3.1. Україна — Світова організація торгівлі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Пр

отягом перших двадцяти п’яти років багатосторон-ніх переговорів, що проводилися під егідою Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), її учасники зосереджували увагу на імпортних тарифах, експортних субсидіях та кількісних обме-женнях. Зазначене є найбезпосереднішим інструментарієм регу-лювання міжнародної торгівлі, що його здавна застосовують держави світу. На Токійському раунді переговорів (1973—1979) до порядку денного включалися, окрім зазначених, і питання, пов’язані з підробкою товарів, державними закупівлями і проце-дурами митної оцінки.

Під час восьмого, Уругвайського, раунду переговорів ГАТТ порядок денний ще більше розширився. Країни—учасниці ГАТТ погодилися взяти на себе зобов’язання у сфері інтелектуальної власності, стандартів, інвестиційних заходів, які стосуються між-народної торгівлі, внутрішніх субсидій та регулювання, яке впливає на міжнародну торгівлю послугами.

Після Уругвайського раунду увагу країн—членів Світової ор-ганізації торгівлі (COT) почали привертати ще й такі питання, як екологія, конкурентна політика, інвестиції. Адже відомо, що гро-міздке державне регулювання в цих сферах може використовува-тися як інструмент для захисту вітчизняних виробників від іно-земних конкурентів.

Нові перспективи розвитку COT визначено у Декларації IV Конференції міністрів COT, що відбулася у листопада 2001 р. в м. Доха (Катар). Конференція передбачала проведення до 1 січня 2005 р. переговорів з широкого кола питань. Цей раунд перегово-рів одержав назву «раунд розвитку».

На шляху до COT Україна вже, очевидно, пройшла значну ча-стину відстані. 3 матеріалом про COT можна ознайомитися в під-

ручниках 1.1. Дахна «Міжнародне економічне право» та «Міжна-родна торгівля», що виходили у світ у видавництві МАУП.

Робоча група COT складається із 46 країн—членів. Україна веде двосторонні переговори щодо доступу до ринків товарів і послуг з двадцятьма п'ятьма країнами із зазначених сорока шести.

За станом на початок 2003 p. у рамках двосторонніх перегово-рів погоджено близько 95 % тарифних позицій.

Україна заявила про приєднання до 16 з 19 секторальних угод та ініціатив.

Наводимо перелік заданих угод та ініціатив із зазначенням у дужках року готовності набрання чинності для України відповід-них зобов'язань:

1.         Хімічна гармонізація (2004 p.).

2.         Сталь (2004 p.).

3.         Іграшки (2004 p.).

4.         Деревина (2004 p.).

5.         Текстиль та одяг (2004 p.).

6.         Кольорові метали (2004 p.).

7.         Фармацевтичні препарати (2004 p.).

8.         Інформаційні технології (2004 p.).

9.         Папір (2005 p.).

10.       Сільськогосподарська техніка (2005 p.).

П.Меблі(2005р.).

12.       Наукове обладнання (2006 p.).

13.       Будівельна техніка (2006 p.).

14.       Медичне обладнання (2006 p.).

15.       Цивільна авіація (2010 p.).

16.       Дистильовані спирти (через 3 роки після вступу до COT). Очікується, що прийняттям свого Податкового кодексу Украї-

на усуне невідповідність національного податкового законодав-ства нормам COT. Вступаючи до COT, Україна скасує переважну кількість пільг зі сплати ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збі-льшення частки оподатковуваного імпорту.

Отже, є підстави стверджувати, що бюджет України не втра-тить від її приєднання до COT, враховуючи і ту обставину, що бюджет виграє від скасування пільгового оподаткування окремих товарів вітчизняного виробництва.

Українські споживачі виграють від розширення асортименту і якості товарів і послуг та зниження їх ціни. Зниження цін поши-риться не лише на готові імпортні товари, а й на вітчизняні това-ри, де використовуються імпортні компоненти.

Фахівці радять зважати і на фактор часу.

По-перше, досвід свідчить, що чим пізніше країна приєднуєть-ся до COT і чим тривалішими є її переговори, тим більше вима-гають від неї поступок і гіршими є умови її приєднання.

По-друге, розпочалися багатосторонні переговори дев’ятого раунду ГАТТ. Якби Україна була членом ГАТТ, то у неї була б можливість впливати на переговорах на умови світової торгівлі на майбутні десятиліття.

По-третє, на шляху до Європейського Союзу Україні аж ніяк не можна уникнути COT. Членство в COT є неодмінною і пер-шою віхою на шляху до Євросоюзу.

Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечить зменшення тарифних і нетарифних обмежень на шляху просу-вання українських товарів практично на всі головні товарні рин-ки розвинутих країн земної кулі. Це неодмінно спричинить збі-льшення обсягів валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції.

Членство України в COT — це не лише гарантований доступ українських товарів на світові ринки, а й запобігання необґрун-тованому проведенню проти продукції походженням з України розслідувань щодо недобросовісної конкуренції.

Протягом десятиліття, починаючи з 1992 p., проти української продукції було порушено і проведено понад 90 антидемпінгових, спеціальних та антисубсидиційних розслідувань. Прямі втрати наших виробників від цього становили 1 млрд дол. Вступ до COT гарантуватиме визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою під час проведення антидемпінгових розслідувань. Українські виробники дістануть можливість захищати свої інте-реси згідно з процедурою розгляду спорів COT. Ця процедура є тривалішою, ніж процедура розгляду фактів недобросовісної конкуренції компетентними органами країн, а це дасть змогу на-віть у разі визнання факту недобросовісної конкуренції та запро-вадження обмежувальних заходів здійснити географічну дивер-сифікацію ринків збуту своєї продукції та/або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

Протягом 1996—1998 pp. Україна здійснювала політику різко-го підвищення ставок ввізного мита. У 1998—1999 pp. внаслідок активізації співробітництва з міжнародними фінансовими органі-заціями в Україні розпочалася лібералізація зовнішньої торгівлі. Це передусім позначилося на поступовому зниженні ставок ввіз-ного мита. Фахівці вважають, що політика України у сфері мит-но-тарифного регулювання не призвела до зниження рівня захис-

ту внутрішнього ринку. Подальша лібералізація торгівлі поси-лить вплив світової кон'юнктури на економіку України. Поси-ляться економічні ризики у періоди глобальної економічної не-стабільності.

Вступ до COT відіграв суттєву роль у розвитку економіки у минулому соціалістичних країн Центральної та Східної Європи. Вони дістали інвестиційний поштовх для розвитку своїх націона-льних економік.

Слід зробити і застереження у руслі українського прислів’я про те, що під лежачий камінь вода не тече. Позитивні наслідки для країни від її членства у COT з'являються не автоматично, a будуть результатом цілеспрямованої політики, яка створює поте-нціал для використання відповідних можливостей.

Відповідно до ст. 4, 5 та 9 Угоди про партнерство та співробі-тництво між Україною та Європейським Союзом, членство України в COT є необхідною умовою лібералізації торгівлі між Україною і ЄС, започаткування переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між ними та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу завдяки підготовці та укладен-ню Угоди про асоційоване членство України в ЄС.

Фахівці вважають, що в разі вступу України до COT та лібе-ралізації доступу іноземців до вітчизняного ринку товарів та од-ночасного отримання такого ж доступу до товарних ринків 145 членів COT (а це становить 95 % світової торгівлі) вартість екс-портної продукції України, що скористається перевагами, буде у 4,7 разу більшою, ніж вартість імпорту, доступ якого до ринку України буде лібералізовано.

Важливе значення має також отримання права на застосуван-ня міжнародно визнаного комплексу заходів захисту внутрішньо-го ринку відповідно до угод у рамках COT.

Слід зазначити, що позиція України на переговорах досить виважена і не настільки протекціоністська, як про це дехто fly-Mae. 80 % загального обсягу ставок мита перебуває на рівні країн, які нещодавно приєдналися до COT (Албанія, Молдова, Китай, Тайвань, Хорватія, нові держави Балтії). 13 % ставок в Україні є вищими, ніж у зазначених державах, a 7 % — ниж-чими.

Переваги вільного доступу до ринків, що їх надає членство в COT, стосуються ринків, де поширена цінова конкуренція — си-ровинна продукція і стандартизовані масові готові товари. На ри-нках високотехнологічних виробів лібералізаційні заходи COT позначаються не дуже.

Ринок послуг України почав формуватися в першій половині 1990-х років. Найбільша активність спостерігалася у таких сфе-рах як банківська справа, страхування, телекомунікації, комп'ю-терні технології, торгівля, громадське харчування, туризм, індус-трія розваг.

Частка сфери послуг у ВВП України за станом на 2002 р. ста-новила 54,8 %. Цей же показник у 1990 р. становив лише 20,3 %. Частка зайнятих у сфері послуг перевищує 50 % від їх загальної кількості. У структурі зовнішньоторговельного обороту найваго-мішу частку мають транспортні послуги (65 %). На послуги тру-бопровідного транспорту на початку XXI ст. припадало 53 % їх загального обсягу.

Торгівля послугами шляхом, кажучи мовою Генеральної уго-ди про торгівлю послугами (ГАТС), «комерційної присутності іноземних постачальників на території країни» є однією з голо-вних форм доступу іноземних суб'єктів господарювання на український ринок і передбачає залучення іноземних інвестицій.

До 1990-х років присутність іноземних постачальників послуг дозволялася лише у формі представництв без права здійснення комерційної діяльності. Згодом ситуація змінилася і особливо помітною виявилася присутність іноземних постачальників по-слуг у нових галузях, передусім у сфері надання ділових послуг (аудит, консалтинг, юридичні, бухгалтерські, рекламні, комп'ю-терні послуги).

Переговорний процес щодо доступу до ринків послуг України було розпочато у 1997 р. Тоді делегація експертів України прове-ла перший раунд переговорів з делегаціями країн—членів COT.

За станом на середину 2003 р. проект Розкладу специфічних зобов'язань України у секторі послуг містив зобов'язання щодо 134 підсекторів. Цей показник найвищий не лише серед країн— претендентів, а й серед членів COT. Узгодженими секторами рин-ку послуг є такі види послуг: юридичні, комп'ютерні, дослідні, рентні, лізингові, будівельні, дистриб'юторські, освітні, туристи-чні, поштові, транспортні, а також послуги з охорони навколиш-нього середовища і ті, що пов'язані з організацією відпочинку, культури та спорту. У цих секторах в Україні уже створено від-повідну законодавчу базу. Неузгодженими залишилися страху-вання, банківські, телекомунікаційні та медичні послуги. На дум-ку вітчизняних фахівців, у цих секторах потрібно встановити перехідний період для лібералізації доступу до них з метою за-безпечення конкурентоспроможності українських постачальників послуг.

Захист прав інтелектуальної власності на нинішньому етапі є найгострішою проблемою у контексті переговорів про міжнарод-ну торгівлю. Міжнародний альянс захисту інтелектуальної влас-ності— об'єднання власників авторського права зі штаб-квар-тирою у Вашингтоні — вважає, що результатом посилення захи-сту авторського права в Україні буде щорічне збільшення доходів його членів на 250 млн дол. Згідно з дослідженням Світового ба-нку, повномасштабне застосування угоди ТРІПС в усьому світі забезпечить власникам патентів у шести найбільш економічно розвинених країнах світу щорічний приріст надходжень на суму 35 млрд дол. Зміцнення захисту прав інтелектуальної власності сприяє інвестиціям в інновації та науково-технічну творчість. Проблеми України у сфері інтелектуальної власності полягають не у її правовій охороні, а в захисті прав її власників.

80 % світової торгівлі зазнає впливу технічного регулювання та стандартів. Світова організація торгівлі вимагає чесно та про-зоро застосовувати технічні регламенти та стандарти і не ство-рювати дискримінації щодо іноземної продукції. Багато країн— членів COT скаржаться на надмірно суворі технічні правила в Україні.

Україні необхідно гармонізувати величезну кількість своїх технічних стандартів з міжнародними та реформувати процедуру дотримання стандартів і правил. Проте тут варто дотримуватися «золотої середини». Технічні стандарти України практично по-вністю базуються на обов'язковій сертифікації. В Європі та США більшість стандартів не обов'язкові. Існує побоювання, що необ-ов'язкові міжнародні стандарти в Україні можуть стати обов'я-зковими правилами. Україні потрібно створити режим технічного регулювання, який відповідав би стандартам ринкової економіки. Запровадження регуляторних правил COT потребує від України не лише створення нормативної бази, сумісною з правилами COT, а й розбудови інституційних підвалин ринкової економіки.

Процедура приєднання до COT охоплює кілька етапів. Досвід свідчить, що цей процес у середньому потребує 5—7 років. Пере-говорний процес щодо Китаю тривав 15 років.

На умовах приєднання до COT істотно позначається професі-оналізм та політична воля учасників переговорного процесу. Ре-зультати домовленостей про умови приєднання різних країн істо-тно відрізняються між собою. Тривалість переговорів не є однозначним показником. Швидко проведені переговори можуть бути результатом бажання країни-претендента набути членства за будь-яку ціну. Довготривалі переговори можуть свідчити про

в’ялість економічних реформ, які здійснює країна, пристосовую-чись до порядків COT.

Спочатку Робочі групи детально вивчають торговельний ре-жим країни, яка бажає приєднатися до COT. Фахівці оцінюють його узгодженість з нормами і правилами COT. Далі розпочина-ються консультації та переговори про умови членства. Зазначені переговори і консультації відбуваються зазвичай на двосторон-ньому рівні. В них беруть участь зацікавлені країни—члени Ро-бочої групи.

На переговорах йдеться про умови доступу на ринок країни-претендентки товарів і послуг з інших держав—учасниць COT, обсяги і терміни прийняття нею зобов’язань, які породжуються членством у COT. Країна, що приєднується, одерж’є такі самі права, які мають інші члени COT. Баланс прав і зобовязань озна-чає припинення дискримінації відповідної країни на зовнішніх ринках.

У результаті завершення переговорного процесу про приєд-нання до COT формується такий пакет документів:

1.         Доповідь Робочої групи (містить повний набір зобов’язань, що їх бере на себе за підсумками переговорів країна-претендент).

2.         Розклад зобов’язань щодо тарифів.

3.         Зобов’язання щодо рівня підтримки національного сільсь-кого господарства.

4.         Розклад специфічних зобов’язань щодо послуг.

5.         Протокол про приєднання.

Цей пакет затверджується Генеральною радою. Національний законодавчий о’ган (парламент) ратифікує зазначений пакет до-кументів. Зобовязання стають складовою нормативної докумен-тації COT. Вони вважаються також частиною національного за-конодавства відповідної країни, а вона сама набуває статусу члена COT.

У жовтні 2003 р. відбувся візит прем’єр-міністра України до США. Віце-президент США Д. Чейні заявив, що на початку 2004 р. США розпочнуть конкретну роботу над двостороннім протоколом СІІІА — Україна про доступи на ринки товарів та послуг. Американці виявили також готовність визнати у недале-кому майбутньому Україну як державу з ринковою економікою. Зазначені заяви, можливо, є реакцією США на підписання Украї-ною восени 2003 р. рамкових угод про вступ до Єдиного еконо-мічного простору з Росією, Казахстаном та Білоруссю. Така при-хильність США до України розглядається як запобігання її зближенню з Росією. США також не задоволені станом захисту

інтелектуальної власності в Україні. Це зокрема стосується аудіо-та відеокасет і дисків, що виготовляються в Україні без ліцензії американських власників авторського права. Така продукція оде-ржала назву «піратської» (інші назви — контрафактна, браконь-єрська).

Україна має шанси стати членом COT раніше, ніж Росія. Якби це справді так сталося, то Україна в процесі вступу Росії до COT мала б вимагати від Російської Федерації скасування принаймні частини дискримінаційних заходів у російсько-українській торгі-влі (податок на додану вартість на російські енергоносії, що над-ходять в Україну, квоти, податки та інші обмеження на українсь-кий метал, труби, карамель, харчові продукти). Щоправда, в укладеній «Концепції Єдиного економічного простор’ » Росії вдалося відстояти положення про те, що учасникам обєднання забороняється висувати вимоги один до одного в процесі вступу до COT.

Торговельний механізм COT базується на концепції Давида Рікардо про порівняльні переваги — країні доцільно експортува-ти ефективніші з точки зору виробництва товари та імпортувати менш ефективні. У разі вступу України до COT поліпшаться еко-номічні умови для певних секторів та погіршаться для інших. Членство у COT потребуватиме від України зниження тарифів на імпорт продуктів сільськогосподарського виробництва. Україна змушена буде відмовитися від більшості кількісних важелів кон-тролю обсягів торгівлі, а також скоротити державну підтримку сільського господарства. Україні потрібна реструктуризація еко-номіки та вдосконалення наявних і створення нових порівняль-них переваг.

В Україні COT подобається не всім. 2005 року у Верховній Раді України були гострі баталії у зв’язку з ухваленням СОТівсь-ких законів. Надії керівництва України на приєднання в 2005 році до COT виявилися марними.