Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_53475a9fc47b43a2714a31d4da8d0d0b, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.2.6. Економічна політика Великої Британії : Світова економіка. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

4.2.6. Економічна політика Великої Британії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Економічна політика британського уряду в перші повоєнні роки ґрунтується на економічному вченні Дж. М. Кейнса. Лейбористи, що прийшли до влади в 1945 р., здійснили націоналізацію великої кіль-кості підприємств і цілих галузей промисловості. Перша хвиля наці-оналізації (1946–1951) охопила переважно капіталомісткі, базові га-лузі промисловості: вугільну, електроенергетику, чорну металургію, транспорт, зв'язок. Також був націоналізований Англійський банк. Лейбористи спиралися на кейнсіанську концепцію необхідності централізованого державного контролю й значного розширення господарських і соціальних функцій уряду. З метою стимулювання інвестицій було створено Раду національних інвестицій, яка являла собою плановий орган; вона здійснювала контроль за капіталовкла-денням в націоналізовані підприємства. Падіння купівельної спро-можності фунта змусило уряд здійснити його девальвацію; вартість фунта знизилася з 4,03 до 2,8 долара за одиницю.

У 1951 р. до влади прийшли консерватори на чолі У. Черчіллем. Стратегічною метою цього уряду було повернення для Британії ролі лідера у світовій політиці й економіці. На відміну від лейбористів, консерватори дотримувалися неоліберальної економічної політики. Була здійснена денаціоналізація частки підприємств. Проте суттєво змінити економічну ситуацію на краще консерваторам не вдалося.

У 1964 р. до влади знов повертаються лейбористи. Їх уряд впро-вадив індикативне планування і регіональне планування. Було здій-1 www.russamny.com 

снено часткову ренаціоналізацію металургійної промисловості, що повернуло під державний контроль 90% потужностей цієї галузі. Крім того, в державному секторі залишалися вугільна, газова про-мисловість, електроенергетика, транспорт, цивільна авіація, зв'язок і Англійський банк.

Але уряд лейбористів не вирішив проблем прискорення темпів економічного розвитку й не досяг суттєвого поліпшення умов життя населення. У 1970 р. до влади прийшли консерватори, які взяли курс на денаціоналізацію економіки й зменшення втручання держави в діяльність фірм. Вони розпустили ті міністерства, що були створені їх попередниками (міністерство економіки, міністерство зайнятості й продуктивності праці, міністерство технології). Якщо лейбористи вважали необхідним перш за все стимулювати попит як головний фактор піднесення економіки, то консерватори здійснювали неолі-беральну політику, суть якої полягала в стимулюванні пропозиції, тобто в наданні всілякої підтримки виробникам.

Спільним у лейбористів і консерваторів було намагання до-сягнути поліпшення платіжного балансу або зростання економіки за допомогою політики «стоп – уперед»; це означало, що перш ніж прискорити темпи розвитку, слід упорядкувати всі структурні під-розділи економіки. Основним завданням такої політики була бо-ротьба з інфляцією. Проте дефляційні заходи, що особливо активно проводили консерватори, погіршили становище на внутрішньому ринку, обмежили попит на товари й послуги. Внаслідок уповільни-лися темпи зростання економіки й зросло безробіття.

Економічна криза 1973–1974 років прискорила падіння уряду консерваторів, до влади знов прийшли лейбористи. Розпочалася нова хвиля націоналізації економіки (1974–1977). Цього разу до державного сектора були залучені суднобудування, авіаракетне ви-робництво, автомобільна промисловість, низка підприємств вер-статобудування, електроніки та інші. Одним з напрямів політики лейбористів цього періоду була закупівля державою контрольних пакетів акцій перспективних підприємств. Для здійснення цієї мети було утворено холдингову компанію «Національне управляння під-приємствами». Взагалі в регулюванні економіки Великої Британії державі належить значно більша роль, ніж у деяких інших розвину-тих країнах. Це виявляється, зокрема, у високій частці держави в на-ціональних капіталовкладеннях, в частці державних підприємств у числі зайнятих і валовій продукції, у високій частці бюджетних ви-

Світова економіка

трат у ВВП. Наприкінці 70-х років в націоналізованих галузях утво-рювалося понад 10% ВВП і здійснювалася чверть усіх інвестицій у промисловість. Глибина втручання державних органів в економіку значною мірою залежить від того, яка партія перебуває при владі: лейбористи чи консерватори.

Наприкінці 70-х років економічна ситуація у Великій Британії погіршилася, темпи розвитку загальмувалися. Кейнсіанська теорія стала розглядатися як така, що не може вирішити економічні про-блеми в нових умовах. Усе це сприяло приходу до влади в 1979 р. консерваторів на чолі з М. Тетчер. Вона рішуче відкинула кейнсіан-ство й віддала перевагу політиці монетаризму. Була денаціоналізо-вана ціла низка державних підприємств. Було розпродано приват-ному бізнесові родовища нафти й газу, що належали до того державі, контрольні пакети акцій компаній «Брітіш ероспейс», «Брітіш ей-руейз», «Брітіш фрейт корпорейшн», «Брітіш телеком», «Роллс-Ройс». Було приватизовано близько 100 державних компаній, вна-слідок чого державний сектор скоротився на дві третини.

Державна система у сфері охорони здоров'я, страхування, пен-сійного забезпечення перетворилася на змішано-державну систему. Уряд консерваторів знизив ставки податків на прибуток, йому вдало-ся приборкати інфляцію, яка знизилася з 16% у 1980 р. до 3% у 1988 р. З'явилася тенденція до зростання темпів економічного розвитку. Якщо в 1970–1980 рр. щорічний приріст ВВП становив пересічно 1,9%, то в 1980–1990 рр. він піднявся до 3,2%. Значні зусилля уряд М. Тетчер докладав до стимулювання розвитку приватного бізнесу. Ставка податку на прибуток великих корпорацій була знижена до 35%; їм надавалися кредити на пільгових умовах банками країни. Приділялася увага також дрібному й середньому підприємництву.

Важливим завданням уряду була боротьба з інфляцією (один з головних постулатів монетаризму). Темпи зростання грошової маси жорстко контролювалися. З цією метою було суттєво обмежено дер-жавні витрати на низку галузей народного господарства, в тому чис-лі на промисловість, комунальне господарство, транспорт, культуру й освіту.

Водночас виникли проблеми соціального порядку. Скорочення витрат на соціальні потреби й контроль над зростанням заробітної плати посилили диференціацію у суспільстві; викликали невдово-лення найменш забезпечених верств населення. Також розвитку економіки в першій половині 90-х років впали до 1,4% пересічно.

 

З 1997 р. країною керують знов лейбористи на чолі з Е. Блером. На відміну від попередніх лейбористських урядів Блер не став роз-починати нову хвилю націоналізації підприємств. Його програма будується на поєднанні соціальних цінностей лейборизму з розви-тком ринкової економіки. Якщо в попередніх програмах лейборис-тів наголос робився на наданні прямої допомоги малозабезпеченим верствам населення, то нові лейбористи перевагу надають кращим умовам одержання освіти, професійному навчанню, стимулюванню праці, створенню нових робочих місць.

Хоч уряд лейбористів не здійснив нової деприватизації, держа-ва продовжує контролювати цілі сектори економіки, в тому числі приватизовані об'єкти. Це стосується насамперед електро- й газо-постачання, телекомунікацій. В цих секторах створені спеціальні регулюючі органи, які контролюють, зокрема, тарифи на комуналь-ні послуги, перешкоджаючи надмірному зростанню цін. Новим за-ходом у політиці лейбористів стало залучення приватних фірм до фінансування державних проектів1.

Лейбористи продовжують політику обмеження зростання цін та інфляції, яку впроваджували ще консерватори. Велика увага приді-ляється скороченню дефіциту державного бюджету. Пріоритетними бюджетними витратами визначено витрати на освіту, професійне навчання, особливо молоді. Як і до них консерватори, лейбористи знижують ставки прямих податків для стимулювання економіки. Зараз рівень оподаткування у Великій Британії нижчий, ніж у біль-шості розвинутих країн. Бюджет Великої Британії, незважаючи на зниження податків, став профіцитним. У 2000 р. уряд підвищив рі-вень мінімальної заробітної плати і пенсій.

Лейбористам удалося пожвавити економіку після стагнації пер-шої половини 90-х років. Хоч темпи приросту ВВП не дуже високі, проте вони вищі, ніж у Франції та Німеччині.

Проте наприкінці правління Блера перед британською економі-кою знов постали проблеми. Бюджет зводиться з дефіцитом (у 2006 р. доходи – 973 млрд дол., витрати – 1,04 трлн дол.); сальдо платіж-ного балансу також від’ємне (-58 млрд. дол.); рівень інфляції дорів-нював 3,0%, що є критичною межею для Євросоюзу. Зовнішній борг сягнув позначки 8,28 трлн дол. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зростало увесь час і в 2007 р. становило – 150 млрд дол. Приріст ВВП у 2008 р. знизився до 0,7%.

1 Хесин Е. Великобритания // МЭ и МО. – 2001. – №8. – С. 101.

Світова економіка

Ці негативні наслідки в економіці поступово знижували попу-лярність Е. Блера; до того ж, значна кількість населення невдоволе-на його підтримкою війни в Іраку. Зважаючи на все це, Блер пішов у відставку в 2007 р., а його місце зайняв також лейборист Г. Браун, колишній міністр фінансів. Від нового прем’єра очікують наведення більш жорсткої фінансової політики, ліквідації дефіциту держбю-джету, скорочення зовнішнього боргу, а також підвищення темпів економічного розвитку країни.

Як консерватори, так і лейбористи протидіють тотальній інте-грованості Великої Британії в європейські структури, вони виступа-ють проти перетворення Європейського Союзу на наднаціональну організацію. В цьому уряд має підтримку більшості населення кра-їни. Велика Британія не приєдналася до Європейського валютного союзу і зберегла фунт стерлінгів як національну валюту. Уряд лей-бористів має розбіжності зі своїми партнерами по ЄС і в деяких ін-ших питаннях. Так, він проти уведення єдиних податкових ставок в ЄС, оскільки рівень ставок у Британії нижчий, ніж в інших країнах, і це надає певні переваги англійським виробникам.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_53475a9fc47b43a2714a31d4da8d0d0b, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0