1.5.1. Особливості складання композиції парфумером


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

виробництва

Парфумер — дуже рідкісна професія. Таких фахівців у країнах СНД не більше п’яти десятків. Найгострішому оку художника, над-звичайно чутливому вуху музиканта відповідає чутливий та тре-нований ніс парфумера. У федерації французьких парфумерних синдикатів зібрана надзвичайна колекція виліпок носів найсла-ветніших парфумерів, що прославили такі знані в світі фірми, як «Крістіан Діор», «Шанель», «Ланком» та ін.

Творіння духів — це дуже складний та трудомісткий процес. Парфумер Роберт Річчі із фірми «Ніна Річчі» працював шість років над створенням парфумерної композиції духів «Farouche» («Фа-руш»). Будь-яка фірма може на основі цієї композиції розробити свої варіанти, якщо в неї є досвідчений парфумер, і це не буде підробка. Так, у 1977 р. фірма «Ів Сен Лоран» випустила в світ духи «Опіум». Цю тему продовжили і з’явилися популярні «Ко-ко» фірми «Шанель», «KL» фірми «Карл Лагерфельд» і духи «Ма-гія» (Росія). Усі вони мають пряний, мускусний, теплий, солодку-ватий аромат із дерев’яними нотами.

Композиція може налічувати 100 і більше найменувань духмя-них речовин. Наприклад, до композиції «Красная Москва» входить 53, а до композиції «Джоконда» — більше ніж 150 найменувань.

Ось спрощена схема будівлі усіх композицій парфумером:

—        спочатку утворюється чітке уявлення: чого хоче добитися парфумер, якого направлення та характеру запах він хоче (квітковий, фантазійний, теплий, свіжий, східний та ін.), потім він вирішує, які речовини потрібно поєднати для цього;

—        потім відбирається основний (провідний) запах з ураху-ванням характеру і відтінку компонентів;

—        підбираються духмяні речовини, які змінюють тембр, за-барвлення основного запаху, лейтмотиву;

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

—        вводять духмяні речовини, які слугують фоном або гармо-

нійним заповненням, і якщо потрібно — фіксатори, щоб усі

компоненти випаровувались водночас (разом) і повільніше.

Далі складають рецептуру парфумерної композиції і рецепту-ру парфумерної рідини з додаванням усіх необхідних компонентів. Потім — оцінювання якості виготовленого зразка дегустаційною радою, погодження з санітарно-гігієнічними органами медицини, розробка та погодження технічних умов у Держстандарті України.

Технологічний процес приготування парфумерних рідин скла-дається з таких операцій:

—        дозування компонентів, які входять до рецептури виробу;

—        змішування компонентів;

—        відстоювання рідини;

—        охолодження рідини;

—        вистоювання рідини;

—        фільтрування;

—        нагрівання рідини;

—        зважування рідини і передача її на фасування.

Кожному найменуванню виробу притаманна своя рецептура

рідини. Для приготування парфумерних рідин на основі затверд-жених рецептур технолог або майстер цеху складає рецептурний лист, виходячи з потрібної кількості парфумерної рідини певної на-зви. На основі цих даних проводиться розрахунок кількості ком-позиції, настоїв, спирту, фіксаторів, барвників та води.

У рецептурному листі вказані кількісні значення кожного ком-поненту на конкретне завантаження відповідно рецептури виро-бу, причому витрати спирту даються в об’ємному визначенні в перерахунку на безводний. Приклад рецептури духів та одеко-лону наведено в табл. 5.

Табли ц я 5

Рецептура духів і одеколону «Камелія», %

Компонент    Духи «Камелія»         Одеколон «Камелія»

Композиція «Камелія»         6,0       2,5

Розчин композиції «Мускус» № 1   2,5       1,0

Спирт етиловий ректифікований вищої очистки 65,0     59,0

Вода    26,5     37,5