5.5. Загальнии огляд Австралії та країн Океанії 5.5.1. Фізико-географічні та історико-політичні особливості Австралії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Австралія — материк у Швденній півкулі, її площа становить 7631,5 тис. км2.

Назва Австралії походить від лат. australisT — південний.

Предки нинішніх австралійських аборигенів прибули до цього материка з Швденно-Східної Азії 50—40 тис. років тому. Відкрив цей континент у 1606 р. голландець В. Янсзон, який назвав його Новою Голландією. В. Янсзон побував на північному сході Авст-ралії.

Назва «Австралія» усталилася в XIX ст. He виключено, що португальці могли відкрити Австралію ще раніше. Англієць В. Демп’єр побував в Австралії в 1698 та 1699 р. Експедиція анг-

лійського мореплавця Дж. Кука в 1770 р. дослідила східне узбе-режжя континенту і назвала її Новим Швденним Уельсом. Авст-ралія стала англійською колонією, її територію Англія викорис-товувала як місце заслання. У 1788 р. тут було засновано першу колонію для каторжників. На кораблях прибули 750 в'язнів і 250 солдатів. Ескадра стала на якорі в бухті, що неподалік сучас-ного сіднейського театру.

Заслання в'язнів до Австралії припинилося в 1840 р. (за інши-ми джерелами— у 1868 p.). Англійський мореплавець М. Флін-дерс керував трьома експедиціями (1797—1803) і обійшов весь материк. Саме він у 1814 р. запропонував назву Австралія.

Вільні поселенці почали з'являтися в Австралії після 1820 р. їх приваблювала можливість вирощувати мериносових овець. Коло-нізатори інтенсивно винищували аборигенів Австралії. У 1770 р. кі-лькість аборигенів становила близько 300 тис. чол., а в 1900 р. зменшилася до 60 тис.

Нині загальна кількість аборигенів становить 160 тис. чол. Вони проживають переважно в містах і лише кілька тисяч чоло-вік ведуть традиційний спосіб життя.

У 1860—1861 pp. ірландець Р. О'Хара Барк та англієць В. Волс першими перетнули Австралію з півдня на північ. Обид-ва померли від голоду на зворотному шляху. Англійський гео-граф Ч. Старт дослідив річки Швденної Австралії, але не знай-шов величезного озера, яке шукав. Це згодом вдалося іншому дослідникові. Англієць Е. Ейр у 1840 р. відкрив у центральній ча-стині Австралії озеро, яке назвали його ім'ям.

Окремі частини Австралії в різні роки були колонізовані.

Тасманія набула статусу колонії в 1825 p., колонія Квінсленд (Земля Королеви) утворилася в 1859 p., Західна Австралія— в 1829 р. Колонія Вікторія з'явилася в 1851 р. Швденна Австралія стала вважатися колонією в 1842 р.

Із середини XIX ст. у зв'язку з відкриттям золотих розсипів зна-чно збільшилась імміграція. В результаті тривалої боротьби пересе-ленці домоглися самоврядування для окремих частин Австралії.

Посилився приплив до Австралії вільних переселенців. У 1901 р. в Австралії було створено федерацію англійських коло-ній — Австралійську Співдружність, яка отримала права доміні-ону, тобто автономної держави в межах Британської імперії. Авс-тралія — конституційна монархія, глава держави — королева Великої Британії, представлена генеральним правителем (Goven-nor-General, що неправильно перекладають як генерал-губер-натор).

Столицею Співдружності до 1927 р. був Мельбурн. Після цьо-го столицею стала Канберра. До речі, переклад офіційної назви країни — Австралійський Союз — неправильний, оскільки слово union (союз) відсутнє, а в назві держави є слово commonwealth (співдружність).

Австралія брала участь в обох світових війнах на боці Великої Британії. Під час Другої світової війни та в післявоєнний період посилився вплив монополій США на економіку Австралії. У ве-ресні 1951 р. Австралійський Союз і Нова Зеландія підписали із США без участі Англії договір про «взаємну оборону».

Тривалий час значна частина австралійського суспільства ви-ступає за те, щоб проголосити Австралію республікою і припи-нити в такий спосіб статус домініону Великої Британії. У 1993 р. королева Єлизавета II висловила принципову згоду на таку кон-ституційну зміну за умови, що австралійський народ підтвердить таке бажання на референдумі. He виключено, що вже в недале-кому майбутньому Австралія стане республікою. її політичні зв'язки з Великою Британією — данина традиції, фактично Авст-ралія вже давно незалежна держава.

Австралія — федерація у складі шести штатів і двох терито-рій. Законодавчий орган — двопалатний парламент (палата пред-ставників і сенат).

Північні і східні береги Австралії омиває Тихий океан, західні та південні — Індійський. На сході Австралії лежить Великий Вододільний хребет (заввишки до 2230 м, найвища точка мате-рика — гора Косцюшко).

Середня частина Австралії — низинна, із западиною, де роз-ташоване озеро Ейр. Західна частина країни — плоскогір'я за-ввишки 400—500 м з окремими хребтами та столовими горами.

На двох третинах території Австралії клімат пустельний і на-півпустельний. Більша частина Австралії лежить у тропіках, пів-ніч — у субекваторіальних широтах, південь — у субтропіках. Середні температури липня в Австралії коливаються в межах 12—20°С, січня — від 20 до понад 30° тепла. Це країна постійно-го літа.

Кількість опадів зменшується зі сходу на захід від 1500 мм до 250—300 мм і менше. Сніг взимку можна побачити лише на ост-рові Тасманія та на горі Косцюшко.

60 % території Австралії — безстічні регіони. Найповновод-нішою річкою є Муррей, найдовшою — Дарлінг. Басейн Мур-рею — Дарлінгу найбільший водозбірним басейном Австралії. Можливості використання їхніх вод для зрошення значно підви-

щилися в 1974 p., коли води річки Снігової були штучно спрямо-вані до Муррею.

Більшість австралійських річок наповнюється водою лише пе-ріодично під час періоду дощів. Потім вони пересихають або пе-ретворюються на ланцюжки озер. Такі річки називаються «крі-ки». У пустельних районах є солоні озера Ейр, Торренс, Герднер.

Австралія багата на підземні води, запаси яких є на 40 % тери-торії. Це значно спрощує проблему водопостачання, зокрема для потреб тваринництва.

Внутрішня частина Австралії зайнята пустелями. Тут є солоні озера. Навколо пустель простягається пояс напівпустель і колю-чих чагарників (скреб). В окремих регіонах напівпустелі перехо-дять у савани, які змінюються лісами з евкаліптів, пальм та дере-воподібних папоротей уздовж узбережжя і в горах. Найродючіші ґрунти — на узбережних східних рівнинах і в південно-західному клині Західної Австралії.

В Австралії не буває сильних землетрусів, немає вулканів. Це пояснюється тим, що більша частина Австралії лежить у Австра-лійській платформі.

Австралійські енергетичні ресурси — високоякісне кам'яне вугілля, нафта, природний газ та уран — становлять близько п'ятої частини усіх світових запасів.

В австралійській історії початку XXI століття залишалася не-розв’язаною проблема «домініон-республіка». З’явилася конфро-нтація на етнічному ґрунті між громадянами європейського та арабського походження. Австралія перестала бути затишною бі-лою країною.