Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_bf2fe6df6c2e49f5b85d6388e37b76f9, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.1.4. Теорії міжнародної торгівлі : СВІТОВА ЕКОНОМІКА Видання 2-е перероблене та доповнене : Бібліотека для студентів

1.1.4. Теорії міжнародної торгівлі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Меркантилізм — економічне вчення періоду станов-лення капіталізму в XV—XVII ст. Його прихильники обстоювали повну експлуатацію природних ресурсів, сприяння експорту та

обмеження імпорту. Меркантилісти вважали, що важливо володі-ти золотом та іншими валютними металами. Країни, яким їх бра-кувало, мали отримувати золото завдяки торгівлі. Багатство на-цій, згідно з цією концепцією, безпосередньо пов'язувалося з торговельним балансом. Меркантилізм на практиці означав, що міжнародна торгівля контролювалася компаніями, які мали уря-дову підтримку, запроваджувалися високі тарифи та починалися торговельні війни (наприклад, англо-нідерландські).

Пізніше прихильники фритрейдерства (вільної торгівлі) — на-пряму в економічній теорії та політиці промислових кіл — довели помилковість поглядів меркантилістів. Шотландський філософ, економіст і історик Д. Х'юм (1711—1776) у 1752 р. викрив конце-пцію меркантилістів, довівши, що резерви банківських металів країни переважно визначаються обсягом її економіки та її потре-бою у грошах як засобах платежу. Основні принципи фритрейдер-ства — вимога вільної торгівлі і конкуренції, невтручання держави в економічне життя країни та скасування протекційного мита.

Меркантилізм — це не якесь чітке економічне вчення, а суку-пність поглядів і думок з проблем міжнародної торгівлі.

На сторінках 891—892 «Oxford Paperback Encyclopedia» (Oxford University, 1998) так пояснює поняття меркантилізм: «Економічне вчення XVII століття, що спрямовувалося на повну експлуатацію природних ресурсів з метою просування (to promote) експорту і об-меження імпорту. Меркантилісти вірили, що володіння золотом (gold) або сріблом (bullion) було вкрай важливим (all-important) і країни без джерела цінного металу (precious metal) мусять отримати його шляхом торгівлі (by commerce). Багатство націй розглядалося як таке, що головним чином залежить від торговельного балансу. Торгівля контролювалася компаніями, що спиралися на урядову підтримку, накладалися тарифи і відбувалися торговельні війни, та-кі як англо-голландські. Пізніше прихильники вільної торгівлі ви-ступили проти меркантилістської теорії про фіксований обсяг торгі-вля і що збільшення чиєїсь частки мусить бути за рахунок зменшення її у інших. У славнозвісній роботі (celebrated essay) 1752 року Х'юм заперечував меркантилістський погляд, зазначаю-чи, що резерви срібла у країні істотно визначаються обсягом її еко-номіки та її логічною потребою (consequental need) у грошах, як у засобі обігу і на них не слід постійно впливати за допомогою урядо-вого втручання у торгівлю».

Вченню меркантилістів вперше дав бій Давид Х'юм (David Hume). Роки його життя 1711—1776. «Oxford Paperback Encyclo¬pedia» містить про нього таку інформацію

 «Шотландський філософ, економіст та історик. Його філосо-фія відкидала можливість впевненості у знанні (to reject the possibility of certainty in knowledge) i він погоджувався з Джоном Локком про те, що немає вроджених ідей (innate ideas), а існують лише серії суб'єктивних сенсацій (series of subjective sensations) i що всі дані розуму походять з досвіду. Його філософська спад-щина особливо виявляється у працях емпіриків і філософів XX сто-ліття. В економічній науці він нападав на меркантилістів і був попередником поглядів таких економістів як Адам Сміт. Поміж його головних праць є «Трактат про природу людини» (A Treatise of Human Nature (1739—1740) та 5-томна «Історія Англії» (History of England, 1754—1762).

Теорія абсолютних переваг. її автор — шотландський еко-номіст А. Сміт (1723—1790), якого визнають і засновником су-часного «економіксу». Згідно з теорією абсолютних переваг, країні доцільно імпортувати ті товари, затрати на виробництво яких у цій країні більші, ніж у зарубіжних країнах. Відповідно слід експортувати ті товари, затрати на виробництво яких нижчі, ніж у зарубіжних країнах. На відміну від меркантилістів, А. Сміт обстоював свободу конкуренції як усередині країни, так і на сві-товому ринку, підтримував принцип невтручання держави в еко-номіку (laissez faire), висунутий французькою економічною шко-лою фізіократів.

Теорія абсолютних переваг залишила без відповіді запитання: «А що робити тим країнам, у яких немає товарів, що мають абсо-лютні переваги перед товарами інших країн?».

Книга «Oxford Paperback Encyclopedia» містить на стор. 1241 таку інформацію про Адама Сміта: «Шотландський економіст та філософ. Багатьма він вважається як засновник сучасної економі-чної науки (founder of modern economics) i його праці позначають важливу поворотну точку у розриві з меркантилізмом і поширен-ні ідей вільної торгівлі (laissez-faire ideas). А. Сміт пішов у від-ставку з вузівської діяльності (to retire from academic life) з метою написання свого « Дослідження про природу і чинники багатства націй» («Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations»), де утверджувалися (to establish) теорії праці (labour), розподілу (distribution), зарплати (wages), цін (prices), грошей (money), i захищалася вільна торгівля (free trade) i мінімальне втручання держави (minimal state interference) y економічні cnpa-ви (economic matters)».

Теорія відносних переваг англійського економіста Д. Рікардо (1772—1823), стверджує, що в міжнародній торгівлі доцільно

брати участь усім країнам. Згідно з цією теорією країні вигідно імпортувати той товар, відносні затрати на виробництво якого у ній перевищують затрати на експортований товар. Інакше кажу-чи, якщо якась країна має переваги над іншими країнами за ря-дом товарів, то їй доцільно зосередитись на виробництві і міжна-родній торгівлі тих з них, щодо яких її переваги найвагоміші. Теорія відносних переваг є теоретичною основою міжнародної спеціалізації. Отже, міжнародна торгівля вигідна всім країнам-учасницям, щоправда, вигоди країн не однакові, хтось їх має бі-льше, а хтось — менше.

Про Давида Рікардо «Oxford Paperback Encyclopedia» повід-омляє так: «Британський політеконом, який з Адамом Смітом за-снували класичну британську економічну науку (British classical economics). Впродовж 1819—1823 pp. він був членом парламен-ту, підтримував вільну торгівлю, повернення до золотого станда-рту (gold standard) і скасування зернових законів (Corn Laws). Йо-го, передусім, пам'ятають за «Принципи політичної економії і оподаткування» (Principles of Political Economy and Taxation) 1817 року, y яких стверджувалося, що вартість товару пов’язана з обсягом праці, необхідної для його виготовлення — положення, яке пізніше сприйняв Карл Маркс. Він також сформулював пра-вило відносної переваги у міжнародній торгівлі (law of compara¬tive advantage in international trade).

Теорію факторів виробництва розробили на початку 30-х років XX ст. шведські економісти Е. Хекшер і Б. Олін. Об'єктом аналізу були праця та капітал. Якщо обсяг певних факторів виробництва у країні більший, то вони дешевші. I навпаки, фактори дорожчі, якщо їхній обсяг менший. 3 теорії випливає, що країні слід експортувати ті товари, які забезпечені дешевшими факторами, а імпортувати то-вари, що є результатом дорожчих для неї факторів.

Природу міжнародної торгівлі досліджували також американ-ський економіст російського походження В. Леонтьєв («парадокс Леонтьєва»), американський економіст М. Портер (теорія конку-рентних переваг) та ін.

Суть «парадоксу Леонтьєва»: відносний надлишок капіталу в СПІА не позначався на їхній зовнішній торгівлі — СПІА експор-тували більш трудомістку і менш капіталомістку порівняно з ім-портованою продукцію. Згідно з концепцією В. Леонтьєва, у ви-робничому процесі беруть участь чотири фактори: кваліфікована праця, некваліфікована праця, капітал і земля. Наявність надлиш-ку висококваліфікованої робочої сили сприяє експорту товарів, виготовлених нею.

Розглянуті теорії класичні. У рамках науки про міжнародну економіку розробляються і альтернативні теорії та концепції міжнародної торгівлі. Серед новітніх теорій міжнародної торгівлі можна вирізнити три групи:

•          теорії, які розвивають положення класичних теорій, по-ширюючи їх на більшу кількість товарів, країн і факторів ви-робництва;

•          теорії, які вивчають ті аспекти міжнародної торгівлі, які за-лишилися поза увагою класичних теорій;

•          теорії, які повністю відкидають класичні теорії, оголошуючи їх застарілими. Розглянемо окремі з них.

Концепція реверсу факторів виробництва зазначає, що певний товар є водночас капіталонасиченим у капіталонасиченій країні і трудомістким у трудонадлишковій країні. Це означає, що за на-явності в окремій країні попиту на певний товар вона може імпо-ртувати його з інших країн навіть попри те, що відповідні факто-ри виробництва в цій країні кращі, ніж у її партнерів.

Концепція внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі пояс-нює міжнародну торгівлю прихильністю споживачів до певних товарів та відповідністю внутрішнього і зарубіжного попиту (overlapping demand). Іншими словами, країні вигідніше експор-тувати товари, у виробництві і торгівлі якими вона нагромадила досвід на внутрішньому ринку. Насичення внутрішнього ринку є передумовою успішного експорту.

Концепція Столпера— Самуельсона. Міжнародна торгівля зумовлює підвищення доходів власників фактора, що інтенсивно використовується для виробництва товару, ціна на який збільшу-ється, та зниження доходів власників фактора, що інтенсивно ви-користовується для виробництва товару, ціна на який зменшується.

Теорія специфічних факторів виробництва (П. Самуельсон і Р. Джон) виходить з того, що певні фактори притаманні окремій галузі і не можуть переміщуватися між галузями. Міжнародну торгівлю зумовлює відмінність відносних цін на товари, яка ви-никає через неоднакову забезпеченість країн специфічними фак-торами виробництва. Міжнародну торгівлю рухає те, що специ-фічні для експортного сектору фактори розвиваються, а фактори, притаманні сектору, який конкурує з імпортом, скорочуються. У результаті торгівлі підвищуються доходи власників специфічного для експортних галузей фактора і зменшуються доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом.

Кощещія Т. Рибчинського. Збільшення пропозицій одного з фа-кторів виробництва за постійності інших змінних приведе до збіль-

шення випуску товарів, що виробляються з інтенсивним викорис-танням цього фактора, і до скорочення випуску інших товарів.

Теорія М. Портера стверджує, що на міжнародному ринку конкурують не країни, а фірми, і успіх на ньому залежить від правильно вибраної конкурентної стратегії.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_bf2fe6df6c2e49f5b85d6388e37b76f9, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0