1.2.9. Глобалізація проблем навколишнього середовища


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Протягом останніх 100 років на планеті було знищено четверту частину оброблюваних площ і дві третини лісів. Щоро-ку з господарського використання вибуває 7 % родючих ґрунтів (за іншими даними, це трапляється протягом 10 років). Поля пла-нети щороку втрачають 26 млрд т гумусу. Площа пустель щороку збільшується на 6—7 млн га. Щосекунди у світі площа лісів зме-ншується на півгектара, тобто за два роки утворюється площа, порівнянна до території Фінляндії. Внаслідок заболочування, за-солення, вилуговування планета втрачає щорічно 1,5 млн га.

Ситуація навколо планетарної води, повітря, флори і фауни загострюється й далі. Людство інтенсивно споживає природні ре-сурси і високими темпами забруднює навколишнє середовище. Існує реальна загроза того, що економічний розвиток Землі може припинитися в результаті:

•          зменшення притоку енергоносіїв;

•          обмеження ресурсів;

•          деградації довкілля.

Зокрема, розвіданих запасів нафти залишилося лише на 40 ро-ків. Для половини населення планети нафта недоступна вже нині. Як джерела палива бідне населення використовує дерево та дере-вне вугілля, кізяк, відходи рослинництва. Використання деревини для опалювання та приготування їжі призводить до збезлісіння, темпи якого набули загрозливих масштабів.

Землі як планеті загрожує і «парниковий ефект». її огортає «ковдра» з двоокису вуглецю, двоокису сірки, метану та інших забруднювачів. «Дірка» в озоновому шарі над Антарктидою вже вдвічі перевищує територію США. Гумусний шар втрачається через вітрову та водну ерозію, яку спричинює надмірний обробі-ток ґрунтів. Розорюються площі, що були зайняті трав’яною рос-линністю. 3 господарського обороту вилучаються значні площі через неналежну іригацію. До води потрапляють побутові і про-мислові відходи, токсичні хімікати отруюють її.

Підвищення температури води Тихого океану лише на чверть градуса викликало наприкінці XX ст. катастрофічні зміни кліма-ту в Центральній і Південній Америці, а також збитки вартістю кілька мільярдів доларів. Згідно з прогнозами, середні темпера-тури на планеті підвищаться на 4,5 градуса до 2050 р. Це означа-тиме підняття рівня Світового океану на 2,2 м, що спричинить за-топлення величезних площ і зникнення з карти світу багатьох держав, передусім в Океанії.

Наведемо ще деякі дані про масштаби екологічних проблем людства.

3 надр планети щорічно видобувають майже 100 млрд т руди, корисних копалин і будівельних матеріалів. Лише 1,5 % цього обсягу набуває фори кінцевого продукту.

Вміст двоокису вуглецю в атмосфері збільшується, тому темпе-ратура земної поверхні за останні 100 років підвищилася на 0,6 %.

Протягом XX ст. снігова шапка на горі Кіліманджаро в Афри-ці зменшилася на 80 %. Ще два-три десятиліття і вона остаточно зникне.

Збільшуються мегаполіси — на 0,3 % території планети скон-центровано 40 % населення земної кулі.

Проблема води стає першочерговою. 80 % усіх випадків за-хворювань пов'язані зі споживанням неякісної води.

Протягом 1990-х років втрати верхнього шару ґрунту досягли 240 млрд т, що становить майже половину орних земель США.

Кістки сучасної людини містять свинцю у 50 разів більше, ніж кістки давніх предків.

Частка США у планетарних викидах двоокису вуглецю ста-новила наприкінці XX ст. 25 %, колишнього СРСР та Китаю — 33 %, Західної Європи і Японії— 23 %. Населення США ста-новить 5 % населення світу, а їх частка у світовому забруднен-ні — 40 %.

У світовій економіці залишається низьким рівень впрова-дження чистих технологій.

В Україні щороку видобувають сировину в обсязі 1 млрд т, гірську масу — майже 3 млрд т. Корисно використовується 5— 8 % мінеральної сировини. Решта іде у відходи.

Щороку в атмосферу викидається 6 млрд т вуглекислого газу. Вміст вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на 0,5 %. На частку теплових електростанцій припадає третина всіх викидів вуглекислого газу. Температура земної поверхні зростає, підви-щується рівень Світового океану (він наступає на сушу зі швид-кістю 1,1 см за 10 років).

Майже 10 % території України охоплено глибокою екологіч-ною кризою. Ще 70 % наближається до такого стану і лише 1 % припадає на екологічно чисті ареали.

Чверть людства відчуває нестачу прісної води.

Щорічно людство втрачає 6—7 млн га родючих земель.

Площа еродованих земель в Україні за останні 20 років зросла з 13 до 18 млн га, а ще 2 млн га настільки захімізовані, що їх ре-культивація економічно нерентабельна. 53 % території Африки і 34 % Азії зазнають наступу пустель.

Кожен американець завдавав природному середовищу шкоди в 50 разів більшу, ніж житель Індії.

Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС до 2000 р. станови-ли від 130 до 250 млрд грн. (у цінах 1990 p.), без урахування втрат, пов'язаних із захворюванням людей. Забруднено понад 10 млн га земель, в т. ч. 9 млн га сільськогосподарських угідь.

Забруднення Дніпра в 4—5 разів перевищує гранично допус-тимі норми, але його воду змушені пити 35 млн жителів країни.

У світі нагромаджено майже 50 тис різних ядерних боєзарядів загальною потужністю до 50 тис мегатонн (це в мільйон разів пе-ревищує силу атомного вибуху в Хіросімі в 1945 p.). Запасу до-статньо для того, щоб знищити людство. На початку США та Ро-сії припадає 90 % ядерних боєголовок світу.

Щорічне споживання енергії у світі сягнуло понад 10 млрд т. На одного робітника промисловості припадає приблизно 1000 кін-ських сил енергії.

Всі запаси невідновлюваних джерел енергії згорять за 30 ро-ків. Всі види використовуваного палива будуть вичерпані через ІЗОроків.

5 серпня 2007 р. вчені Корнельського університету оприлюд-нили свої висновки про те, що у світі 40 % смертей викликані за-брудненням повітря, води і ґрунтів.

Погіршення якості довкілля вже не є проблемою окремих країн або регіонів. Це справді планетарна проблема. В результаті

індустріалізації в країнах, що розвиваються, виникають екологіч-ні проблеми, з якими країни Заходу вже зіштовхувалися.

Екологічне співробітництво має бути справді універсальним (планетарним) і брати в ньому участь — обов'язок кожної держа-ви світу.