3.4. Основні технологічні процеси миловаріння


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Технологічний процес виготовлення мила містить у собі дві групи операцій. Перша група — це варіння мила, яке являє со-бою хімічний процес взаємодії жирів з лугами. Воно закінчуєть-ся виготовленням водних розчинів мил різної концентрації. Друга група технологічних операцій спрямована на надання милу то-варного вигляду. До цієї групи операцій входять охолодження, при якому рідке мило кристалізується, утворюючи досить щільну тверду масу, сушіння та формування в шматки і пакування гото-вого продукту.

Тверді мила отримують варінням жирів з лугом, яке здійсню-ють прямим або побічним методом. Під час варіння мила засто-совують два способи омилення: лужне омилення нейтральних жирів та карбонатне (нейтралізація раніше розщеплених жирів або готових жирних кислот). Якщо варять мило з нейтральних жирів, то застосовують побічний спосіб. Це дає змогу викорис-товувати цінний побічний продукт миловаріння — гліцерин, який

переходить і підмильний луг разом з електролітами. Побічним ме-тодом (з висолюванням) можливо отримати мило високої якості навіть із недоочищених, технічних та утильних жирів, оскільки всі забруднення переходять у підмильний луг і видаляються.

Але прямий метод миловаріння менш трудомісткий та енер-гомісткий: він дозволяє з добре очищених та розщеплених жирів отримати мило високої якості без висолювання. Італійська фірма «Маццоні», яка є лідером у розробці прогресивних технологій і обладнання миловарного виробництва, ще в дев’яності роки ХХ ст. розробила і поставила на ряд зарубіжних виробництв ав-томатизовані економічні лінії безперервного омилення жирів. Лінії працюють стабільно, продуктивність можна регулювати в широ-ких межах.

Склад мильної основи в %: жирних кислот — 60–62; вільного гідроксиду натрію — не більш 0,1; неомиленного жира — не більше ніж 0,1; гліцерину — 0,2–0,4. Вміст гліцерину в підмиль-ному лугу — 25–30, їдкого лугу — не більше ніж 0,2 %.

Технологія варіння туалетної основи

Для виробництва туалетного мила використовують, як пра-вило, туалетну основу (ядрове мило), яку отримують висолюван-ням мильного клею або шліфуванням ядра. Туалетну основу от-римують тільки побічним методом.

Технологічний процес складається з таких операцій (рис. 45): перше омилення ядрових жирів, перша повна одно- або двора-зова висолка кухонною сіллю отриманого мильного клею; друге омилення клеєвих жирів, друга повна одно- чи дворазова висолка їдким лугом, шліфування, відстоювання та відкачування ядра, яке відділилося основи туалетного мила.

При варці основи туалетного мила обов’язково нейтралізу-ють вільний луг, який залишився. Для цього в кінці варіння до-бавляють 1,5–2 % жирів або жирних кислот. Це зменшує под-разнювальну дію мила на шкіру обличчя та рук. Процес варіння вважається закінченим, якщо вміст неомиленого жиру не пере-вищує 1 %, а вільного лугу — не більше ніж 0,05 %. Мильну осно-ву (клей) після омилення неодноразово висолюють, при цьому колір її робиться значно світлішим.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Ядрові жири

Розчин їдкого лугу

Перше омилення ядрових жирів

Розчин кухонної солі

Перша повна висолка

Перший підмильний луг у гліцериновий цех

 

Клеєві жири

Розчин їдкого натру

Друге омилення клеєвих жирів

Розчин їдкого натру

Друга повна висолка

Другий підмильний луг

Гаряча вода

Розчин їдкого натру

Шліфування

Відстоювання

Мильне ядро - основа туалетного мила

Рис. 45. Принципова схема варіння основи туалетного мила непрямим методом із нейтральних жирів

Перша висолка. Завданням процесу є виділення гліцерину, який переходить у перший підмильний луг у вигляді водно-со-льового розчину. Перший підмильний луг надходить у відділення гліцерину для перероблення його на гліцерин.

Друга висолка каустичною содою проводиться для того, щоб відділити від мила гліцерин, який залишився, а також домішки та залишки кухонної солі. Другий підмильний луг використовується на перше омилення.

Шліфування. При шліфуванні із ядра видаляється надлишок електролітів, бруд, який залишився, та частка гліцерину. Резуль-тат шліфування: в’язкість мильного ядра зменшується, а плас-тичність підвищується. Після шліфування мильній масі дають відстоятися при температурі 100 °С.

Популярні прозорі, або, як їх ще називають, гліцеринові мила. Поліроване прозоре мило містить гліцерин, який не видаляють. Крім гліцерину, для виготовлення прозорих мил використовують інші спирти – пропіленгліколь, сорбітол і сахарозу. Поліроване прозоре мило отримують швидким охолодженням мильного клею в тонкій плівці на барабані з 90–100 до 20 °С з підсушкою у ваку-умній камері і видавленням із екструдера. Остаточний вміст во-логи в такому милі 15–20 %, його шматки гарно штампуються та не змінюють форму при зберіганні. Інколи для отримання на-півпрозорості в таке мило вводять трохи диоксиду титану, тоді воно набуває чудового шляхетного опалового тону. Прозорі мила часто випускають з бактерицидними добавками.

Надання туалетному милу товарного вигляду

У процесі оброблення мильна основа охолоджується, підсу-шується, ущільнюється, змішується з віддушкою, барвниками, ан-тиоксидантами та різними іншими добавками, перетирається, на-буває кращої кристалічної структури, ущільнюється. Потім її видавлюють із екструдера і розрізають на шматки товарних розмірів та форми і підсушують. Далі шматки штампують для надання їм красивої та зручної у використанні товарної форми, загортають в етикетку та упаковують.

Принципову схему оброблення туалетного мила показано на рис. 46. На підприємствах застосовують схему оброблення туа-летного мила на безперервно діючих лініях ЕЛМ та на інших по-точних лініях.

У процесі охолодження мило кристалізується, утворюючи досить щільну та тверду масу. Твердість мила при цьому зале-жить від вмісту в ньому жирних кислот, температури плавлення жирової суміші (титру мила), від виду й кількості наповнювачів, які додають у мило, та ще від деяких технологічних факторів.

Сушінняя мила. Для сушіння мила застосовують стрічкові су-шарні безперервної дії, які заблоковані з вальцами. На них мило

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Гаряча мильна основа 1

Охолодження                                  

і                                  

Сушіння                     \ J       

1                                

Ущільнення мильної стружки         >          Віддушка, барвники

1                                             та інші добавки

 

            г                                 

Змішування з добавками                            

І                                 

Пілірування               N J     

і                                  

Різання на шматки                \          

і                                  

Підсушування шматків                     J         

і                                  

Штампування мила                         

1          '                                  

 

           

            і                      

Загортання мила                             

'           '           і                       Тароматеріали

Пакування мила                    j          

т

Готова продукція на склад

Рис. 46. Принципова схема оброблення твердого туалетного мила

перетворюється на тонку стружку, яка поступає на сушильні по-лотна або у вакуум-сушильні камери.

Попередньо обробляють мильну стружку для її ущільнення та перетирання.

Змішування мила з добавками. Розчини барвників вводять у мильну стружку разом з віддушками, антиоксидантами, пережи-рювальними та іншими корисними добавками.

Механічне оброблення мила (пілірування). Під час пілірування мильна стружка багаторазово перетирається в щільну пластичну масу, яка виходить із мундштука шнекового екструдера у вигляді безкінечного бруска. Цей брусок на виході розрізається на шмат-ки спеціальним пристроєм. Пілірування забезпечує необхідні спо-живацькі властивості готового мила, особливо його пластичність та однорідність. Пілірування підвищує щільність мила, знижує його набряклість, поліпшує умови його використання.

Штампування мила. Шматки мила штампують, щоб надати їм закінченої форми та нанести маркіровку. Для штампування ко-ристуються механічними пресами різної конструкції з автоматич-ною подачею та викидом шматка.

Загортання мила. Після штампування мило надходить на за-гортувальний автомат. Загортання застерігає мило від механіч-них пошкоджень, дії повітря, світла та вологи. У загорнутому стані краще зберігається віддушка. Загорнуте в етикетку мило має кращий естетичний вигляд, його краще купують споживачі.