4.11.3. Птахівництво


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

3 історичних джерел можна дізнатися, що людство по-чало займатися птахівництвом за 3200 років до н. е. То’і індуси одомашнили дику курку з джунглів. Пташині ферми зявилися порівняно недавно — наприкінці XIX ст., і птахівництво було пе-реведене на промислову основу. Вирощування бройлерів, утри-мання курчат та індиків при штучному освітленні вперше було запроваджено у США. Згодом з’явилася відгодівля на птахофер-мах птахів з використанням кормів, збагачених гормонами. Якщо раніше м’ясо птахів було їжею заможних людей, то нині в розви-нутих країнах світу воно вважається їжею передусім малозабез-печених верств населення. Захисники природи вважають утриму-

вання птахів у клітках на птахофермах однією з найжорстокіших форм поводження з птахами і борються з цим.

Основні напрями птахівництва — яєчне і м’ясне.

Нині птахівництво розвинуте в багатьох країнах світу, оскіль-ки практично не залежить від природних умов. Розвивається ін-тенсивно і сконцентроване здебільшого поблизу великих міст і промислових центрів.

На початку третього тисячоліття з’явилася гостра проблема — «пташиний грип».