7.2. Освіта як пріоритетна галузь економіки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

Освіта — процес і результат вдосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального росту.

Освіта — цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, який супровод-жується досягненням встановлених державою освітніх рівнів.

Донедавна вважалося, що освіта не має достатнього підгрунтя, щоб називатися галуззю народного господарства. Традиційно в народному господарстві виділялися дві великі сфери: матеріального виробництва і так звана “невиробнича сфера”. Освіта при цьому відносилося до “невиробничої сфе-ри”. Тому в літературі і сьогодні з’являються взаємовиключні твердження. Так, довгий час вважалося, що праця в сфері освіти є непродуктивною, не створює ніякого “продукту”. Дійсно, не можна заперечувати проти критерію, покладеного в основу віднесення галузі до виробничої сфери. До неї відно-сять лише ті галузі трудової діяльності, у яких створюються матеріальні блага. Тим самим наука, освіта, культура, охорона здоров’я та інші подібні галузі виводяться за межі суспільного виробництва. Тим часом, у цих галузях також виробляються споживчі вартості, а тому поняття “виробництво” поши-рюється і на цю сферу народного господарства. Поряд з ма-теріальним виробництвом існує нематеріальне, в т.ч. духовне виробництво.

До складу духовного виробництва найчастіше включають наступні важливі частини:

■          наука — нагромадження і відновлення знань про приро-ду, суспільство, виявлення закономірностей побудови і ди-наміки навколишнього світу, методів використання цих зако-номірностей в інтересах людини;

■          освіта — система, що забезпечує передачу наукових знань, вмінь і навичок підростаючим поколінням і всьому на-селенню, що задовольняє їх потреби в освітніх послугах і про-фесійно-кваліфікаційній підготовці, а також формує відповідні естетичні оцінки і моральні правила поведінки в суспільстві;

■          книги і засоби масової інформації, що сприяють поши-ренню і відновленню духовних цінностей;

■          культура — система установ (бібліотеки, музеї, театри і т.д.), що забезпечує поширення знань про духовні і ма-теріальні цінності;

■          моральність — система етичних норм, що регулюють поведінку людей, оцінюють їхні вчинки;

■          ідеологія — світогляд людей, релігійні погляди, що відо-бражають цілі і мотиви свідомої діяльності людини.

Усі ці компоненти духовного життя органічно між собою пов’язані і знаходяться в складній взаємодії. Найбільш тісні зв’язки характерні для провідних ланок духовного вироб-ництва: науки і освіти.

Разом з тим економіка освіти як система характери-зується такими властивостями: цілеспрямованість, цілісність, багатоструктурність, взаємозв’язок її елементів, стійкість, керованість, самонастроювання, здатність до само-вдосконалення, тобто до розвитку. Але це не замкнута систе-ма. Вона утворює особливу єдність з навколишнім середови-щем, системою більш загального порядку.

Насамперед, економіка освіти виступає невід’ємною скла-довою частиною системи освіти в цілому. Органічна взаємодія педагогічних та інших соціальних процесів, властивих сфері освіти, здійснює вплив на економічні процеси і визначає спе-

Глава 7. Світовий ринок освітніх послуг

цифічність галузі освіти. Сама система освіти — важлива скла-дова частина народного господарства і соціально-економічного організму суспільства, яка взаємодіє з іншими його ланками.

Освітня галузь в сучасних умовах, мабуть, має у своєму розпорядженні найбільші інтегруючі (об’єдуючі) властивості. Вона відноситься до соціальної сфери єдиного народногоспо-дарського комплексу, що охоплює економічний організм окре-мої країни.

Освіта як економічна галузь представляє собою су-купність установ та організацій, які здійснюють освітню діяльність. Їх основною метою є створення і реалізація освітніх послуг.