1.3. Метод бухгалтерського обліку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово «метод» (від грецького methodus - - дослідження) - - це спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі — прийом, спосіб, яким чином дія-ти. У своїй основі метод є інструментом до вирішення головного завдання науки— пізнання об'єктивних законів дійсності з ме-

тою використання їх у практичній діяльності людей. Отже, мето-дологія — це вчення про методи, за допомогою яких пізнають об'єкт дослідження або предмет науки, яким є для нас бухгалтер-ський облік.

Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко вико-ристовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.

Діалектичний метод дозволяє вивчати облік у сукупності про-цесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний підхід розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний підхід визначає облік як внутрішньо структурований і організований об'єкт. У процесі ві-дображення господарської діяльності економічного суб'єкта ви-користовують методи індукції (від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення) та дедукції (від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших виснов-ків). У практиці бухгалтерського обліку більше прикладів індук-ції, оскільки господарські операції спочатку розкривають зміст мікропроцесів і лише потім відбувається їх групування і узагаль-нення у звітності. Взагалі методи індукції і дедукції тісно пов'язані з методичними прийомами: синтез та аналіз, які безпо-середньо знаходять свій прояв в синтетичному та аналітичному обліку.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є економічна теорія з її політичною економією, мікроекономікою та макроеко-номікою. Господарські факти (явища і процеси) вивчають у бух-галтерському обліку за економічними законами і категоріями.

Поряд із загальнонауковими методами та теоретичною ос-новою бухгалтерський облік є самостійною економічною нау-кою і має свої специфічні методи (прийоми), які обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:

—        хронологічного і систематичного спостереження;

—        вимірювання господарських засобів і процесів;

—        реєстрація та класифікація даних з метою їх систематизації;

—        узагальнення інформації з метою звітності.

Перелічені методи дозволяють формувати бухгалтерську ін-формацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані

формуються за допомогою таких інструментів — елементів ме-тоду, як:

—        документування;

—        інвентаризація;

—        оцінка;

—        калькулювання;

—        рахунки;

—        подвійний запис;

—        бухгалтерський баланс;

—        бухгалтерська звітність.

Методу спостереження відповідають прийоми документуван-ня та інвентаризації; вимірювання здійснюється шляхом оцінки і калькулювання; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводиться на рахунках за допомогою подвійного запису; уза-гальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтер-ському балансі та фінансовій звітності.

Дані інструменти забезпечують технологію облікового проце-су — трансформацію даних про окремі господарські операції в

^^іїї^її^п^^^^'ація господарських one-рацій за допомогою документів в момент і в місцях їх здійснення. Документація є однією із основних особливостей бухгалтерсько-го обліку, оскільки дозволяє здійснювати суцільне спостережен-ня за господарськими процесами. Це початок і основа облікового процесу, без якого не може бути бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, запо-вненого з дотриманням певних вимог, що надають йому юридич-ної сили.

Інвентаризація — спосіб перевірки відповідності майна в на-турі даним бухгалтерського обліку. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та збереження майна підприємства. Метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку проводиться шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування і оцінки всіх залиш-ків засобів і коштів в натурі, виявлення фактичної наявності і стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бу-хгалтерського обліку. Це метод контролю за наявністю і рухом майна, заборгованості, за роботою матеріально-відповідальних осіб.

Оцінка — спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтер-ського обліку. В основі оцінки лежать реальні витрати, виражені в грошовому вимірнику. За допомогою оцінки натуральні і тру-дові (характеристики) вимірники господарських засобів перера-

ховують у вартісні. 3 метою зіставлення оцінка майна та його джерел має проводитися на всіх підприємствах однаково, для цього необхідно дотримуватися встановлених положень і правил оцінки. Майно та господарські операції оцінюються у національ-

собівартості виготовлення продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визна-чають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). 06-лік кругообороту капіталу базується на трьох калькуляціях: собі-вартості придбання (постачання, закупки), виробничій собіварто-

рті 'уо TTORTT1TT РООПЧЯТТТОСТІ ПРЯтті^оічяттої" ТТПОJTVTCTTIl"

Бухгалтерські рахунки-- спосіб поточного групування за встановленим порядком, в якому систематизується, накопичуєть-ся поточна інформація про стан майна, джерела його утворення, господарські операції. Рахунок — це локальна інформаційна сис-

на рахунках бухгалтерського обліку. Це техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів, відображає подвійність господарських процесів. Суть полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: по дебету одного і кредиту іншо-го рахунка однієї і тієї ж суми. Подвійний запис не тільки важли-

^^S^S^SS0^^^номічноп) групування і узагальнення інформації про майно підприємства за складом і розміщенням та джерелами їх утворення у грошовій оцінці на ви-значену дату. Містить дані для аналізу фінансового стану його активів та ліквідності підприємства. Бухгалтерський баланс пока-зує залишки на рахунках, які характеризують, з одного боку, майно суб'єкта господарювання, а з другого, — його власний і залучений капітал. Бухгалтерський баланс є однією з основних

^^S^^iS^S?^ метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період. Це впоряд-кована система взаємопов'язаних економічних показників, що характеризують виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства за звітний період. Звітність складається за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерсь-кого обліку з певною системою їх групування. Показники звітно-

сті використовуються для аналізу фінансового стану підприємст-ва, підготовки, обґрунтування та прийняття відповідних управ-лінських рішень.

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле -метод бухгалтерського обліку. Взаємозв'язок між предметом і методичними прийомами бухгалтерського обліку показана на схемі 7.

Схема 7

Взаємозв’язок між предметом і методичними прийомами бухгалтерського обліку

Бухгалтерський баланс і звітність

Рахунки і подвійний запис

Оцінка і калькуляція

л          л          ж         ж л

Документація і інвентаризація

Л         ?\         ж         ж         ж

ОБ’ЄКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ