Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.4.3. Міжнародний обмін технологіями : СВІТОВА ЕКОНОМІКА Видання 2-е перероблене та доповнене : Бібліотека для студентів

1.4.3. Міжнародний обмін технологіями


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Технологію розуміють як суму знань, необхідних для досягнення певного технічного результату.

Міжнародний рух технологій — це обмін науково-технічними знаннями і виробничим досвідом, який може відбуватися на не-комерційних (публікації у науково-технічних виданнях) і комер-ційних засадах.

Некомерційною передачею технології є також вітчизняне та зарубіжне патентування об’єктів так званої промислової власнос-ті. До них належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем. Публікація про такі об’єкти промислової власності у вітчизняних та/чи зарубіж-них офіційних виданнях поширюється у всьому СВІТІ І Є ОДНІЄЮ 3 форм розповсюдження технологій у глобальному масштабі.

Нагадаємо читачеві, що саме розуміють під зазначеними об’єктами.

У ст. 420 «Об’єкти права інтелектуальної власності» Цивіль-ного кодексу України від 16 січня 2003 р. зафіксовано, що до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

•          літературні та художні твори;

•          комп’ютерні програми;

•          компіляції даних (бази даних);

•          виконання;

•          фонограми, відеограми, передачі (програми) організації мо-влення;

•          наукові відкриття;

•          винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

•          компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

•          раціоналізаторські пропозиції;

•          сорти рослин, породи тварин;

•          комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна-ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

•          комерційні таємниці.

Звертаємо увагу на те, що, на думку вітчизняного законодав-ця, згаданий перелік не є повним, оскільки у зазначеній статті присутнє слово «зокрема».

У Цивільному кодексі України зазначається, що об'єктом ви-находу та корисної моделі може бути продукт (пристрій, речови-на тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Корисна мо-дель вважається «малим винаходом». На корисну модель простіше одержати правову охорону, проте її тривалість коротка.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Цивільний кодекс України не містить тлумачення топографії (компонування) інтегральної мікросхеми, тому звернемося до спеціального закону.

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р. містить, зокрема, такі визна-чення:

•          «Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінце-вої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сфор-мовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становлять ос-нову такого виробу, незалежно від способу його виготовлення».

•          «Топографія інтегральної мікросхеми — зафіксоване на ма-теріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупно-сті елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними».

Варто знати, як розуміють інтегральну мікросхему у зарубіж-ній літературі.

«Oxford Paperback Encyclopedia» (с. 705) містить нотатку «Integrated Circuit» («Інтегральна схема») такого змісту: «Одини-чний (single) чип (chip) (який інколи називають мікрочипом) кре-

мнію (silicon) чи іншого придатного (suitable) напівпровідника (semiconductor), що містить у собі (to cany) повну електронну схему (complete electronic circuit), виготовлений як одна одиниця (one unit). Кожний чип містить транзистори, діоди, резистори та конденсатори (capacitors) як основні конструкційні блоки (main building blocks) електронної схеми. Інтегральна схема є основою (to underpin) всієї мікроелектронної технології. Виготовлення ін-тегральної схеми є комплексним процесом, який може охоплюва-ти (to embody) 50 чи більше окремих стадій (stage). Кремнієві чи-пи виготовляються з чистих трубчастих (tubular) кремнієвих кристалів завдовжки до 1 м і діаметром до 15 см. Кристали спо-чатку розділяють на пластинки (to slice into wafers) або круглі ди-ски (circular discs). Окремі ідентичні чипи виготовляються одно-часно на кожній пластинці за допомогою серії оптичних чи хімічних процесів. Ці процеси вводять (to introduce) специфічні домішки (specific impurities) у певні місця (defined areas) чипа, в результаті чого утворюються напівпровідникові пристрої (semiconductor devices). Ці пристрої електрично сполучаються за допомогою відкладання алюмінію (deposits of aluminium) і плас-тинку потім розділяють на окремі чипи, які стають індивідуаль-ними капсулами (are individually encapsulated). Інтегральні схеми можуть виконувати багато функцій. Мікропроцесорні чипи вико-нують арифметичні операції і можуть контролювати інші схеми. Динамічні випадково доступні чипи пам'яті (dynamic random-access memory chips — DRAMs) можуть нагромаджувати до 4 млн бітів інформації. Інші чипи можуть виконувати комп'ю-терні програми і схеми спеціального застосування, які нарізають-ся (application-specific circuits are tailored) для потреб конкретного пристрою (requirements of a particular device)».

Стаття 505 «Поняття комерційної таємниці» Цивільного коде-ксу України від 16 січня 2003 р. сформульована таким чином:

«1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності ії складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона нале-жить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її се-кретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічно-го, організаційного, комерційного, виробничого та іншого харак-теру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці».

Далі процитуємо витяг зі ст. 11 «Критерії однозначності сор-ту» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», прийнятого Верховною Радою України 17.01.2002 р. № 2986-ІП:

«1. Різновидом сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.

2. Сорт вважається охороноздатним— придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за про-явом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним».

Міжнародна передача технологій може бути законною і неза-конною (наприклад, промислове шпигунство). Передача техноло-гії у «чистому» вигляді означає торгівлю патентами, ліцензіями, секретами виробництва (ноу-хау). Технології можуть передава-тися також через міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами, експорт-імпорт капіталомістких виробів, міграцію ви-сококваліфікованих науково-технічних кадрів. Важливими спо-собами передачі технологій на міжнародному рівні є іноземні ін-вестиції у придбання високотехнологічних підприємств, створен-ня спільних підприємств, укладення угод про будівництво об'єк-та «під ключ», технічне сприяння тощо.

Вирізняють такі основні форми міжнародної торгівлі об'єк-тами інтелектуальної власності:

•          ліцензійну;

•          франчизу (франчайзинг);

•          інжиніринг;

•          лізинг.

Ліцензія — надання права іншій особі або організації викорис-товувати об'єкти інтелектуальної власності. Види ліцензій: патен-тні, безпатентні, самостійні, супутні, прості, виключні, повні.

Упродовж 20 років, починаючи з 1960 p., оборот світової лі-цензійної торгівлі збільшився майже у 12 разів. За станом на по-чаток XXI ст. світова торгівля ліцензіями на винаходи та секрети виробництва (ноу-хау) збільшилася ще майже у 10 разів.

Лідером в експорті технологій є США. На їх частку припадає третина всіх проданих у світі ліцензій. Загальний обсяг промис-лового виробництва за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 разу перевищує товарний експорт США.

Обсяг виробництва на основі іноземних ліцензій перевищує у Японії 30 %, а в Німеччині — 10 %.

Згідно з оцінками експертів ООН, покупці сплачують за при-дбані ліцензії від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції, виго-

товленої на ліцензійній основі. Що ж стосується унікальних і пе-рспективних науково-технічних досягнень, то відповідна частка сягає від третини до половини вартості продукції.

На початку другої половини XIX ст. основна частка ліцензій припадала на машинобудування, енергетику та електротехніку. Впродовж 1980-х років перше місце (понад 20 %) посіли ліцензії у сфері приладобудування, радіоелектроніки, зв'язку, будівницт-ва, виробництва будівельних матеріалів та медицини. Частка та-ких ліцензій досягла третини від їх загальної вартості.

Лізинговий контракт є угодою про довгострокову оренду ма-шин і обладнання. Види лізингу: фінансовий, операційний.

Технологія — це фактор виробництва, якому притаманна ви-сока міжнародна мобільність.

Міжнародне технічне сприяння (технічна допомога) вважаєть-ся різновидом міжнародної передачі технології. Воно може від-буватися на оплатній чи безоплатній основі. Організаційними ви-дами технічної допомоги є:

•          технологічні гранти (передача технологій, технологічно міс-тких товарів, надання коштів на придбання технології, навчання і перепідготовка персоналу);

•          співфінансування (одержувач допомоги забезпечує не лише ії одержання, а й бере участь у її фінансуванні).

Технічне сприяння буває двостороннім і багатостороннім.

«Стратегія залучення міжнародної допомоги на 2005—2007 ро-ки» затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2005 р. № 829 (див. «Офіційний вісник України», 2005, № 35).

Читачеві слід також мати на увазі розділ 1 «Міжнародний фі-нансовий лізинг, міжнародний факторинг і форфейтинг», розділ 5 «Міжнародна технічна допомога» і розділ 6 «Передача (транс-фер) технологій» у навчальному посібнику «Управління зовніш-ньоекономічною діяльністю» (К.: Центр навчальної літератури, 2007). Зазначені розділи написані автором цих рядків.