2.2.4. Економіка Бразилії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Територія Бразилії дорівнює 8,5 млн км2, чисельність населен-ня – 198,7 млн чол. За обсягом ВВП Бразилія входить до першої десятки найпотужніших країн: у 2008 р. він становив 2030 млрд дол., або 2,5% світового валового продукту. Частка Бразилії у світовому 

промисловому виробництві – 2,5%, сільськогосподарському – 2,1%, в експорті – 1,1%.

За обсягом промислового виробництва Бразилія вийшла на восьме місце у світі, має власний аерокосмічний комплекс. До се-редини 90-х років вона стала займати третє місце у світі, після Япо-нії і Республіки Корея, за виробництвом морських суден, п'яте – за випуском тракторів і шосте за виготовленням озброєння, літаків, сьоме – за випуском автомобілів і виплавкою сталі, десяте – за ви-робництвом металообробних і ковальсько-пресових верстатів.

Країна страждає від недостатньо розвинутої інвестиційної бази. Тут низька частка участі внутрішніх накопичень в інвестиціях (у Бразилії це усього 15–18% ВВП). Довгий час Бразилія орієнтува-лася на іноземний капітал. За 1991–1997 р. приплив ПІІ зріс більше ніж у 4 рази, але в основному він короткостроковий і при зміні по-літичної або економічної ситуації «тікає» з країни.

Вживаються заходи для збільшення національних накопичень: підвищується надійність банківської системи, розвивається фондо-вий ринок і ринок капіталів. Для регулювання фінансового ринку уряд використовує податкову політику. Тут установлений 7% по-даток на іноземні інвестиції в короткострокові облігації і 5% – на інвестиції в приватизаційні фонди.

Істотний прогрес у розвитку був досягнутий після проведення в 1988 р. широкої приватизації в нафтовій та електроенергетичній промисловості, фінансовій сфері.

Були проведені заходи щодо зниження інфляції. Якщо в 1993 р. вона становила 2489,1%, то в 2007 р. – 3,6%. Високі темпи інфляції і високі відсоткові ставки призвели до спекулятивних банківських операцій. Як тільки була досягнута фінансова стабілізація, та бага-то банків, прибутки яких будувалися на спекулятивних операціях, стали банкрутами.

Бразилія орієнтується на національний капітал. При цьому вона бере активну участь у процесах субрегіональної інтеграції, на-магається об'єднати навколо себе південноамериканські держави і протистояти експансії США. Вона є активним учасником МЕРКО-СУР.

У плані економічних реформ у країні проводиться масова при-ватизація, здійснюються заходи по підвищенню конкурентоспро-можності місцевих підприємств, заохочується приватна ініціатива, залучаються іноземні інвестиції. Якщо в 1990 р. ПІІ становили 30,2

Світова економіка

млрд дол., в 1999 р. – 128,5 млрд дол., в 2005 р. – 201 млрд дол., то в 2008 р. вже 208,9 млрд. дол. Держава приватизувала багатомільярдні об'єкти інфраструктури: телекомунікаційний і телефонний зв'язок, електро- і газопостачання, виробництво електроенергії та ін.

Бразилія постала ініціатором створення МЕРКОСУР. Ціль – створення загального ринку країн Латинської Америки.

Бразилія володіє одним з найбагатших у світі природно-ресурсним потенціалом. За територією – п'яте місце в світі, за за-пасами деревини і залізної руди – друге (після Росії), за запасами бокситів – четверт, за запасами марганцевих руд – п’яте місце у світі. Крім цього, провідне місце займає країна за запасами: цинку, берилію, ніобію, платини, нікелю, урану, золота. Бразилія входить у першу шістку країн за гідропотенціалом річок.

Промисловість дає 28,5% ВВП і представлена видобутком ко-рисних копалин (залізної руди, бокситів, золота, дорогоцінних ка-менів і т.д.), чорною і кольоровою металургією, машинобудуванням (у тому числі виробництво літаків, морських і річкових суден, су-путників), електронною і харчовою промисловістю, лісопромисло-вим комплексом.

Сільське господарство вирощує пшеницю, кукурудзу, какао, каву, бавовну, цукрову тростину, цукровий буряк і дає 5,5% ВВП. У сільському господарстві зайнято 20% трудових ресурсів.

Сфера послуг (66% ВВП) – фінансові послуги (у Сан-Паулу розміщується одна з головних фінансових бірж регіону), туризм.

У великій за територією країні загострилися проблеми непропо-рційного розвитку різноманітних її частин, з'явилися «депресивні» регіони, що призводить до зростання соціальної напруженості.