них ароматів і закономірностей створення парфумерних компо-зицій та засобів. Як мистецтво парфумерія дозволяє, спираю-чись на наукові дані та досвід і здібності людини, створювати найбільш гармонійні та приємні за запахом суміші духмяних ре-човин — парфумерні композиції.

Парфумерна композиція — основна частина парфумерно-го виробу (духів, одеколонів, парфумерних та туалетних вод тощо), яка визначає його запах, стійкість та гармонічність. Крім парфумерії, вона широко вводиться в косметичні вироби, мило, синтетичні мийні засоби, інші вироби побутової хімії. У цих виро-бах вона називається віддушкою, а в харчових виробах — харчо-вою есенцією, або ароматизатором.

Парфумерно-косметична промисловість — виготовляє парфумерно-косметичні вироби та туалетне мило, природні ефірні олії та синтетичні ароматичні речовини.

Підсолоджувачі інтенсивні — природні або синтетичні ре-човини нецукрової природи, які мають інтенсивно виражений со-лодкий смак. У косметиці — це мед бджолиний, сахарин та ін.

Пілінг — термін з англійської мови, який означає очищення, зняття верхнього шару шкіри. У складі пілінг-кремів цю функцію виконують кератолічні речовини (екфоліанти) — резорцин, салі-цилова, карболова кислоти, фруктові кислоти, а також мікрочас-тинки абрикосових кісточок, пемзи та полімерних матеріалів.

Плівка водно-ліпідна — тонка плівка на поверхні шкіри, яка складається із виділень потових та сальних залоз, суміші з від-мерлими ороговілими клітинами шкіри. Плівка має рН від 4,8 до 6,0 одиниць залежно від ділянки шкіри та тіла людини. Основна

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

функція ПВЛ — затримання залишкового випаровування вологи з поверхні шкіри.

Поверхнево-активні речовини (ПАР) — речовини, які зни-жують поверхневий натяг на межі поділу фаз і забезпечують взає-мопроникнення фаз, що не змішуються. В косметиці використо-вується в якості емульгаторів при виготовленні кремів та губних помад у складі шампунів та дезодорантів, туалетного мила.

Препарати ферментні — косметичні суміші ферментів пев-ної дії та супутніх речовин, які отримують шляхом мікробіологіч-ного синтезу. У косметиці використовується для відлущення відмерлих клітин епідермісу шкіри.

Рицинова олія — містить близько 82 % гліцеридів рицинової кислоти. Рицинова олія використовується в кремах, засобах по догляду за волоссям і губних помадах (у гідрогенізованому вигляді).

Рум’яна — традиційний засіб декоративної косметики при-значений для поліпшення зовнішнього вигляду обличчя, надання шкірі яскравішого відтінку та маскування окремих недоліків.

Саше (франц. — мішечок, подушечка). Використовується: сухі духи (духи саше) та в шампунях, пінах для ванн одноразового використання.

Секрет потових залоз — рідина, яка містить 98–99 % води та продукти обміну речовин: сечовину, сечову кислоту, хлориди натрію та калію

Скраб — косметичний засіб з відлущувальною дією (абразив-ний ефект), призначений для злущування ороговілих (відмерлих) клітин з поверхні шкіри.

Солі ароматичні для прийняття ванни. Гігієнічні та арома-тичні засоби на основі морської солі з ефірними оліями, арома-тизаторами, екстрактами цілющих рослин. Засоби для аромоте-рапії.

Спермацет — воскоподібна маса, яка виділяється з жиру ка-шалота та інших китоподібних тварин. Основний компонент — складний ефір цетилового спирту та пальмітинової кислоти. Ши-роко використовується в парфумерно-косметичній промисло-вості.

Спонж — спеціальна губка з латексу, яка призначена для на-несення на шкіру декоративної косметики.

Гл о с а р ій

Спрей — від англійського «spray» — розпилювати. Вид упа-ковки косметичної продукції, аерозоль з розпилювачем.

Стабілізатор запаху, або фіксатор запаху, — це, як прави-ло, речовини малолетючі, котрі здатні зменшувати та уповільню-вати випаровування легколетючих компонентів. До них відносять-ся духмяні смоли та бальзами, настої мускуса, цивету та ін.

Стійкість запаху — тривалість (у хвилинах, годинах) збере-ження запаху, характерного для духмяної речовини або компо-зиції духмяних речовин, духів, одеколонів і т.ін.

Ступінь летючості — швидкість випаровування рідини. Роз-різняють чотири групи духмяних речовин: легколетючі, середньо-летючі, важколетючі та практично нелетючі.

Та л а сф е р и — мікроутворення, за своєю структурою подібні до клубка ниток. У їхньому складі, крім колагенових волокон морського походження, є рідкий хітин. Це забезпечує їм чудову властивість — ефективно зволожувати шкіру людини. Входять до складу косметичних кремів.

Та л ь к — силікат магнію, білий порошкоподібний продукт. Ви-користовується для присипання шкіри при подразненнях, почер-воніннях та надмірній пітливості. Входить до складу пудри.

Фіксатори для волосся — призначені для фіксації волосся та збереження зачіски. Це лаки в аерозольній упаковці для силь-ної, нормальної та легкої фіксації, пінні склади в аерозольній упаковці, желе, креми та бріоліни для укладання волосся.

Фреони — фірменна назва хлорфторвуглецевих газів, які ви-користовуються як пропілени в аерозольних упаковках. У біль-шості держав їх використовувати заборонено, оскільки вони руй-нують озоновий шар атмосфери.

Хітин — полісахарид утворений залишками ацетилглюкоза-міну. Є основним компонентом зовнішнього скелету комах та ракоподібних. Основним джерелом отримання є панцирі крабів морських молюсків та ін.

Хітозан — полімерне похідне хітину. Широко використовуєть-ся в хімічній, медичній та косметичній промисловості як емуль-гатор, зволожувач, пом’якшувач та антистатик. У косметиці ви-користовується в засобах по догляду за шкірою, волоссям та ротовою порожниною.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Хлорофіл — зелені пігменти рослин за допомогою яких відбу-вається фотосинтез. У косметиці використовується продукт його переробки — хлорофілін натрію хвойний, тому що він має висо-ку бактерицидну властивість. Застосовується в кремах для ніг, шампунях та зубних пастах.

Хна — найефективніший барвник для волосся — порошок із висушеного листя лавсонії. Зміцнює волосся, надаючи йому відтінків від золотистого до жовто-коричневого. Корисна доміш-ка до шампунів, бальзамів та лосьйонів по догляду за волоссям.

Холестерин — речовина з групи стеринів, міститься в жи-ровій тканині та печінці. В косметиці застосовують як зволожу-вальний фактор, який стимулює біологічні функції шкіри.

Цераміди — нейтральні ліпіди, в епідермісі входять до скла-ду клітинних мембран, міжклітинних ліпідних пластів; у волоссі — до складу клітинних мембран. Складаються із сфінгозину та жир-них кислот.

Чутливість алергійна — алергійну реакцію можуть спричиню-вати використання деяких косметичних препаратів. Для таких лю-дей косметична промисловість виробляє «гіпоалергійні» засоби.

Ядрове мило — одна з фаз під час варіння туалетного мила, яка утворюється після оброблення мильного клею електролітами.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.         Абрамзон А. А. Поверхностно-активные вещества и мою-щие средства. Справочник. — М.: Гиперокс, 1993.

2.         Абрамзон А. А. Поверхностные явления и поверхностно-ак-тивные вещества. — Л.: Химия, 1984.

3.         Арутюнян Н. С. Технология переработки жиров. — М., Пи-щепромиздат, 1999. — 452 с.

4.         Бавика Л. И. Споживач. — 1998. № 9-10.   — С.14.

5.         Башура А. Г. и др. Практическое руководство по космето-логии и аромологии. Серия косметология и аромология. — Харь-ков: Прапор, Изд. НФАУ, 1999. — 350 с.

6.         Башура А. Г. и др. Аппаратура и блок-схемы производ-ства косметических средств. — Харьков: изд-во НФАУ, 2001. — 82 с.

 

7.         Вилласмо Х. Косметическая химия: пер. с финск. — М.: Мир, 1990.

8.         Войткевич С. А. Эфирные масла для парфюмерии и аро-матерапии. — М.: Пищевая промышленность, 2001. — 283 с.

9.         Войткевич С. А. Эфирные масла, ароматизаторы, консер-ванты. Ограничения при использовании. — М.: Пищевая про-мышленность, 2000. — 96 с.

10.Войцеховская А. Л., Вольфензон И. И. Химия для Вас. Косметика сегодня. — М.: Химия, 1988. — 176 с.

11.       Войцеховская А. Л, Вольфензон И. И. Косметика сегодня. — М.: Химия, 1991.

12.       Габриэльян Д. А. и др. Новые виды средств для ухода за волосами. — М.: АгроНИИТЭИПП, 1990.

13.       Георгалас А. Липидные пласты в косметических эмульси-ях // Косметика&Медицина. — 1999. —   № 4. — С. 35-41.

14.       Гетманский И. К., Бавика Л. И. Методы испытаний водных растворов поверхностно-активных веществ. — М.: НИИТЭХИМ. Вып. 1,1965, 100 с; Вып. 2, 1965. — 48 с.

15.       ГОСТ 17237-93 Изделия жидкие парфюмерные. Общие технические условия.

16.       ГОСТ 29189-91 Кремы косметические. Общие техничес-кие условия.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

17.       ГОСТ 28767-90 Изделия декоративной косметики. Общие технические условия.

18.       ГОСТ 28768-90 Изделия декоративной косметики порош-кообразные и компактные. Общие технические условия.

19.       ГОСТ 291880-90 Изделия парфюмерно-косметические. Правила приемки, отбора проб, методы органолептических ис-пытаний.

20.       ГОСТ 27429-87 Изделия парфюмерно-косметические. Упаковка маркировка, транспортирование и хранение.

21.       ГОСТ 28303-89 Изделия косметические. Упаковка марки-ровка, транспортирование и хранение.

22.       ГОСТ 28546-90 Мыло туалетное. Общие технические ус-ловия.

23.       Г у л и м о в а В . Запах и подсознание: влияние обонятельных стимулов на эмоциональное восприятие и поведение человека // Косметика&Медицина. — 2002. — № 3. — С. 6–23.

24.       Губський Ю. І. Біологічна хімія: Підручник. — К. — Тер-нопіль: Укрмедкнига, 2000. — 580 с.

25.       Дитц Т. Основные свойства косметических масел и их влияние на косметические эмульсии // Косметика&Медицина. — 1999. — № 5–6. — С. 63–70.

26.       Елинек Й. Стефан. Духи — мечта во флаконе. Состав и действие, выбор и применение классических и современных ароматов: Пер. с нем. — М.: БММ АО, 1996.

27.       Елохин Ю. В., Иванов В. Н. Диоксид кремния в совре-менных зубных пастах // Сырье и упаковка. — 2005. — № 10(59). С. 14–17; С. 22–26.

28.       Каспаров Г. Н. Парфюмерно-косметическое производ-ство. — М.: Агропромиздат, 1989.

29.       Ключи к пониманию духов. Рекомендации Российского парфюмерного фонда // Новости в мире косметики. — 2005. — № 3. — С. 50–51; 2006. — № 1–2. — С. 48–51.

30.       Королева О. Не тушуйся. Обзор и тестирование образ-цов туши для ресниц. Косметика и парфюмерия // Потребитель. — 2003. — № 16. — С. 14–18.

31.       Косметика&Медицина. — 1998. — № 1. С. 4–10, 15–37, 39–40; 1998. — № 4. — С.13–17, 21–25, 53–56, 73–84; 1999. — № 4. — С. 5–19; 1999. — № 5–6. — С. 26–32, 45–53; 2000. —

338

Література     

№ 1. — С. 33-39; 2000. — № 2. — С. 27-31; 2000. — № 3. — С. 39-48; 2001. — № 2. — С. 36-39; 2003. — № 1. — С. 20-23, 76-77.

32.       Косметический рьінок сегодня. Информационно-аналити-ческий вестник, Украина, К.: 2005. — № 1. — С. 1-4; 2005. — № 5. — С. 8-13; 2006. — № 1. — С. 10-13, 22-26; 2006. — № 2. — С. 12-15, 21-24; 2006. — № 3. — С. 11-16, 20-22; 2006. — № 4. — С. 10-12, 17-19.

33.       Cosmetics Russia, № 1(7), 2005, p. 6-11, 19-20; 22-23.

34.       Герд Кутц. Косметические крема и змульсии: Пер. с нем. — Аусбург, 2001. ООО «Фирма Клавель», Издат. дом «Косметика и Медицина». М., 2004. — 267 с.

35.       Леффлер М., Клюг П. Seifen-Ule-Fette-Wacshe-Journal (русская версия). — 2003. —   № 1. — С. 12-15.

36.       Марголина А. А, Эрнандес Е. И., Зайкина О. Э. Новая кос-метология. — М.: Издат. дом «Косметика и Медицина», 2002. — 298 с.

37.       Материалы международного симпозума «Дни ПАВ и кос-метики — 2006» для специалистов в области косметики и това-ров бьітовой химии», 29-31 мая, АР Крьім, Организаторьі: ООО «Научно-технический центр «ВНИИХимПроект», Союз химиков Украиньі, Минпромполитики Украиньі.

38.       Материальі IV Международной вьютавки парфюмерии и косметики «Inter Charm» Украина, 2006, февраль 9-11, 2006.

39.       Музыкина О. История на века. Обзор развития парфю-мерии. Косметика и парфюмерия // Потребитель. — 2003. — № 6. — С. 76-78.

40.       Новости в мире косметики. — 2001. — № 12. — С. 78-84;

2002.   — № 5. — С 38-43; 2002. — № 10. — С. 34-36, А2-45; 2003. —

№ 1-2. — С. 56-57; 2003. — № 10. — С. 46-49; 2003. — № 11. —

С. 62-64; 2004. — № 7-8. — С. 42-45; 2005. — № 3. — С. 50-51.

41.       Пашина Г. В. Растения и косметика. — Минск: Ураджай, 1993. — 352 с.

42.       Плетнев М. Ю. Косметико-гигиенические моющие сред-ства. — М.: Химия, 1990.

43.       Плетнев М. Ю. ПАВ из растительного сьірья как ответ на стремление к натуральности в бьітовьіх косметико-гигиеничес-ких средствах. Seifen-Ule-Fette-Wacshe-Journal (русская версия).

2003.   — № 3 и № 4.

            Технологія парфумерно-косметичних продуктів

44.       Поверхностно-активные вещества и композиции / Под ред. М. Ю. Плетнева. — М.: ООО «Фирма Клавель», 2002. — 768 с.

45.       Толковый словарь по косметике и парфюмерии. Т. 1. М.: Компленг Дизайн, 1998. — с. 227

46.       Толковый словарь по косметике и парфюмерии. Т. 2. Сы-рье и биологически-активные добавки / Под ред. Т. В. Пучковой и А. А. Родюнина. — М.: ООО «Фирма Клавель». — 2000. — 264 с.

47.       Товбин И. М. Производство мыла. — М.: Пищевая про-мышленность, 1976.

48.       Тютюнников Б. Н., Бухштаб З. І., Гладкий Ф. Ф. та ін. Хімія жирів. За ред. Ф. Ф. Гладкого. — Харків: НТУ «ХПІ», 2002. — 452 с.

49.       Хейфиц А. А. и др. Средства для ухода за волосами. — М.: Изд. дом «Синергия», 1999.

50.       Фридман Р. А. Парфюмерия и косметика. История, назна-чение, применение. М.: Пищевая промышленность, 1975.

51.       Яковлева Л. А., Кутакова Г. С. Товароведение парфюмер-но-косметических товаров: Учебник. — СПб: Лань, 2001. — 256 с.

 

Предметний

Абразиви 238

Абсолют 42

Агрегація 116

Адаптація 13

Адсорбція 12

Аерозоль 66

Аір 32

Активні речовини 151, 153

Алантоїн 153

Алканалі 352, 353

Алканоли 351

Алкілглікозиди 129, 139, 213

Алкілдиметікони 102, 114

Алкілдиметікон сополіоли 129

Алоє 257

Альбумін 362

Альгінат натрію 240

Альдегіди (алканалі) 352, 353

Альфагідрокислоти 151–153

Алюмінія гідроксид 246, 248

Алюмінія гідроксихлорид 278

Амбра 47, 48

Аміди жирних кислот 139

Амідопропілбетаїни 139, 140

Амінокислоти 146, 227

Амінофторид 241

Аміак 230

Амфотерні ПАР 121, 139, 140

Анагена 208

Анетол 29

Аніонні емульгатори 121

Аніонна паста 137

Аніс 29

Аносмія 12

Антикарієсні властивості 242

покажчик

Антиоксиданти 23, 147, 278 Антиперсперанти 90, 277, 278 Антисептики 240 Антична олія 45 Анфлераж 36 Апілак 145 Аромат 3 Ароматизація 77 Ароматичні свічки 22, 77 Ароматизатори 22, 77 Аромотерапія 14, 15 Апокринові залози 81 Аскорбінова кислота 143 Ацилгліцерини 106

Бальзами 24, 34 Барвники 160, 161 Басма 228 Бджолиний віск 145 Бджолиний мед 145 Безбарвна хна 229 Безжирові креми 166 Бензилбензоат 23 Бензойна кислота 244 Бензойна смола 34 Бентоніт 238 Бергамот 34 Бікарбонат натрію 238 Білки 28, 145 Білкові гідролізати 145 Біологічно-активні речовини 141

Біологічні стимулятори 145 Біорегулятори 145 Біотин 144

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Блиск для губ 264 Блискучий шар 84 Блок-сополімери 132–134 Будова волосини 205–209 Бушон 250

Вакуум-сушка 39 Везикули 118 Винна кислота 152 Вистоювання 63 Відбілюючі пасти 245 Віддушки 159 Відстоювання 63 Відчуття запаху 12 Вітаміни 97, 141–144 Вміст ефірної олії 24 Вода 23, 58, 90–92 Вода Мертвого моря 146 Водорості 146, 147 Вологоутримувачі 149–151 Волосся 205–210 Волосяна цибулина 206 Волосяний м’яз 206 Воски 105 Вугілля 40 Вуглеводні 350

Галасфера 150

Га л ь б ан у м 3 5

Гарантійний строк зберігання

321, 322

Гелі 99,100

Гелеутворюючі агенти 100

Ге р а н іо л 3 1

Геранієва олія 31

Гігієнічний олівець 275

Гіалурована кислота 149, 362

Гідрована касторова олія 109

Гідродистиляція 39 Гідрокси алюміній 238 Гідроколоїди 240 Гідроліз 32

Гідролізат кератину 227 Гідрофільні речовини 90–95 Гідрофільно-ліпофільний ба-ланс (ГЛБ) 130, 131 Гіперосмія 12 Гіподерма 83 Гіпосмія 12 Гліколева кислота 152 Гліколіпіди 102 Гліцерин 151, 239 Гл іц ерин м о но сте арат (Г М С ) 112

Гліцерофосфати 241, 244 Гормони 145 Господарське мило 291 Грим для очей 273, 274 Гря з ь М ертв о г о моря 14 6 Губна помада 256–264 Гумка жувальна 253–254

Дальтона закон 36 Двоокис кремнію 238 Двоокис титану 246 Дезодоранти 277, 278 Декоративна косметика 256– 275

Декстраназа 240 Дентин 235 Дерма 82

Дерматологічна вода 313 Диспергатори 169 Дистиляція 35 Дистилят 33, 37, 38 Дитячі зубні пасти 246