4.13.4. Трубопровідний транспорт


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Трубопровідний транспорт, як і залізничний, з’явився в XIX ст., його появі сприяв розвиток нафтової промисловості. Цей вид транспорту передає на відстань рідкі, газоподібні або тверді продукти по трубопроводах. Призначений здебільшого для транспортування газу (газопровід магістральний), нафти (нафто-провід), твердих матеріалів (гідравлічний і пневматичний). Нині протяжність нафто- і газопроводів у світі становить понад 1,5 млн км, з них 900 тис. км припадає на магістральні газопро-води, a 600 тис. км — на нафто- та продуктопроводи.

Найбільшого поширення цей вид транспорту дістав у США, Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Франції, Італії, Саудівській Аравії Мексиці.

На початку XXI століття загальна мережа магістральних наф-топроводів світу становила понад 300 тис км, у т. ч. у СПІА — 100 тис км. Найбільшими нафтопроводами є «Дружба» (з Росії до Східної Європи — близько 5,5 тис км), Редуотер-Порт-Колберн (4,8 тис км), Едмонтон — Монреаль (3,2 тис км) у Канаді, Транс-аравійський — із Саудівської Аравії до порту Сайда у Лівані.

Магістральні газопроводи є підземні, надземні, підводні, тиск транспортного газу — до 75 атмосфер — підтримується газоком-пресорними станціями, діаметр труб досягає 1420 мм. Трубопро-відний транспорт має досить високі шанси на розвиток у недале-кому майбутньому. Зокрема, у зв’язку з необхідністю транс-портувати природні багатства з регіону Каспійського моря та Центральної Азії у розвинуті країни Заходу.