3.7. Якість туалетного мила


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Вимоги до якості туалетного мила

Туалетне мило має вироблятись із високоякісної сировини у згідно з розробленою та затвердженою у встановленому поряд-ку рецептурою, мати приємний запах, естетичність, колір, зруч-ну для використання форму. Мило повинно легко розчинятися в холодній воді, легко пінитися та відмивати зі шкіри забруднення без особливих фізичних зусиль, таким чином мати високу мийну здатність. Мило не повинно подразнювати шкіру, має зберігати форму, зовнішній вигляд та запах при тривалому використанні, не розшаровуватись у вологому середовищі, не давати тріщин при висиханні. Мила лікувально-профілактичні, дезінфікуючі, де-зодоруючі повинні мати ці властивості.

Експертиза якості туалетного мила

Відповідно до ГОСТ 28546-90 та ГОСТ 790-89, експертиза якості туалетного мила виконується за органолептичними та фізико-хімічними показниками з використанням інструменталь-них вимірювальних методів.

До органолептичних показників якості мила належать зов-нішній вигляд, форма, колір і запах, відповідність пакування та маркування нормативним вимогам.

Шматкове мило повинно бути твердим на дотик, однорідним у розрізі, без тріщин, випотів, смуг та плям. Нечіткий штамп та нерівні зрізи недопустимі.

Поверхня мила повинна бути гладенькою, форма шматка — правильною, з чітким штампом, деформування форми не допус-кається. Колір мила повинен бути рівномірним, чистих тонів, незабарвлене мило повинно мати колір від білого до кремового, запах — приємний. Колір та запах мають відповідати виробу певного найменування. За згодою зі споживачем допускаються тріщини та різні відтінки, які з’явилися під час промерзання мила при температурі нижчій ніж –5 °С.

Рідке мило повинно бути прозоре, однорідне, без каламуті та осаду (допускається випадіння осаду при температурі нижчій ніж +8 °С, який зникає при підігріванні). За кольором та запахом рідке мило повинно відповідати виробу даного найменування.

Порошкоподібне мило має бути ретельно подрібнене, без гру-дочок, колір — від білого до світло-жовтого, сухим на дотик і з приємним запахом.

Фізико-хімічні показники якості мила — це якісне число, вміст хлориду натрію, содопродуктів, титр мила, початковий об’єм піни.

Якісне число мила — це масова частка жирних кислот у пе-рерахунку на номінальну масу шматка в 100 г. Для групи «Екстра» якісне число становить не менше ніж 78 г, для групи «Дитяче», «І» та «ІІ» — не меньше ніж 74 г, для рідких туалетних мил вміст жирних кислот визначається також у відсотках і повинен бути в межах 16,0–21,0 %.

У туалетних милах не допускається великий залишок вільно-го лугу (не більше ніж 0,05 %) і неомиленого жиру (не більш ніж

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

0,2 %) для твердого мила. Для рідких мил цей показник — не більше ніж 1,5 %. Вільний луг, як вже неодноразово відзначало-ся, знищує захисну гідроліпідну плівку, яка є на шкірі і захищає клітини епідермісу від передчасного руйнування та втрат вологи з більш глибинних шарів шкіри.

Неомилені, особливо ненасичені жирні кислоти при зберіганні мила швидко окислюються та прогоркають, утворюючи плями на милі та появу прогірклого запаху.

Титр мила (титр жирних кислот) — це температура засти-гання жирних кислот, виділених із мила. Він характеризує пра-вильність підбору складу жирової суміші мила. Якість мила, його твердість, розчинність, стиранність, піноутворення, утримання початкових властивостей при довготривалому зберіганні значною мірою визначаються складом жирової суміші, підібраної для мила. Титр жирних кислот жирової суміші туалетних мил повинен бути в межах 36–41 °С. Мило з низжчим титром має недостатню твердість, підвищену стираність та великі витрати. При вищому титрі знижується розчинність та мийна здатність мила.

Якість мила тим вища, чим більше воно може утворити піни і чим більша її стійкість. Показник піноутворювальної здатності ха-рактеризується об’ємом піни (см3), що утворюється при збовтуванні 0,5 % мильного розчину (в переліку на жирні кислоти). Первісний об’єм піни для мила групи «Екстра» — не менший ніж 350, групи «Дитяче» та І — не менший ніж 320, групи ІІ — не менший ніж 300.

Показники безпеки мила. При сертифікації проводиться ек-спертиза показників безпеки споживання туалетного мила. Крім названих показників хімічного складу туалетного мила, визнача-ються наявність у них свинцю, миш’яку, ртуті та перекисних спо-лук. Вміст їх у твердому милі неприпустимий.

Для рідких туалетних мил масова частка суми важких металів не повинна перевищувати 0,002 %. Для рідких мил обов’язково визначається водневий показник рН. Його значення повинно бути в межах 6,0–10,0.

Під час експертизи показників безпеки туалетного мила про-водиться шкірне тестування. Із клінічно-лабораторних показників безпеки визначають подразнювальну та сенсибілізувальну дію мила на шкіру. Така дія не повинна проявлятися після 24-годин-ної експозиції.