РОЗДІЛ II КОСМЕТИЧНЕ ВИРОБНИЦТВО 2.1. Будова та типи шкіри


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Призначення косметики — збереження краси та здоров’я шкіри, волосся, зубів — досягається завдяки утриманню їх у здо-ровому стані.

Для того щоб використовувати косметичні продукти, необ-хідно розглянути будову шкіряного покриву людини.

Шкіра є посередником між організмом людини та зовнішнім середовищем. Через центральну нервову систему вона захищає від переохолодження, перегрівання, надмірної дії сонячного про-міння, від деяких інфекційних захворювань. Площа шкіри людини середнього зросту має 1,5–2,3 м2, товщину — від 0,5 до 4 мм, вагу — 17–20 кг. Шкіра не тільки відображає нашу індивіду-альність, але й є найкращим і найбільш чутливим органом тіла. Будучи природнім захисним покривом, шкіра підтримує водний баланс та температуру тіла. Шкіра виконує також роль провідни-ка, виділяючи шкіряне сало та піт через спеціальні залози.

Кількість потових залоз у людей становить 2–5 мільйонів залежно від місцевості, в якій вони проживають, віку, статі та раси. У жінок потових залоз більше, ніж у чоловіків. Розміщені потові залози по шкірі нерівномірно, більше всього їх на шкірі долонь (400–500 одиниць на 1 см2) та ступнях ніг (431 од.), а та-кож на лобі (192 од.) та грудній частині (174 од.). Вони мають екринні та апокринні залози. Перші розподілені по всьому тілу, а апокринові — тільки в зонах вторинного оволосіння.

Походження екринних залоз пов’язане з епідермісом (верх-нього шару шкіри), а апокринових — з волосяними фолікулами; тому вихідні протоки в перших відкриваються на поверхню шкіри, а в других — у фолікулу волосся. Друга важлива різниця: екринні залози починають функціонувати з дня народження, а апокри-нові — тільки з восьмирічного віку.

Шкіра виконує роль провідника, виділяючи шкіряне сало і піт. Екринні залози рівномірно розподілені по всьому тілу і реагують

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

на будь-які зміни температури. Апокринові залози виділяють інди-відуально для кожної людини свій запах і реагують тільки на емо-ційне подразнення: стрес, радість, біль, сексуальне збудження. Потові залози виділяють воду і солі (NaCl, KCl), а також аміак, молочну кислоту, сечовину.

Піт, випаровуючись із поверхні тіла, забирає в шкіри багато тепла, тим самим охолоджуючи її. При високих температурах у людини може виділятися до двох літрів поту за годину. Сальні залози виділяють за день 15–40 г шкіряного сала, яке складаєть-ся з вільних жирних кислот (олеїнової, пальмітинової), холесте-рину, білків та екстрактивних речовин.

Виділення сальних і потових залоз є своєрідним мастильним і зволожувальним матеріалом, що робить шкіру здоровою, м’я-кою, еластичною. Шкіряне сало утворює захисну плівку, що об-межує випаровування вологи з поверхні шкіри і таким чином запобігає висиханню рогового шару.

У поперечному розрізі шкіряний покрив складається з трьох шарів: зовнішнього — епідермісу, власне шкіри (дерма, або корі-ум), та підшкірної жирової тканини — гіподерми (рис. 5, 6).

 

4

5

6

Рис. 5. Будова епідермісу шкіри (схема): 1 — роговий шар; 2 — блискучий шар; 3 — зернистий шар; 4 — шипо-подібний шар; 5 — базальний шар; 6 — власне шкіра (дерма)

 

Рис. 6. Будова шкіри (схема): І — епідерміс; ІІ — дерма; ІІІ — гіподерма; 1 — нервові рецептори; 2 — волосина; 3 — м’яз, який підіймає волосся; 4 — потова залоза; 5 — волосяний сосочок; 6 — волосяна цибулина; 7 — сальна залоза; 8 — кровоносні судини

Епідерміс — зовнішній шар, товщина якого 0,1–0,2 мм. Він складається з п’яти шарів: зовнішнього рогового, блискучого, зернистого, шипоподібного та базального.

Товщина епідермісу неоднакова. На шкірі підошви ніг вона най-більша — 1,5 мм, а на шкірі повік — найменша, всього — 0,03 мм. У середньому вона становить 0,1–0,2 мм. Зовнішній шар епідер-місу — роговий. Він складається з ороговілих клітин, які постійно злущуються з поверхні шкіри та замінюються молодими, які над-ходять з глибоких шарів епідермісу. Повне оновлення епідермісу

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

на підошві ніг триває близько місяця, а на лікті 10 діб. Людина середнього віку кожної години втрачає 600 тисяч частинок шкіри, що за рік становить 600–900 грамів. У найглибшому шарі епідер-місу розміщені меланоцити — клітини, що виробляють пігмент меланін. Від кількості цього пігменту залежить колір шкіри: чим його більше, тим шкіра темніша. Утворення меланіну підсилюєть-ся дією ультрафіолетових променів. Частинки шкіри відлущують-ся нерівномірно. Найбільше відлущення — на шкірі голови: один шар клітин за два дні. Це приблизно 6–14 г за добу.

Шиподібний шар — найтовстіший в епідермісі. Його внутріш-ню частину складають тільки що утворені клітини, котрі, можли-во, будуть ділитися ще раз. Нові клітини, які йдуть з базального шару, підштовхують верхні, раніше утворені, до зернистого шару. У цьому шарі є ще живі клітини, але є вже й відмерлі.

Блискучий шар зовсім тонкий, він має три-чотири шари мер-твих клітин. На обличчі його немає, він є лише на деяких части-нах тіла.

В нижньому базальному шарі відбувається безперервний поділ клітин. Необхідно, щоб при цьому утворювалося якомога більше нових клітин. Чим більше їх, тим товстіший шар епідер-місу, а відповідно — він більш життєздатний. З віком людини він зменшується. Тому необхідно використовувати креми, які містять вітамін А, котрий сприяє утворенню нових клітин у базальному шарі. Проходячи послідовно всі шари клітини, крем з вітаміном А потрапляє в роговий шар, який постійно оновлюється, оскільки старі клітини внаслідок лущення видаляються з епідермісу, посту-паючись місцем новим клітинам. Призначення рогового шару — захищати шкіру від зовнішніх шкідливих впливів; це своєрідний захисний бар’єр, утворений ороговілими клітинами, щільно з’єднаними одна з однією.

Коріум (дерма) — середній шар між епідермісом та підшкірно-жировою тканиною (див. рис. 6). Всі основні біохімічні процеси протікають саме в цьому шарі; він надає шкірі еластичності та міцності, є постачальником клітин у базальний шар епідермісу. Коріум пронизаний кровоносними судинами, в ньому знаходять-ся чутливі тільця, які забезпечують відчуття тепла, холоду та болю.

Шар дерми безпосередньо під епідермісом утворює чисельні випирання, які називаються сосочками. Відповідно до розміщен-ня сосочків на шкірі (пальців, долонь, ступні) видно нерівні різні лінії, що складаються в неповторний візерунок, який не змінюєть-ся протягом всього життя. У сосочковому шарі знаходяться пуч-ки клітин гладких м’язів, які кріпляться до волосяних цибулин. Коли нам холодно, ці мікроскопічні м’язи скорочуються, волосся піднімається, стягуються верхні шари шкіри і утворюються пухирці, так звана «гусяча шкіра». Під сосочковим шаром дерми розташо-ваний сітчастий шар. Еластичні волокна саме цього шару нада-ють шкірі пружності, а колагенові волокна — міцності. В сосочко-вому шарі дерми знаходяться сальні залози. Жировий секрет, змішаний із секретом потових залоз, утворює на поверхні шкіри тонку плівку — «водно-жирову мантію», яка виконує дуже важли-ву функцію — захищає шкіру від шкідливого впливу вітру, холо-ду, сонячних променів і мікроорганізмів. Крім того, вона затри-мує випаровування вологи із шкіри, зберігаючи її від пересихання.

Гіподерма (підшкірна жирова тканина), розташована під дер-мою, це шар сполучної тканини, який виконує роль теплоізолю-ючої прокладки; він також пом’якшує механічний вплив на внутрішні органи. Товщина гіподерми коливається від 2 до 10 мм. Підшкірна жирова тканина складається з колагенових, еласти-нових і ретикулінових волокон, а також клітин жирової тканини і потових залоз.

Речовини, що виділяються потовими та сальними залозами, є змащувальним та зволожувальним матеріалом, який надає шкірі здорового вигляду, робить її м’якою та еластичною. Підшкірний жир складається з ацилгліцеринів вищих жирних кислот (С16, С18) та ряду супутніх речовин; він також регулює необхідну вологість у шкіряному покрові. Жирова тканина здорової людини здатна виділяти до 40 г/добу шкіряного жиру. Залежно від цього розріз-няють чотири типи шкіри: нормальну, суху, жирну та змішану (комбіновану).

Роговий, блискучий та зернистий шари є бар’єрною зоною епідермісу. Вони виключають або ж утруднюють проникнення в живі шари шкіри сторонніх небажаних та шкідливих речовин зовні, а також втрати води зсередини організму. В той же час ця зона є огорожею на шляху деяких активних компонентів косме-тичних виробів, даючи дорогу тільки маленьким молекулам і в невеликій кількості. Лише декілька років тому вчені знайшли

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

шляхи до вирішення проблеми постачання корисних речовин у нижні шари шкіри, підживлюючи та зволожуючи її.

І останнє — на поверхні шкіри є тонесенька кисла мантія, кот-ра покриває її з зовнішнього боку епідермісу. Вона утворюється при емульгуванні шкіряного сала потом та продуктами рогового шару і являє собою тонку суцільну плівку водно-жирової емульсії. Ця емульсія відіграє значну роль у запобіганні сухості шкіри, ство-рюючи буферний розчин з кислотними властивостями. Величи-на рН здорової шкіри на різних місцях різна — від 4,5 до 6,5 одиниць залежно від взаємодії продуктів рогового шару, виділень сальних та потових залоз.

Типи шкіри

Нормальна шкіра гладенька, еластична, пори її малопомітні і незабруднені. Вона має опірність до різних шкіряних захворю-вань та гарний тонус. Вологість нормальної шкіри — 60–70 % (у неороговілих клітин, у ороговілих, мертвих клітин — 10%); рН такої шкіри становить 5,2–6,2 одиниці, при потиранні промокаль-ним папером на ньому залишається легкий жировий слід. Прак-тично така шкіра буває тільки в молодих людей. Жіноча шкіра тонша, ніж у чоловіків, і легше втрачає вологість, тому потребує щоденного догляду.

Денний догляд за нормальною шкірою включає ранкові про-цедури (вмивання холодною водою або холодною настоянкою трав, або протиранням шматочком льоду), вечірнє очищення обличчя лосьйоном або нанесенням на ніч зволожувального рідкого крему.

Жирна шкіра блищить, часто має блідий колір і грубу струк-туру, в якій вивідні протоки сальних залоз, або пори, особливо помітні. Блиск шкіри є причиною підвищеної секреції сальних залоз. На промокальному папері залишається жирна пляма. І хоча у період статевого дозрівання жирна шкіра часто покри-вається прищами і вуграми, вона має одну перевагу — надли-шок шкіряного сала запобігає висиханню шкіри. На жирну шкіру частіше, ніж на суху потрапляють пил і бруд. Так що ідеальний спосіб очистити таку шкіру — вмиватися водою за допомогою мильного крему і очищувальних брикетів. Підвищена жирність шкіри може бути викликана різними причинами — порушенням

функцій ендокринної системи, кишковика та іншими захворю-ваннями.

Щоденний догляд за жирною шкірою передбачає особливо ретельне її очищення. Не рекомендується вмиватися гарячою водою, тому що діяльність сальних залоз від того тільки підви-щується. Гарячу воду достатньо використовувати 2–3 рази на тиждень, в інші дні слід вмиватися холодною водою, яка тонізує шкіру, поліпшує її живлення, звужує пори і зменшує жирність. Ко-рисно протирати шкіру льодом з настоянок звіробою, календу-ли, м’яти, кореня змієголовика, листя горобини. При жирній, пористій шкірі корисні маски: білкові, білково-лимонні, білково-камфорні, плодоовочеві, дріжджові та з перекисом водню.

Догляд за змішаною, або комбінованою, шкірою залежить від типу шкіри на різних частинах обличчя: для жирних частин вико-ристовуються креми для догляду за жирною шкірою, для сухих — за сухою.

Суха шкіра насправді виглядає сухою, іноді лущиться і часто здається натягнутою. Через недоліки захисного шару шкіряного сала вона сильно реагує на перепади температури. У людей, у яких капіляри розташовані близько до поверхні, шкіра часто буває сухою, це сприяє більш швидкій втраті вологи. На сухій шкірі рідше, ніж на жирній, з’являються прищі, вона легше лопається і грубішає (особливо на вулиці). Суха шкіра обличчя при ще більшому пересушуванні рано старіє. Тому її не слід перегрівати на сонці, та використовувати спеціальні препарати для надання шкірі штучної засмаги, а також застосовувати косметичні засо-би, які містять значну кількість етилового спирту. Протипоказан-ням для сухої шкіри є як гаряча, так і дуже холодна вода. Навіть погодні умови, сильний вітер, негативно впливає на суху шкіру. Один раз на тиждень для «підживлення» шкіри бажано наклада-ти маску з жирних кисломолочних продуктів, наприклад, із сиру (жирного), сметани.

Добре освіжає суху шкіру вмивання холодною водою з дода-ванням натурального молока. Для спеціального догляду рекомен-дується протирати шкіру з ранку льодом з настоянки звіробою, календули, м’яти, кореня змієголовика, листя горобини. Для пом’якшення пористих частин слід користуватися рідкими кре-мами або кремами для жирної шкіри. Два-три рази на тиждень

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

добре робити маски з дріжджів та перекису водню або молока, білково-жовтково-лимонні чи овочеві. Раціон харчування має певний вплив на суху шкіру. Тому необхідно включати в їжу зе-лень, овочі та фрукти, які містять такі вітаміни, як А, С, E, D, F. Їжа повинна бути різноманітною, поживною, але не тяжкою.

Найчастіше трапляється змішаний тип шкіри обличчя з жир-ною центральною частиною, включаючи лоб, ніс, підборіддя, і сухою шкірою на щоках, навколо очей і на шиї. При змішаній шкірі рекомендуються диференційовані засоби та методи догляду за нею. При жирній шкірі корисне вмивання, а при сухій — ні. Але, якщо різниця між сухими й жирними ділянками не дуже велика, то простіше користуватися для всього обличчя очищувальним мо-лочком. Тонік для сухої шкіри повинен бути більш рідким, ніж той, яким користуються для жирної центральної ділянки обличчя. Добре використовувати контрастне умивання: теплою і холод-ною водою. Живлять і зволожують комбіновану шкіру креми на-півжирні або гідратуючі.

Крім наведених типів шкіри, лікарі-косметологи виділяють ще один — це старіюча шкіра. Вона може бути як сухою, так і жир-ною або змішаною. З роками старіє весь організм, а відповідно і шкіра втрачає свій колір, пружність, еластичність, стає змарнілою, знежирюється і зневоднюється. Виникають зморшки, як дрібні «гусячі» або «курячі» лапки навколо очей, так і глибокі: носо-губні та лобові. Старіюча шкіра потребує як підвищеної уваги, так і дог-ляду, а косметичні процедури і засоби можуть тільки дещо подо-вжити її «молодість». Насамперед, слід берегти шкіру від пере-грівання (сильної засмаги), від морозу, вітру. Корисно накладати компреси з цілющих трав, таких як розмарин, шавлія, м’ята, ме-ліса, рум’янок, столітник, хвощ, петрушка, квітки липи та ін. По-всякденний догляд за будь-якою шкірою необхідний для вирішення трьох завдань: її очищення, пом’якшення та захист від шкідливого впливу зовнішнього середовища. В процесі цього зі шкіри вида-ляються частинки її власної життєдіяльності, пил, декоративна косметика, створюються оптимальні умови для всіх її життєво-важливих функцій: дихальної, теплообмінної, захисної та інших. Очищення необхідне будь-якій шкірі в різному віці. Найпоширені-ший спосіб очищення — вмивання водою, але вона містить хлор, солі та інші небажані речовини. Тому необхідно вмиватися один

раз, бажано вранці. Для очищення шкіри ввечері рекомендовано використовувати лосьйони, рідкі креми, олії та соки. Не слід часто користуватися милом або мильним кремом, які сушать шкіру. Для шкіри дуже корисна короткочасна дія холодної води і протирання її льодом (але тільки вранці — холодні процедури на ніч можуть спричинити безсоння); систематичне вмивання теплою або гаря-чою водою прискорює старіння шкіри, розширення пор, збільшен-ня сухості при сухій шкірі та жирності при жирній.