2.1.10. Економіка Канади


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Канада належить до групи високорозвинутих держав, за своїм економічним потенціалом вона «замикає» Велику Сімку. Канада є другою за розмірами території країною світу. Вона відрізняється від інших розвинутих країн (за винятком США й Австралії) наявністю величезних природних багатств – мінеральних і земельних ресурсів. Канада посідає перше місце в світі за видобутком цинкових руд й азбесту, за виробництвом уранового концентрату, друге місце – за видобутком нікельових руд і калійних солей, третє – за видобутком платини. Вона належить до головних світових продуцентів золота, срібла, міді, свинцю, молібдену, залізної руди. До того ж Канада є значним експортером нафти і особливо газу.

За запасами деревини Канада поступається тільки Росії й Бра-зилії; за експортом пиломатеріалів і паперу вона посідає перше міс-це в світі.

Сприятливі агрокліматичні умови стали важливим фактором перетворення Канади на одного з найбільших в світі виробника й експортера зернових культур. За експортом пшениці Канада посідає третє місце в світі; вона знаходиться серед світових лідерів за вироб-ництвом льону, рапсу, жита, кукурудзи.

Канада має непогані позиції в світовій економіці за виробни-цтвом автомобілів, авіатехніки, будівельних машин (зокрема, екска-ваторів), снігоходів, а останнього часу – й комп’ютерів, іншої офіс-ної техніки.

Особливістю економіки Канади, що суттєво відрізняє її від ін-ших розвинутих країн, є дуже сильна залежність від Сполучених Штатів Америки. На ринки США надходять до трьох четвертих екс-порту Канади й стільки ж імпорту звідти. На США припадає понад дві третини всіх іноземних інвестицій у Канаду. Взагалі залежність канадської економіки від іноземного капіталу дуже висока, і це є та-кож її специфічною рисою.

Канада є членом інтеграційного угруповання «НАФТА», а та-кож членом НАТО, ОЕСР та багатьох організацій структури ООН.

Канада поступається США за розмірами ВВП на душу насе-лення, але за сукупністю соціально-економічних параметрів, що визначають рівень життя, перевищує їх. У 90-их роках, згідно зі статистикою ООН, за сукупністю найважливіших критеріїв (за-гальний рівень життя, екологія, культура й мистецтво, освіта, рівень

Світова економіка

злочинності, реальні доходи населення, тривалість життя) Канада була визнана найкращою країною світу, а її міста Ванкувер і Торон-то названі найкращими містами в світі для проживання людини. За індексом розвитку людини (ІРЛ) Канада займає четверте місце в світі (0,949), а за рейтингом рівня життя населення – третє (після Норвегії й Швеції).

Економіка Канади відзначається більшою, ніж в інших країнах, часткою ресурсних галузей і дещо нижчою часткою обробної про-мисловості. Це пояснюється особливою роллю сільського господар-ства й гірничої промисловості.

Галузева структура економіки Канади має такий вигляд (2008 р.):

сільське господарство          2,0;

промисловість           28,4;

послуги          69,6.

На Канаду припадає 7% виробництва й 17% світового експорту сировинних товарів.

Промисловість Канади характеризується поєднанням значної частки сировинних галузей з високотехнічним виробництвом у га-лузях обробної промисловості.

Канада дуже добре забезпечена енергетичним ресурсами й ак-тивно їх експлуатує. За споживанням енергії на душу населення вона переважає всі розвинуті країни й займає друге місце в світі, після Кувейту1. Канада має великі поклади газу, за його видобут-ком посідає третє місце в світі. Збільшується видобуток нафти, яка у зростаючій кількості йде на експорт. Важливу роль в енергетиці відіграють гідроресурси; на ГЕС виробляється 60% всієї електрое-нергії Канади. Дешева електроенергія стала істотним фактором роз-витку енергомісткого виробництва, зокрема виплавки алюмінію. На атомних електростанціях виробляється 12% електроенергії. Майже половина нафти й газу, що видобуваються, експортуються у США. Вугілля експортується переважно в Японію.

Гірнича промисловість дає 20% усього експорту Канади. Крім нафти, газу й вугілля, в Канаді у великій кількості видобувається золото, мідь, цинк, нікель, кобальт, молібден, залізна руда, азбест, калійні солі. Канада посідає перше місце в світі за виробництвом уранового концентрату. Найбільш освоєні родовища мінеральних

1 Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Воль-ского. – М.: ДРОФА, 2001. – С. 307

ресурсів зосереджені в південно-східній частині Канади. Але посту-пово вступають у дію нові поклади, розташовані в північних і захід-них регіонах (Лабрадор, Альберта, Британська Колумбія, Юкон).

З ресурсним потенціалом тісно пов’язана лісова і деревообробна промисловість Канади. Ця галузь за вартістю виробленої продукції навіть перевищує продукцію сільського господарства. Лісопилян-ня зосереджено переважно в Британській Колумбії, а целюлозно-паперова промисловість – на сході, поблизу каскаду ГЕС на річці Св. Лаврентія (провінція Онтаріо, Квебек).

Незважаючи на суттєве значення сировинних галузей промис-ловості в економіці Канади, їхня частка у ВВП та експорті посту-пово знижується на користь галузей обробної промисловості. Об-робна промисловість значною мірою спирається на сировинні галузі та обслуговує їх. Так, у машинобудуванні розвинуто виробництво бурової і шахтної техніки, за яким Канада є одним із світових лі-дерів. Канада має розвинуту нафтопереробну промисловість, чор-ну і кольорову металургію. Чорна металургія працює на місцевій сировині (залізна руда Лабрадору). Кольорова металургія також використовує переважно канадську сировину. Виняток становить алюмінієва промисловість, яка використовує імпортні боксити, що переробляються поблизу ГЕС на дешевій електроенергії. За вироб-ництвом готового алюмінію Канада посідає друге місце в світі, а за його експортом – перше.

Основою обробної промисловості Канади є машинобудування. Традиційною його галуззю завжди було транспортне машинобуду-вання, особливо автомобільна промисловість. Вона ґрунтується на філіях і дочірніх підприємствах американських, а останнім часом – і японських компаній. Крім автомобілів, в Канаді виробляються мотоцикли, снігоходи, літаки (особливо середньомагістральні – Canadian Regional Jet).

Прискореними темпами розвиваються нові галузі – виробництво електронного й електротехнічного обладнання, засобів телекомуні-кації. Підвищується частка виробництва промислового обладнання, нових конструкційних матеріалів (полімерів, пластмас, синтетики), фармацевтичної промисловості. Все більшу визнаність у світі одер-жують виготовлені в Канаді комп’ютери «Compaq», атомні реактори «Канду», лазерна техніка. Канада затверджує себе в космічних до-слідження і розробка космічної технології. В 1962 р. в Канаді було виведено на орбіту супутника «Алеут – 1», а в 1972 р. канадський

Світова економіка

супутник «Анік –1» став першим комерційним супутником зв’язку. Канадський дистанційний маніпулятор став важливою частиною американських космічних кораблів типу «Шаттл». Канадським до-сягненням є газові турбіни РТ-6, літаки з коротким розбігом. Але Канада за розвитком наукоємної продукції поступається США та Японії. Недостатньо розвинуте також верстатобудування.

Промисловість Канади відзначається високим рівнем концен-трації виробництва. Вже зазначалося, що більша частина автомобі-лів випускається філіями американських концернів – «Дженерал моторс оф Кенада», «Форд мотор оф Кенада» і «Крайслер». На під-приємствах цих фірм часто практикується така форма виробництва: окремі вузли виготовляються в Канаді, а складання готового авто-мобіля здійснюється в Детройті (США).

У видобутку й переробці мінеральних ресурсів лідируючі пози-ції займають: нафтові корпорації «Імперіел ойл», «Шелл Кенада», «Тексако Кенада», «Галф Кенада» (контролюються іноземним ка-піталом), «Доум петролеум», «Хоум ойл», «Хаскі ойл», «Петро-Кенада» (національні); металургійні корпорації «Алкен алюмінієм», «Інтернешнл нікел компані оф Кенада (ІНКО)», «Норанда майнз», «Стілко», «Дофаско».

У хімічній промисловості переважають монополії з іноземним капіталом: «Дюпон оф Кенада», «Юніон карбайд Кенада», «Доу ке-мікл оф Кенада», «Імперіел кемікл індастріз».

У лісовій і целюлозно-паперовій промисловості панують наці-ональні компанії – «Ейбітібі», «Макміллан Блодел» (у власності останньої знаходиться понад 1 млн га лісових угідь).

Національний капітал переважає також у харчовій промисло-вості; тут виокремлюються компанії «Джордж Уестон» (хліб, бака-лійні, кондитерські товари) і «Сігрем» (алкогольні напої).

Сільське господарство Канади відзначається високим рівнем спеціалізації й концентрації, високою продуктивністю праці. Осно-вним господарським суб’єктом у цій сфері є середні й великі сімейні ферми чисельністю понад 220 тисяч. Близько 80% ферм розташо-вані в преріях. Середній розмір господарства становить 242 га; це значно більше, ніж в США.

У структурі сільськогосподарського виробництва особливо виділяються господарства зернового й м’ясо-молочного напряму. Значна частка екстенсивного землеробства, пасовищного тваринни-цтва. Крім зернових культур, вирощується багато олійних культур

 

(олійний льон, рапс, соя). Садівництво поширене в провінціях Бри-танська Колумбія (її називають «садом Канади») й Онтаріо.

Хутровий промисел, хоч дещо і втратив колишнє значення в економіці Канади, все ще залишається помітною галуззю господар-ства. За експортом хутра Канада на світових ринках конкурує тіль-ки з Росією. В торгівлі хутром панує одна з найстаріших компаній – «Хадсон Бей». Вона контролює заготівку хутра, має широку мережу магазинів його збуту.

Сфера послуг Канади, як і в інших розвинутих країнах, є голов-ною в структурі ВВП. У 90-х роках найбільш динамічно розвивали-ся такі галузі: бізнес-послуги для підприємницького сектора, оптова торгівля, готельне господарство, громадське харчування, сфера ко-мунікацій. Основою сфери послуг є банківська система Канади.

Банківська система відзначається високим ступенем концен-трації. В Канаді є три типи кредитних закладів: чартерні банки, що мають багато відділень по всій країні; трастові компанії (по суті, не-банківські кредитні заклади); кредитні об’єднання (провінційні за-клади). Основою кредитної системи є комерційні банки.

Найпотужнішими є «Ройял бенк оф Кенада», «Монре-альський банк» і «Бенк оф Нова Скошіа» («Банк Нової Шотландії»). «Банк Канади» є центральним банком країни. Його функції полягають у формуванні і здійсненні грошової політики, в контролі за банків-ськими закладами країни та в грошовій емісії.

Канадським банкам притаманна досить чітка галузева спеціа-лізація. «Ройял бенк оф Кенада» традиційно фінансує нафтогазову промисловість, «Кенедіен імпіріел бенк оф коммерс» – гірничоруд-ну, «Бенк оф Нова Скошіа» і «Бенк оф Монтреол» – видобуток мід-ної руди.

Канадські банки беруть участь у створенні великих холдингів, що контролюють цілі галузі і великі групи підприємств у різних сферах економіки. Так, траст-компанія «Ройял траст» перебуває під контролем «Ройял бенк оф Кенада», «Монтреол траст» – під контр-олем «Бенк оф Монтреол». Одним з найпотужніших холдингів є «Пауер корп.», пов’язаний, зокрема, з «Бенк оф Америка» (США); він контролює корпорації в авіабудуванні, целюлозно-паперовій промисловості, металургії. Інший холдинг – «Кенедіен Пасіфік» має під своїм контролем фірми в нафтогазовій промисловості, у ви-робництві кольорових металів, а також судноплавні компанії.

Світова економіка

У Канаді досить розвинута біржова справа. Особливе значення ма-ють дві фондові біржі – Торонтська і Ванкуверська. Торонтська бір-жа – одна з найстаріших у Канаді (заснована в 1861 р.) На цій біржі здійснюються операції не з будь-якими фірмами, а тільки з такими, що мають високу репутацію в діловому світі щодо їх фінансів і управління. Завдяки жорстким критеріям відбору інвестори, що користуються по-слугами Торонтської фондової біржі, мають можливість вибирати серед найкращих канадських підприємств. Учасниками біржової діяльності є понад 12 тис. компаній, сфера інтересів яких простягається від видо-бувних галузей промисловості до торгівлі нерухомістю й розроблення нових технологій. Володіють Торонтською біржею 70 фірм-членів, які, по суті, є брокерами, займаються купівлею-продажем цінних паперів.

Внутрішня торгівля також відзначається високим рівнем концен-трації. Крім компанії «Хадсон Бей», в роздрібній торгівлі домінуючі позиції займають фірми «Сіерз», «Бей» та «Ітон»; цим трьом нале-жить понад 300 найбільших універмагів у країні. Ця група компаній торгує переважно непродовольчими товарами. У торгівлі продоволь-ством панують фірми «Лоблоус», «Стейнберг», «Провідо» та ін. Фір-ма «Лоблоус» є найбільшим імпортером продовольства з-за кордону.

Динаміка розвитку економіки Канади в другій половині ХХ ст., як і в інших розвинутих країнах, була під впливом економічних ци-клів, проте зльоти і падіння ВВП й промислового виробництва в Ка-наді були не такими різкими. Так, у 70-х роках під час світових криз Канада мала навіть невеликий позитивний приріст. В 1950 – 1970 рр. темпи приросту ВВП становили в середньому 4,5 – 5,0%. Далі вони поволі знижувалися аж до середини 90-х років, коли економіка Канади відчула новий позитивний поштовх (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Динаміка ВВП Канади (у %)1

 

Роки    Пересічно       2006    2007    2008

 

            1950 1970       1970 1980       1980 1990       1991 1995       1996 2000       2001 2005      

           

           

 

Приріст ВВП  4,5       4,0       3,4       0,2       3,5       2,7       2,8       2,7       0,6

1 Складено за: Современный монополистический капитализм. Австралия и Ка-нада. – С. 179; МЭ и М. – 1998. – №10. – С. 120; Статистичний щорічник України за 2000 рік. – С. 553; http.: www.statcan.ca\english\econ\imf\dsbbcan.htm 4.02.02.; www. workmall.com; www.cia.gov. 

У перші два повоєнні десятиліття темпи зростання економіки Канади хоч і були високими, але поступалися показникам інших країн Великої Сімки, за винятком Великої Британії. На темпи роз-витку економіки Канади великий вплив здійснює кон’юнктура внутрішнього ринку США. Крива тренду канадського ВВП майже синхронізується з американським. Так, спад ВВП в 1981 – 1982 рр. (-4,8%) і в 1991 – 1993 рр. збігався з глибокою економічною кризою в США. І навпаки, високі темпи зростання ВВП Канади в другій по-ловині 90-х років пов’язані з безпрецедентним, тривалим піднесен-ням економіки США.

У другій половині 90-х років темпи приросту ВВП в Канаді пе-ревищували темпи інших країн Великої Сімки. Прискоренню еко-номічного зростання сприяло суттєве здешевлення кредиту й по-жвавлення споживчого попиту, тривале піднесення в житловому будівництві. Збільшилася закупівля товарів тривалого користуван-ня. Рекордним за останні десятиліття був обсяг приватних капітало-вкладень (в 2000 р. збільшився на 14%). Період безперервного зрос-тання ВВП тривав понад 20 кварталів підряд, чого не спостерігалося вже три десятиліття. Було створено понад 1,5 млн нових робочих місць. Безробіття впало до 6,7% – найнижчого рівня за останні 25 років. Сальдо платіжного балансу за поточними операціями дося-гло в 2000 р. рекордної величини – 19 млрд. дол. Спостерігалося пожвавлення інноваційної діяльності. В 2000 р. порівняно з 1998 р. вдвічі зросли обсяги венчурного фінансування – інвестицій у моло-ді компанії «нової економіки». Продуктивність праці зросла на 3% в 2000 р.

Після 2000 р. в економіці Канади ситуація погіршилася, знов таки відповідно економічній ситуації в США. Вже в четвертому кварталі 2000 р. темпи ВВП знизилися до 1,6%, в першому кварталі 2001 р. – до 2,0, в другому – до 0,4%; в третьому 2001 р. показник був уже від’ємним (-1,4%). З 2002 р. ситуація потроху почала виправля-тися, показник приросту ВВП знову став позитивним. Сальдо пла-тіжного балансу Канади також зводиться з плюсом; в 2005 р. воно становило 25 млрд дол., в 2008 році – +12,82 млрд дол.

Спад в економіці США спричинив ланцюгову реакцію погір-шення кон’юнктури в декількох галузях канадської промисловості. Насамперед це торкнулося автомобілебудування, оскільки дев’ять з кожних десяти канадських автомобілів реалізуються в США. Крім того, туди відправляється 70% вироблених у Канаді автомобільних

Світова економіка

частин і вузлів. Спад поширився на суміжні галузі – сталеливарну, виробництво прокату й пластмасових матеріалів.

Важливою соціальною проблемою Канади залишається без-робіття. В 1990 – 1994 рр. його рівень перевищував 10% від еконо-мічно активного населення. Після зниження наприкінці 90-х років рівень безробіття в 2001 р. піднявся до 7,2%. Найбільші труднощі з улаштуванням на роботу відчуває молодь у віці 15–24 років; рівень безробітних у цій віковій групі в 1998 р. становив 16%. Наприкінці 2001 р. усіх безробітних у Канаді нараховувалося 1320 тис. чол. В 2005 р. рівень безробіття дещо знизився і дорівнював 6,8%, а в 2008 р. становив 6,1%.

Негативним фактором впливу на розвиток канадської економіки в 2001 р. стало скорочення обсягів зовнішньої торгівлі. Воно розпо-чалося ще в останньому кварталі 2000 р., а в першому кварталі 2001 р. експорт скоротився на 5%, а імпорт – на 10%; у другому кварталі показник для експорту залишався від’ємним (-3,1%), а для імпорту став позитивним (+2,1%). Поступово зовнішня торгівля Канади на-брала обертів; у 2008 р. сальдо було позитивним (+25 млрд дол.).

Піднесення в економіці Канади в 2002–2007 рр. перервалося економічною кризою 2008–2009 рр. Вже в 2008 році приріст ВВП зафіксовано на рівні 0,6%; з кінця того ж року розпочався спад. Си-туація загострилася дуже великою залежністю канадської економі-ки від США, звідки криза й прийшла.