Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.6. Чорна і кольорова металургія 4.6.1. Чорна металургія : СВІТОВА ЕКОНОМІКА Видання 2-е перероблене та доповнене : Бібліотека для студентів

4.6. Чорна і кольорова металургія 4.6.1. Чорна металургія


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

У своєму розвитку людство пройшло кам'яний вік, по-тім епоху бронзи, за якою почалась епоха заліза. Хоч нині залі-зо — не єдиний матеріал, що використовується людством, усе-таки воно відіграє досить помітну роль у господарському житті нашої планети.

Залізної руди у світі достатньо, вона є практично на всіх кон-тинентах. Багатими на залізну руду вважаються Росія, Україна, Китай, Індія, Бразилія, Швденно-Африканська Республіка, Ал-жир, Лівія, Мавританія, Ліберія, США, Канада, Австралія, Шве-ція та ін. Серед зазначених країн лише Китай не експортує заліз-ної руди у світових масштабах. її основними експортерами вважаються Австралія, Росія та Бразилія — країни, що розташо-вані на трьох різних континентах.

До Другої світової війни залізна руда в основному видобува-лася в США, Великій Британії, Швеції, Франції, Німеччині. Після війни лідируючі позиції у видобутку руди займали Канада, Авст-ралія, Південно-Африканська Республіка і деякі країни, що роз-виваються.

Після Другої світової війни частка спожитого заліза почала зменшуватися через збільшення використання пластмас та інших матеріалів.

Дешева робоча сила та менш жорсткі екологічні вимоги спри-яли інтенсивному розвитку чорної металургії в країнах «третього світу» порівняно з індустріальними країнами світу.

Ще в недалекому історичному минулому підприємства чорної металургії розміщувалися якомога ближче до басейнів кам'яного вугілля, що зумовлювалося великою енергомісткістю цієї галузі. Для одержання однієї тонни чавуну (який потім перероблявся на сталь) було потрібно більше вугілля, ніж залізної руди. Оскільки для ливарного виробництва вугілля потребувалося ще більше, то доцільніше було залізну руду возити до вугілля, а не навпаки. Відбувалися, щоправда, і «маятникові перевезення». Якщо в од-ному регіоні була залізна руда, а в іншому — вугілля, то створю-вали підприємства чорної металургії в обох регіонах з тим, щоб залізничні ешелони, що курсували між цими регіонами, були завжди завантажені. В один бік вони везли залізну руду, а в ін-ший — вугілля.

Удосконалюючи технологію, людство досягло того, що затра-ти на вугілля стали значно меншими, ніж затрати на залізну руду, і стало вигідно вугілля (кокс) возити до місць видобування заліз-ної руди.

Технічний прогрес на транспорті та інші чинники сприяли розвитку чорної металургії у місцях споживання її продукції, від-далених від родовищ вугілля і залізної руди. Яскравий при-клад — металургійні центри Японії та країн Східної Європи. У світі є не лише великі підприємства чорної металургії, а й міні-заводи.

За останні два—три десятиліття зайнятість у сталеливарній промисловості США скоротилася на дві третини. 3 експорте-ра США перетворилися на імпортера сталі. Світовим сталеви-робником і сталепродавцем залишається Західна Європа. Ве-ликим експортером сталі до країн, що розвиваються, стала Японія.

Для виробництва сталі необхідні великі і високоефективні за-води. А для цього потрібні колосальні інвестиції. 3 огляду на це сталеливарного виробництва немає, наприклад, в Африці. Цей континент виробляє менше ніж 1 % світової сталі. Нові металур-гійні центри з'явилися у Бразилії, Південній Кореї, Японії, на Тайвані. Цьому сприяли дешева робоча сила, урядові субсидії та податкові пільги на експорт сталі. Фахівці вважають, що занепад сталеливарної промисловості, наприклад, у США і Великій Ббри-танії пояснюється надмірною кількістю зайнятих, деморалізова-ним керівництвом, неефективністю або й відсутністю державної підтримки, незговірливістю профспілок.