ПЕРЕДМОВА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Парфумерія. Дату народження парфумерії встановити не-можливо, бо це було дуже давно, декілька тисячоліть тому. Та-кож неможливо встановити, де це було раніше — в Аравії, Єгипті, Індії чи Китаї, але відомо, що вона з’явилася у вигляді диму. Ла-тинська назва «парфумерія» — «perfumum» підтверджує це: «per» — через, «fumum» — дим, — ароматизація повітря через задимлення. Для задимлення духмяну сировину (гілки, сушені трави, квіти або смоли) спалювали або підігрівали в спеціальних горщиках, на дні яких було гаряче вугілля.

В античні часи торгівля ароматами (корицею, сандалом, бен-зойною смолою, камфорою, геранню, мускусним горіхом) упро-довж тривалого часу знаходилися в руках вавилонян. Це було одним із джерел багатства й могутності Вавилону. Пізніше (у се-редні віки) цю функцію взяли на себе араби. Фактична монополія на торгівлю ароматичними речовинами — з одного боку, з іншого — повна монополія храмів на духмяні речовини, які використовува-лися з релігійною метою, були причиною того, що араби не були зацікавлені в розповсюджені знань про духмяні речовини.

Батьківщиною парфумерії є Стародавній Схід, Єгипет, Індія, які виготовляли значну кількість різних пахощів. Аравія була по-стачальником бальзамічних речовин і прянощів. У Греції, на ост-рові Кіпр, у середні віки були створені духи «Шипр», які існують і нині, і до недавнього часу вважалися кращими духами для чо-ловіків. Ще в стародавні часи через Грецію парфумерія проник-ла в Рим, а пізніше з Італії — до Франції та Німеччини.

Усі знають, що найкращі духи — французькі, але історія їхньо-го сходження на Олімп парфумерії почалася значно пізніше, ніж у Греції та Римській імперії, — тільки у XVII–XVIII с т. Римські заво-йовники на початку першого тисячоліття вже мали ароматну пуд-ру та ароматичні олії, якими змочували лапи голубам, і птахи, літаючи, розбризкували духмяні речовини на голови патриціїв під час оргій. До французів вони дійшли тільки в XIII ст., бо до цього церква мала монополію на духмяні речовини і суворо карали тих,

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

хто їх використовував. Але часті хрестові походи лицарів Людо-вика Святого поклали цьому край, бо ніжні серця суворих чо-ловіків не могли встояти перед чарівними красунями, які запиту-вали: «А що ж ти мені привіз, милий, зі Сходу?». У знатних людей «свій» запах став «гербовою» ознакою. В готичних соборах знатні дами пахли значно сильніше, ніж церковні ароматні куріння, хо-робрим лицарям дами дарували духмяну рукавичку або вуаль, щоб вони їх не забували.

А в XIV ст. трапилася нова парфумерна революція. Королева Єлизавета Угорська у сімдесятирічному віці виготовила духи на спиртовій основі, і ця рідина існує ось уже понад сімсот років, підкорюючи слабкі серця жінок та чоловіків. З того часу ім’я цієї похилої, але чудової жінки золотими літерами вписано в історію парфумерії.

Другою жінкою, яка внесла великий вклад у розвиток пар-фумів, була знатна італійка з Флоренції Катерина Медичі. Вона, ставши дружиною французького короля Генріха II, не могла та й не хотіла обходитися без духів, пудри та помади, до яких так звикла і котрі вже століття до того вироблялися в Італії. Вона не тільки збільшила знання французів у галузі косметики та парфу-мерії, а й сама користувалася нею безмірно. У місті Парижі осо-бистий парфумер Катерини Рене на мосту Менял відкрив першу в Європі лавку, де торгували парфумами та косметикою і де зран-ку до пізнього вечора натовпи дам та кавалерів Франції постійно поповнювали запаси «ароматної зброї».

Ще один грандіозний винахід — одеколон також народився не у Франції. Про це свідчить і назва «О-де», що по-французьки означає «вода», а «Kolon» — назва відомого в світі німецького міста Кельн. І перший одеколон був виготовлений саме в Кельні, хоча рецепт скоріше має також італійське походження, оскільки був викрадений із старого італійського монастиря. Рецепт не такий уже й складний: із квітів, листя та шкірки помаранча, а також ефірних олій розмарину, лимона та бергамоту. Цей винахід миттєво прижився і почав свою переможну ходу по всіх країнах Європи, а згодом і всього світу.

Аромати стали супутниками людини як у радощах, так і в її трагічні часи. Наполеон у військових походах використовував не менше ніж 60 флаконів одеколону за місяць, бо не любив митися; в часи Великої французької революції її вожді використовували популярні одеколони із страшною назвою «Гільйотина».

У XVIII ст. виготовлення одеколонів, парфумерних та туалетних вод було поставлено на промислову основу. З’явилися нові тех-нології видобування спирту та ароматичних речовин, перегінні куби різних модифікацій, парфумерні фабрики з’являються всюди. У сто-лиці Франції їх було 120, у Лондоні — 60. Парфумерні фабрики з’являються в столицях Німеччини, Іспанії, Росії та інших держав.

На виробництво парфумерії починають працювати цілі міста, а потім — і райони. Міста Грасс, Ніцца та Канни — це ніби міста-музеї, де все населення було зайнято збиранням пелюстків тро-янд, плодів та квітів помаранча, жасминових дерев, духмяних квітів шавлії, лаванди. Хтось працює на виробництві, а хтось «чак-лує» над ретортами, нюхаючи паперові смужки. Багатьом турис-там пропонують безпосередньо на виробництві по слушній ціні парфуми, одеколони.

У XIX ст. Франція вже нікому не віддає пальму першості — престиж Франції зміцнюють Роже і Галле, а потім Герлен — його аромати найчудовіші та найдорожчі, їх обожнювала сама імпе-ратриця Євгенія — вона вінчалася з цими духами «Eau de Cologne Imperiale». У XX ст. подальший розквіт парфумів Франції став можливим тільки завдяки стрімкому розвитку хімії. З’явився син-тез, завдяки якому стало можливим зробити аромат, не схожий на аромат конкретної рослини. На замовлення Великої Мадему-азель парфумер Ернест Бо ще в 1921 р. створив Chanel № 5 — класичні духи Франції. Ці духи і зараз випускаються для найви-тонченішої публіки. Потім з’явились аристократичні духи Joy (Жан Пату) та «Духи часу» від Ніни Річчі, де був використаний флакон з кришталю від кращого митця — Лапліка.

Звичай використовувати духмяні речовини в мешканців Київ-ської Русі зародився ще в VI–VIII ст. нової ери завдяки торговим зв’язкам з Візантією. Після прийняття християнства ароматичні речовини отримали ширше розповсюдження спочатку в церков-них обрядах, а потім і в побуті. Перші духи українців — м’ята, лаванда, ромашка, чебрець. Настій цих трав давав стійкий при-ємний аромат.

Косметика. Батьківщиною косметики прийнято вважати Схід. Збереглися найдавніші письмові документи — папіруси Еберса,

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

в яких були поради, як умиватися оливковою, миртовою або кунжутовою олією. Перший довідник з косметології склала єги-петська цариця Клеопатра. Першими людьми, які займалися косметикою, були жерці, а колискою косметики як науки був Єгипет. Там за 500 років до н.е. були розроблені та описані кос-метичні процедури по догляду за шкірою, обличчям, тілом, во-лоссям, нігтями, щодо фарбування волосся. Вони винайшли особливі рум’яна та білила, які змінювали темний колір їхнього обличчя на світло-жовтий, а нігті фарбували в зелений колір. Фар-бування волосся було розповсюджене в Персії (нині — Іран), їхні фарби хна та басма використовуються й зараз; більше того, вони не тільки не руйнують волосся, але зміцнюють його, на відміну від сучасних хімічних барвників.

Та найбільшого розвитку косметика досягла в Стародавньо-му Римі. Римлянки крейдою фарбували обличчя, сажею чорнили брови, щоки рум’янили карміном. На ніч накладали маски, а вранці змивали їх ослиним молоком. У давні часи жінки викори-стовували здебільшого декоративну косметику. В епоху Відрод-ження косметика із Флоренції була занесена у Францію, Німеч-чину та інші країни Європи, потім — у Росію та Україну.

У Росії промислове виробництво парфумерно-косметичних товарів розпочалося в першій половині XIX ст. Ручна праця, відсутність необхідного обладнання та власної сировини обме-жували випуск парфумерно-косметичних товарів, тому для більшості населення вони вважалися розкішшю. Виробництво ґрунтувалося на імпортованій сировині та обладнанні із-за кор-дону. Завозилося все, навіть флакони та етикетки.

Але вже в другій половині XIX ст. на фабриці «Новая заря» створювалися одеколони та духи «Букет імператриці», котрими з великим задоволенням користувалися знатні дами у кращих до-мах Європи. Ці духи протрималися ціле століття, а після Жовт-невої революції вони стали називатися «Красная Москва».

У 1908 р. в Україні засновано перший парфумерно-косметич-ний комбінат у місті корабелів — Миколаєві. Спочатку це була лабораторія Кушка, яка займалася виготовленням лікарських препаратів. Потім вона швидко перетворилася на фабрику «Аст-ра», яка виготовляла хіміко-фармацевтичні, господарські і кос-метико-парфумерні вироби. Потім вона об’єдналася із заводом з виготовлення скла та скляних виробів і в 1944 р. мала назву Миколаївський скляно-парфумерний завод. Своє романтичне ім’я «Алые паруса» підприємство отримало в 1965 р., коли воно вже було відомим і одним із кращих підприємств в СРСР.

На той час воно було не єдине в Україні. Уже були фабрики з виробництва парфумерії та косметики у Львові, Києві, Сімферо-полі, Одесі, Донецьку, Ужгороді, Дніпропетровську, Золотоноші.

Після розпаду Радянського Союзу кількість малих та середніх підприємств значно збільшилась і в 2005 р. досягла 110 (для порівняння: у Росії — понад 300). Окрім підприємств з вироб-ництва готової продукції, з’явилося декілька фірм з виготовлен-ня скляної та пластикової упаковки, гофрокартону та паперових етикеток, обладнання по розливу та фасуванню готової продукції. З’явилися фірми-постачальники, що з-за кордону доставляють нам сировину, яка необхідна для виготовлення косметичної та парфумерної продукції. Продукцію, вироблену на вітчизняних підприємствах, почали продавати в сусідні країни: Росію, Азер-байджан, Молдову, Казахстан та ін.

Парфумерія та косметика користується великим попитом у населення. Її продукція завдяки широкому використанню екст-рактів цілющих рослин, ефірних олій, рафінованих жирних олій, вітамінів має неабиякі профілактично-лікувальні властивості і все більше зближується з фармацевтикою та медициною. Все більша частка її продукції реалізується через аптеки, кількість яких ней-мовірно зростає. Збуту продукції допомагає реклама на радіо, телебаченні, в метро, пресі, на бігбордах. Цьому ж сприяє швидке зростання кількості спеціалізованих магазинів, супермаркетів та гігамаркетів. Косметично-парфумерний ринок нашої країни ра-зом з ринками Росії, Білорусі, Польщі та Чехії стрімко зростає. Це видно за даними, наведеними в журналах «Косметический ры-нок сегодня». У 2003 р. він оцінювався в мільярдах доларів: Ро-сія — 5,4, Польща – 1,9, Україна — 1,6, Чехія — 0,7, Угорщина — 0,7, Румунія — 0,4, Словаччина — 0,4, Болгарія — 0,2.

Але вже в 2004 р. він збільшився в Росії до 6,2, в Україні — до 2,0 і продовжує стрімко зростати: у Росії — на 15, в Україні — на 19–20 %. Якщо такі темпи зростання збережуться, то косметич-ний ринок України буде ще привабливіший для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Сумарний ринок країн Східної Європи значно поступається Західній Європі, який уже на початку 2000 р. оцінювався в 50 млрд євро (за тогорічним курсом у доларах, — не менше ніж 60 млрд). Ринок п’яти найбільш розвинутих країн Західної Європи оцінюється в 79 % від загальноєвропейського і становить: Німеч-чина — 10,1 млрд євро, Франція — 8,8, Велика Британія — 7,6, Італія — 7,0, Іспанія — 4,6 млрд євро. Середньорічний приріст — 5 %. За виробництвом парфумерно-косметичної продукції Німеч-чина займає третю позицію після США та Японії. Але за викори-станням парфумерно-косметичних товарів на людину на першо-му місці знаходиться Швейцарія, на другому — Франція, на третьому — Норвегія.

У табл. 1 приведені дані по об’ємам продаж парфумерно-кос-метичних товарів за 2002–2003 роки (у мільйонах доларів) по Ук-раїні, вони також характеризують ринок по сегментам продукції.

Та б л и ц я 1

Об’єми українського та російського парфумерно-косме-тичного ринку за 2002–2003 рр. за сегментами продукції, млн дол. (євромонітор)

Косметика, парфумерія та гігієнічні засоби           Україна           Росія

 

            2002    2003    2003

Засоби по догляду за шкірою          136,8   178,2   601

Засоби по догляду за волоссям       193,7   446,6   1055

Декоративна косметика       185,6   400,9   941

Для прийняття ванни та душу        153,1   174,1   616

Косметика для чоловіків      71,7     84,8     354

Парфумерія    74,2     96,6     645

Засоби по догляду за ротовою порожниною        68,0     108,5   749

Косметика для дітей 35,5     40,2     107

Дезодоранти  49,0     54,1     332

Депілятори    2,1       2,3       14

Сонцезахисна косметика     5,6       6,9       28

Усього            960,8   1575,8 5442,0

Примітка. Незначні відхилення суми сегментів та всього пов’язані з тим, що косметика для чоловіків входить до парфумерії та інших сегментів. Висновок. Українська парфумерно-косметична галузь остан-німи роками динамічно зростає і вже зараз займає значний сег-мент на ринку України, але потребує державної підтримки та по-дальшого розвитку суміжних галузей — нафтопереробної й хімічної промисловості, сільського господарства та машинобуду-вання, науки та освіти, поліграфічної бази та торгівлі.

Головні світові тенденції та напрямки розвитку парфумерно-косметичних товарів:

—        зростає швидкість нововведень та технологій;

—        старіння населення, зростання продукції проти старіння;

—        розвиток зручностей та послуг — косметичні кабінети, фітнес, продукція для SPA;

—        нові інгредієнти, тара та упаковка товарів, рішення еколо-гічних проблем;

—        інформаційні технології та комунікації — мобільність сус-пільства та Інтернету;

—        глобалізація конкурентності та зростаюча конкуренція в тор-гівлі та виробництві.

В Україні, в Києві, щорічно, починаючи з 2003 р. в лютому проходить Міжнародна конференція парфумерії і косметики; кож-ного року популярність її зростає. На IV Міжнародній виставці, яка проходила 9–11 лютого 2006 р., було 428 експонентів з 25 країн світу. На території виставки проходили: II Міжнародна кон-ференція «Нові інгредієнти та технології для парфумерно-косме-тичного виробництва»; IV Міжнародна конференція «Косметична індустрія України»; IV Міжнародна конференція з прикладної ес-тетики; майстер-класи; SPA-форум; Міжнародна конференція «Управління салонним бізнесом»; студія нігтьового сервісу тощо.

Такі Міжнародні конференції в країнах Східної Європи щоріч-но проходять лише в Москві та Варшаві, вони конче необхідні враховуючи стрімкі темпи зростання вітчизняного виробництва парфумерно-косметичної продукції та її значення для населен-ня. Також необхідно посилити наукові дослідження в цій галузі та організувати навчання — випуск фахівців цієї галузі в кращих університетах України.