1.2.6. Глобалізація третинного сектора економіки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Нинішня міжнародна торгівля не обм’жується торгів-лею товарами, які можна відчути і побачити (камяне вугілля, ба-нани, комп’ютери тощо). Британський журнал Economist якось писав, що послуга — це те, що в процесі купівлі-продажу не мо-же впасти й ударити по нозі. Невпинно збільшується торгівля по-слугами, темпи зростання якої перевищують темпи зростання міжнародної товарної торгівлі. Третинний сектор охоплює кон-сультаційні послуги у сфе’і права та підприємництва, аудиту і бухгалтерії, реклами, компютерної справи. Архітектори, лікарі, програмісти, бізнесові консультанти надають на комерційній ос-нові свої послуги в усьому світі. Важливими складовими третин-ного сектора є міжнародний туризм, навчання іноземних студен-тів, фінансові послуги, розважальний бізнес, виготовлення аудіо-та відеозаписів тощо.

Існує ряд класифікацій послуг, це зокрема класифікації Світо-вого банку, Світової організації торгівлі тощо. Послуги можуть

поділятися на факторні і нефакторні. Перші стосуються міжнаро-дного руху факторів виробництва, другі — решти. Надання по-слуг часто відбувається одночасно з продажем товарів чи здійс-ненням інвестицій. Міжнародна торгівля послугами передбачає мобільність покупця, продавця, одночасну мобільність продавця і покупця або мобільний характер власне послуги.

Нині найбільшим експортером послуг є США. Американські фільми, музика, телепрограми тощо заполонили весь світ. Одні-єю з найважливіших статей експорту США вважається американ-ська культура. Так, лише на наданні освітніх послуг США заро-били у 1995 р. 10 млрд дол. США є й найбільшим імпортером продукції третинного сектора. Чотири найбільші кіностудії США перебувають у власності іноземного капіталу.

Обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображуються у статистиці платіжних балансів, занижені. На початок 1990-х ро-ків багато країн, у тому числі великих, не підраховували торгів-лю послугами. Методологія їх підрахунку має значні відмінності серед країн світу.

Наприкінці XX ст. більш як половина вартості експорту по-слуг припадала на міжнародний транспорт та міжнародні прива-тні і ділові подорожі. Розвинуті країни експортували 75 % світо-вого обсягу послуг, міжнародні організації — 1 %, а країни, що розвиваються, — 24 %. На США припадало 16,2 % світового екс-порту послуг, на Францію — 10,2 %, на Італію — 6,5 %, на Німе-ччину — 6,4 %, на Велику Британію — 5,5 %, на Японію — 5 %.

Держави світу регулюють міжнародну торгівлю послугами шляхом встановлення обмежень на:

•          торгівлю послугами;

•          створення на внутрішньому ринку філіалів іноземних ком-паній;

•          пересування надавачів послуг;

•          пересування споживачів послуг;

•          застосування національного режиму.

Слід мати на увазі, що 1994 року у рамках СТО/ТАТТ була укладена Генеральна угода з торгівлі послугами (GATS, ГАТС).