2.1.7. Економіка Великої Британії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Велика Британія (Сполучене Королівство) належить до групи найрозвинутіших країн світу. За розмірами ВВП вона посідає шосте місце (за ВВП в розрахунку за ПКС). Таку саму позицію вона має й за обсягом промислового виробництва. Велика Британія утримує друге місце в світі за обсягом іноземних інвестицій (після США). Лондон є одним з найбільших фінансових центрів, він посідає пер-ше місце за кількістю діючих тут іноземних банків. Тут знаходиться третя в світі за обсягом операцій фондова біржа (після Нью-Йорка й Токіо). Лондон є великим валютним центром, через нього здійсню-ється третина валютних операцій, а також найбільший у світі обсяг страхових операцій. Лондон контролює значну частку світового бір-жового ринку металу, нафти та деяких інших стратегічних товарів. Велика Британія у світовій економіці відіграла особливу роль. Вона однією з найперших здійснила буржуазну революцію й пере-йшла від феодалізму до розвинутих ринкових відносин. У Великій Британії уперше розпочався промисловий переворот і вона свого часу виробляла значно більше промислової продукції, ніж будь-яка інша держава світу. Англію прозвали «майстернею світу». Велика Британія довгий час була головним експортером товарів і капіталу. Вона була одним із засновників міжнародної системи страхування (контора, згодом корпорація Ллойда). Британська колоніальна ім-перія була найбільшою в світі; англійська адміністрація й англій-ський капітал наклали помітний відбиток (як негативний, так і по-зитивний) на економіку великої кількості країн, що розвиваються. Англійський фунт стерлінгів тривалий час був найнадійнішою ва-лютою на світовому валютному ринку.

Проте поступово Велика Британія починає втрачати свої ліди-руючі позиції. В 60-х роках ХІХ ст. за обсягом промислового вироб-1 IMF. Annual Report 2000, p. 12; МЭ и МО. – 2001. – №8. – С. 86.; www.cia.gov 

ництва й ВВП її обходять США, а в останній чверті того ж століт-тя – й Німеччина. Велика Британія опиняється на третьому місці. Після Першої світової війни Британія, яка менше постраждала від воєнних дій, ніж країни континентальної Європи (в тому числі Ні-меччина), ненадовго повернула собі друге місце (після США) за об-сягами ВВП і промислового виробництва. Але вже в 30-х роках ХХ ст. Німеччина знов її обганяє. Ситуація повторюється після Другої світової війни, коли Велика Британія, за аналогічних причин, знов посідає друге місце і знов ненадовго. В 50-х роках її обганяє Німеч-чина, в 60-х – Японія, в 70-х – Франція. Велика Британія опиняється на п’ятому місці (серед країн ОЕРС) за розміром ВВП. За деякими економічними показниками її вже наздоганяє Італія. Отже, в другій половині ХХ ст. позиції Великої Британії в світовій економіці не-ухильно слабнуть.

Але в 90-х роках падіння частки Великої Британії припиняється. Темпи приросту ВВП стабілізуються, рецесія, що вразила більшість розвинутих країн у 1991 – 1992 роках, тут була не такою глибокою. Рівень безробіття також невисокий. На початку нового століття Ве-лика Британія випереджає Францію, хоч і не набагато: відповідно 2281 млрд дол. і 2097 млрд дол. у 2008 р.

Незважаючи на відносне відставання Великої Британії від го-ловних суперників, її роль у світовій економіці залишається досить значною, особливо у фінансово-кредитній сфері. Великим є також її політичний авторитет у світовому співтоваристві. Велика Брита-нія була серед перших засновників ООН (вона є постійним членом Ради Безпеки), ОЕСР, НАТО. В Європейському Союзі вона займає особисту, нестандартну позицію, але й тут її вплив досить значний.

Галузева структура британської економіки в повоєнний пері-од зазнала суттєвих змін. Насамперед це виявилося в скороченні частки «старих» галузей промисловості – текстильної, металургій-ної промисловості, суднобудування. Конкуренція, що посилилася з боку нових індустріальних країн, призвела до витіснення зі світо-вих ринків колишньої гордості Англії – текстильної промисловос-ті. В цілому роль легкої промисловості Великої Британії помітно зменшилася. Далося взнаки також все більше переміщення чорної металургії до країн, що розвиваються. В 60 – 70-х роках приріст ви-робництва в означених вище галузях був від’ємним, особливо в суд-нобудуванні. Значно знизилися темпи виробництва локомотивів, вагонів, автомобілів і мотоциклів.

Світова економіка

Водночас швидко розвивалася електротехніка й електроніка, хіміч-на промисловість, щорічні темпи приросту яких у 60-ті роки досягали 6%, а в приборобудуванні – навіть 8%. Якщо в побутовій електротех-ніці позиції Великої Британії слабкіші за її конкурентів, то у виробни-цтві великих ЕОМ та в аерокосмічній техніці вона була серед лідерів (за випуском космічної техніки вона поступається тільки США та Франції). В електронній промисловості велику роль відіграє компанія «Інтернешнл комп’ютерз лімітед» (ІКЛ), в аерокосмічній та воєнній – «Роллс-Ройс», виробництві засобів зв’язку – «Брітіш телеком» (БТ).

В автомобілебудуванні Велика Британія втрачає лідируючі по-зиції, які мала на початку ХХ ст. Значна частина виробництва ав-томобілів в країні контролюється американським капіталом. Осно-вний випуск автомобілів у Британії здійснює компанія «Брітіш Лейланд»; корпорація «Роллс-Ройс» переорієнтувалася на вироб-ництво моторів та аерокосмічної техніки.

У хімічній промисловості випереджаючими темпами розви-вається виробництво продукції органічного синтезу (пластмаси, синтетичні волокна), нафтохімія і фармацевтика. В останній галузі Велика Британія здобула особливих успіхів (до речі, ще в 1929 р. саме англійський вчений А. Флемінг відкрив пеніціллін, за що був нагороджений Нобелівською премією).

В цілому частка обробної промисловості Великої Британії, як і в еко-номіці інших розвинутих країн, неухильно знижується. Якщо в 1950 р. вона становила 30%, то в 2000 р. – вже тільки 18,8%. Що ж до гірничої промисловості й енергетики, то в перші повоєнні десятиліття вона скоро-чувала обсяги виробництва; це було пов’язано з тривалим спадом вугіль-ної й залізорудної промисловості. Проте з відкриттям і освоєнням родо-вищ нафти й газу на шельфі Північного моря ситуація різко змінилася. Видобуток нафти в британському секторі шельфу розпочався в 1975 р., і в невдовзі країна не тільки повністю забезпечила себе своєю нафтою, а й стала її експортером. Правда, собівартість англійської нафти досить висока через складні умови видобутку; тому її конкурентоспроможність надто залежить від рівня світових цін на енергоносії. Найвідомішим родовищем нафти є «Екофіск». Від нафтових і газових свердловин до британського узбережжя протягнуто трубопроводи. Переважна частина нафти й газу видобувається й перероблюється англо-голандською ком-панією «Роял Датч-Шелл» та англійською «Брітіш петролеум».

На нафту й газ припадає 70% усіх енергоносіїв, що споживають-ся у Великій Британії. Незважаючи на досить великі поклади вугіл-

ля, його частка впала досить сильно; в 1913 р. у Великій Британії видобувалося 287 млн т цього палива, а в 1999 р. – тільки 36 млн т. Нарощує потужності атомна енергетика, сьогодні вона виробляє чверть всієї електроенергії країни; проте частка АЕС у британській енергетиці значно нижча, ніж у французькій.

Сільське господарство Великої Британії – одне з найпродук-тивніших у світі. Незважаючи на те, що його частка у ВВП стано-вить тільки 1,0%, а серед зайнятих – 0,9%, воно забезпечує повністю потреби британців у пшениці, ячменю, вівсу й свинині. Не повністю, але значною мірою покриваються потреби в картоплі, яловичині, ба-ранині, вовні, цукру та яйцях. В цілому сільське господарство задо-вольняє на 80% потреби населення Великої Британії у продоволь-стві. Темпи його зростання досить швидкі (пересічно на 3% в 90-х роках). Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво (70% усієї продукції). Сільське господарство користується дієвою підтримкою з боку британського уряду.

Як і в інших розвинутих країнах, основна частка в структурі ВВП належить сфері послуг.

Галузеву структуру економіки Великої Британії показано в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Галузева структура економіки Великої Британії (% до ВВП)1

 

Галузь % до ВВП

Сільське господарство         0,9

Промисловість          22,9

Сфера послуг 76,2

У сфері послуг провідна роль належить кредитним закладам. Частка лондонських банків становить 20% у міжнародному кредитуванні. Най-могутнішими банками є: «Берклейз Бенк», «Ллойдз Бенк», «Мідленд Бенк», «Нешнл Вестмінстер бенк». На цю «Велику четвірку» припадає 92% всіх вкладів у комерційні баки Великої Британії2. Ці банки стали осередком утворення великих фінансових груп – «Ллойдз», «Барклейз», «Мідленд». Група «Ллойдз» контролює банківські, інвестиційні опера-ції, торгівлю сировиною, виробництво чорних металів, важке машино-будування, сільське господарство і лісову промисловість. У сферу «Бар-клейз» входять банківські й страхові операції, судноплавство, зовнішня

1          www.cia.gov

2          Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. – С. 293.

Світова економіка

торгівля й перевезення, легка промисловість, гірнича промисловість у деяких африканських країнах. Група «Мідленд» охоплює банківські й кредитні операції, телебачення, електроніку, авіабудування, хімічну й харчову промисловість. Крім того, утворена спільно з американським капіталом група «Коудрей-Морган Гренфелл – Морган (США)», інтер-еси якої лежать у сферах банківських, інвестиційних і страхових опе-рацій, військово-промислового комплексу, електроніки, сталеливарної промисловості, виробництва обладнання, атомної промисловості.

Контрольно-регулюючі функції в кредитно-фінансовій сфері здій-снює Банк Англії. Центром ділової активності Великої Британії є Сіті – квартал у Лондоні, де зосереджені англійські банки й філії зарубіжних банків, товарні й фондові біржі, страхові компанії. Серед британських страхових компаній найбільшою є «Пруденшл»; виокремлюються та-кож корпорації «Ллойд», «Комершл юніон», «Ройял».

Банки Великої Британії широко відомі наданням висококваліфі-кованих консультацій з питань юридичної й бухгалтерської справи, по-слугами в галузі приватизації. Від такого роду послуг Велика Британія отримує досить значний доход у зовнішньоекономічних операціях.

Динаміка розвитку економіки Великої Британії в повоєнні часи харак-теризується темпами нижчими, ніж у її конкурентів – Франції, ФРН та Японії (табл. 2.10). Це зумовило відносне відставання її, втрату позицій у світовій економіці. Водночас динаміка англійської економіки стабільніша, ніж в інших країнах. Падіння виробництва під час рецессій було на таким глибоким, оскільки не спостерігалося пікових сплесків під час підйому (як, наприклад, у Німеччині або Японії). Така «вирівненість» темпів по-яснюється значною мірою політикою «стоп-уперед», яку намагався здій-снювати уряд Великої Британії, щоб не допускати перегріву економіки.

Таблиця 2.10

Динаміка основних показників розвитку економіки Великої Британії (в %)1

 

            Пересічно за рік         2000    2006    2008

 

            1970 1980       1980 1990       1990 1995       1995 1999      

           

           

 

ВВП    19,       3,2       1,4       2,6       3,0       2,8       0,7

Промисловість          1,5       ...         ...         1,3       1,5       0,0       -0,1

1 Современньій монополистический капитализм. Великобритания. - С. 25; МЗ и МО. - 2001. - №8. - С. 104; www.cia.gov

Звертає на себе увагу падіння темпів ВВП в 1970 – 1980 і в 1990 – 1995 рр. У першому випадку – це наслідок енергетичної кри-зи 1973 – 1975 рр., а також болісного пристосування економіки Ве-ликої Британії до структури ЄС через її пізній вступ до цієї організа-ції. У другому випадку далася взнаки світова економічна криза 1991 р. З іншого боку, відносно високі темпи розвитку спостерігалися у 80-х роках і з другої половини 90-х років. Починаючи з кінця 70-х років, позитивний вплив на економічні показники Великої Британії справляло освоєння покладів нафти й газу в Північному морі.

З другої половини 90-х років в економіці Великої Британії розпо-чалося піднесення, яке тривало, принаймні, до 2001 р. Основною ру-шійною силою економічного розвитку в цей період стало підвищення споживчого попиту з боку населення країни, що є наслідком зростан-ня доходів. За 2001 р. споживчі витрати населення зросли на 3,5%. Збільшилися витрати на товари тривалого користування й продукцію галузей високих технологій. Швидко зростає продаж мобільних теле-фонів, нині ними користується вже дві третини населення. Щороку понад 20 млн англійців проводять відпустку за кордоном. Фактором, що сприяє розширенню попиту, є зростання зайнятості населення. З 1995 р. до 2000 р. кількість робочих місць збільшилася на 1,6 млн чол. Реальна заробітна плата за 2000 р. піднялася на 5%, безробіття скоро-тилося до 5,3% від числа економічно активного населення.

Найбільш динамічно розвивалася сфера послуг, темпи якої пе-ревищували 4%. Водночас промисловість розвивалася нерівномір-но. В 90-х роках зростали капіталовкладення в економіку, переваж-но в приватний сектор. Найвищі темпи зростання в промисловості притаманні електроніці, фармацевтиці й інструментальному вироб-ництву. Проте темпи приросту промисловості в цілому залишають-ся досить низькими. Знизилися темпи розвитку сільського госпо-дарства; значні збитки ця галузь понесла через захворювання скоту енцефалітом («коров’ячий сказ»), а потім ящуром. ЄС заборонив імпорт з Великої Британії усіх видів м’ясомолочної продукції та жи-вих тварин.

Позитивний вплив на динаміку розвитку британської економі-ки в 90-х роках спричинило розширення й зовнішнього попиту на товари та послуги з Великої Британії. Сприятливо діяло в цьому на-прямі підвищення світових цін на нафту, яку Британія експортує.

Незважаючи на економічне піднесення, рівень інфляції в краї-ні залишався досить низьким, в середньому 2,5% в другій половині

Світова економіка

90-х років. З 2008 р. ситуація в економіці Великої Британії суттєво погіршується. Світова криза, яка, зокрема, супроводжувалася зна-чним падінням цін на нафту, призвела до скорочення промислового виробництва, ускладнила британські позиції на світових товарних ринках.