Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_aa5319726197978a9c2323378040be1c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.4. Формування економічної політики країн із транзитивною економікою 4.4.1. Особливості реформування економіки в постсоціалістичних країнах : Світова економіка. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

4.4. Формування економічної політики країн із транзитивною економікою 4.4.1. Особливості реформування економіки в постсоціалістичних країнах


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Широке розгортання економічних реформ у колишніх соціаліс-тичних країнах розпочалося в 90-х роках, після розпаду політичної й економічної системи соціалізму. Стратегічною метою реформу-вань ставилося досягнення рівня економічного розвитку провід-них країн світу; механізмом досягнення мети визначено перехід до ринкових економічних відносин. Тобто ринок виступає не самоціл-лю, а засобом.

Однією з головних проблем реформування стало питання про методи й темпи економічних перетворень. Появилося два шляхи: рішуча ламка соціалістичних економічних відносин і перехід до ринкового механізму якнайшвидше (так звана «шокова терапія») –

цей шлях обрала більшість країн; поступовий, еволюційний метод формування, що зберігає сильні позиції державної адміністрації, -таким чином здійснюються реформи в Китаї і (з деякими застере-женнями) в Білорусі.

Найбільш рішуче «шокова терапія» впровадилася в Польщі, яка однією з перших серед країн Центральної Європи стала на шлях глибоких ринкових перетворень. Шоковий метод супрово-джується болісними соціальними явищами, падінням виробни-цтва, інфляцією, бурхливим зростанням цін, зростанням безро-біття, зниженням рівня життя населення, погіршенням становища його малозахищених верств. Ці негативні явища характерні для першого етапу реформування за цим методом. Потім, через де-кілька років, становище вирівнюється й реформи проявляють свій позитивний результат. Першими з «шокового стану» вийшла відносно розвинута група країн Центральної Європи - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, в той час як інші країни Центральної та Східної Європи почали виходити з кризи лише з кінця 90-х років.

Реформи в Польщі, які здійснювалися за планом міністра фінан-сів Л. Бальцеровича, включали, зокрема, такі заходи: різке зниження інфляції завдяки припиненню фінансування державного бюджету Центральним банком країни; впровадження конвертованості наці-ональної грошової одиниці (злотого); лібералізацію цін і зовніш-ньої торгівлі; отримання кредитів МВФ на стабілізацію економіки; швидку структурну перебудову економіки шляхом проведення при-скореної приватизації; прийняття нового економічного законодав-ства; відкриття національної економіки для іноземних інвесторів.

Рішучі дії польського уряду щодо реформування економіки роз-почалися з 1990 p., коли було «відпущено» ціни на 90% видів товарів та послуг, тобто була здійснена цінова лібералізація. Підприємствам було надано самостійність у фінансових питаннях, у закупівлі си-ровини й реалізації продукції. Проте ці дії призвели до інфляції й зростання цін; вже в 1990 році інфляція зросла на 69%4. Скороти-лося промислове виробництво, зростало безробіття. 3 1991 р. уряд запровадив більш жорстку фінансову політику, інфляція суттєво скоротилася. Було підвищено ставку відсотка за кредит до 50%, a потім навіть до 80%. Проте така висока ставка не стимулювала еко-

1 Докладніше див.: Лортикян Э.Л. История зкономических реформ. - Харьков: Консум, 1999. - С. 229.

Світова економіка

номічної ініціативи підприємств, тому наприкінці 1991 р. вона була суттєво знижена. Розпочалася приватизація підприємств. У країну став надходити іноземний капітал.

Після завершення «шокового етапу» реформування економіки Польщі стабілізувалося й розпочався динамічний розвиток. Позитив-ні показники приросту ВВП й промислової продукції почалися з 1992 р., а в 1996 р. Польща досягла дореформеного рівня виробництва.

Реформи в Чехословаччині (в 1993 р. розділилася на Чехію та Словаччину) розпочалися в 1990 р. з масової приватизації держав-них підприємств. З початку 1991 р. було здійснено лібералізацію цін. Як і в Польщі, тут перший етап реформ супроводжувався ін-фляцією й падінням виробництва. Проте інфляція не набула такого характеру, як у Польщі, ціни зросли лише на 59% за 1991 рік. Надалі вдалося приборкати інфляцію, вона вже не перевищувала 10%.

В Угорщині реформи мали більш поступовий характер, оскільки вони розпочалися раніше. Тому вони й відбулися тут з найменшими втратами. Самостійність державних підприємств була забезпечена певною мірою ще у 80-х роках; у 90-х роках розпочалася їхня при-ватизація. Вже на початку цього десятиліття до Угорщини швидко пішов іноземний капітал; наприкінці 1993 р. прямі іноземні інвести-ції в Угорщину становили за обсягом половину всіх інвестицій за-хідних країн у Центральну та Східну Європу.

Позитивними наслідками реформ у країнах Центральної Європи ста-ли: зникнення дефіциту товарів на ринках; поступове підвищення доходів населення; реструктуризація економіки в напрямів суттєвого підвищення частки приватного сектора; збільшення обсягів зовнішньої торгівлі; зрос-тання продуктивності праці; поступове зростання обсягів ВВП.

Проте не всі проблеми було вирішено успішно. В цих країнах залишається досить високим рівень безробіття. У 2002 р. він стано-вив у Чехії 9,8%, в Угорщині – 5,8, Словаччині – 17,2, Словенії – 11, Польщі – 18,1%1. Уповільнилися темпи приросту ВВП після 2000 року. Фактори, що сприяли активному економічному зростанню в 90-х роках (приватизація, приплив іноземного капіталу і т. ін.), зна-чною мірою виявилися вичерпаними.

Але, як відомо, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, а також Естонія, Латвія й Литва в 2004 р. були прийняті до Європейського Союзу. Це означає, що їх уже визнано країнами з ринковою економі-кою. Отже, перехідний етап для цих країн завершився.

1 www.cia.gov 

У країнах СНД реформи проходили важче й позитивний ефект дали пізніше. Практично тільки з 2000 р. почалося наростання тем-пів економічного розвитку, протягом же 90-х років виробництво в колишніх республіках СРСР скоротилося майже вдвічі. Відбувало-ся зникнення цілих галузей виробництва, особливо у сфері високих технологій. З'явилося й наростало безробіття. Рівень життя осно-вної маси населення різко впав.

Порівняно з 1990 роком ВВП Росії в 1999 р. становив 50%, Укра-їні – 41%1.

Така ситуація склалася через невдале, необачне застосування методів «шокової терапії», для якої тут умови були менш сприят-ливими, ніж у країнах Центральної Європи. Перед початком проце-су реформування держава мала майже абсолютну монополію в усіх сферах виробництва. Приватний сектор ще не склався. Ціноутво-рення жорстко регламентувалося. Суб'єкти економічної діяльності не мали досвіду праці в ринкових умовах.

На перших порах основним напрямом реформування стали роз-державлення власності й лібералізація цін. Приватизація державної власності в країнах СНД мала форму «ваучеризації», коли кожний громадянин одержував ваучер, тобто документ на право володіння часткою державної власності; цей ваучер він потім мав право вклас-ти у будь-яке підприємство, що підлягало приватизації. По суті, від-бувався поділ на дрібнесенькі частини державного майна. Основною формою власності в процесі роздержавлення стала колективна, зго-дом підвищувалася частка приватного сектора. Державна власність в більшості країн СНД наприкінці 90-х років становила не більше ніж 8%.

Лібералізація цін, яка була проведена без огляду на реальний стан економіки, призвела до інфляції нечуваних розмірів. Так, про-тягом 1992–1996 рр. індекс споживчих цін зріс у Молдові в 1,5 тис. разу, в Білорусі – в 39,6 тис. в Україні – в 42,5 тис. разу2. Тільки у другій половині 90-х років інфляцію вдалося приборкати шляхом здійснення грошових реформ. Були запроваджені національні ва-люти (в Україні – в 1996 р., найпізніше з усіх країн СНД). Почина-ючи з 2000 р., в більшості країн цього регіону інфляція має помірний характер, хоч її рівень вищий, ніж у розвинутих країнах.

1          Статистичний щорічник України за 2000 рік. – С. 551.

2          Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В.П. Колесова и

М.Н. Осьмовой. – М.: Флинта, 2000. – С. 455.

Світова економіка

Непідготовленим рішенням стала також лібералізація зовніш-ньої торгівлі. Більш дешеві й якісні зарубіжні товари буквально придушили національне виробництво багатьох видів легкої та хар-чової промисловості, автомобілебудування.

З другої половини 90-х років економічні реформи в країнах СНД стали більш систематичними й послідовними. Було заверше-но грошову реформу, упорядковано законодавство про зовнішньо-економічну діяльність, в цілому наближався до завершення процес роздержавлення власності. В ряді країн розпочалися аграрні рефор-ми, завдяки яким селяни одержали землю у власність. Поступово зростав приплив іноземних інвестицій, хоч його темпи поступалися темпам у країнах Центральної Європи. Усе це підготувало підґрун-тя спочатку для припинення падіння, а потім і для економічного зростання. Починаючи з 2000 р., темпи приросту ВВП в більшості країн СНД перевищували аналогічні показники країн Центральної Європи.

Проте не всі проблеми вирішено. Рівня 1990 р. в економіці дося-гли не всі країни навіть на початок 2008 р. (Росії це вдалося тільки в 2007 р.). Далекою від оптимальної залишається галузева структура економіки: в Росії і в структурі ВВП, і в експорті переважає паливно-енергетичний комплекс, в Україні – металургійний; частка машино-будування залишається невисокою. Вкрай повільно здійснюється технологічна перебудова економіки, витрати на науково-дослідні роботи зовсім недостатні. Рівень життя основної маси населення поки що значно поступається країнам Західної Європи.

Отже, стратегічною метою країн Східної Європи на сьогодніш-ньому етапі є прискорення темпів розвитку економіки й техноло-гічна перебудова промисловості. В зовнішньоекономічному пла-ні – активізація діяльності на зовнішніх ринках, пошук стабільної ніші для своїх товарів та послуг, диверсифікація партнерів щодо зовнішньої торгівлі. Стратегія відносно економічної інтеграції в різних країнах СНД не однакова. Україна чітко визначила свій на-прям – до Європейського Союзу; на це націлена також Грузія; Ро-сія, Білорусь, Казахстан виступають за більш глибоку інтеграцію на теренах СНД.

Особливості економічної політики країн перехідної економіки доцільно розглянути на прикладі найбільших держав цієї групи – Росії та Китаю.

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_aa5319726197978a9c2323378040be1c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0