1.2. Класифікація послуг


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Офіційна статистика платіжного балансу, у якій вка-зується щорічний оборот по статті “Послуги”, не може дати точного уявлення про масштаби міжнародної торгівлі послу-гами. Складність підрахунку тут, насамперед, пов’язана з на-ступними чинниками:

■          послуги, як правило, надаються в комплекті з товарами і їх вартість часто складає значну долю ціни товару. У такому випадку іноді важко або взагалі неможливо відокремити послуги від товару;

■          послуги часто фігурують у внутрішньофірмовому обміні. Визначити їх вартість виявляється неможли-вим, оскільки на ці види послуг взагалі немає ринку;

■          доходи по банківським та страховим операціям, якщо вони реінвестовані в тій країні, в якій були отримані, випадають із статистичного обліку;

■          труднощі з розрахунком величини заробітної платні, яка виплачується іноземним робітникам і переводиться ними в свою країну.

Для спрощення врахування послуг доцільно використову-вати їхню класифікацію, яка дає змогу віднести серію послуг одного виду до визначеної категорії і розрахувати відсоткове співвідношення цієї категорії в загальному обсязі послуг. Ба-

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

гатогранність визначення поняття послуги зумовлює на-явність різних підходів, щодо їх систематизації.

Послуги складають 6 груп (4-9 категорії офіційної кла-сифікації товарів міжнародної торгівлі):

1.         Комунальні послуги і будівництво;

2.         Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі, турис-тичні бази і кемпінги;

3.         Транспортування, збереження і зв’язок, фінансове по-середництво;

4.         Оборона та обов’язкові соціальні послуги;

5.         Освіта, охорона здоров’я та суспільні роботи;

6.         Інші комунальні, соціальні та особисті.

До особливого виду послуг, що включаються до міжнарод-ного обміну, відносяться також інформаційні та консалтингові послуги.

В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг за звичай групують за різноманітними ознаками. У Світовому банку, на-приклад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на:

■          факторні — платежі, що виникають у зв’язку з міжнарод-ним рухом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам);

■          нефакторні — транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обго-ворення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруються переваж-но на нефакторних послугах.

Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів до-ставки послуг споживачу, послуги поділяються на:

■          послуги, пов’язані з інвестиціями — банківські, го-тельні і фахові послуги;

■          послуги, пов’язані з торгівлею — транспорт, страху-вання;

■ послуги, пов’язані одночасно з інвестиціями і

торгівлею — зв’язок, будівництво, комп’ютерні й інфор-

маційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні по-

слуги.

Існує корисний з аналітичної точки зору розподіл міжна-

родних угод про послуги залежно від характеру поводження

продавця і покупця послуг (таблиця 2).

Таблиця 1

 

            Споживач не переміщується           Споживач переміщується

Виробник не переміщується            Транспорт, комп'ютерні й інформаційні послуги Подорожі (туризм), освіта і медичні послуги

Виробник переміщується     Прямі іноземні інвестиції, тимча-сова трудова міграція   Подорожі в треті країни, організовані фірмами-нерезидентами

Джерело: WTO. Annual Report, 1997.

Як ми бачимо, дана класифікація включає не тільки по-слуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать:

■          угоди, у яких для надання послуги виробник рухається до споживача;

■          угоди, у яких відбувається зворотній рух;

■          угоди, у яких відбувається рух як продавця, так і покуп-ця;

■          угоди, у яких виробник і споживач не змінюють свого місцезнаходження.

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за озна-кою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна поділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об’єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що нада-ються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські переве-зення пасажирів і вантажів, зв’язок, міжнародні кредитні і

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраст-руктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група послуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на ек-спорт. Відповідно, потреби в послугах цього типу можуть за-довольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за раху-нок імпорту.

На жаль, відсутність чітких критеріїв розмежування то-варів і послуг, національні розходження в підходах до регулю-вання цієї сфери нерідко стають причиною виникнення конфліктних ситуацій. Подолання теоретичних розбіжностей і розробка єдиного методологічного підходу дозволять заклас-ти фундамент нового механізму регулювання міжнародної торгівлі послугами.