2.1.4. Економіка Сполучених Штатів Америки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 

Загрузка...

Сполучені Штати Америки – найрозвинутіша країна світу, одна з найбільших за територією та чисельністю населення держава. Їхня площа становить 9,4 млн км2 (четверте місце, після Росії, Канади й Китаю), населення – 307 млн чол. на липень 2009 р. (третє місце, піс-ля Китаю та Індії). ВВП Сполучених Штатів у 2008 р. дорівнювало 14 580 млрд дол. Частка Сполучених Штатів у валовому світовому продукті (ВСП) досягає 20% у розрахунку за ПКС; якщо ж рахувати за поточним курсом валют, то вона сягає 28%. Частка у світовій про-мисловості становить 18%.

Наведені цифри, хоч і узагальнено, характеризують величезну потужність економічного потенціалу США. Їхній вплив на світову економіку такий значний, що навіть невеликі спади в американській економіці, що трапляються, негативно позначаються на економіках майже всіх країн світу. І навпаки, економічне піднесення США означає розширення їх ринку, в тому числі для імпорту, що сприяє пожвавленню кон’юнктури багатьох товарних ринків. Частка США у світовому експорті товарів становить 8, а в імпорті – 15%. Таким чином, внутрішній ринок США дуже привабливий для бізнесменів інших країн. Для деяких навіть розвинутих країн американський ринок є важливим чинником розвитку національної економіки, на-приклад, понад 30% експорту товарів з Японії прямує до США. Зна-чною є також частка США в зовнішній торгівлі послугами – 15% в експорті та 13% в імпорті1.

Величезний економічний потенціал США визначає їхню полі-тичну могутність, яка виявляється також і в міжнародних еконо-1 http: www. WTO. International trade statistics 2000. Table III.1., III.2., III.4. 

мічних відносинах. Вплив США на діяльність таких організацій, як ОЕСР, Всесвітній банк, МВФ, Економічна й соціальна рада ООН, Світова організація торгівлі, беззаперечний. Так, саме від позиції США в першу чергу залежить прийняття чи неприйняття якихось держав до СОТ. Через механізм НАТО, де Сполучені Штати також є лідером, вони ініціюють політику економічної блокади держав, які, на думку американського уряду, загрожують національній без-пеці США або порушують міжнародні принципи демократії (серед недавніх прикладів – Лівія, Ірак, Югославія, Афганістан).

США мають найбільшу частку внесків у фонди найавторитет-ніших міжнародних організацій – у багатьох організаціях системи ООН, у Всесвітньому банку, МВФ. У деяких випадках від частки внесків залежить кількість голосів, які держава має в процесі при-йняття важливих рішень. Наприклад, у Міжнародному валютному фонді США мають 18% голосів, тоді як Японія й Німеччина – по 5,5, Франція й Велика Британія – по 5,0%. Подібна ситуація і в Міжна-родному банку реконструкції й розвитку, де квота США становить 17%. І хоч США поодинці не можуть заблокувати прийняття неба-жаного для себе рішення, вага їх голосу спричинює значний вплив під час голосування. Діяльність деяких організацій системи ООН відчутно залежить від внесків до їхніх фондів, тому позиція США з найбільшими внесками має для них неабияке значення.

Економічна структура США є найтиповішим проявом постін-дустріального етапу розвитку держави: провідною сферою виступа-ють послуги, частка яких становить 79% від ВВП.

Сфера послуг охоплює транспорт і зв’язок, торгівлю, фінанси і кре-дит, страхування, громадське харчування, виробничі й побутові послуги, туризм, освіту й охорону здоров’я, науку, державний апарат управління. Понад 25% сфери послуг припадає на фінансові послуги, стра-хування й операції з нерухомістю; 22 – на торгівлю, 26 – на ділові, юридичні, соціальні послуги, 8,5 – на транспорт і зв’язок, 18,5 – на державне управління1. Останнім часом пріоритету набув розвиток консалтингових, маркетингових та управлінських послуг, а також нових інформаційних технологій. Сфера послуг забезпечує 80% усього приросту зайнятості в країні.

Однією з динамічних галузей сфери послуг США є фінанси й кредит. Нью-Йорк – провідний фінансовий центр світової економі-1 Мировая экономика. Экономика зарубежных стран // Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. – М.: Флинта, 2000. – С. 220.

Світова економіка

ки. Нью-Йоркська фондова біржа найбільша у світі. Роль цього міста особливо велика в емісії акцій і облігацій, а також у торгівлі цінними паперами. Частка Сполучених Штатів на світовому ринку акцій ста-новила в 2000 р. 48, а на ринку боргових цінних паперів – 45%.

Сполучені Штати мають дуже місткий внутрішній ринок капі-талу, який поглинає не тільки національний капітал, а й іноземний. Приріст іноземних активів у США в 2000 р. становив 953 млрд дол., в тому числі прямі інвестиції – 316,5 млрд дол., портфельні – 446 млрд дол. У 2008 р. обсяг залучених іноземних інвестицій в еконо-міку США становив 2,22 трлн дол., а обсяг інвестування США в еко-номіки інших країн – 2,751 трлн дол.

В абсолютних розмірах США виступають і як один з найбільших кредиторів на світовому ринку капіталу. Такі відомі американські банки, як «Сіті корпорейшн (Сітікорп)», «Чейз Манхеттен бенк» вхо-дять до провідної когорти найпотужніших світових банків. Напри-кінці 90-х років розпочався активний процес злиття американських банків з промисловими й страховими компаніями, що перетворює їх на універсальні фінансові комплекси. Так, відбулося злиття «Чейз Манхеттен» з компанією «Дж. Пи. Морган»; «Сітіпорп» об’єднався з компанією «Тревелерз», внаслідок чого сформувалася «Сітігруп», яка стала найбільшою в світі за обсягом капіталу.

Важливим видом послуг є торгівля, в тому числі зовнішня. За обсягом зовнішньої торгівлі США перевищують будь-яку країну, в тому числі за обсягом імпорту – навіть цілком Європейський Союз. У 2008 р. експорт США становив 1 377 млрд дол., імпорт – 2 190 млрд дол., від’ємне сальдо – 813 млрд дол. З початку 70-х років зо-внішня торгівля товарами постійно зводиться з пасивом для США. При цьому пасив формується не тільки в торгівлі сировиною і пали-вом (де він був і раніше), а й за готовими товарами. Тільки в торгівлі найпередовішою технологією Сполучені Штати мають актив. Про-те в торгівлі послугами вони мають актив постійно (в 2005 р. США експортували послуг на 353 млрд дол., імпортували на 289 млрд дол.; отже, позитивне сальдо становило 64 млрд дол.).

Постійне зростання від’ємного зовнішньоторговельного сальдо призводить до швидкого збільшення дефіциту платіжного балансу за операціями. У 2005 р. від’ємне сальдо платіжного балансу стано-вило -829 млрд дол. і зросло порівняно з 1999 р. в 2,6 разу1, а в 2008

МЗ и MO. - 2001. - № 4. - С. 26. 

р. спостерігається тенденція до зменшення дефіциту платіжного ба-лансу (-568,8 млрд дол.).

Промисловість США, хоч і поступається за часткою у ВВП сфері послуг, є найпотужнішою в світі. На Сполучені Штати припадає 20% сві-тового виробництва промислових товарів. Продуктивність праці в аме-риканській промисловості суттєво перевищує відповідний показник у їх головних конкурентів. Статистика США поділяє промисловість на видо-бувну, обробну й енергетику. Частка обробної промисловості становить понад 80%. Водночас Сполучені Штати посідають перше місце в світі за виробництвом електроенергії, а також, входять до провідної групи країн за видобутком вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольорових металів. Забез-печеність американської промисловості власною сировинною базою, звіс-но, зміцнює її «тили». Проте головним чинником розвитку промисловості США є: широкий внутрішній ринок; висока якісна конкурентоспромож-ність американських товарів; лідерство в НДДКР; міцні позиції американ-ських ТНК на світових ринках промислових товарів.

У США добре розвинуті практично всі галузі й види виробни-цтва, що входять до промислового спектра сучасної економіки. Про-те частка окремих галузей помітно змінилася протягом останніх десятиліть ХХ ст. Зменшилася роль старих галузей – текстильної, металургійної. За виробництвом чорних металів США поступилися Китаю та Японії. Навіть така традиційно «американська» галузь, що символізувала Америку, - автомобілебудування вже не є пріоритет-ною за темпами розвитку; тут американців також обігнали японці.

Натомість швидкими темпами розвиваються аерокосмічна, елек-тронна промисловість, виробництво нових матеріалів, лазерна техніка, робототехніка. Найвищі доходи в середині 90-х років відзначилися в електронній та електротехнічній промисловості. Саме інвестиції в но-вітні технології спричинили високі темпи зростання американської економіки в 90-х роках. Понад половину всіх інвестицій у промисло-вість становлять придбання комп’ютерів і засобів інформатики. Частка інвестицій в інформаційні й телекомунікаційні технології – 1,84% від ВВП (2006 р.). Провідними компаніями в цих галузях є «Майкрософт», «Інтернешнл бізнес машінз» (ІВМ). Значні капіталовкладення в наукові розробки здійснюють також такі промислові велетні, як «Дженерал мо-торс», «Форд», «Єкссон», «Дженерал електрик», «Локхід» та ін. Кожне десятиріччя витрати на НДДКР в Сполучених Штатах подвоюються.

На сільське господарство США припадають найбільші в світі об-сяги продукції. Країна посідає друге місце за виробництвом зерна й

Світова економіка

м’яса (після Китаю). Частка США на світовому продовольчому ринку становить 15%. Вони постачають на світовий ринок 50% кукурудзи, 20% яловичини, третину пшениці. Вони – найбільші в світі виробни-ки сої та цитрусових, належать до провідних країн за збором бавовни та цукрової тростини. США є нетто-експортером продовольства.

Сільське господарство США цілком індустріалізоване, технічно оснащене й має високу продуктивність. Науково-технічний прогрес проникає досить успішно і в цю сферу американської економіки; втілюються здобутки біотехнології, новітня сільськогосподарська техніка, прогресивні методи господарювання. Водночас сільське господарство знаходиться під особливим захистом уряду, фермери отримують дотації з бюджету, мають податкові пільги і субсидії при експорті. Продуктивність праці в сільському господарстві дуже зрос-ла. Якщо в 1947 р. один працівник сільського господарства США за-безпечував продовольством 14 громадян, то зараз – 98 громадян.

Економіка США характеризується високою динамічністю роз-витку наприкінці ХХ ст. Хоч Сполучені Штати, як і всі країни з ринковою економікою, не позбавлені впливу економічного циклу, їх економічний розвиток відрізняється відносно більшою стабільніс-тю порівняно з деякими іншими країнами.

Із середини 80-х років економічні реформи, задіяні урядом, приве-ли до суттєвого повороту в розвитку американської економіки. Швидке піднесення значення в світовій економіці наукоємних, високотехноло-гічних галузей виробництва, в яких США мають безперечну перевагу, сприяло прискоренню їхньою розвитку і нарощуванню відриву від сво-їх конкурентів. Особливо сприятливими для розвитку економіки ви-явилися 90-ті роки. Після нетривалої затримки в 1991 р. американська економіка показала стабільно високі темпи протягом десяти років, що визнається фахівцями як безпрецедентне явище. Табл. 2.6 дає уявлен-ня про розвиток економіки США за останні 17 років.

Таблиця 2.6

Темпи розвитку економіки США, %1

 

            Пересічно 1991–1999           2000    2006    2008

ВВП    2,9       4,1       3,4       1,3

Виробництво            3,6       2,0       4,2       0,2

1 Укладено за: МЭ и МО. - 1998. - №10. - С. 116; МЭ и МО. - 2001. - №4. - С. 2; МЭ и МО. - 2001. - №8. - С.70; http: www. IMF. Annual Report 2000. - p. 12; www.cia.gov 

З 2008 р. в США розпочалася економічна криза, яка, за оцін-ками, може бути зіставною з найглибшою в історії країни кризою 1929–1933 років. Особливо вразила вона фінансовий сектор, що по-значилося, зокрема, на тимчасовому падіння курсу долара. Скороти-лося промислове виробництво, зросло безробіття. Економічна криза Сполучених Штатів швидко розповсюдилася на інші країни й стала світовою. Цей факт свідчить про вирішальну роль США в сучасній світовій економіці. Закінчення глобальної кризи також очікується насамперед, зі стабілізації американської економіки.