1.2.7. Глобалізація управлінських функцій


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Ще не так давно управлінський персонал неодмінно мав розташовуватися в одному приміщенні з керівництвом. У ре-зультаті телекомунікаційної революції ця умова не бов'язкова. Президенту компанії нині все одно, де робоче місце його підлег-

лих — на сусідньому поверсі хмарочоса чи за тисячі кілометрів від нього. Комп'ютер допомагає взаємодії керівництва і управ-лінського апарату. Транснаціональні корпорації працевлаштову-ють значну кількість місцевих програмістів, клерків, комп'ю-терних операторів і телекомунікаційних експертів (інакше кажу-чи — «білих комірців») безпосередньо в країнах, що розвивають-ся. Робоча сила в цих країнах висококваліфікована і водночас дешева. Якщо в Каліфорнії програміст одержує щорічно 60— 100 тис. дол., то на Тайвані— 25 тис. дол., а в Індонезії або Китаї— 10 тис. дол. Крім того, робоча сила в країнах, що розвиваються, не лише дешевша, а й слухняніша.

У недалекому минулому американські компанії переміщували свої управлінські апарати з центрів великих міст до приміських зон, оскільки утримувати управлінців там було дешевше.

У ряді країн, що розвиваються, є відносний надлишок високо-кваліфікованої робочої сили, якість якої не поступається західній. Наприклад, в Індії щорічно закінчують університети більше фа-хівців, ніж у США та Канаді разом. Ця країна має понад 100 тис. інженерів і техніків у сфері комп'ютерного програмування.

У Західній Європі нерідко можна зустріти компанію, бухгал-терія якої знаходиться в економічно слаборозвиненій країні.