2.2. Характеристика транспортних перевезень різними видами транспорту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 

Загрузка...

В аналітичних цілях виділяють морський транспорт, що відіграє основну роль у перевезенні зовнішньоторгівельних вантажів, повітряний транспорт, який має велике значення в міждержавному переміщенні людей, та інші види транспорту. Морський транспорт вважається найбільш універсальним видом транспорту, який спеціалізується на обслуговуванні міжнародної торгівлі. У системі морського торгового судно-плавства зародилися й одержали розвиток основні правові інститути й організаційні форми міжнародних перевезень ван-тажів і пасажирів. Система економічних і правових відносин

між учасниками процесу перевезення на інших видах транспор-ту розвивалася в тому або іншому ступені під впливом міжна-родної практики морського торгівельного судноплавства.

У міжнародному судноплавстві склалися дві форми ор-ганізації перевезень: лінійна (регулярна) і трампова (нерегу-лярна). Міжнародне лінійне судноплавство організовується морськими перевізниками на стійких географічних напрямках міжнародної торгівлі. Основним документом при оформленні перевезення вантажу в міжнародному лінійному судно-плавстві є коносамент. Коносамент (bill of lading) — це доку-мент, що надає право кожному, хто є його власником, розпоря-джатися товаром.

Існує декілька видів коносамента:

■          коносамент на пред’явника (bеагег), що надає право кожному, хто є його власником, розпоряджатися товаром;

■          іменний коносамент (straight), що виписується на кон-кретного одержувача товару;

■          ордерний коносамент (lоw оrdег), відповідно до якого перевізник повинний доставити товар за вказівкою позначеної сторони.

Розрізняють також бортовий коносамент, що оформ-ляється на вантаж, який завантажується на борт судна, і коно-самент на вантаж, прийнятий до відправлення, що застосо-вується у випадку, якщо товар зданий на склад для наступно-го відвантаження. Іноді застосовується наскрізний коносамент — документ, на основі якого вантажі транспортуються з порту навантаження в порт призначення двома і більше судноплав-ними лініями, що діють відповідно до угоди.

Основні пункти коносаменту:

1.         Назва судна та перевізника.

2.         Порт та країна навантаження та розвантаження.

3.         Наіменування відправника та отримувача.

4.         Розмір платежів за перевезення.

5.         Наіменування вантажу, знаки маркировки. Слід відмітити, що коносамент може бути складений без зауважень (чистий) або з зауваженнями щодо дефектів в упаковці або то-

Глава 2. Міжнародний ринок транспортних послуг

варі (грязний). Останній не приймається банками до оплати.

6.         Час та місце видачі коносаменту.

7.         Кількість екземплярів. Зазвичай існує три оригіналь-них екземпляри, на яких ставиться штамп оригіналу. В разі не-обхідності, можуть бути зроблені копії, на яких ставиться відповідний штамп (копія).

8.         Підпис капітана.

Після укладання коносаменту виписується документ,

який має назву маніфест — перелік завантажених на судно то-варів поконосаментно. Необхідно також зауважити, що коно-самент виписується один раз для перевезення даної партії ван-тажу.

На відміну від лінійного, в трамповому судоплавстві судна експлуатуються на нерегулярній основі. Вони не закріплюються за визначеними напрямками, а вільно пе-реміщаються з однієї секції фрахтового ринку в іншу, залежно від попиту на тоннаж і пропозиції вантажів. Документ, яким оформлюється перевезення вантажів у трамповому судно-плавстві, має назву чартер. Він включає в себе наступні пунк-ти:

1.         Час та місце підписання.

2.         Повна назва сторін.

3.         Назва та описання судна.

4.         Місцезнаходження судна на момент укладання угоди.

5.         Вид вантажу та спосіб перевезення.

6.         Умови завантаження та розвантаження, включаючи де-мерідж (штраф за простой судна, який сплачується фрахту-вальником перевізнику) та діспач (винагорода, яка спла-чується перевізником фрахтувателю за більш швидке заванта-ження, у порівнянні з встановленими нормами) і т.д.

Розрізняють чистий чартер (документ стандартної фор-ми) та відкритий чартер (укладений без зазначення роду ван-тажу та пункту призначення). Для визначених видів товарів існують стандартні форми чартерів.

Основною міжнародною угодою, що визначає взаємовідносини учасників договору морського перевезення і

правовий статус коносамента, є Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924 р.), особлива увага в якій приділена питанню про відповідальність морсько-го перевізника за вантаж. Морські перевезення пасажирів і ба-гажу регулюються Афінською конвенцією про морські переве-зення пасажирів, їхнього багажу, транспортних засобів і руч-ного багажу, а також Міжнародною морською організацією, заснованою 1958 року в Женеві.

На частку міжнародного повітряного транспорту, за дани-ми Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), припадає більше 54% від загального обсягу всіх регулярних авіаційних перевезень у світі. Міжнародним польотом вважається політ, при якому повітряне судно перетинає державні кордони двох країн. Міжнародним повітряним перевезенням вважається пере-везення, здійснюване на повітряних суднах, при якому місце відправлення і місце призначення незалежно від того, чи було перевантаження або перерва в перевезенні, розташовані на те-риторії двох держав або на території тієї самої держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.

Міжнародне повітряне перевезення може бути: ко-мерційним (здійснюється цивільними повітряними суднами за плату) і некомерційним (безкоштовне). Польоти на міжна-родних повітряних лініях за формою їх виконання можна кла-сифікувати на регулярні та нерегулярні.

Регулярні рейси — це рейси, виконувані відповідно до опублікованого розкладу по договірних авіалініях. У розкладі зазначений маршрут польоту, проміжні пункти посадок, час вильоту і прильоту в кожний пункт маршруту, частота пряму-вання і тип літака. Зміна цих умов виконання регулярних рейсів може бути здійснена тільки при взаємній згоді до-говірних держав. Регулярні авіаперевезення оплачуються за міжнародними авіаційними тарифами, опублікованими і нео-публікованими.

Опубліковані (наскрізні) тарифи — це тарифи і збори від аеропорту відправлення до аеропорту призначення, розміщені в тарифних довідниках. Неопубліковані тарифи — це тарифи,

Глава 2. Міжнародний ринок транспортних послуг

що за відсутності опублікованого тарифу між даними пункта-ми утворюються двома засобами:

■          шляхом додатку до опублікованого (наскрізного) тари-фу додаткової суми;

■          при відсутності пропорційного тарифу — шляхом дода-вання дільничних тарифів окремих наскрізних ділянок перевезення з дотриманням відповідних правил побу-дови тарифів.

Більшість тарифів не опубліковано, їх немає в тарифних довідниках і інших офіційних тарифних виданнях. Крім того, кожна авіакомпанія розробляє свої неофіційні тарифи, які в основному є закритими і складають комерційну таємницю авіакомпанії.

Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі доз-волу на разові польоти і підрозділяються на додаткові, спеціальні і чартерні.

■          Додаткові рейси — це рейси, що виконуються по тих авіалініях, що і регулярні, але за особливим розкладом. Додатковий рейс може бути виконаний за згодою парт-нера, за умови, що комерційне перевезення не може бу-ти здійснене регулярними рейсами.

■          Спеціальні рейси — це рейси, що виконуються за спеціальним завданням як за маршрутом регулярних рейсів, так і за особливим маршрутом. Як правило, дозвіл на виконання спеціальних рейсів по диплома-тичних каналах.

■          Чартерні рейси — це рейси, що виконуються згідно зі спеціальним контрактом між перевізником і замовни-ком.

Нині нерегулярні перевезення складають близько 18% від загального обсягу міжнародних перевезень. Загальний обсяг міжнародних нерегулярних перевезень в усьому світі скла-дається з обсягу, виконаного чартерними перевізниками, і об-сягу, виконаного регулярними перевізниками. Як і регулярні, міжнародні нерегулярні перевезення підрозділяються на паса-жирські і вантажно-поштові.

Польоти над своєю територією здійснюються відповідно до національних законів і прав, польоти над чужою територією і відкритим морем — відповідно до двосторонніх і багатосто-ронніх угод між зацікавленими державами. Регулюванням повітряних перевезень займаються різноманітні міжнародні організації. Основним міжнародним органом, що здійснює ба-гатостороннє регулювання світового повітряного транспорту на міждержавному рівні, є Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Organization, ICAO), заснована 1947 року.

Міжнародні залізничні перевезення здійснюються на підставі двосторонніх і багатосторонніх угод, які укладаються відповідними міністерствами держав — учасників угоди. Ос-новним документом, яким оформляється залізничне переве-зення вантажів, є залізнична накладна. Міжнародне авто-мобільне перевезення оформляється автомобільною наклад-ною, що складається у 3-х примірниках і регулюється спеціальною конвенцією.