4.6.2. Кольорова металургія

Нерідко у кілограмі залізної руди понад півкілограма припадає на чисте залізо. 3 рудами кольорових металів природа значно скупіша. Якщо в 1 кг мідної руди міститься 5—10 г міді, то така руда придатна для промислової переробки. А, наприклад, олово отримують із ще бідніших руд. Знаходять золоті самород-ки, але це трапляється рідко.

У XIX ст. в Австралії знайшли плиту, в якій золото зрослося з кварцом. Загальна маса плити становила 300 кг, золота в ній було 90 кг. В Австралії також було знайдено кілька самородків золота масою понад 50 кг. Один з них — «Бажаний незнайомець» — важить 70 кг. Золотий самородок «Великий трикутник» вагою 36 кг зберігається в Алмазному фонді Росії. Знайшли його в Уральських горах у долині річки Міас.

Мідь трапляється в природі у самородному вигляді значно ча-стіше, ніж золото, срібло та платина. Якось знайшли самородок міді, який важив аж 420 тонн! Люди навчилися використовувати мідь значно раніше, ніж залізо. Сплав міді з оловом (бронзу) ви-найшли 5 тис. років тому на Близькому Сході. Видобуток і ви-плавка міді були відомі ще у Стародавньому Єгипті понад ЗЗООроків тому, давні єгиптяни виплавили 100 т міді. Понад 170 мінералів містять мідь, десята частина цих мінералів має промислове значення.

Нині підприємства кольорової металургії наближають до місць видобування руд кольорових металів. 3 країн, що мають розвинуту кольорову металургію, слід назвати США, Росію, Ка-наду, Австралію, Казахстан, Іспанію, Польщу, Чилі, Конго, Зам-бію, Малайзію, Індонезію.

У країнах, що розвиваються, часто був неповний цикл процесу виробництва кольорових металів. Наприклад, там видобувалася руда, вироблявся концентрат і чорновий метал. Подальші техно-логічні операції виконувались у промислово розвинутих краї-нах — США, Японії і країнах Західної Європи. Чорновий метал вантажили на судна і відправляли на заводи кольорової металур-гії колишніх метрополій. До речі, такі заводи сконцентровані на морському узбережжі.

Оскільки виробництво кольорових металів екологічно шкід-ливе, то останніми десятиліттями воно щораз інтенсивніше поча-ло переміщуватися у країни, що розвиваються, завдяки їх лібера-льним стандартам у сфері охорони навколишнього середовища.

Нині кольорова металургія зосереджена переважно в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. А споживають кольорові ме-тали в основному промислово розвинуті країни.

Дещо інші тенденції притаманні виробництву алюмінію. Тра-пляються руди (боксити) з таким високим вмістом цього металу (до 60 %), що економічно доцільно транспортувати їх до регіонів, багатих на електроенергію. Саме вона потрібна для виплавляння алюмінію і в значних кількостях — понад 15 тис. кВтт для виро-бництва 1 т алюмінію.

Родовища бокситів є в багатьох країнах (Франції, Угорщині, Греції, Гані, Камеруні, Гаїті, Суринамі, Росії, Китаї та ін.). Найбіль-ше бокситів видобувають в Австралії, Гвінеї та на Ямайці. На част-ку цих трьох країн припадає понад 70 % світового видобутку бокси-тів. 70 % первинного алюмінію споживають СІПА, Японія і ФРН.

Упродовж останніх десятиліть частка країн, що розвиваються, у виробництві алюмінію збільшується. Зокрема, інтенсивно розвива-ється алюмінієва промисловість у Бразилії, Суринамі і Венесуелі.