4.11.Тваринництво 4.11.1. Скотарство ma інші галузі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Свійське тваринництво виникло на Близькому Сході за 8 тис. років до н. е. Існують докази того, що за 5 тис. років до н. е. віл тягнув дерев'яний безколісний плуг, ним користувалися і в Стародавньому Римі. Свійські стада овець і кіз відомі щонайме-нше за 7 тис. років до н. е.

Ламу одомашнили як тяглову тварину, альпака — заради вовни.

Нині у світі розводять велику і дрібну рогату худобу, свиней, овець, кролів, коней, верблюдів та інших представників тварин-ного світу. Природа істотно впливає на ведення тваринництва; зокрема тундра і лісотундра є сприятливими регіонами для оле-нярства і, навпаки, для розведення верблюдів більше придатний аридний клімат, а для молочного тваринництва потрібні гарні па-совища (які є, наприклад, у Новій Зеландії).

Молочне і м 'ясне скотарство. Велику рогату худобу молоч-ного напряму розводять у густонаселених регіонах Європи та Пі-внічної Америки. Воно практично відсутнє в тропічних районах планети. М'ясо-молочний напрям скотарства розвивають у помі-рному поясі та аридних регіонах. Скотарство м'ясного напряму поширене в Аргентині, Австралії та США — країнах, де є великі площі природних пасовищ.

Свинарство. Ця галузь тваринництва має такі напрями: м'ясний, беконний, м'ясо-сальний, сальний. Розвивається у гус-тонаселених районах і районах інтенсивного вирощування карто-плі та буряків. Через заборону ісламу вживати свинину в їжу свинарство не поширене в країнах, населення яких сповідує іс-лам. Найінтенсивніше свинарство розвинуте в Китаї та США. 2006 року загальний обсяг виробництва свинини у Китаї сягнув 51,97 млн тонн, що склало 50,15 світового показника. Виробниц-тво м'яса у цілому у Китаї склало 2006 року 80,51 млн тонн — це близько 30 % його загальносвітового виробництва.

Вівчарство. Галузь розвивається за такими основними напря-мами: тонкорунне, напівтонкорунне, напівгрубошерстне та гру-бошерстне вівчарство. Розведення овець поширене в країнах, де є великі пасовища. Вівчарство — традиційна і високорозвинута га-лузь в Австралії, Новій Зеландії, Аргентині, Великій Британії, США. У Великій Британії овець розводять заради грубої шерсті. Австралійські вівці дають м'яку шерсть.

Оленярство. Розрізняють оленярство північне (розводять пів-нічних оленів) і пантове (розводять плямистих оленів, маралів, ізюбрів). Основні райони оленярства — тундрові і лісотундрові зони Північної півкулі, а також деякі райони Південної Америки. Північних оленів розводять у Росії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Канаді, США (Аляска), пантових — у Китаї, Кореї, Монголії.

Верблюднщтво. Розвинуте в зоні пустель, напівпустель і су-хих степів; розводять дво- і одногорбих верблюдів шести порід. Двогорбі верблюди бактріан досягають висоти на рівні плечей близько 2,3 м. Основною біологічною особливістю верблюдів є їхня пристосованість до умов існування в б’зводній пустелі і на-півпустелі. Верблюдів використовують як вючних та запряжних тварин, а також на м’ясо, молоко і шерсть.

Конярство. Нині у світі залишилася лише одна порода дикого коня (кінь Пржевальського, або монгольський дикий кінь). Роди-на диких коней налічує сім видів. Серед свійських коней виріз-няють легких (верхових) і ваговиків. Арабська порода вважається однією з найкращих серед верхових коней.

Коня людина приручила ще за доісторичних часів. Нині у світі налічується 75 млн коней. Економічне значення коня різко зни-зилося після винайдення поїзда та автомобіля. Основні напрями конярства— племінне і спортивне. Найбільше коней у США, Китаї, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Росії, Монголії.

Кролівництво. Батьківщиною кролів вважаються Швденна і Центральна Європа, Швденна Африка, завезені у Велику Брита-нію, Нову Зеландію, Австралію, Америку. Існують дві групи по-рід кролів — породи Старого і Нового світу. У Старому світі найпоширеніший європейський кріль. Від нього походять одо-машнені породи кролів, що вирощуються у багатьох країнах сві-ту, за винятком т’опічних та екваторіальних. Основні напрями кролівництва — мясо-шкуркове, шкуркове і пухове.

У деяких країнах кролів у природі розвелося так багато, що вони стали справжнім лихом для сільського господарства. При-кладом може бути Австралія. Кролівництво розвинуте в Росії, Україні, Білорусі, Молдові, Франції, Італії, США, Великій Брита-нії, Угорщині та інших країнах.