3.3.4. Шанхайська організація співробітництва – ШОС


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

На теренах СНД утворилося об’єднання Шанхайська організа-ція співробітництва (ШОС). Крім країн СНД – Росії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану й Узбекистану – до неї входить також Китай. Спостерігачами при ШОС є Індія, Пакистан, Іран і Монго-лія.

Шанхайська організація співробітництва офіційно була про-голошена в 2001 р. в китайському місті Шанхай (звідси назва ор-ганізації). В 2002 р. голови держав-учасниць прийняли «Хартію Шанхайської організації співробітництва», в якій були зафіксовані цілі, принципи й основні напрямки співробітництва в рамках ор-ганізації. В 2003 р. було підписано «Програму багатостороннього торговельно-економічного співробітництва держав-членів ШОС». Програма визначила основні цілі й завдання економічного співро-бітництва, особливо виокремивши курс на створення протягом 20 років системи вільного руху товарів, послуг, капіталів і технологій. В 2005 р. було утворено Фонд розвитку ШОС і Ділову раду ШОС.

Основними цілями ШОС проголошено:

•          зміцнення взаємної довіри й добросусідських відносин між

країнами-учасницями;

Світова економіка

•          організація ефективного співробітництва в політичній, торговельно-економічній, науково-технічній і культурній областях;

•          спільне забезпечення й підтримка миру, безпеки й стабільності в регіоні. Основними принципами ШОС є повага суверенітету, рівність

усіх держав-членів, відкритість і неспрямованість проти інших дер-жав і міжнародних організацій.

В рамках реалізації «Програми багатостороннього торговельно-економічного співробітництва» в 2005 р. досягнуть домовленостей по проектам в галузі гідроенергетики, розвитку автотранспортних маршрутів, в науково-технічній і сільськогосподарській сферах. Того ж року була підписана угода про міжбанківське співробітни-цтво.

Особлива увага приділяється співробітництву в енергетичній сфері. Росія, Казахстан і Узбекистан є значними постачальниками нафти й газу, а Китай – їхнє споживачами. Якщо взяти до уваги, що зацікавленість у цій сфері проявляють спостерігачі Іран (поста-чальник) та Індія (споживач), то може в перспективі сформуватися регіональне «енергетичне співтовариство».