Усього    100,0       100,0 1.5.2. Технологічний процес виробництва парфумерних виробів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Для приготування парфумерних рідин застосовується в ос-новному таке обладнання: спиртометри, вакуумметри, дозатори і ваги різних конструкцій, змішувачі з різними типами мішалок:

—        для дозування та змішування компонентів, відстоювання і охолодження парфумерних рідин;

—        для темперування, збору та зберігання рідин — збірники, ємності, теплообмінники;

—        для очищення рідини — фільтри;

—        для транспортування рідин — насоси та монжю.

Змішування компонентів здійснюється у відстійних апаратах

місткістю від 100 до 16000 л. Апарати обладнані мішалками з електропневмоприводом чи циркуляційними насосами для пе-ремішування.

Парфумерні рідини виготовляють різними методами. Основ-на різниця між ними — порядок завантаження та змішування ком-понентів і відстоювання рідин.

Згідно з першим (найбільш розповсюдженим) методом, який називається класичним, усі компоненти завантажують у відстій-ний апарат, перемішують і після відстоювання встановленого для кожного строку рідини фільтрують.

Другий метод, розроблений і запроваджений вперше у вітчиз-няній практиці на Ленінградській парфумерній фабриці, поді-ляється на дві стадії: перша — приготування концентрату, який складається з композицій, настоїв і 50 % необхідного згідно ре-цептури спирту; друга — за дві доби до кінця встановленого тер-міну відстоювання додають залишену за рецептурою кількість спирту, воду і відстоювання продовжують ще дві доби.

Третій метод, запропонований Р. А. Фридманом, полягає в обов’язковій наявності водно-спиртового середовища. Він придат-ний в основному для приготування одеколонів. Усю композицію розчиняють у водно-спиртовій суміші можливо меншою концент-рації спирту, яка допускається для розчинення певної композиції. Рідину перемішують і відстоюють протягом установленого для кожної рідини строку за мінусом 12 год до закінчення відстою-вання. У подальшому рідину відділяють від осаду і змішують із

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

залишеною кількістю спирту і води, додають настоянки та барв-ники і відстоюють ще 12 год.

Четвертий метод розповсюджений в Польщі і на деяких під-приємствах Франції. У відстійні баки завантажують 80–85 % спир-ту, передбаченого за рецептурою, і всі компоненти, після чого рідину відстоюють, а далі фільтрують. У профільтровану рідину додають, згідно з рецептурою, решту (15–20 %) спирту, щоб уник-нути помутніння рідини в торговельній мережі через можливе зниження температури та з метою запобігання випадання осаду у флаконі, поява якого вважається браком.

П’ятий метод, що широко застосовується у вітчизняній про-мисловості: у відстійний бак завантажують стільки компонентів, щоб одночасно в композицію з настоянками було подано 2/3 роз-рахункової кількості спирту. Залишеною 1/3 частиною спирту про-мивають усю систему, включаючи мірники і трубопроводи, після чого цей спирт подають у відстійний бак. У подальшому рідину охолоджують як перед фільтрацією так і після неї.

У кожного з розглянутих методів є свої позитивні і негативні сторони. Але найбільш досконалою технологічною схемою при-готування парфумерних рідин з точки зору кількості відстійних ємностей, а значить, і скорочення виробничих площ можна вва-жати для одеколонів п’ятий метод з охолодженням приготовле-ної рідини до температури 0–2 °С перед її фільтруванням. Цей метод економічний щодо втрат рідин, витрат електроенергії та праці. Для духів найбільш доцільним методом є «ленінградський» і зарубіжний «польський» методи.

На початку 90-х років усім підприємствам, які виробляли пар-фумерну продукцію, була рекомендована єдина технологічна схе-ма виготовлення парфумерних рідин (рис. 4).

Спирт подвійної ректифікації із спиртосховища по спирто-проводу подається у спиртометр 1. Необхідні композиція та на-стої із цеху виготовлення композицій та настоїв подають у мірни-ки 2 та 4 на вагах. Завантаження рідин у відстойний бак 7 ведуть за допомогою насоса 6 таким чином, щоб одночасно з компози-цією та настоями було подано близько 2/3 потрібної кількості спирту. Після цього у відстойний бак 7 через мірник 2 подається розрахована кількість води. Барвник у вигляді розчину надходить у бак 7 через воронку, вставлену в один із штуцерів бака.

 

llicrtll

Рис. 4. Технологічна схема виготовлення парфумерних рідин / — спиртомірник; 2 — мірник; 3, 5 та 13 — ваги циферблатні платформені; 4 — мірник для настоїв; 6, 8, 11 та 14 — насоси; 7 — бак для відстою; 9 — фільтр «Симонетон»; 10 — апарат темперуруючий для 2   парфумерних рідин; 12 — мірник для одеколонів та духів

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Залишковою частиною 1/3 спирту по зворотному трубопро-воду промивається вся система, включаючи мірники 2 і 4 та тру-бопроводи для композиції і настоїв. Після промивання цей спирт подають у відстойний бак. Таким чином, уся система від початку до відстійного баку знову підготовлена до завантаження компо-нентів іншого найменування без побоювання, що змішаються різні запахи.

Такий метод транспортування компонентів дозволяє приго-тувати широкий асортимент парфумерних композицій і звести до мінімуму збитки цінних рідин та духмяних речовин.

Після завантаження всіх компонентів та перемішування їх про-тягом 10–20 хв відбирають пробу рідини, в якій відзначають міцність рідини, якість запаху та температуру її помутніння. Якщо все задовільно, на бак складають баковий листок (паспорт на рідину) з усіма показниками: найменування рідини, час і день виготовлення, кількість, міцність, час впровадження у виробниц-тво, номер рецепта, а також підпис завантажувальника рідин. Рідину в баці залишають для відстоювання на час, установлений для кожного найменування рідини.

У процесі відстоювання в сорочку бака 7 по трубопроводу по-дається розсіл із спеціальної холодильної установки (температу-ра 0 °С — 2 °С). Охолоджена рідина під тиском 0,15–0,2 МПа, ут-ворюваного насосом 8, фільтрується на фільтрі 9 і передається в темперований апарат 10. Перші порції відфільтрованої рідини по-вертаються назад у бак 7 до тих пір, поки рідина не стане вихо-дити після фільтрування зовсім прозорою. Для підігрівання ріди-ни до 18 °С у сорочку темперованого апарата по трубопроводу подається гаряча вода, яка циркулює в закритій системі.

Після фільтрації та підігріву рідини, перед подачею на розфа-сування, знову відбирають пробу і встановлюють її відповідність затвердженим технічним умовам. При задовільних показниках рідину з мірника 12 насосом 14 подають у цех для розфасуван-ня. Кількість рідини між цехами виготовлення і розфасованим об-раховується по показникам мірника 12 на вагах 13.

Процес транспортування рідин за схемою автоматизований повністю. Кожний розфасувальний конвеєр має дві ізольовані транспортні системи, які працюють одночасно або послідовно. Па-ралельно системи включають у тому разі, коли на ньому водночас розливають дві різні рідини, які входять до складу парфумерних наборів.

Якість готових парфумерних рідин перевіряють останній раз перед передачею їх на розфасування. Згідно з технічними умо-вами, її перевіряють за такими показниками: зовнішній вигляд, однорідність, відсутність механічних домішок, прозорість, від-сутність опалесценції та мутності, забарвлення повинно відпові-дати затвердженому зразку — еталону, який зберігається на підприємстві виробника. За запахом парфумерна рідина повин-на відповідати контрольному зразку продукту даного наймену-вання. Стійкість запаху повинна бути не менша, ніж передбачено Міждержавним стандартом — ГОСТ 17237-93, який діє з 01.01.1996 р.

Дещо докладніше зупинимося на процесах, які протікають при виготовленні парфумерних композицій, на розчиненні в спирті та введенні інших компонентів.

Відстоювання

Після змішування та розчинення компонентів розчин відсто-юється протягом часу, встановленого для кожного найменуван-ня виробу. Під процесом відстоювання розуміють фізико-хімічний процес відділення та осідання зважених частинок під дією сили тяжіння. При цьому речовини, які знаходились у колоїдному та грубо-дисперсному стані, випадають в осад. Рідина стає світлі-шою та прозорішою.

Відстоювання може бути прискорене поперемінним охолод-женням істинних розчинів та нагріванням колоїдних. Відстоюван-ня полегшує фільтрування і майже повністю виключає можливість помутніння при подальшому зберіганні та використовувані.

Вистоювання

Короткочасний процес відстоювання інколи плутають з іншим, більш тривалим, процесом вистоювання. Різниця в тому, що відстоювання — головним чином фізичний процес, а вистоюван-ня — хімічний (в основному) з деякими явищами фізичного ха-рактеру. Він більш тривалий. Вистоювання — це процес взає-модії численних компонентів між собою та зі спиртом внаслідок

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

чого формується букет запаху. Вистоювання може тривати 1–3 місяці і більше. Усе це зветься визріванням парфумерії.

Для скорочення термінів вистоювання використовують холо-дильні установки (від 0 до 2 °С). Поліпшення якості аромату до-сягається:

—        збільшенням часу відстоювання рідини;

—        обробленням її перед фільтрацією тонкодисперсним сріб-лом (фірми Франції, Німеччини, Італії та ін.).

У вітчизняній практиці останніх років процес вистоювання парфумерних рідин закінчується в основному одночасно з про-цесом відстоювання і дисперсне срібло не використовують. На це є багато причин, одна з яких — відсутність об’єктивних мето-дів визначення кінця дозрівання та відсутність потрібної кількості кваліфікованих парфумерів. Кожний вид парфумерії потребує індивідуального підходу у відношенні часу його вистоювання за-лежно від набору компонентів.

Фільтрація рідин

Мета фільтрації — видалення всіх механічних домішок та не-розчинених домішок із парфумерної рідини і отримання прозо-рої рідини. Для цього застосовують фільтри тонкої очистки — плівки із перлону, але використовують також тканини з бавовни, льону та вовни.

Розлив

Наповнення різної тари рідиною може здійснюватись за ма-сою, об’ємом, рівнем. У парфумерному виробництві своя спе-цифіка: вона повинна бути пов’язана не тільки із заданою дозою, але й із рівнем заповнення флаконів (по рівню плечиків). Останнє пов’язано з розширюванням (збільшенням) об’єму рідини при підвищенні температур, що, як правило, обов’язково має місце при транспортуванні, зберіганні та продажу парфумів.

Друга особливість пов’язана з тим що парфумерні рідини фасують у скляну тару, а флакони мають відхилення за об’ємом на 1–5 % залежно від технології їх виробництва. Тому найбільш раціональним вважається налив по рівню.

Існує два методи розливу парфумерної рідини у флакони: —    під вакуумом (ручний та машинний способи);

—        під тиском з відсифонюванням надлишку рідини. Другий метод застосовують на поточно-автоматичних лініях. Флакони з плечиками заповнюють рідиною до рівня плечиків.

Флакони без плечиків повинні мати повітряний простір не більше ніж 4 % його місткості.

Упаковка

Після розливу флакони закупорюють, етикетикують та упако-вують. Як тару для фасування парфумерних рідин головним чи-ном використовують скляні флакони (98 %), значно рідше — криш-тальні та керамічні.

За технічною характеристикою, типом шийки та способом уку-порювання флакони поділяють на:

—        флакони з шийкою під притерту пробку;

—        флакони з шийкою під гвинтовий ковпачок;

—        флакони під закупорку аерозольним клапаном;

—        флакон під закупорку пуловерізаційним клапаном. Дослідженнями вітчизняних науковців було доведено, що од-

нією з причин виникнення осадів у парфумерних рідин є хімічна взаємодія їх зі склом. Звичайне скло має склад Na„0-CaO- n SiCL Туди можуть входити також оксиди К20, АІ203, Fe203, В203. Стійкість скла збільшується з підвищенням вмісту кремнезему (Si02) і зменшується зі збільшенням кількості лужних оксидів (Na20, К20). У зв’язку з цим розроблено способи підвищення хімічної стійкості склотари.

Нанесенням на поверхню скла кремнійорганічних сполук та оксидометалічного покриття вдалося в два рази збільшити його хімічну стійкість.

Також дослідженнями встановлено, що на збереження духів впливає колір флаконів. У безкольорових, синіх та матових фла-конах зміни кольору запаху духів значно більші, ніж у зеленува-тих, рожевих та жовтуватих.

Вид закупорювання флаконів теж значно впливає на збере-ження парфумерної рідини та зручність його використання. Пе-реважає закупорка парфумерних флаконів за допомогою гвин-тових ковпачків.

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Для цього використовують пластмасові ковпачки, металеві та комбіновані (пластмаса з металом). Широке використання ков-пачків із термопластів — поліетилену та поліпропілену дозволи-ло замінити притерті пробки гвинтовими ковпачками, покращи-ти їх герметичність, значно зменшити трудоємність виробництва флаконів та фасовки.

При накручуванні ковпачка на шийку флакону ущільнювання досягається за рахунок прокладки або конусоподібної виступа-ючої внутрішньої поверхні ковпачка або конусоподібних грибків із пластмаси. Прокладки виробляють також із коркової пробки, із еластичної пластмаси (70 % поліетилену та 30 % поліізобутіле-ну), а також із харчової гуми білого кольору. Прокладки повинні бути еластичними, щоб за рахунок стиснення при закрутці вип-равити та закрити нерівності верхньої поверхні шийки флакона. Вони повинні також бути непроникливими та стійкими до парів спирту та духмяних речовин.

Останнім часом в Україні використовують захисні ковпачки, котрі, окрім головного призначення, виконують ще й контрольні захисні функції, а саме — запобігають непримітне відкриття фла-кона. Це виключає крадіжки та фальсифікації продукції.

Ефективні захисні властивості також має мембрана закупор-ка флаконів. Неможливо дістати парфумерну рідину не розір-вавши мембрану. Після наливу рідини флакон запечатується мембраною, потім нагвинчується, або напресовується ковпачок. Використовують також ковпачки з відривним пояском, котрий при відкриванні обов’язково порветься і залишиться на нижній час-тині шийки.

Більш зручними та економічними з точки зору витрати пар-фум є аерозольна (Spray) та пульверизаційна закупорки (Natural Spray).

Spray означає аерозоль: флакон заповнюється під тиском та за допомогою газу. Якщо натиснути на головку клапана, то звідти будуть бризкати дрібненькими краплиночками духи, парфумер-на рідина або одеколон. Виготовлені раніше (15–20 років тому) аерозолі мали суттєвий недолік, бо вони мали у своєму складі хімічні сполуки зі фтором та хлором, які руйнували озоновий шар атмосфери. Зараз для виробництва аерозолів використовують менш шкідливі для навколишнього середовища гази, тому пар-Розділ І. Парфумерне виробництво

фумерні вироби європейського виробництва з поміткою Spray можна використовувати без побоювання. Крім того, що спреї розпилюють рідину з особливою ретельністю, вони мають нео-бмежений час придатності, оскільки рідина всередині тари по-вністю захищена від контакту з повітрям.

Духи в аерозольній упаковці проявляють себе по іншому, особливо в перші хвилини. Із-за тонкого розпилу рідини аромат відчувається зразу і повністю. А в звичайних духів він проявляєть-ся поступово за рахунок тепла тіла жінки. Для оцінювання якості запаху при купівлі духів не потрібно чекати довго (15–20 хвилин) ноти серця. Окрім того, упаковка для спреїв значно дешевша, не потрібно флаконів з кришталю та спеціально забарвленого скла.

Для упакування флаконів застосовують різні футляри, які є важливою частиною естетичного оформлення парфумерних то-варів у цілому. Вони бувають від простих до складних форм, різних конфігурацій з різним художнім оформленням. Високо-якісні духи, парфумерні та туалетні води, одеколони випускають у футлярах оздоблених оксамитом, тканинами, літографською печаттю. Деякі зарубіжні фірми пов’язують колір упаковки з го-ловним ароматом парфуми, таким чином, по кольору упаковки можна встановити спрямування аромату. Наприклад, жовтий, зелений, білий кольори упаковки свідчать про свіжий запах пар-фумерної води; помаранчевий, рожевий та червоний кольори символізують солодкі запахи; синій, фіолетовий — пряні; чорні — аромат з горчинкою.

Широко застосовують складні картонні футляри. Дозування та упаковка парфумерних товарів у складні футляри здійснюють-ся автоматично на лініях фірми «Фема» (Італія).

Парфумерні товари можуть випускатися і без футлярів та ко-робок. Такі флакони загортають в обгортковий папір і вкладають у картонні коробки з гніздами.

Духи в дрібній розфасовці можуть бути прикріплені до худож-ньо оформлених листівок або книжок.

У картонні коробки може бути упаковано від 10 до 100 штук однойменних парфумерних виробів залежно від вмісту флаконів та групи товарів.

Для первинного ознайомлення із запахом зарубіжні фірми ви-пускають «мініатюри» — парфумерію в маленьких флакончиках

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

ємністю 4–10 мл (см3), оформлені так само, як і оригінал. У парт-іях імпортної парфумерії можуть бути пробні духи у ампулах або смужки тестерного паперу, просоченого духами для безкоштов-ного ознайомлення покупців із запахом. Для парфумерії, яка реа-лізується в розлив, використовуються упаковки великої ємності.

При перевезенні залізницею або водним транспортом короб-ки з парфумерними виробами пакують у ящики, вистелені водо-непроникним папером. Допускається їх упаковка в короби із гоф-рованого картону. При перевезеннях по місту або в контейнерах вироби не упаковують у ящики.

Транспортування та зберігання парфумерних виробів в Україні проводиться згідно з ГОСТ 27429-87.

Маркування

Маркування парфумерних товарів — це один із засобів то-варної інформації. Вона повинна бути достовірною, доступною та достатньою.

Згідно з вимогами стандарту ГОСТ 51391-99, маркування пар-фумерних виробів повинно містити в собі такі дані:

—        найменування виробу;

—        найменування країни-виробника;

—        найменування фірми-виробника;

—        інформація про обов’язковість сертифікації;

—        юридична адреса виробника;

—        товарний знак (або товарна марка виробника);

—        об’єм у мілілітрах;

—        перелік компонентів;

—        дата виготовлення (термін використання);

—        назва нормативного або технічного документа (ДСТУ, ТУ та ГОСТ);

—        група товарів (для парфумерної групи «Екстра»);

—        міцність спирту (умовна) у %;

 

—        штрих-код товару. Маркування імпортної парфумерії включає:

—        реверсний номер;

—        номер партії товару;

—        вид парфумерного виробу (parf — духи, edp — парфумер-

на вода, edt — туалетна вода, edf — спрей). Наявність у маркіровці позначення «VIKON DE PARIS» озна-чає, що виріб пройшов дослідження у французьких лабораторі-ях, що дорогі екстракти та ефірні олії закуплені у відомих фран-цузьких підприємств, а парфумерна композиція розроблена у співробітництві з фірмами — законодавцями мод на ринку пар-фумерії. Літера R означає, що торгова марка зареєстрована в країні виробника.