Додаток 6


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про фінансовий лізинг

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 16, ст.68)

(Із змінами, внесеними згідно із Законом N 394-XIV ()

від 14.01.99, ВВР, 1999, N 9-10, ст.67)

(В редакції Закону N 1381-IV () від 11.12.2003, ВВР, 2004,

N 15, ст.231)

Цей Закон визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.

Стаття 1. Визначення фінансового лізингу

1.         Фінансовий лізинг (далі — лізинг) — це вид цивільно-право-вих відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

2.         За договором фінансового лізингу (далі — договір лізингу) лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (по-стачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем спе-цифікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Стаття 2. Законодавство про фінансовий лізинг

1.         Відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України () про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

2.         Відносини, що виникають у разі набуття права господарсько-го відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі на-буття права власності на предмет договору лізингу, крім права роз-порядження предметом лізингу.

Стаття 3. Предмет лізингу

1.Предметом договору лізингу (далі — предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та відне-сена відповідно до законодавства до основних фондів.

2. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відо-кремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

ДОДАТКИ

3. Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або во-лодіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 4. Суб’єкти лізингу

Суб’єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як пред-мет лізингу лізингоодержувачу;

інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатосторон-нього договору лізингу.

Стаття 5. Сублізинг

1.         Сублізинг — це вид піднайму предмета лізингу, у

відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає

третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у ко-

ристування за плату на погоджений строк відповідно до умов дого-

вору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодав-

ця за договором лізингу.

У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за до-говором сублізингу.

2.         У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов’язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі.

3.         До договору сублізингу застосовуються положення про до-говір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Стаття 6. Договір лізингу

1.         Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

2.         Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користуван-ня предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів;

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

3. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 7. Відмова від договору лізингу

1.         Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізин-

гу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізин-

годавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу стано-

вить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено

іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

2.         Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та

вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у

безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, як-

що лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у

повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в по-рядку, встановленому Законом України “Про виконавче проваджен-ня” ().

3.         Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли

інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Стаття 8. Право власності на предмет лізингу. Порядок розра-хунків у разі переходу права власності до лізингоодержувача

1.         У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізин-годавця до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

2.         Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-прода-жу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу перехо-дить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначе-ної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

3.         Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не мо-же бути накладено арешт у зв’язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Стаття 9. Захист прав лізингоодержувача на предмет лізингу

1.         Лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановле-ним законодавством щодо захисту прав власника.

2.         Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимага-ти, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

ДОДАТКИ

Стаття 10. Права та обов’язки лізингодавця

1.         Лізингодавець має право:

1)         інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і за-

лучені та позичкові кошти;

2)         здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем

умов користування предметом лізингу та його утримання;

3)         відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

4)         вимагати розірвання договору та повернення предмета лізин-гу у передбачених законом та договором випадках;

5)         стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

6)         вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків

відповідно до закону та договору;

7)         вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошо-

вих зобов’язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі

невиконання чи прострочення виконання грошових зобов’язань

лізингоодержувачем за договором лізингу.

2.         Лізингодавець зобов’язаний:

1)         у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

2)         попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі вла-стивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небез-пеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час ко-ристування ним;

3)         відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу;

4)         відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у по-рядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

5)         прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання до-говору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

3.         Лізингодавець може мати інші права та обов’язки відповідно

до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-право-

вих актів.

Стаття 11. Права та обов’язки лізингоодержувача 1. Лізингоодержувач має право:

1)         обирати предмет лізингу та продавця або встановити спе-цифікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;

2)         відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, спе-цифікаціям;

3)         вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;

4)         вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

2.         Лізингоодержувач зобов’язаний:

1)         прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;

2)         відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, підтри-мувати його у справному стані;

3)         своєчасно сплачувати лізингові платежі;

4)         надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпе-чувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;

5)         письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей пред-мета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;

 

6)         письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговуван-ня та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначити-ся на стані предмета лізингу, — негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;

7)         у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового по-вернення предмета лізингу — повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

3.         Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу

можуть визначатися окремим договором.

4.         Лізингоодержувач може мати інші права та обов’язки

відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-

правових актів.

Стаття 12. Реєстрація предмета лізингу

ДОДАТКИ

Предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, пе-редбачених законом.

Стаття 13. Ризик випадкового знищення або випадкового по-шкодження предмета лізингу та його страхування

1.З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодер-жувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

2. Предмет лізингу та/або пов’язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов’яз-ковість встановлена законом або договором.

Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодер-жувач, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 14. Утримання предмета лізингу

1.         Лізингоодержувач протягом усього часу перебування предме-та лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справ-ному стані.

2.         Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов’язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 15. Правові наслідки поліпшення лізингоодержувачем предмета лізингу

1.         Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, лише за згодою лізингодавця.

2.         Якщо поліпшення предмета лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета лізингу без шкоди для нього.

3.Якщо поліпшення речі зроблено за згодою лізингодавця, лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів.

Стаття 16. Лізингові платежі

1.         Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встанов-леному договором.

2.         Лізингові платежі можуть включати:

а)         суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б)         платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг май-

но;

в)         компенсацію відсотків за кредитом;

г)         інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з ви-

конанням договору лізингу.

Стаття 17. Вирішення спорів

1.         Спори, що виникають при укладанні та виконанні лізингових

договорів, вирішуються відповідно до закону.

2.         Спори, що виникають із договорів міжнародного лізингу,

вирішуються з урахуванням визначених такими договорами умов

розгляду та вирішення порів.

Стаття 18. Амортизаційні відрахування

1.         Амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюють-ся відповідно до законодавства.

2.         Договором лізингу відповідно до законодавства може перед-бачатися прискорена амортизація предмета лізингу.

Стаття 19. Прикінцеві положення

1.         Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2.         Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набран-ня чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3.         Кабінету Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів у зв’язку з прийняттям цьо-го Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральни-ми органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також приведення їх нормативно-пра-вових актів у ідповідність із цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 16 грудня 1997 року N 723/97- ВР

ДОДАТКИ