Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_224d5237e2b6728eee99284ed15bf307, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.2. Сучасні теоретичні підходи до злиття та поглинання компаній : Сучасні концепції менеджменту : Бібліотека для студентів

6.2. Сучасні теоретичні підходи до злиття та поглинання компаній


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Одним з основних механізмів корпоративного управління, що застосовується в країнах з розвинутою ринковою еко-номікою, є процедури злиття та поглинання. В процесі інсти-туційно-економічних перетворень в країнах з перехідною еко-номікою дискусія про роль злиття та поглинання, їх особливо-стях в умовах переходу до ринку стала актуальною.

Теоретичні дослідження свідчать, що більшість еко-номістів вбачають у злиттях та поглинаннях один з важливих проявів ринкової дисципліни: конкуренція на ринку корпора-тивного контролю може забезпечити перехід фірми господа-рюючому суб‘єкту, який реалізує більш ефективну стратегію розвитку фірми. Поява ж різноманітних теоретичних підходів до дослідження злиття та поглинання і дискусія з цих питань виникла через те, що вже перша хвиля процесу злиття та по-глинання продемонструвала, що інтеграція здійснювалась перш за все для забезпечення більш міцних монопольних по-зицій фірми, що розширюється [15, с. 85].

В історичному ракурсі з кінця ХІХ століття в американсь-кої економіці і в деяких західноєвропейських країнах спос-терігалось (з інтервалом в 15-20 років) періодичні хвилі злиття. Такі хвилі відрізнялись значними масштабами: так, в об-робній промисловості США перша хвиля злиття (1887 – 1904 рр.) безпосередньо зачепила підприємства, на яких в 1900 р. було зосереджено не менше 15% усіх робітників та службовців [16, с. 132].

Слід зазначити, що сучасна вітчизняна економічна наука до цього часу не готова пояснити інтеграційні процеси, визна-чити межі розвитку і великого корпоративного капіталу, пояс-нити методи злиття та внутрішньої організації сукупності підприємств та установ, що являють собою різні функціональні форми капіталу. Погоджуємося з думкою, що більшість економістів відійшли від теоретичного аналізу і спроб розробити методологічні основи інтеграції фінансового та промислового капіталу, що вказує на еволюцію сучасного капіталу в більш складну форму та вміщує в собі умови ство-рення нових організаційно-господарських структур [4, с. 10].

Кожний окремо взятий капітал обертається лише як скла-дова всього суспільного капіталу. Усуспільнення виробництва означає перетворення окремих, індивідуально відособлених, роздрібнених процесів виробництва на єдиний суспільний процес. Його об‘єктивною основою є технологічна складова, зумовлена загальним напрямом НТП на стадії великого капіталістичного машинного виробництва. Накопичений досвід світової господарської практики показує, що підтриму-вати конкурентоспроможність економіки, долати всі труднощі фінансування інвестиційного процесу та забезпечувати роз-повсюдження нових технологій і науково-технічних досягнень може лише висококонцентрований капітал [4, с. 10].

Під впливом процесу усуспільнення трансформуються відносини приватної власності, набираючи нових форм. Відбувається її еволюція в напрямку від приватної індивіду-альної форми до колективної (головним чином, капіталістич-ної колективної). Великі масштаби