Додатки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 

Загрузка...

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про судову експертизу»

від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ

(Відомості Верховної Ради України,

1994 рік, № 28, cm. 233)

(3 наступними змінами і доповненнями)

Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судо-во-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України не-залежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціаль-них знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформа-цію про обставини справи, і перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу

Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, між-народних договорів та угод про взаємну правову допомогу і співробіт-ництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяль-ності.

Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності,

І-ГРЧЯ ТТР^ЇСТ-ГОСТІ ОО PTCTITRT-TOCTI 1 TTORT-ГОТІТ ТТОСТТІ 7Т^ЇСРТ-ГТ-ГЯ

Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правиль-ності його висновку

Незалежність судового експерта та правильність його висновку за-безпечуються:

—        процесуальним порядком призначення судового експерта;

—        забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

—        існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;

—        створенням необхідних умов діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

—        кримінальною відповідальністю судового експерта завдання заві-домо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від вико-нання покладених на нього обов'язків;

—        можливістю призначення повторної судової експертизи;

—        присутністю учасників процесу в передбачених законом випад-ках під час проведення судової експертизи.

Стаття 5. Максимальне збереження об’єктів дослідження

Під час проведення судових експертиз об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єктів дослідження. Якщо судову експерти-зу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, який її призначив, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці.

Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:

—        науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерст-ва юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;

—        експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Мініс-терства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикор-донної служби України. (абзац третій частини другог статті 7 із змі-нами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003 року)

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємниць-ких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також грома-дянами за одноразовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Науково-медичне забезпечення судово-експертної ді-яльності

Організація науково-медичного забезпечення судово-експертної ді-яльності покладається на міністерства і відомства, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судо-ві експертизи.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Мініс-трів України.

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого на-уково-методичного збірника «Криміналістика та судова експертиза».

Стаття 9. Реєстр судових експертів

Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових екс-пертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров’я України відповідно до їх функцій.

Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

РОЗДІЛII. СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ

Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Стаття 11. Особи, які не можуть бути су’овими експертами

He можуть залучатися до виконання обовязків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку не дієздатними, а та-кож ті, які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судо-чинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 12. Обов'язки судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний:

1)         провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок;

2)         на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку.

3)         заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13. Права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1)         ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових ма-теріалів;

2)         вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її прове-дення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

3)         з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4)         подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває спра-ва, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5)         одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо ії виконання не є службовим завданням.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним зако-нодавством.

Стаття 14. Відповідальність судового експерта

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодав-ством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної чи кри-мінальної відповідальності.

Розділ 14. ФІНАНСОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ УСТАНОВ ТЕ ВІДОМЧИХ СЛУЖБ Стаття 15. Фінансування

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз, на-укових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок державного бюджету.

Проведення судових експертиз іншими спеціалізованими установа-ми та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виді-ляються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозра-хункових засадах.

Стаття 16. Атестація судового експерта

Метою атестації судового експерта є забезпечення належного про-фесійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретич-ної та методичної бази судової експертизи.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюються квалі-фікація судового експерта з дозволом проведення певного виду експер-тиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експер-тизи.

Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш до-свідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта і стаж прак-

тичної роботи не менше п'яти років. Серед них мас бути не менше двох фахівців тієї спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атес-тацію, присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас, а також фахі-вець з процесуальних питань судової експертизи.

Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів

Питання оплати праці та умови соціального захисту судових експер-тів визначаються Кодексом законів про працю України та іншими ак-тами законодавства України.

На працівників державних спеціалізованих установ судових експер-тиз та відомчих експертних служб поширюються особливості матеріаль-ного та соціально-побутового забезпечення, що передбачені Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 19. Охорона спеціалізованих, установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи

Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Мініс-терства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а та-кож режим утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Міністерством внут-рішніх справ України за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державного бюджету.

Охорона експертних служб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України забезпечується цими органами. (Части-на друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом М 66 2-IV від 03.04.2003 року)

Стаття 20. Інформаційне забезпечення

Установи, організації та підприємства незалежно від форм власності зобов'язані надавати спеціалізованим установам та відомчим службам, що проводять судові експертизи, за їх запитом натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та інформацію, необхідну для створення і оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів дізнання і попе-реднього слідства знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено провадження по справах, для використання в експертній і на-уковій діяльності.

Стаття 21. Кадрове забезпечення

Фахівців для спеціалізованих установ та відомчих служб, що прово-дять судові експертизи, готують вищі навчальні заклади, після чого во-ни спеціалізуються та підвищують кваліфікацію на курсах та в інститу-тах удосконалення відповідних міністерств і відомств.

Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфі-кації кадрів експертів, а також розроблення пропозицій щодо задово-лення цих потреб здійснюються міністерствами і відомствами, до сис-теми яких входять установи та служби, що проводять судові експер-тизи.

РОЗДІЛІГ. МІЖНАРОДНЕ СШВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням від-повідного органу чи особи іншої держави

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну правову допомогу і співробітництво, застосовується законодавство України, якщо інше не передбачено зазначеною угодою.

Оплата вартості судової експертизи здійснюється за домовленістю між замовником і виконавцем судової експертизи.

Стаття 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, що прово-дять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спіль-ні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесу-ального законодавства України.

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшко-дування інших витрат, пов’язаних з її проведенням, здійснюється за домовленістю сторін.

Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що виконують судові експертизи, користуються правом встановлювати міжнародні наукові зв’язки з установами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав, проводити спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обмінюватися стажистами, науковою інформацією і друкованими ви-даннями та здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

Президент Украгни  Л. Краечук

м. Київ

25 лютого 1994 року

№ 4038-ХІІ

Додаток 2

ЗАКОН УКРАЇНИ

ТафТ„°а„6сУ^^^°у6кТаїнґ

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, веден-ня бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: актиеи— ресурси, контрольовані підприємством у результаті ми-

нулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання

економічних вигод у майбутньому;

бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстра-

ції, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про

діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для

^тутрішньо^сподарський (управлінський) облік система оброб-ки та підготовки Інформації про діяльність підприємства для внутрі-

ШЯ1о^м7с1ТЛшр1ф —даХНподТякГвМи™^ змши в струк-турі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

зобов'язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

економічна еигода — потенційна можливість отримання підприємс-твом грошових коштів від використання активів;

консолідоеана фінансоеа зеітність — фінансова звітність, яка ві-дображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економіч-

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку

нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського об-ліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним

Ґ'ТЯИ ТТЯТТТ'ЯАіТ'

'облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінан-сової звітності;

із змінами і доповненнями, внесеними лаконами Украіни від 11.05.2000 р. № 1707-III, від 08.06.2000 р. № 1807-ІШ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІП.

переинний документ — документ, який містить відомості про гос-подарську операцію та підтверджує п здійснення;

фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інфор-мацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових

^^SSS^^SJS;cd^- користувачі) фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підпри-ємства для прийняття рішень.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1.         Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених від-повідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов’я-зані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

2.         Частину другу статті 2 виключено (згідно із Законом Украгни від 11.05.2000р. № 1707-III)

3.         Суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до зако-нодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і ви-трат, ведуть бухгалтерський облік I подають фінансову звітність у по-рядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності

1.         Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, прав-дивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результа-ти діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2.         Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітно-сті, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бух-галтерського обліку.

Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінан-сової звітності

Бухгалтерський о:лік та фінансова звітність ґрунтуються на таких

^"яі^їїстосування в бухгалтерському ’блжу методав ощн-ки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобовязань та витрат і за-вищенню оцінки активів і доходів підприємства;

поене еисеітлення — фінансова звітність повинна містити всю ін-формацію про фактичні та потенційні наслідки господарських опера;ій

та Tir„sr-3LHa„r;™CTi Tss^n °:zL*

особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та

зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітнос-

Т1 тпос2211сть постшне (із року в рж) застосування тдприємст-вом вибраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандар-тами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперереність — оцінка активів та зобов’язань підприємства здійс-нюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахуеання та еідпоеідність доходіе і еитрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих до-ходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

прееалюеання сутності над формою операції облікову;ться відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

історична (фактична) собіеартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та при-дбання;

єдиний грошоеий еимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здій-снюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

РОЗДІЛІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фі-нансової звітності в Україні

1.         Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звіт-

ності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та скла-дання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2.         Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фі-нансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

3.         Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України від-

повідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгал-терського обліку.

4.         Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бю-джетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

5.         Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господар-ської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), пе-редбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

(статтю 6 доповнено новою частиною п 'ятою згідно із Законом Украгни від 08.06.2000 р. № 1807-III, у зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою)

6.         Міністерства, Інші центральні органи виконавчої влади, у межах

своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють

на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку ме-

тодичні рекомендації щодо їх застосування.

Стаття 7. Методологічна рада з бухгалтерського обліку

1.         Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий ор-

ган при Міністерстві фінансів України з метою:

організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського облі-ку в Україні;

методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

2.         Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висо-кокваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших централь-них органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

3.         Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі По-ложення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.

Стаття 8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

1.         Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

2.         Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві на-лежать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого

органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

3.         Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечен-ня фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протя-гом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власни-ки) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

4.         Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, заре-єстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізо-ваною бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма ор-ганізації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприєм-ствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

5.         Підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

вибирає форму бухгалтерського обліку як певну систему;

регістрів обліку, порядку I способу реєстрації та узагальнення інфор-мації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облі-кових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінсь-кого) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс ’ілії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобовязані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

6.         Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне ви-конання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

7.         Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгал-терського обліку підприємства (далі — бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних мето-дологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у вста-новлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшко-дуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представни-цтвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

8. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських опера-цій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінан-сової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтер-ського обліку

1.         Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських опе-рацій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення го-сподарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її за-кінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2.         Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на па-перових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарсь-кої операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

3.         Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних до-

кументах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регі-

страх синтетичн’го та аналітичного обліку шляхом подвійного запису

їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в

іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та плате-

жів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахун-кам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

4.         Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період ре-єстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5.         Господарські операції повинні бути відображені в облікових регі-страх у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

6.         У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство

зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохорон-них органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбаче-них законами.

7.         Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання не-санкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних до-кументах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

8.         Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

9.         Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов’я-зковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 10. Інвентаризація активів і зобов’язань

1.         Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентариза-цію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

2.         Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведен-ня є обов’язковим згідно з законодавством.

РОЗДІЛІГ. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності

1.         На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

2.         Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, пред-ставництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного зако-нодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

3.         Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стан-дартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

4.         Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) I порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за по-годженням з Державним комітетом статистики України.

5.         Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення вста-новлюються Національним банком України за погодженням з Держав-ним комітетом статистики України.

6.         Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Держав-ного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і коштори-сів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним каз-начейством України.

Стаття 12. Консолідована та зведена фінансова звітність

1.         Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подава-ти консолідовану фінансову звітність.

2.         Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній влас-ності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, за-снованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що нале-жать до сфери їх управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звіт-ність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебува-ють відп’відно у державній та комунальній власності.

3.         Обєднання підприємств крім власної звітності, складають і по-

дають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять

до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань

підприємств відповідно до законодавства.

(частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 11.05.2000р. № 1707-111)

Стаття 13. Звітний період

1.         Звітним періодом для складання фінансової звітності є календар-ний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінан-сові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

2.         Перший звітний період новоутвореного підприємства може бути менше як 12 місяців, але не більше як 15 місяців.

3.         Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з почат-ку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Стаття 14. Подання та оприлюднення фінансової звітності

1. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до уста-новчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається

відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності вста-новлюється Кабінетом Міністрів України.

2.         Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таєм-ниці, крім випадків, передбачених законодавством.

3.         Відкриті акціонерні товариства, підприємства— емітенти обліга-цій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фон-ди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

4.         У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає лікві-даційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.

Стаття 15. Контроль за додержанням законодавства про бухгал-терський облік та фінансову звітність

Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1.         Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.

Адміністративні штрафи, які можуть бути накладені відповідно до

законів України на керівників та інших посадових осіб підприємств у зв’язку з допущеними методологічними помилками або арифметични-ми описками ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, пов’язаними із введенням національних положень (стандар-тів) бухгалтерського обліку, застосовуються з 1 січня 2001 року.

(пункт 1 розділу V доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 22.06.2000р. № 1829-111)

2.         Кабінету Міністрів України:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити розроблення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно — правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України   Л. КУЧМА

16 липня 1999 року № 996-ХІУ

Додаток 3

ЗАКОН УКРАЇНИ Про визначення розміру збитків, завданих підприємству.

дорогоцінного каміння та валютних цінностеи

Вводиться в дію постановою ВР № 218/95-ВР від 06.06.95 р.

Стоття 1.

Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, па-куванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорого-цінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і проми-слових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорого-цінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднор-мативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбачени-ми порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені вна-слідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у таких розмірах:

а)         дорогоцінних металів: золото, срібло, платина та інші метали пла-

тинової групи (родій, іридій, осмій, рутеній, паладій) — у подвійному

розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами,

що діють на день виявлення завданих збитків;

б)         дорогоцінного каміння: природні алмази, смарагди, рубіни, сап-

фіри, олександрити, а також органогенні утворення (перли і бурштин)

необроблені та оброблені (крім огранованих) — у подвійному розмірі їх

вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих

збитків;

в)         огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових ви-

робів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорого-

цінного каміння, — у потрійному розмірі їх вартості за відпускними ці-

нами, що діють на день виявлення завданих збитків;

г)         алмазних інструментів і алмазних порошків з природних алма-

зів — у подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що ді-

ють на день виявлення завданих збитків;

д)         музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцін-

не каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням істо-

рично-художньої цінності експонату і розміру відшкодування збитків,

визначених відповідно до пунктів «a» і «в» цієї статті;

е) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі. еквівалентній потрійній сумі (вар-тості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.

Стаття 2.

Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, — стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цін-ностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Націона-льного банку України на день погашення заборгованості.

Стаття 3.

Суми, стягнуті відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, спрямову-ються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта перераховується до Державного бю-джету України.

Стаття 4.

Особи, які безпосередньо не пов’язані з виконанням операцій, за-значених у статті 1 цього Закону, але визнані винними в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті дорогоцінних металів, доро-гоцінного каміння, валютних цінностей, несуть матеріальну відповіда-льність у розмірах, встановлених цим Законом.

Стаття 5.

Збитки, завдані працівниками підприємству, установі, організації, у випадках, передбачених статтями 1 — 4 цього Закону, відшкодовують-ся незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністра-тивної, дисциплінарної відповідальності.

Президент України   Л. КУЧМА

м. Київ, 6 червня 1995 року, М’217/95-ВР

Додаток 4

ПОСТАНОВА

від 22січня 1996 p. №116

про затвердження Порядку визначення розміру збитків

від розкрадання, нестачі, знищення (псування)

матеріальних цінностеи

На виконання розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 р. № 35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і ор-ганізованою злочинністю» та з метою вдосконалення правової бази бо-

ГГе:3 Є_°Ю ШЯШ*ПВ Ка6,НЯ М""СІРШ УКРаї"И """■

1.         Затвердити Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що додається.

2.         Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування в газеті «Урядовий кур’єр».

Прем’єр-міністр України Є. МАРЧУК, Міністр Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОИТЕНКО

1.         Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних ціннос-тей.

2.         Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) ма-теріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих ціннос-тей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 від-сотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відпо-відного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Ба - А) • Іівф + ПДВ + Азб ]• 2 ,

де Р3 — розмір збитків (у карбованцях);

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкра-дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у карбо-ванцях);

A — амортизаційні відрахування (у карбованцях);

Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір по-датку на додану вартість (у карбованцях);

А3б — розмір акцизного збору (у карбованцях).

3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, a також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по

підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням кое-фіцієнта 2.

4.         Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифі-

кованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для

виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту конь-

ячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв

визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з

урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та подат-

ку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосову-

ється коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сір-чаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оп-тових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із за-стосуванням коефіцієнта 2.

5.         У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збит-ків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

6.         Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

7.         Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)

бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із

застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого об-ліку, встановленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вар-тість або вартість яких не встановлена законодавством.

8.         Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється; із застосу-ванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п’ятитисячократ-ному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої за-хисної стрічки.

9.         У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у ви-робництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактич-ному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

10.       Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється

відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації,

залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Додаток 5

(Найменування установи судової експертизи)

 

«          »          200_ р.

ЗАВДАННЯ НА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ №        

Експ ерту- бухгалтеру         

(прізвище, ім'я по батькові)

доручається проведення судово-бухгалтерської експертизи, що призна-

чена

(указується постанова або ухвала, ії дата та найменування органу,

що призначив експертизу)

у справі №

за звинуваченням (позовом)          

 

Строк виконання завдання

На виконання завдання встановлено       

Тарифна ставка за одну годину роботи

            годин

гривень

 

Керівник управління судової експертизи _

(посада)

(підпис)

 

Завдання отримав «  »          200 р.

(підпис)

Додаток 6

ПОСТАНОВА про призначення судово-бухгалтерської експертизи

м. Київ           «          »          200 року

Начальник СВ ГВ ПМ ДПІ . Дарницькому районі м. Києва капітан податкової міліції Пучко О. С, розглянувши матеріали кримінальної справи № 45-1234, за ст. 212 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

Лавров Р. А., обіймаючи посаду директора ПП «ШАРМ», згідно з розпорядженням № 31 від 15.05.1998, зареєстрованим 24.12.1997 в Дарницькій районній адміністрації м. Києва, за адресою м. Київ, вул. Григоренка, 6, свідоцтво № 25387000, будучи посадовою особою під-приємницької діяльності, ухилився від сплати обов’язкового платежу до державного інноваційного фонду України в період з 18.05.1998 по 31.12.1998 в розмірі 19572,01 грн.

Беручи до уваги, що в ході попереднього слідства були встановлені суперечності в законодавстві щодо визначення об’єкта оподаткування для суми — збору до Державного інноваційного фонду, для розв’язання яких необхідні спеціальні знання, і керуючись ст. 75 та ст. 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1.         Призначити у даній справі судово-бухгалтерську експертизу, про-ведення якої доручити експертам КНДІСЕ.

2.         Нарозгляд експертизи поставити такі питання:

 

—        чи відповідає чинному законодавству України сплата сум обов’яз-кового платежу ПП «ШАРМ» до державного інноваційного фонду України за 1998 p.;

—        який порядок, об’єкт та ставка нарахування обов’язкового плате-жу до державного інноваційного фонду України у 1998 р. відповідно до чинного законодавства України.

 

3.         Для дослідження експертам направити бухгалтерські документи ПП «Алікет».

4.         На вимогу експерта надати матеріали кримінальної справи для ознайомлення.

5.         Копію постанови надіслати експертам КНДІСЕ.

6.         Копію постанови надіслати прокурору.

Начальник СВ ГВ ПМ ДПІ

У Дарницькому районі м. Києва                Маркін О. Ю.

Тел. (факс):    

Додаток 7

Міністерство юстиції України

КИЇВСЬКИЙ ^          Старшому слідчому СВ ГВ МП ДПІ

НА УКОВО-ДОСЛІДНИЙ  у Шевченківському районі м. Києва

ШСТИТУТ СУДОВИХ        Стрельченку P. В.

ЕКСПЕРТИЗ

01025, м. Київ, В. Жит__ми___ька, 19

тел. (факс):    

№        від «    »          200_ р.

Супроводжуючи клопотання експерта, прошу його задовольнити. До отримання додаткових матеріалів виконання експертизи припиня-ється.

Зав. Лабораторією СЕД Київського НДІСЕ

( ___дпис)      ( __різвище, _н_ц_али)

КЛОПОТАННЯ

про надання додаткових матеріалів,

необхідних для проведення експертизи

Я, експерт-бухгалтер Шульга Ольга Петрівна, згідно зі ст. 77 КПК України для проведення судово-бухгалтерської експертизи у криміналь-ній справі № 28-00032 стосовно несплати до бюджету податку на прибуток ТОВ «Блюм», призначеного Вашою постановою від 23.07.2001 року, прошу надати такі документи, необхідні для подання висновку:

—        Первинні документи, на підставі яких розраховані валові доходи тавалові витрати ТОВ «Блюм» заперіод з 01.01.1997 по 01.01.2004.

—        Розшифровку валових доходів та валових витрат ТОВ «Блюм» за період з 01.01.1997 по 01.01.2001.

—        Декларації про прибуток підприємства за 1997—2000 pp.

Експерт-бухгалтер    О. П. Шульга

( __дпис)

Додаток 8

ПОВІДОМЛЕННЯ № 3829 про неможливість надання висновку

Складено «     »          200 р.

У державну експертну установу «  »          200_ р. надійшла

постанова слідчого в ОВС СВ ДПА в Чернігівській області Шишко П. М. про призначення судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі № 11-2322 стосовно обгрунтування висновків, які містяться в ак-ті перевірки № 48/37-21 від 28.05.2005 ТОВ «Шалом».

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені такі пи-тання:

1.         Чи відповідають висновки акта перевірки фінансово-господар-ської діяльності ТОВ «Шалом» № 48/37-21 від 28.05.2005 вимогам по-даткового законодавства?

2.         Які порушення податкового законодавства допущені директором ТОВ «Шалом» за період, що перевіряється, з 01.01.2004 по 01.04.2005 та в чому вони виявилися?

3.         Який сукупний валовий дохід та прибуток отримало ТОВ «Ша-лом» від реалізації товарно-матеріальних цінностей, одержаних від за-воду будівельних конструкцій та меблевої фабрики?

4.         Яку суму податку на прибуток мусило сплатити ТОВ «Шалом» з прибутку, отриманого від реалізації товарно-матеріальних цінностей, одержаних від заводу будівельних конструкцій та меблевої фабрики?

Повідомлення складене       ,

(посада, прізвище, ініціали)

освіта вища економічна, стаж експертної роботи років зі спеціаль-

ностей: 11.1 — Дослідження документів бухгалтерського обліку та звіт-ностей; 11.2 — Дослідження документів про фінансово-кредитні опера-ції; 11.3 — Дослідження документів про економічну діяльність підпри-ємств та організацій.

Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 КК України.

Для проведення експертизи були подані матеріали кримінальної справи № 02-6319 в 3-х томах:

— Статут ТОВ «Шалом»;

—        Акт перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Шалом» від 28.05.2005 № 35/26-20;

—        Акт перевірки заводу будівельних конструкцій на предмет взає-мовідносин з ТОВ «Шалом» від 26.05.2005 № 26/20-63;

—        Акт перевірки меблевої фабрики на предмет взаємовідносин з ТОВ «Шалом» від 24.04.2005 б/н;

—        Декларації про прибуток підприємства ТОВ «Шалом» (за I квар-тал 2004 p., за I півріччя 2004 p., за 9 місяців 2004 p., за 2004 p., за I квар-тал 2005 року);

—        Ксерокопії документів Броварської меблевої фабрики (накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності);

—        Документи Броварського заводу будівельних конструкцій (рахун-ки-накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги-доручен-ня, довіреності).

Подані документи не відбивають фінансово-господарської діяльнос-ті ТОВ «Шалом». У матеріалах справи немає первинних документів, даних бухгалтерського обліку за період з 01.01.2004 по 01.04.2005, якими мають підтверджуватися дані, наведені в декларації згідно з «Порядком складання декларації про прибуток підприємства», затвер-дженого наказом ДПА України від 08.07.2003 № 214. та на підставі яких визначається валовий дохід та валові витрати згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР. Тому експерт-бухгалтер 14.09.2006 заявив клопотання про надання додаткових документів про фінансово-господарську діяль-ність ТОВ «Шалом» за відповідний період, а саме:

—        прибуткові та видаткові накладні;

—        податкові накладні;

—        товарно-касова книга;

—        виписки банку з розшифровкою руху коштів;

—        первинні документи, відповідно до яких нараховувалася та ви-

плачувалася заробітна плата робітникам ТОВ «Шалом»;

—        прибуткові та видаткові касові ордери;

—        договори з постачальниками;

 

—        акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;

—        відомість балансової вартості товарів станом на 01.06.2004, 01.01.2005, 01.04.2005.

На заявлене клопотання надійшла відповідь (Лист № 26/308 від 27.09.2006) про неможливість надати зазначені в клопотанні документи через їх відсутність.

Отже, у зв’язку з недостатністю даних на експертизу матеріалів для вирішення поставлених питань на підставі ст. 77 КПК України, а також Інструкції про призначення та проведення судових експертиз затвер-дженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експерт повідомляє про неможливість надання висновку судово-бухгалтерської експертизи.

Експерт-бухгалтер:

(п_дпис)

Доеідка: матеріали кримінальної справи № 02-6319 в трьох томах повертаються.

Додаток 9

СХЕМА ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА-БУХГАЛТЕРА

УКРИМІНАЛЬНІЙСПРАВІ№

про звинувачення (прізвище, ім'я, по батькові) в злочині,

передбаченому ст. Кримінального кодексу України

Експертиза розпочата Закінчена

1. Вступна частина

Підстава для призначення експертизи (постанова слідчого, ухвала су’у з призначенням органу, який призначив експертизу, прізвище, імя, по батькові слідчого, дата постанови, ухвали).

Завдання для проведення експертизи.

Анкетні дані експертів-бухгалтерів (прізвище, ім’я, по батькові, по-сада, освіта, фах, вчені ступені та звання, стаж роботи).

Підпис експертів.

Експерти з постановою слідчого (ухвалою суду) про призначення експертизи ознайомлені і попереджені про кримінальну відповідаль-ність за давання завідомо неправильного висновку, відмову чи ухилен-ня від давання висновку і розголошення даних попереднього слідства за статтями 383, 385, 386 КК України. Відповідно до ст. 77 КПК України експертам роз’яснено їхні права і обов’язки.

Коротке викладення обставин справи з посиланням на конкретні ма-теріали справи (акти ревізії, документальні пояснення матеріально від-повідальних осіб тощо), що обумовлюють призначення експертизи.

Питання, поставлені на вирішення бухгалтера-експерта, наводяться дослівно згідно з постановою про призначення експертизи.

Перелік переданих експерту документів і матеріалів справи, що сто-суються предмета судово-бухгалтерської експертизи (акти ревізії, кни-ги або папки з документами, реєстри бухгалтерського обліку тощо), із зазначенням кількості документів, період, за який вони досліджуються, в яких томах, на яких сторінках справи їх вміщено.

Місце проведення експертизи, хто був присутній при її прова-дженні.

2. Дослідження

Порядок дослідження поставлених питань і черговість дослі-дження документів з кожного питання визначаються експертом-бухгалтером.

Дослідження проводиться в найбільш доцільному порядку з метою досягнення його повноти та лаконічності викладення.

Експерт вказує, які документи досліджуються (номер тома, сторінка справи), які обставини враховувались, як оформлено документи, що ви-явлено за документами, на підставі яких обґрунтовано висновок.

Далі експерт описує:

—        дані бухгалтерського обліку з питань, поставлених перед експер-тизою;

—        методи, застосовані під час дослідження поставлених питань;

—        фактичні дані, одержані бухгалтером-експертом у процесі дослі-дження фактів, стан обліку і його відповідність конкретним норматив-ним актам.

Наводяться використані докази з інших джерел: висновки експертів, свідчення звинувачених, показання свідків.

3. Висновок

Наводяться відповіді експерта-бухгалтера на кожне запитання з ви-кладенням даних про потерпіле підприємство, розмір збитків, стан об-ліку за період, що вивчав експерт.

4. Додаток

Експерт-бухгалтер (прізвище, ім'я, по батькові; адреса).

 

Додаток 10

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА ЗА МЕТОДИКОЮ, ЩО НАВЕДЕНА

В МОДУЛІ 2, НА ОСНОВІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА «АНКОР» (ДОД. 14, 15)

1. Аналіз ліквідності підприємства 1. Коефіцієнт абсолютноїліквідності

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. абс. лікв-ті       0,0100 0,0463 0,1071 0,0113 0,0653 0,0074 0,6404

Верхня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

Нижня межа  0,2       0,2       0,2       0,2       0,2       0,2       0,2

 Верхня межа

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0 -0,1

Рівняння тренду у = 0,021 1х - 25,432

 

Періоди

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину корот-кострокових пасивів підприємство може одномоментно погасити.

Для нормального функціонування підприємства він має знаходити-ся в рекомендованих межах, які становлять від 20 % до 50 % одно-моментного погашення поточних пасивів. На початку періоду кое-фіцієнт становить 1 % погашення короткострокових пасивів. Протягом шести періодів підприємство «Анкор» мало середній по-казник одномоментного погашення короткострокових пасивів в 4 %. Потім відбувся стрімкий ріст коефіцієнта з 0,74 % до 64,04 % в останньому періоді. 3 6-го на 7-ий період грошові кошти у націо-нальній валюті різко збільшилися в 36,5 раза, а поточні пасиви зменшилися на 41,91 % в порівнянні з попереднім періодом. I, в основному, за рахунок зростання коефіцієнта в останньому періоді маємо зростаючу тенденцію тренду, який має коефіцієнт 0,0211. Це свідчить про те, що в майбутніх періодах потрібно підтримувати таку політику підприємства. При розрахунку коефіцієнта абсолют-ної ліквідності було встановлено, що компанія має змогу погасити більшу частину короткострокових пасивів лише протягом остан-нього періоду, тобто протягом усіх попередніх періодів співвідно-шення між сумою грошових коштів та цінних паперів, до креди-торської заборгованості не задовольняло мінімальному значенню абсолютної ліквідності (значення коефіцієнта менше ніж 20 % за-доволення короткострокових зобов’язань, його значення становило в середньому за 6 періодів приблизно 4,12 %, що менше мінімаль-ного нормативного значення), хоча, якщо взяти середній показник 7 періодів, то побачимо, що він також не задовольняє підприємст-во, тому що становить 10,22 %, при встановленій нижній межі в 20 % одномоментного погашення короткострокових пасивів. Під-приємству потрібно підтримувати таку політику, яка проводилася в останньому кварталі: зменшення витрат і збільшення доходів, яке особливо спостерігалося в 6 періоді.

2. Коефіцієнт ліквідності уточнений

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. лікв. уточн.     0,2900 0,1372 0,8078 0,5361 0,4392 0,4963 0,9211

Верхня межа  1          1          1          1          1          1          1

Нижня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

Верхня межа

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2

Рівняння тренду у = 0,0267х - 31,842

0

Періоди

Уточнений коефіцієнт ліквідності показує частку поточних зо-бов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів. Для нормального функціонування під-приємства він має коливатися від 50 % до 100 %. Проведений аналіз показав, що значення цього показника протягом 7 періодів не завжди відповідає визначеній частці грошових коштів та цінних паперів і дебі-торської заборгованості до короткострокових зобов'язань. За аналізом цей коефіцієнт показує те, що підприємство може задовольнити корот-кострокову кредиторську заборгованість за рахунок грошових коштів, цінних паперів, та дебіторської заборгованості, так як середній показ-ник уточненого коефіцієнта ліквідності становить 51,82 %, що задоволь-няє мінімальне значення в 50 % для покриття короткострокових зо-бов'язань за рахунок ліквідних коштів. Протягом 1-го і 2-го періодів підприємство мало 2 найменших показники за рахунок зростання кре-диторської заборгованості за товари, роботи, послуги, покриття дебі-торської заборгованості за товари, роботи, послуги і зменшення грошо-вих коштів. У 3-му періоді спостерігалося збільшення частки погашен-ня поточних зобов'язань з 13,72 % до 80,78 % за рахунок збільшення грошових коштів, появу дебіторської заборгованості в 2880 грн і змен-шення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги і змен-шення поточних зобов'язань. Після цього спостерігалося зменшення коефіцієнта, яке мало найменше значення після 3 періоду в 0,4392, але потім в 7-му періоді відбувся пік частки погашень поточних зо-бов'язань ліквідними коштами і очікуваними від дебіторів у 92,11 % (за рахунок зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи,

послуги на 68,29 % і зменшення поточних зобов'язань на 42,59 % і не такого ж різкого зменшення грошових коштів та цінних паперів і дебі-торської заборгованості на 22,22 %). Загалом за всі 7 періодів можливо задовольнити нормативні 50 % короткострокових зобов'язань, в серед-ньому ця можливість складає 51,82 %. До того ж з графічного зобра-ження можна встановити, що цей коефіцієнт має тенденцію до подаль-шого збільшення протягом майбутніх періодів (коефіцієнт тренду 0,0267). Частка поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквід-ними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів складає 1 до [0,137-0,921].

3. Коефіцієнт ліквідності загальний

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. лікв-ні заг-й    0,9475 1,2083 1,6131 1,1086 1,1068 1,6397 2,7368

Верхня межа  2          2          2          2          2          2          2

Нижня межа  1,50     1,50     1,50     1,50     1,50     1,50     1,50

Верхня межа

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2

Рівняння тренду у = 0,0681х - 81,118

0

Періоди

Загальний коефіцієнт ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути покрита поточними активами. Дпя нормального функціону-вання підприємства він має коливатися в допустимих межах від 1,5 до 2,0. Аналіз показав відхилення від рекомендованих меж. Таким чином на 1 грив-ню зобов'язань припадає від 0,95 до 2,74 грн, що в середньому за 7 періодів недостатньо для покриття. Хоча за 7 періодів коефіцієнт досягав значення,

яке б задовольняло підприємство (3-й період — 1,613, 6-й період — 1,6397, 7-й період— 2,737). У процесі аналізу коефіцієнта ліквідності загального можна зробити висновок, що хоча в даний момент його середній показник не знаходиться в нормативних межах, він має тенденцію до зростання (кое-фіцієнт тренду 0,0681), це відбувається за рахунок зменшення активів мен-іпими темпами ніж пасивів (активи в 7-му періоді в порівнянні з 1 зменши-лись на 17,68 %, а пасиви зменшились на 71,50 %). Хоча ми і маємо зростаючу тенденцію тренду, зменшення активів не є позитивною тенденці-єю для покращення діяльності підприємства в майбутніх періодах. Макси-мальне значення коефіцієнта спостерігалося в 4-му періоді, але в цьому ж періоді стрімко зросли також поточні пасиви (поточні зобов'язання зросли в порівнянні з попереднім періодом в 12,51 раза), за рахунок яких в 4 періоді підприємство мало один з найнижчих показників за всі 7 періодів (1,086). Середнє значення коефіцієнта— 1,48. Але на даний момент, 7-му період, підприємство може з надлишком погасити всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів, хоча за середнім показником можна зробити протилежний висновок (мінімальне нормативне значення коефіцієнта 1.5).

4. Коефіцієнт маневреності

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. манев-ті          -0,0871           0,7000 0,7347 0,5952 0,1277 0,4780 0,5211

Верхня межа  0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9

Нижня межа  0,25     0,25     0,25     0,25     0,25     0,25     0,25

Верхня межа

Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

1

Рівняння тренду у = 0,092.x - 10,723

 

0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2

 

Періоди

Коефіцієнт маневреності визначає відношення вільних обігових коштів (поточні активи-поточні зобов’язання) до власного капіта-лу. Для нормального функціонування підприємства він має колива-тися в допустимих межах від 25 % до 90 %. У процесі аналізу кое-фіцієнта маневреності можна зробити висновок, що значення коефіцієнта знаходиться у нормативних межах і має тенденцію до зростання, про що свідчить графік і тренд (коефіцієнт якого 0,0092). У першому періоді підприємство мало від’ємний показник за рахунок меншої кількості оборотних активів над короткостроко-вими зобов’язаннями на 2100 грн. У 2-му періоді спостерігалося швидке зростання: з -0,0871 до 0,7 за рахунок стрімкого зростання вільних обігових коштів (у 6 разів) і зменшення на 25,31 % власно-го капіталу. I так до 5 періоду значення коефіцієнта знаходилося в допустимих для підприємства межах, але після цього відбувся стрімкий спад: з 0,5952 до 0,1277 за рахунок зменшення вільних обігових коштів на 71,2 % і збільшення власного капіталу на 34,29 %. У подальших періодах спостерігалося зростання значення коефіцієнта (збільшення вільних обігових коштів і зменшення вла-сного капіталу). У подальшому аналізі, побудувавши лінію тренду, отримали зростаючу тенденцію тренду з коефіцієнтом 0,0092. Це свідчить про те, що підприємство може нормально функціонувати, так як частка вільних обігових коштів у власному капіталі в серед-ньому становить 43,85 %, що задовольняє бажані для підприємства межі. Тому можна зробити висновок, що ми маємо тенденцію до збільшення залучення коштів, тому частка вільних власних коштів постійно зменшується. Щоб збільшився коефіцієнт маневреності, потрібно збільшувати запозичені кошти або стримувати зростання власного капіталу.

5. Коефіцієнт поточної заборгованості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.поточ. заборг.  2,0982 8,3273 1,1910 0,4967 1,5714 1,3534 1,6250

Верхня межа  1          1          1          1          1          1          1

 Верхня межа

^ Значення коефіцієнта

Тренд

9

 

a

7

6

5

4

3

2

Рівняння тренду у = -0,1784х + 218,62

1

0

Періоди

Аналітична записка по аналізу ліквідності підприємства

У процесі аналізу ліквідності підприємства встановлено, що загалом воно має позитивну тенденцію протягом досліджуваного періоду. Про це свідчать коефіцієнт ліквідності абсолютний, уточнений, загальний та коефіцієнт маневреності. До того ж всі з коефіцієнтів задовольняють мінімальним нормативним умовам. Це відбувається за рахунок того, що підприємство може задовольнити більшу частину своїх коротко-строкових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів. За коефіціє-нтом абсолютної ліквідності було зроблено висновок, що підприємство має підтримувати політику (зменшення витрат і збільшення доходів), яку вибрало в 6-му періоді, так як з її допомогою значення коефіцієнта стало відповідати нормам, встановленим підприємством. Коефіцієнт лі-квідності уточнений протягом 7-и періодів задовольняє встановлену ча-стку поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними кошта-ми та очікуваними надходженнями від дебіторів, при тому графік має зростаючу тенденцію, яка свідчить про значно більшу частку грошових коштів та цінних паперів і дебіторської заборгованості над поточними пасивами. Коефіцієнт ліквідності загальний хоча і має середнє значен-ня, яке менше за нижню рекомендовану межу підприємством в 1,5, але показує, що підприємство на даний момент може з надлишком погаси-ти всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Кое-фіцієнт маневреності свідчить про те, що підприємство може нормаль-но функціонувати, так як частка вільних обігових коштів у власному

капіталі в середньому становить 43,85 %, що задовольняє бажані для підприємства межі. Тому можна зробити висновок, що ми маємо тенде-нцію до збільшення залучення коштів, тому частка вільних власних коштів постійно зменшується. Щоб збільшився коефіцієнт маневренос-ті, потрібно збільшувати запозичені кошти або стримувати зростання власного капіталу. 3 коефіцієнта поточної заборгованості можна зроби-ти висновок, що підприємство має позитивну тенденцію: зменшення кредиторської і збільшення дебіторської заборгованостей, що можна підтримувати за рахунок продовження зменшення собівартості продук-ції і продовження зменшення витрат на соціальний розвиток. Як висно-вок можна зазначити те, що підприємство виходить з кризового стану за допомогою зміни пріоритетів, і якщо воно в подальшому розвитку буде їх дотримуватися, то матиме високі результати.

2. Аналіз структури джерел засобів підприємства 6. Коефіцієнт незалежності (автономії)

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. незалеж-ті       0,3760 0,2293 0,4549 0,1543 0,4556 0,5723 0,7692

Верхня межа  1,0       1,0       1,0       1,0       1,0       1,0       1,0

Нижня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

Верхнямежа И Нижня межа • Значення коефіцієнта        Тренд

 

i,z -

1 -

0,8 -                                                              

 

                                                                      

0,6 -                                                              

0,4 -                                                              

0,2 -                                                               Рівняння тренду у = 0,0222х - 26,501

Періоди

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства ви-конати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів відношення

349

власних засобів до всіх джерел засобів підприємства. Цей коефіцієнт по-казує частку власного капіталу в загальній сумі джерел засобів підприєм-ства. Така частка має бути в межах 50—100 % від суми джерел засобів, за такої умови підприємство буде теоретично ефективним. За аналізом кое-фіцієнта незалежності даного підприємства можна визначити, що частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів складає на початок пері-оду 37,60 %, на кінець періоду— 76,92 %. Отже, на початок періоду ко-ефіцієнт не задовольняв рекомендовані межі. Але в наступні періоди по-мітне постійне його зростання (про що свідчить зростаюча тенденція тренду з коефіцієнтом 0,0222) і відповідність рекомендованим межам.

Отже, частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів під-приємства постійно зростає. Це означає покращення становища підпри-ємства і збільшення можливості вільно маневрувати засобами виробни-цтва. Зростання кількості власних засобів аналізованого підприємства відбувається в основному за рахунок зменшення непокритого збитку.

7. Коефіцієнт фінансової стійкості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.фін-Ї стійк-ті    0,3760 0,2293 0,4549 0,1543 0,4556 0,5723 0,7692

Верхня межа  0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9

Нижня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

Верхня межа

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

0

 

                                                          

                                   Рівняння тренду                   ^

                                   у = 0,0222х - 26,501  ^s        У^

                                                          

Періоди

Коефіцієнт фінансової стійкості визначає відношення власних засобів та довгострокових зобов'язань до суми джерел засобів підприємства. Ко-ефіцієнт показує частку стабільних джерел фінансування загальній сумі

джерел засобів підприємства. Цей коефіцієнт показує частку власного капіталу в загальній сумі джерел засобів підприємства. Така частка має бути в межах 50—90 % від суми джерел засобів, за такої умови підпри-ємство буде теоретично ефективним. За аналізом коефіцієнта незалежно-сті даного підприємства можна визначити, що частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів складає на початок періоду 37,60 %, на кі-нець періоду — 76,92 %. Отже, на початок періоду коефіцієнт не задоволь-няв рекомендованих меж. Але в наступні періоди помітне постійне його зростання (про що свідчить зростаюча тенденція тренду з коефіцієнтом 0,0222) і відповідність рекомендованим межам. Так після проведеного аналізу бачимо, що значення даного коефіцієнта збігається з попереднім. За рахунок того, що підприємство не має довгострокових зобов'язань, можна зробити висновок, який буде аналогічним для коефіцієнта неза-лежності. Отже, частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів підприємства постійно зростає. Це означає покращення становища під-приємства і збільшення можливості вільно маневрувати засобами вироб-ництва. Зростання кількості власних засобів аналізованого підприємства відбувається в основному за рахунок зменшення непокритого збитку.

8. Коефіцієнт фінансування

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. фінансування  0,6025 0,2975 0,8345 0,1825 0,8368 1,3382 3,3333

Верхня межа  3,0       3,0       3,0       3,0       3,0       3,0       3,0

Нижня межа  0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9

 

♦ Верхня межа           И Нижня межа • Значення коефіцієнта^    Тренд

 

4

3,5

3 2,5

2 1,5

1 0,5

0 -0,5

 

Рівняння тренду у = 0,1223х - 147,21

 

Періоди

Коефіцієнт фінансування показує частку власних засобів у загальному обсязі джерел засобів підприємства. Коефіцієнт показує забезпеченість за-боргованості власними коштами (якщо даний коефіцієнт більше або дорів-нює 1, то виконується необхідна умова фінансової стійкості підприємства). Він в останні 2 періоди знаходиться в рекомендованих межах від 0,9 до 3,0 і коливається від 1,338 до 3,333, а протягом всіх 7 періодів— від 0,182 до 3,333, а середнє значення— 1,061, яке задовольняє встановлені межі. Лінія тренду коефіцієнта показує, що він має тенденцію до зростання (коефіцієнт тренду 0,1223). Постійно, з 4-го періоду, відбувається нарощення суми вла-сного капіталу. Це спричинено формуванням спеціальних фондів на підпри-ємстві та цільове фінансування. На кінець аналізованого періоду порівняно з початком періоду ия стаття збільшилася в 1,58 раза, а в порівнянні з 3-ім пе-ріодом збільшилася в 1,81 раза. В той же час, сума запозичених коштів з 4-го періоду зменшилась на 63,70 %, а в порівнянні з періпим періодом зменши-лась на 22,93 %, вона мала коливання впродовж звітних періодів. Збільшен-ня коефіцієнта фінансування зумовлено більшим темпом зростання власних коштів і зменшенням позикових коштів. Отже, виконується необхідна умова фінансової стійкості підприємства, що є позитивною тенденцією.

9. Коефіцієнт власних інвестицій

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф вл.інвестицій   0,9198 3,3333 3,7692 2,4706 1,1463 1,9158 2,0879

Рекомендована межа           1,1       1,1       1,1       1,1       1,1       1,1       1,1

 

I Рекомендована межа • Значення коефіцієнта     Тренд

 

4 3,5

3 2,5

2 1,5

1 0,5

Рівняння тренду у = -0,1233х + 30,425

 

0

 

Періоди

Коефіцієнт власних інвестицій, який визначає частку власних засобів в основних фондах підприємства до необоротних активів, суттєво залежить

від обсягу джерел власних коштів і темпів їх зростання. Коефіцієнт показує (при К < 1) питому вагу необоротних активів у власних коштах, а (при К > 1), у скільки разів сума власних коштів перевишує суму необоротних ак-тивів. Питома вага власних засобів на початок періоду сюіадає 0,9198. Це означає, що сума власних засобів в 0,9198 раза не перевишує суми основних фондів. В 2 період помітне значне зростання коефіцієнта власних інвестицій, який на цей період сюіадав 3,333. Це збільшення відбувалося в основному за рахунок зменшення статті «03». Наступного періоду також спостерігалося зростання коефіцієнта, але не таке стрімке. 3 3 на 5 період спостерігалося значне зменшення коефіцієнта за рахунок зменшення власних коштів на 17,78 % і стрімкого збільшення 03 на 170,33 %. Подальше коливання показ-ника власних інвестицій з тенденцією зростання є незначним, досягає макси-мального значення на рівні 2,088. Загалом середнє значення показника за 7 періодів становить 2,235, що задовольняє рекомендовані межі і означає, що у 2,235 раза сума власних коштів перевишує суму необоротних активів. Хоча з 2-го по 7-ий періоди значення коефіцієнтів було більше ніж 1,1, маємо спадну тенденцію тренду. Виходячи з цього можна зробити висновок, що інвестиції в основні засоби підприємства здійснюються зарахунок власних джерел.

10. Коефіцієнт інвестування власних та довгострокових залучень

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.інвест.залучень           1,0871 0,3000 0,2653 0,4048 0,8723 0,5220 0,4789

Верхня межа  0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9       0,9

Нижня межа  0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4

 

♦ Верхня межа           1 Нижня межа • Значення коефіцієнта^     Тренд

 

i,z -                                         Рівняння тренду                  

1 -                                           у = -0,0092х + 11,723                      

                                                                      

0,8 -                                                              

0,6 -0,4 -                                                                  

 

                                                                      

0,2 -   

                                  

           

           

 

Періоди

Коефіцієнт інвестування довгострокових залучень показує частку засобів довгострокового користування, які вкладені в основні фонди підприємства і в більшості періодів, що аналізуються, належить реко-мендованим межам від 40 % до 90 %. Рівняння тренду даного показни-ка характеризується зменшенням коефіцієнта на 0,92 %. На 1-ий період значення коефіцієнта інвестування дорівнює 1,089, тобто 108,9 % влас-них та довгостроково залучених коштів спрямовано в основні засоби підприємства, що є більшим за норму. Вже наступного періоду цей ко-ефіцієнт впав до 0,3 за рахунок різкого зменшення 03. Лише з 3 періоду почалося зростання коефіцієнта за рахунок зменшення власного капіта-лу, після чого знову спостерігалося зменшення 03, внаслідок чого й зменшення значення коефіцієнта. Враховуючи показники всіх 7 пері-одів, отримуємо спадну тенденцію тренду з коефіцієнтом -0,0092. Це означає, що в майбутніх періодах підприємство може вийти на показ-ники, нижчі за 40 % власних та довгостроково залучених коштів, спря-мованих в основні засоби підприємства. Цього можна уникнути за ра-хунок стрімкого збільшення 03 і утримання на даному рівні власного капіталу.

11. Коефіцієнт фінансового лівереджу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.фін. лівереджу  0          0          0          0          0          0          0

Нижня межа  0,25     0,25     0,25     0,25     0,25     0,25     0,25

Коефіцієнт фінансового лівереджу визначає частку власних коштів у довгострокових зобов'язаннях. Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення коефіцієнта свідчить про можливість зростання фінансового ризику. Для даного підприємства неможливо характеризувати даний коефіцієнт, так як під-приємство не має довгострокових зобов'язань і кожне значення протя-гом всіх 7 періодів дорівнює 0. Можна говорити про відсутність фінан-сового ризику.

12. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.конц.позик. кап.          0,6240 0,7707 0,5451 0,8457 0,5444 0,4277 0,2308

Верхня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

 Верхня межа

^ Значення коефіцієнта

Тренд

 

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

Рівняння тренду у = -0,0222х + 27,501

0

Періоди

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує, скільки пози-кового капіталу припадає на одиницю сукупних джерел. 3 1-го на 2-ий період і з 3-го на 4-ий період спостерігалося зростання коефіцієнта за рахунок більш стрімкого зростання поточних зобов'язань ніж всього балансу за відповідний квартал. Потім спостерігалося стрімке змен-шення значення коефіцієнта з 4-го по 7-ий періоди: з 0,8487 до 0,2308. За рахунок цього маємо спадну тенденцію тренду з коефіцієнтом — 0,0222. Це свідчить про те, що коефіцієнт зменшується, як і повинен, і знаходиться (останні 2 періоди) нижче нижньої межі, тобто на 7-ий пе-ріод на одиницю сукупних джерел припадає 0,2308 позикового капіта-лу. Підприємству потрібно підтримувати таку політику, так як вона но-сить позитивний характер.

Аналітична записка по аналізу джерел засобів підприємства

Аналіз структури джерел засобів підприємства дає можливість зро-бити висновок, що всі коефіцієнти знаходяться в рекомендованих ме-жах, встановлених на підприємстві для максимально ефективної роботи підприємства, хоча на початок звітного періоду коефіцієнти не знахо-дилися в межах, які б задовольняли підприємство. Для аналізу структур джерел засобів підприємства аналізуємо ряд коефіцієнтів. У результаті зроблених висновків до кожного з коефіцієнтів для аналізу структури джерел засобів підприємства можна зробити загальні висновки:

1) Частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів підприєм-ства постійно зростає. Це означає покращення становища підприємства

і збільшення можливості вільно маневрувати засобами виробництва. Зростання кількості власних засобів аналізованого підприємства відбу-вається в основному за рахунок зменшення непок’итого збитку.

2)         Шдприємство не має довгострокових зобовязань, за рахунок чо-го можна говорити про відсутність фінансового ризику.

3)         Виконується умова фінансової стійкості, що є позитивною тенден-цією за рахунок більшого темпу зростання власних коштів і зменшення позикових коштів.

4)         Інвестиції в 03 підприємства здійснюються за рахунок власних джерел.

5)         Існує тенденція щодо зменшення відсотка власних та довгостро-кових залучених коштів, спрямованих в 03 підприємства. Це можна уникнути за рахунок стрімкого збільшення 03 і утримання на даному рівні власного капіталу.

Тому слід зазначити, що в цілому структура джерел фінансування активів підприємства є задовільною.

3. Аналіз обертання оборотних коштів (робочого, функціонуючого капіталу)

Динаміка абсолютних і власних оборотних коштів

Періоди

01.04.00 01.07.00 01.10.00 01.01.01 01.04.01 01.07.01 01.10.01

Власні оборотні копгги 24,10 18,00 34,30 21,00 28,20 36,40 38,00

Власні оборотні кошти

Тренд

 

40 35 30 25 20 15 10 5

Рівняння тренду у = 0,8619х - 1016,1

 

0

 

Періоди

Динаміка абсолютних і власних оборотних коштів для підприємства «Анкор» визначається як різниця між власним капіталом і 03, так як підприємство не має забезпечення наступних витрат і платежів і довго-строкових зобов'язань. 3 2-го по 4-ий періоди спостерігалося стрімке збільшення і зменшення показника. Збільшення відбувалося за рахунок збільшення власного капіталу на 90,56 %, a 03 лише на 68,52 %. Змен-шення показника відбувалося за рахунок більш стрімкого зменшення власного капіталу на 38,78 %, ніж 03, які зменшилися лише на 6,59 %. 3 4-го періоду по 7-ий спостерігалося постійне зростання в середньому на 5,67, що відбувалось за рахунок постійного зростання власного капі-талу. В результаті проведеного аналізу динаміки абсолютних і власних оборотних коштів можемо сказати, що динаміка має зростаючий харак-тер (за рахунок зростаючої тенденції тренду з коефіцієнтом 0,8619). Це свідчить про більш стрімке зростання власного капіталу над 03, а в останніх трьох періодах зростання власного капіталу і зменшення 03.

13. Коефіцієнт забезпечення підприємства власним оборотним капіталом

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф .заб. влас. кап. 0,6359 0,2462 0,5173 0,1646 0,7560 0,8161 1,2179

Верхня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

Нижня межа  0,1       0,1       0,1       0,1       0,1       0,1       0,1

 

♦ Верхня межа           И Нижня межа • Значення коефіцієнта^    Тренд

 

1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2

Рівняння тренду у = 0,0372х - 44,463

 

о

 

Періоди

Коефіцієнт забезпечення підприємства власним оборотним капі-талом визначає відношення не залучених в необоротних активах власних засобів до оборотного капіталу. Цей коефіцієнт показує час-тку власних засобів, не вкладених в необоротні активи, в оборотно-му капіталі, а також можливість перетворення активів у ліквідні ко-шти. Для аналізованого підприємства він, в основному, задовольняє рекомендовані межі (від 10 % до 50 %). Рекомендовані межі означа-ють, що підприємство для ефективного функціонування має вклада-ти в оборотні кошти від 10 % до 50 % власного капіталу. В нашому випадку коефіцієнт забезпечення власним оборотним капіталом за-довільний і має тенденцію до зростання. Двічі на дані 7 періодів спостерігалося стрімке зростання і стрімкий спад. 3 1-го на 2-ий пе-ріоди і з 3-го на 4-ий періоди коефіцієнти зменшилися на 61,28 % і на 68,18 % відповідно. Це відбулося за рахунок зменшення власних обігових коштів на 25,31 % і 38,78 % відповідно та збільшенням оборотних активів на 92,88 % і 92,46 % відповідно. Стрімке зростан-ня з 2-го на 3-ий періоди і з 4-ий на 5-ий періоди коефіцієнта відбу-лося на 110,11 % та на 359,29 % відповідно. Це відбулося за рахунок збільшення власних оборотних коштів на 90,56 % і 34,29 % відпові-дно та зменшення оборотних активів на 9,30 % і 70,77 % відповідно. Протягом останніх періодів спостерігалося зростання Отже, лише значення коефіцієнта з 2-го по 4-ий періоди знаходиться в межах 10—50 %. За період від 1-го до 7-го зростання вкладень власного ка-піталу в оборотні кошти зростали в середньому на 3,72 % щокварта-лу. За рахунок такої тенденції дане підприємство завжди в майбутніх періодах матиме значення даного показника вище, ніж встановлена верхня межа. Це означає, що підприємство може вкладати в оборотні кошти власний капітал з надлишком.

14. Коефіцієнт оборотності обігових коштів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.об.об. коштів    0,2770 1,5855 2,3228 0,1834 3,7936 5,9821 4,8654

^ Значення коефіцієнта

Тренд

 

7

6

5

4

3

2

1

Рівняння тренду у = 0,286\х - 343,99

 

0

 

Періоди

Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначає частку виручки в обігових коштах. Цей коефіцієнт показує кількість оборотів обігових коштів за період. Загалом значення коефіцієнта має зростаючу тенден-цію з коефіцієнтом тренду в 0,2891, тобто в середньому збільшення оборотів обігових коштів за період дорівнює 0,2861. Зменшення коефі-цієнта спостерігалося лише з 3-го на 4-ий періоди і з 6-го на 7-ий — на 92,10 % і 18,64 % відповідно. Але ці спади не призвели до від'ємного значення коефіцієнта. Якщо порівняти 1-ий період з 7-ий, то отримає-мо, що кількість оборотів оборотних коштів за період зросла в 21,36 ра-за. Це свідчить про збільшення частки виручки в обігових коштах.

15. Період обороту обігових коштів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Період об.об. коштів 1299,4286       227,0578         154,9870         1963,0769       94,8975           60,1799            73,9921

 Середній період обороту

Тренд

2500

 

2000

1500

Рівняння тренду у = -48,454х + 59280

 

1000

500

0

Періоди

Період обороту обігових коштів визначає і показує середній пе-ріод від вкладення коштів на виробництво продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Взагалі значення даного коефіціє-нта має спадний характер, з коефіцієнтом тренду — 48,454. Тобто йде тенденція до зменшення днів від їх вкладення у виробництво до отримання виручки. 3 1-го на 2-ий періоди спостерігалося різке зме-ншення коефіцієнта в 5,72 раза за рахунок більш стрімкого зростан-ня чистої виручки від реалізації продукції. Але найбільш цікавим є період з 3-го по 5-ий. 3 3-го на 4-ий періоди коефіцієнт зріс в 12,67 ра-за: різко зменшилася чиста виручка— в 6,58 раза, зросли оборотні кошти — в 1,92 раза. Зразу ж з 4-го на 5-ий періоди спостерігалося різке зменшення в 20,69 раза. Це відбулося за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції в 6,05 раза, а також змен-шення оборотних активів в 3,42 раза. Такий рух графіка зумовлю-ється різким зменшенням доходу від реалізації продукції.

15.1. Коефіцієнт закріплення обігових коштів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.закр.об. кош-тів           3,6095 0,6307 0,4305 5,4530 0,2636 0,1672 0,2055

Значення коефіцієнта

Тренд

6

 

5

4

3

Рівняння тренду у = -0,1346х + 164,67

 

2

1

0

Періоди

Коефіцієнт закріплення обігових коштів обернений до коефіцієнта оборотності обігових коштів. Цей коефіцієнт визначає частку обігових коштів в виручці від реалізації продукції. 3 1-го на 2-ий періоди і з 4-го на 5-ий періоди спостерігалося значне зменшення коефіцієнта за раху-нок збільшення чистої виручки від реалізації продукції в 11,04 та 6,05 ра-за відповідно і збільшення оборотних активів в 1,93 з 1-го на 2-ий пері-оди та зменшенням їх з 4-го на 5-ий періоди в 3,42 раза. Стрімке зрос-тання з 3-го на 4-ий періоди пояснюється зменшенням чистого доходу від реалізації продукції в 6,58 раза і збільшенням оборотних активів в 1,92 раза. Тобто маємо такі результати, тис грн:

Періоди          3          4          5

Чиставиручка            154,0   23,4     141,5

Оборотні активи       66,3     127,6   37,3

Графік має тенденцію спаду з коефіцієнтом тренду -0,1346. Це свід-чить про зменшення частки обігових коштів в чистій виручці від реалі-зації.

16. Коефіцієнт вивільнення засобів з обороту

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.в.зас. з обороту                       0,4279 0,0317 -0,4133           19,6863           0,5769 -0,1867

Значення коефіцієнта

Тренд

25

Рівняння тренду

у = 0,1777х - 212,33

 

20

15

10

5

0

-5

 

Періоди

Коефіцієнт вивільнення засобів з обороту визначає відношення ви-вільнених коштів з обороту до середньої величини обігових коштів. Коефіцієнт показує частку вивільнених з обороту (із знаком «-» залу-чених в оборот) коштів в середній вартості обігових коштів; зростання показника свідчить про зростання ефективності використання обігових коштів. Протягом семи періодів тричі спостерігалися ві’ ’ємні значення: 1-ий, 4-ий, 7-ий періоди. Це відбувалося за рахунок відємного значен-ня різниці коефіцієнта закріплення обігових коштів базового і коефіціє-нта закріплення обігових коштів звітного. Тобто, існувало 3 періоди, протягом яких значення коефіцієнта звітного періоду мали більше зна-чення ніж значення коефіцієнта базового періоду. Слід звернути увагу на проміжок з 4-го по 6-ий періоди. На цьому проміжку спостерігалося різке зростання і зменшення коефіцієнта. Це зростання відбувалося за рахунок, по-перше, зміни знака різниці коефіцієнта закріплення обіго-вих коштів базового і коефіцієнту закріплення обігових коштів звітно-го — від 5,02247 до 5,189387, по-друге, збільшення чистого доходу від реалізації продукції в 6,05 раза, по-третє, зменшення оборотних активів в 3,42 раза. А зменшення відбулося за рахунок, по-перше, знову зміни знака різниці між базовим і звітним періодами коефіцієнта закріплення обігових коштів, але з 5,189387 до -0,09644, по-друге, збільшенням чи-стого доходу від реалізації продукції в 1,89 раза, по-третє, збільшенням оборотних активів в 1,196 раза. Побудувавши лінію тренду, отримали коефіцієнт тренду 0,1777. Можна зробити висновок, що протягом семи періодів підприємство мало відповідну частку як вивільнених, так і за-лучених в оборот коштів в середній вартості обігових коштів. Підпри-

ємство, в загальному за всі 7 періодів має тенденцію до вивільнення з обороту коштів. Це свідчить про зростання ефективності використання обігових коштів в середньому на один період в 0,1777 раза.

17. Коефіцієнт маневреності власних обігових коштів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.ман.вл.об.к.     -0,1905           0,2222 0,1746 0,1040 0,6111 0,0115 0,3687

Значення коефіцієнта

Тренд

 

0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0 -0,1 -0,2 -0,3

 

Рівняння тренду у = 0,0201х - 24,235

 

Періоди

Коефіцієнт маневреності власних обігових коштів визначає свобо-ду фінансового маневру. Коефіцієнт показує частку абсолютно ліквід-них активів у власних оборотних коштах. У першому періоді спосте-рігалося від'ємне значення коефіцієнта з причини того, що сума власного капіталу менша за суму 03. Різке зростання спостерігалось з 1-го на 2-ий та з 4-ий на 5-ий періоди. Це було зумовлено збільшен-ням коштів на 600 % і збільшенням власних обігових коштів на 506,897 % (зростання з 1 на 2 період), а з 4-го на 5-ий період зростан-ня відбулося за рахунок, по-перше, збільшення коштів на 63,23 %, a по-друге, зменшенням власних обігових коштів на 71,2 %. Також спо-стерігалося зменшення коефіцієнта в 53,14 раза, за рахунок зменшен-ня коштів на 90,91 % і паралельним збільшенням власних обігових коштів на 383,33 %. Взагалі тренд, побудований на основі значень ко-ефіцієнта протягом даних 7-и періодів має зростаючу тенденцію з ко-ефіцієнтом тренду 0,0201. Це для підприємства означає, що на даному

підприємстві «Анкор» збільшується свобода фінансового маневру, a також збільшується частка абсолютно ліквідних активів у власних обо-ротних коштах. Така політика підприємства є для нього позитивною.

18. Коефіцієнт забезпечення запасів власними обіговими кош-тами

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.заб.зап. вл.об.кош.      -0,0798           0,1944 0,7613 0,1897 0,1600 0,5595 0,9565

 

1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2

 

Тренд

Значення коефіцієнта

Рівняння тренду у = 0,03 85х - 46,326

 

Періоди

Коефіцієнт забезпечення запасів власними обіговими коштами ви-значає частку обігових коштів у величині запасів. Коефіцієнт показує, наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансу-вання. На початку, в першому періоді, на підприємстві значення коефі-цієнта забезпечення запасів власними обіговими коштами було від'єм-ним за рахунок того, що значення власних обігових коштів на підпри-ємстві було від'ємним, оскільки сума 03 перевишувала суму власного капіталу. Взагалі перших два періоди спостерігалося стрімке зростання коефіцієнта за рахунок більшого зростання власних обігових коштів (в середньому на 303,45 %), ніж запасів (в середньому на 97,47 %). Потім спостерігався спад в 4,01 раза за рахунок зменшення власних обігових коштів на 50,397 % і збільшення запасів на 99,09 %. Потім з 5-го пері-

оду спостерігалося стрімке зростання: зростання в середньому власних обігових коштів було 198,56 %, а запасів лише 2,39 %. Проаналізував-ши значення коефіцієнта за допомогою тренду, отримуємо, що коефіці-єнт тренду 0,0385, що означає, що зростає частка обігових коштів у ве-личині запасів. У результаті аналізу даного коефіцієнта на даному підприємстві виявлено, що «Анкор» мало готову продукцію протягом лише 4-х періодів, товари лише протягом 3-х періодів, тобто готова продукція з 4-го на 5-ий період перейшла в товар підприємства.

19. Коефіцієнт покриття запасів

Періоди

01.04.00 01.07.00 01.10.00 01.01.01 01.04.01 01.07.01 01.10.01

Коеф.пок-т запасів 0,8137 0,9012 1,7976 0,6449 1,0400 1,1383 1,2077

Значення коефіцієнта

Тренд

 

2 1,8 1,6 1,4 1,2

1 0,8 0,6 0,4 0,2

Рівняння тренду у = 0,0107х - 11,888

 

0

 

Періоди

Коефіцієнт покриття запасів визначає частку сукупних джерел по-криття власних коштів у величині запасів. Коефіцієнт показує, скільки коштів, що вкладені в запаси, припадає на одиницю сукупних коштів (власних, довгострокових та короткострокових зобов'язань). При аналі-зі коефіцієнта покриття запасів слід звернути увагу на періоди з 2-го по 4-ий. 3 2-го на 3-ий періоди відбулося зростання коефіцієнта в 1,99 ра-за, що, у свою чергу, зумовлено зменшенням запасів на 48,92 % та не-великим збільшенням джерел покриття запасів — на 1,88 %. 3 3-го на 4-ий періоди спостерігалося значне зменшення значення коефіцієнта в 2,79 раза, що зумовлено зменшенням джерел покриття запасів на

28,57 % і збільшенням запасів на 99,09 %. В подальші періоди спостері-галося помірне зростання. Порівнюючи коефіцієнт покриття запасів та коефіцієнт забезпечення запасів власними обіговими коштами, можна зауважити єдину різницю в тому, що до власних обігових коштів дода-но короткострокові кредити банків (500), поточна заборгованість за до-вгостроковими зобов'язаннями (510), видані векселі (520), кредиторсь-ка заборгованість за товари, роботи, послуги (530), поточні зобов'язан-ня за розрахунками з одержаних авансів(540). Виходячи з цього можна сказати, що за рахунок цих статей, з 4-го періоду маємо при аналізі ко-ефіцієнта покриття запасів помірне зростання, а не так як при аналізі коефіцієнта забезпечення запасів власними обіговими коштами, що з 4-го на 5-ий періоди мали невеликий спад, а потім стрімке зростання. При аналізі коефіцієнта покриття запасів отримали, що частка сукупних джерел покриття власних коштів в середньому у величині запасів ста-новить 0,0107, причому ця частка зростає, тобто на одиницю сукупних коштів припадає 1,07 % коштів, що вкладені в запаси.

Аналітична записка по аналізу обертання оборотних коштів

Для аналізу обертання оборотних коштів (робочого, функціонально-го капіталу) було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до загальних висновків:

1)         виявлено більш стрімке зростання власного капіталу над 03, а в останніх трьох періодах зростання власного капіталу і зменшення 03;

2)         підприємство може вкладати в оборотні кошти власний капітал з надлишком;

3)         збільшення частки виручки в обігових коштах;

4)         різке зменшення доходу від реалізації продукції;

5)         зменшення частки обігових коштів в чистій виручці від реалізації;

6)         підприємство, в загальному за всі 7 періодів, має тенденцію до ви-вільнення з обороту коштів. Це свідчить про зростання ефективності ви-користання обігових коштів в середньому на один період в 0,1777 раза;

7)         на даному підприємстві «Анкор» збільшується свобода фінансо-вого маневру, а також збільшується частка абсолютно ліквідних активів у власних оборотних коштах;

8)         готова продукція з 4 на 5 період перейшла в товар підприємства;

9)         підприємство мало поточні зобов'язання за розрахунками з одер-жаних авансів лише в 5 та 6 періодах;

10)       частка сукупних джерел покриття власних коштів зростає, тобто на

одиницю сукупних коштів припадає 1,07 % коштів, що вкладені в запаси.

Можна говорити про те, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства «Анкор» також можна визначити виходячи з того, що при аналізі робо-ти підприємства (через значення коефіцієнтів для аналізу обертання

оборотних коштів) кожен тренд кожного коефіцієнта мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефек-тивної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення зна-чень. Тобто аналіз обертання оборотних коштів привів до позитивних висновків.

4. Аналіз оборотності капіталу та трансформації активів 20. Коефіцієнт трансформації

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.транс-Ї  0,1638 1,4764 2,0424 0,1719 2,2859 4,1950 3,0729

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

4,5

4 3,5

3 2,5

2 1,5

1 0,5

Рівняння тренду у = 0,1715х - 205,97

о

Періоди

Коефіцієнт трансформації визначає частку чистої виручки в активах підприємства. Коефіцієнт показує, скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи. Під час аналізу слід обов'язково розглядати проміжок з 3-го по 6-ий періоди. 3 3-го на 4-ий період спостерігався спад за рахунок різкого збільшення активів підприємства (збільшилися на 80,5 %), а також різкого зменшен-ня чистого доходу від реалізації продукції (зменшився на 84,81 %). 3 4-го на 6-ий період відбулося стрімке зростання — значення коефіцієнта збі-льшилось в 24,39 раза. Це спостерігалося з причини збільшення чистого доходу від реалізації продукції в середньому на 296,63 % та зменшення активів в середньому на 25,89 %. Можна сказати, що така різка зміна

значення коефіцієнта відбулася за рахунок різкого зменшення чистої ви-

ручки від реалізації і одночасним збільшенням активів підприємства:

Періоди          3          4          5

Чиста виручка, тис грн        154,     3,4       141,5

Оборотні активи, тис грн    66,3     127,6   37,3

Коефіцієнт трансформації має зростаючу тенденцію, про що свід-чить додатне значення коефіцієнта тренду 0,1715. Цей показник також свідчить про те, що щоквартальна частка виручки в активах підприємс-тва «Анкор» збільшується на 17,15 %. Отже, на даному підприємстві кількість оборотів активів, а також кількість отриманої виручки від ре-алізації продукції збільшується на одиницю коштів, інвестованих в ак-тиви.

21. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.ман.роб.кап.    -12,5238         5,1429 1,3135 5,2720 6,2500 1,7874 1,0455

 Значення коефіцієнта

Тренд

10

 

5

0

-5

-10

 

Рівняння тренду у = 0,4635х - 560,57

-15

Періоди

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу визначає частку запасів, тобто матеріальних виробничих активів у власних оборотних коштах підприємства.

Коефіцієнт показує прискорення або уповільнення обіговості оборот-них коштів, в умовах інфляції до залучення дорогих кредитів, що змен-шує платоспроможність підприємства. 3 1-го на 2-ий період спостеріга-

лося значне зростання показника: з -12,52 до 5,14. Це відбулося за ра-хунок, по-перше, зміни від'ємного значення показника на додатне ро-бочого капіталу, по-друге, збільшення запасів на 146,39 %, по-третє, меншим зростанням, ніж запаси робочого капіталу. В подальшому різ-ких змін не спостерігалося. Для аналізу даного коефіцієнта було побу-довано тренд. Тренд має зростаючий характер, так як коефіцієнт тренду додатній 0,4635. Це свідчить про те, що спостерігається прискорення обіговості оборотних коштів до залучення дорогих кредитів, що змен-шує платоспроможність підприємства (для збільшення платоспромож-ності коефіцієнт тренду має бути від’ємним), а також, що частка запасів у власних оборотних коштів підприємства є 46,35 %.

22. Коефіцієнт мобільності засобів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.моб.засобів      -0,0328           0,1605 0,3342 0,0918 0,0582 0,2736 0,4008

Нижня межа  0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4

Верхня межа  0,6       0,6       0,6       0,6       0,6       0,6       0,6

Верхня межа

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0 -0,1

Рівняння тренду у = 0,0149х - 17,864

♦          ♦

 

Періоди

Коефіцієнт мобільності засобів визначає відношення власних коштів та довгострокових зобов'язань до валюти балансу. Коефіцієнт мобільності засобів показує частку вільних коштів (не залучених в необоротних акти-вах) довгострокового користування підприємства у валюті балансу. Для підприємства, для ефективної його господарської діяльності, значення да-ного коефіцієнта розглядаються по відношенню до рекомендованих меж 40—60 %. Протягом всіх семи періодів, крім останнього, значення коефі-цієнта не виконували необхідної умови для підприємства. Коефіцієнт мо-

більності засобів протягом 7-и періодів не має сталої тенденції до зростан-ня або спаду. 3 1-го на 3-ий та з 5-го на 7-ий період спостерігалося стрімке зростання коефіцієнта за рахунок того, що відбулося стрімке зростання влас-них обігових коштів (у чисельнику ми не враховуємо довгострокових 30-бов'язань, так як їх за даних 7 періодів на підприємстві «Анкор» не було) в середньому на 303,45 %, а баланс підприємства зріс лише на 18,51 % (зрос-тання коефіцієнта з 1-го на 3-ий період); а стрімке зростання з 5-го по 7-ий період пояснюється тим, що власні обігові кошти в середньому збільшили-ся на 198,56 %, а баланс підприємства зменшився на 9,79 %. Також спосте-рігалось одне різке зменшення значення коефіцієнта з 3-го на 4-ий період. Це відбувалося з причини того, що власні обігові кошти зменшилися на 50,397 %, а баланс збільшився на 80,5 %. Важливим є також те, що в пер-шому періоді власні обігові кошти були від'ємного значення з причини то-го, що сума власного капіталу була меншою за суму 03. Хоча значення ко-ефіцієнта протягом усіх періодів постійно змінюється, графік, побудо-ваний на основі значень коефіцієнта протягом 7-и періодів, має зростаючу тенденцію, про що свідчить додатній коефіцієнт тренду (0,0149). Тобто ча-стка власних обігових коштів у валюті балансу складає 1,49 %.

23. Коефіцієнт обороту власного капіталу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.об. вл. кап.       0,4357 6,4389 4,4898 1,1143 5,0177 7,3297 3,9947

Нижня межа  2,7       2,7       2,7       2,7       2,7       2,7       2,7

 

И Нижня ме   *са      • Значення коефіцієнта         Тренд

8

Рівняння тренду у = 0,1546х - 183,26

 

7

6

5

4

3

0

Періоди

Коефіцієнт обороту власного капіталу визначає відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньої вартості власного капіта-

лу. Коефіцієнт показує ефективність використання власного капіталу підприємства. Для ефективної діяльності було встановлено рекомендо-вану нижню межу 2,7. Протягом семи періодів коефіцієнт обороту вла-сного капіталу не мав стабільного зростання або спаду. Різке зростання спостерігалося з 1-го на 2-ий та з 4-го на 6-ий періоди. 3 1-го на 2-ий період коефіцієнт збільшився в 14,64 раза рахунок того, що відбулося різке зростання чистого доходу, він зріс в 11,04 раза, а власний капітал зменшився на 25,31 %. 3 4-го на 6-ий період зростання пояснюється тим, що чистий дохід від реалізації продукції в середньому зріс на 296,625 %, а власний капітал збільшився в середньому на 31,685 %. Та-кож спостерігався різкий спад в 5,8 раза з 2-го на 4-ий період, що було, у свою чергу, зумовлено зменшенням чистого доходу від реалізації продукції в середньому на 25,97 % та збільшенням власного капіталу в середньому на 25,89 %. Можна говорити про те, що майже всі значення коефіцієнта задовольняють підприємство (окрім значень за 1-ий та 4-ий періоди), тобто належать рекомендованій межі: значення коефіцієнта повинно бути більше ніж 2,7. Провівши аналіз за допомогою побудови лінії тренду (тренд має зростаючий характер, так як коефіцієнт тренду додатній 0,1546), отримали, що підвищується ефективність викорис-тання власного капіталу підприємства. Відношення виручки від реалі-зації до власного капіталу в середньому за 7 періодів зростає на 15,46 %.

 

24. Коефіцієнт оборотності готової продукції                  

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.об.гот.прод.     0,7778 2,1073 5,7249 0,4048                       

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

Рівняння тренду у = 0,0833х - 98,324

 

5

4

3

2

1

 

0

 

Періоди

Коефіцієнт оборотності готової продукції визначає частку чистої ви-

ручки в готовій продукції. Коефіцієнт показує, у скільки разів виручка

перевищує середні запаси готової продукції. Протягом розглянутих пері-

одів відбувся різкий спад і різке зростання. 3 1-го на 3-ий період спосте-

рігалося стрімке зростання за рахунок того, що відбулось стрімке зрос-

тання чистого доходу від реалізації продукції в середньому на 518,335 %,

а готової продукції в середньому лише на 128,16 %. 3 3-го на 4-ий період

відбувся різкий спад за рахунок того, що готова продукція збільшилася

на 114,87 %, а чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 84,81 %.

Тобто, різке коливання графіка ми мали за рахунок таких значень:

Періоди          2          3          4

Чистий дохід, тис. грн         115,9   154      23,4

Готова продукція, тис. грн 55         26,9     57,8

3 5-го періоду значення коефіцієнта були відсутні, так як підприємс-тво «Анкор» більше по 7-ий період не мало готової продукції, а мало товар. Протягом цих 4-х періодів частка виручки в готовій продукції зростала (так як тренд має зростаючий характер, через додатній коефі-цієнт тренду 0,0833) в середньому на 8,33 %. Також зростаюча тенден-ція тренду дає змогу говорити про те, що в середньому частка виручки перевищує середні запаси готової продукції.

Аналітична записка по аналізу оборотності капіталу та трансформації активів

Для аналізу оборотності капіталу та трансформації активів було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна дійшли загальних висновків:

1)         майже всі коефіцієнти мають такі тенденції, які сприяли б ефек-тивній господарській діяльності підприємства;

2)         щоквартальна частка виручки в активах підприємства «Анкор» збільшується на 17,15 %. На даному підприємстві кількість оборотів ак-тивів, а також кількість отриманої виручки від реалізації продукції збіль-шується на одиницю коштів, інвестованих в активи;

3)         спостерігається прискорення обіговості оборотних коштів до залу-чення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства, a також частка запасів у власних оборотних коштів підприємства є 46,35 %;

4)         частка власних обігових коштів у валюті балансу складає 1,49 %;

5)         підвищується ефективність використання власного капіталу під-приємства. Відношення виручки від реалізації до власного капіталу в середньому за 7 періодів зростає на 15,46 %;

6)         з 5-го пфіоду суми «готової продукції» були відсутні, так як підприємс-тво «Анкор» більше по 7-ий період не мало готової продукції, а мало товар;

7)         протягом перших 4-х періодів в середньому частка виручки пере-вищувала середні запаси готової продукції.

Можна говорити про те, що господарська діяльність є ефективною, але потрібно збільшувати платоспроможність підприємства, а також,

зменшити частку запасів у власних оборотних коштів підприємства, яка за даних 7 періодів в середньому збільшується на 46,35 %. Всі інші зна-чення коефіцієнтів задовольняють підприємство. При аналізі роботи підприємства кожен тренд кожного коефіцієнта мав такий самий харак-тер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень.

5. Аналіз ділової активності: обертання дебіторської та кредиторської заборгованостеи

25. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. деб. заб.           3,8889 21,0727                      3,7742 11,2302           20,0602           47,4375

Нижня межа  18        18        18        18        18        18        18

 

И Нижня ме.  ка        • Значення коефіцієнта Тренд

Рівняння тренду у = 1,5148х - 1818,8

 

50 45 40 35 30 25 20 15 10 5

0

Періоди

Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості визначає відно-шення виручки підприємства до середньої величини дебіторської забор-гованості за період. Коефіцієнт показує, у скільки разів виручка переви-шує середню дебіторську заборгованість. Слід зауважити, що значення коефіцієнта за 3-ий період відсутнє, так як відсутня сума дебіторської за-боргованості на 3-ий період, а саме дебіторська заборгованість перед бю-джетом (розглядаємо відсутність показника на 3-ий період саме цієї за-боргованості тому, що за даних 7 періодів на підприємстві взагалі від-

сутні дебіторські заборгованості: довгострокова, за виданими авансами, з нарахованих доходів). Можна припустити, що відсутність даного показ-ника зумовлена відсутністю таких операцій журналу господарських опе-рацій, які б призвели до відкриття 643 рахунка («податковий кредит»), тобто рахунка активної дебіторської заборгованості за розрахунками пе-ред бюджетом. Такими операціями можна назвати: отримання передо-плати за готову продукцію, в тому числі ПДВ; продукт А, раніше опла-чений, відвантажено підприємству за цінами реалізації, в тому числі ПДВ. Аналізуючи інші періоди, можна сказати, що протягом усіх пері-одів спостерігалося стабільне зростання значення коефіцієнта. Особливо стрімке зростання було з 6-го на 7-ий період за рахунок того, що змен-шення дебіторської заборгованості (зменшилася на 75,94 %) було більш різке, ніж чистого доходу від реалізації продукції (зменшилась на 43,1 %). Спочатку значення коефіцієнта не задовольняло встановлену нижню межу в 18 разів, тобто виручка повинна щонайменше перевишу-вати середню дебіторську заборгованість у 18 разів. Але потім цю межу було подолано. Для аналізу даного коефіцієнта було побудовано тренд, який має зростаючий характер за рахунок додатного коефіцієнта тренду 1,5148. Тобто в середньому щоквартально коефіцієнт зростає в 1,51 раза.

26. Період погашення дебіторської заборгованості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Період пог. деб. заб. 92,5714           17,0837                      95,3846           32,0565           17,9460           7,5889

Верхня межа  20,0000           20,0000           20,0000           20,0000           20,0000           20,0000           20,0000

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

120 100 80 60 40 20

о

Рівняння тренду у = -3,2912х + 4034,3

 

Періоди

Період погашення дебіторської заборгованості визначає відношен-ня періоду аналізу до коефіцієнта обертання дебіторської заборгова-ності. Даний коефіцієнт показує середній термін інкасації дебіторсь-кої заборгованості, тобто період її погашення. Протягом аналізу даного коефіцієнта відсутнє значення за 3-ій період за рахунок того, що відсутнє значення коефіцієнта обертання дебіторської заборгова-ності, так як відсутня сума дебіторської заборгованості на 3-ий період, а саме: дебіторська заборгованість перед бюджетом (розглядаємо від-сутність показника на 3-ій період саме цієї заборгованості тому, що за даних 7 періодів на підприємстві взагалі відсутні дебіторські заборго-ваності: довгострокова, за виданими авансами, з нарахованих дохо-дів). Можна припустити, що відсутність даного показника зумовлена відсутністю таких операцій журналу господарських операцій, які б привели до відкриття 643 рахунка, тобто рахунка активної дебіторсь-кої заборгованості за розрахунками перед бюджетом. Такими операці-ями можна назвати: отримання передоплати за готову продукцію, в тому числі ПДВ; продукт А, раніше оплачений, відвантажено підпри-ємству за цінами реалізації, в тому числі ПДВ. Період погашення де-біторської заборгованості має завелике значення тоді, коли значення коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості менше від встано-вленої для нього нижньої межі. Протягом значень даних періодів по-стійно спостерігався різкий спад коефіцієнта, так як і збільшення кое-фіцієнта обертання дебіторської заборгованості. Лише значення 1-го та 7-го періодів є позитивними для ведення ефективної господарської діяльності підприємства. Тобто на підприємстві встановлена нижня межа в 20 днів погашення дебіторської заборгованості. Якщо б відбу-валося постійне збільшення прибутку від збільшення обсягів реаліза-ції, тоді можна було б говорити про підвищення верхньої межі. Мож-на охаракт’ризувати тренд так, що він має спадний характер за рахунок відємного коефіцієнта тренда -3,2912, це свідчить про те, що якщо в майбутньому не буде різкого підвищення коефіцієнта, то його значення будуть завжди відповідати рекомендованим межам. У сере-дньому значення коефіцієнта за квартал зменшується в 3,29 раза.

27. Період погашення кредиторської заборгованості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Період пог.кред. заб. 4,5075 1,9490 0,3308 3,5109 0,1827 0,0932 0,0675

5

Значення коефіцієнта

Тренд

 

4

3

2

Рівняння тренду у = -0,2045х + 249,4

 

0

-1

 ПІіоди

Період погашення кредиторської заборгованості визначає і показує середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості. 3 початку аналізованого періоду не спостерігалося стабільного спаду або зростання коефіцієнта. 3 1-го на 3-ий та з 4-го на 5-ий періоди спостері-гався різкий спад коефіцієнта за рахунок зростання середньої кредитор-ської заборгованості в середньому на 21,22 %, а собівартості зростання в середньому на 319,71 % (з 1-го на 3-ий період). 3 4-го на 5-ий період спад відбувся за рахунок збільшення собівартості в 13,8 раза та зменшенням середньої кредиторської заборгованості на 28,17 %. Також протягом роз-глянутого періоду спостерігалось і стрімке зростання— з 3-го на 4-ий період. Це зумовлено різким збільшенням собівартості (в основному) на 358,82 %, а також зменшенням середньої кредиторської заборгованості на 16,54 %. Отже, за графіком бачимо, що йшов би впевнений спад, якби не різке збільшення, а потім спад собівартості: 25,5 (2-ий період) — 117,0 (3-ий період) — 9,2 (4-ий період). Побудувавши лінію тренду маємо, що коефіцієнт в середньому за квартал зменіпується на 20,45 %. Це є пози-тивною тенденцією, так як позитивним є зменшення середньої кількості днів сплати підприємством короткострокової заборгованості.

28. Частка сумнівної дебіторської заборгованості

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.сум.деб.заб.      0          0                      0          0          0          0

Нижня межа  0          0          0          0          0          0          0

Верхня межа  0,1       0,1       0,1       0,1       0,1       0,1       0,1

Частка сумнівної дебіторської заборгованості визначає відношення сумнівної дебіторської заборгованості до дебіторської заборгованості. Коефіцієнт показує частку простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості. Для даного підприємства неможливо характеризувати даний коефіцієнт, так як підприємство не має резервів сумнівних боргів і кожне значення протягом всіх 7-и пері-одів дорівнює 0. Отже, не існує простроченої дебіторської заборгованості.

Аналітична записка по аналізу ділової активності: обертання дебіторської і кредиторської заборгованості

Для аналізу ділової активності (обертання дебіторської та кредитор-ської заборгованостей) було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за до-помогою яких можна дійти загальних висновків:

1)         за 3-ий квартал відсутня дебіторська заборгованість в активах підприємства;

2)         щоквартально перевищення виручкою середньої дебіторської за-боргованості в середньому збільшується в 1,51 раза;

3)         потрібно намагатися, щоб відбувалося постійне збільшення при-бутку від збільшення обсягів реалізації, тоді можна буде говорити про підвищення верхньої межі періоду погашення дебіторської заборгова-ності, тому що лише в 2-х періодах значення коефіцієнта влаштовує підприємство, а так маємо високі показники;

4)         позитивним є зменшення середньої кількості днів сплати підпри-ємством короткострокової заборгованості;

5)         підприємство не має резервів сумнівних боргів. Отже, не існує простроченої дебіторської заборгованості.

Можна говорити про те, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства «Анкор» також можна визначити виходячи з того, що при аналізі робо-ти підприємства кожен тренд кожного коефіцієнта мав такий самий ха-рактер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефектив-ної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень. Тобто аналіз ділової активності (обертання дебіторської та кредиторсь-кої заборгованостей) привів до позитивних висновків.

6. Аналіз ділової активності: ресурсовіддача 29. Коефіцієнт обороту ОЗ (фондовіддача в ринкових умовах)

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.об. 03    0,4008 21,4630           16,9231           2,7529 5,7520 14,0421           8,3407

Нижня межа  3,0       3,0       3,0       3,0       3,0       3,0       3,0

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

Рівняння тренду у = -0,0261х + 41,596

 

25

20

15

10

5

0

Періоди

Коефіцієнт обороту 03 визначає відношення чистої виручки від ре-алізація до балансової вартості 03. Коефіцієнт показує на скільки інве-стиції, вкладені у засоби виробництва, приносять дохід підприємству. Для аналізу даного коефіцієнта встановлена нижня межа 3. Протягом аналізованого періоду спостерігалося стрімке зменшення коефіцієнта: з 2-го на 4-ий період, а також стрімке зростання: з 1-го на 2-ий та з 4-го на 6-ий періоди. Зростання з 1-го на 2-ий період пояснюється тим, що відбулось зростання чистого доходу від реалізації в 11,04 рази, 03 зме-ншились на 79,39 %; з 4-го на 6-ий період чистий дохід в середньому зріс на 296,625 %, 03 збільшились лише на 83,325 %. Різке зменшення значення коефіцієнта з 2-го на 4-ий період відбулось за рахунок того, що чиста виручка від реалізації продукції зменшилась в середньому на 25,97 %, a 03 зросли в середньому на 30,965 %. Лише значення коефі-цієнту 1-го та 4-го періоду не задовольняють рекомендованої межі. Всі інші значення більше 3, тобто всі інші значення коефіцієнта говорять про те, що чиста виручка від реалізації продукції мінімум в 3 рази пере-вишує 03. Тренд має спадну тенденцію, так як коефіцієнт тренду від'єм-ний -0,0261. Тобто в середньому щоквартально коефіцієнт обороту 03 зменшується на 2,61 %.

30. Коефіцієнт оборотності засобів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф.об. засобів        0,2548 0,3935 3,5347 0,1396 5,6444 6,4180 6,2947

Нижня межа  3          3          3          3          3          3          3

 Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

8

 

7

6

5

4

3

2

1

0

-1

Рівняння тренду у = 0,3843х - 462,49

 

Періоди

Коефіцієнт оборотності запасів визначає відношення собівартості реа-лізованої продукції до середньої величини запасів у періоді. Коефіцієнт показує кількість оборотів коштів, інвестованих в запаси. На даному під-приємстві встановлена нижня межа, яка дорівнює мінімум 3-и обороти коштів інвестованих в запаси. Протягом аналізованого періоду спостеріга-лося: зростання з 2-го на 3-ий та з 4-го на 5-ий періоди, а також спад з 3-го на 4-ий період. Зростання з 2-го на 3-ий період (в 9,05 раза) пояснюється тим, що собівартість зросла на 358,82 %, а запаси зменшилися на 48,92 %; з 4-го на 5-ий період (в 40,29 раза) зумовлюється тим, що собівартість зро-сла в 13,8 раза, а запаси зменшилися на 65,86 %. Спад з 3-го на 4-ий період (в 25,21 раза) був зумовлений збільшенням запасів на 99,09 % та зменшен-ням собівартості на 92,14 %.Тренд має зростаючий характер, про що гово-рить додатній коефіцієнт тренду -0,3843. Він вказує на те, що щокварталь-но в середньому приріст коефіцієнта оборотності засобів сюіадає 38,43 %. Отже, на підприємстві йде тенденція до нарощення кількості оборотів ко-штів, інвестованих в запаси, що є позитивною тенденцією.

 

31. Термін зберігання запасів                                                        

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Період збер.зап.        353,2836         228,7059         25,4615           644,6739         15,9449           14,0230            14,2978

Верхня межа  120,0   120,0   120,0   120,0   120,0   120,0   120,0

Нижня межа  45,0     45,0     45,0     45,0     45,0     45,0     45,0

Верхнямежа I Нижня межа

 Значення коефіцієнта

Тренд

 

Рівняння тренду у = -17,33 \х + 21191

 

700 600 500 400 300 200 100 0

 

Періоди

Період зберігання запасів визначає відношення періоду аналізу до коефіцієнта обертання запасів. Коефіцієнт показує середній термін збе-рігання виробничих запасів на підприємстві. Для аналізу даного коефі-цієнта враховуються рекомендовані межі від 45 до 120 днів зберігання виробничих запасів на підприємстві. Протягом аналізованого періоду вижливим є відрізок з 3-го по 5-ий період. Різке збільшення коефіцієнта (в 25,32 раза) з 3-го на 4-ий період зумовлено збільшенням запасів на 99,09 % та зменшенням собівартості на 92,14 %. Різке зменшення кое-фіцієнта (в 40,44 раза) з 4-го на 5-ий період відбулося за рахунок збіль-шення собівартості в 13,8 раза та зменшенням запасів на 65,86 %. Тобто з 3-го на 5-ий період були такі показники:

Період 3          4          5

Собівартість, тис. грн           117      9,2       127

Запаси, тис. грн        33,1     65,9     22,5

Протягом аналізованого періоду коефіцієнт приймав значення, які були нижчими від встановленої нижньої межі, належали рекомендова-ним межам, були вищими від встановленої верхньої рекомендованої межі. Середній термін зберігання запасів 185,2 дні. Характер тренду має спадну тенденцію за рахунок того, що коефіцієнт тренду від'ємний -17,331. Це говорить про те, що в середньому щоквартально значення коефіцієнта зменшується в 17,33 раза. Але для ефективної господарсь-кої діяльності значення коефіцієнта повинно зрости хоча б в 3,15 раза в порівнянні з останнім періодом.

32. Період операційного циклу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04001         01.07.01          01.10.01

Період оп.циклу        353,5383         229,0994         28,9963           644,8135         21,5893           20,4411            20,5925

 

700 600 500 400 300 200 100 0

 Значення коефіцієнта

Тренд

Рівняння тренду у = -16,947х + 20728

Періоди

Період операційного циклу визначає і показує термін обороту гро-

шових коштів. Протягом усіх періодів, крім з 3-го по 5-ий, коефіцієнт

мав стабільний спад. Різке зростання (в 22,24 раза) з 3-го на 4-ий період

зумовлено різким зростанням коефіцієнта зберігання запасів (в

25,32 раза), збільшенням запасів на 99,09 % та зменшенням собівартості

на 92,14 %. Різке зменшення коефіцієнта (в 29,87 раза) зумовлено різ-

ким зменшенням коефіцієнта зберігання запасів (в 40,44 раза; за раху-

нок збільшення собівартості в 13,8 раза та зменшенням запасів на

65,86 %. Тобто з 3-го на 5-ий період були такі показники:

Період 3          4          5

Собівартість, тис. грн           117      9,2       127

Запаси, тис. грн        33,1     65,9     22,5

а також зменшенням коефіцієнта погашення дебіторської заборго-

ваності на 66,39 % за рахунок збільшення коефіцієнта обертання дебі-

торської заборгованості (так як коефіцієнт погашення дебіторської за-

боргованості є обернено пропорційний коефіцієнту обертання дебітор-

ської заборгованості), який, у свою чергу, зріс за рахунок того, що чис-

та виручка від реалізації зросла на 504,7 %, а дебіторська заборгова-

ність лише зросла на 103,23 % в порівнянні з чистою виручкою. Від'єм-

них значень коефіцієнта не спостерігається, що приводить до висновку,

що нестачі коштів на підприємстві не спостерігається. Тренд даного ко-ефіцієнта має спадну тенденцію, про що говорить від'ємне значення коефіцієнта тренду -16,947. Тобто на підприємстві «Анкор» спостеріга-ється тенденція до середнього щоквартального зменшення коефіцієнта в 16,95 раза, що свідчить про зменшення терміну обороту грошових коштів.

33. Період фінансового циклу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Період фін.циклу       358,0458         231,0484         29,3271           648,3244         21,7720           20,5342            20,6600

 

700 600 500 400 300 200 100 0

 

Тренд

 Значення коефіцієнта

Рівняння тренду у = -17,152х + 20978

 

Періоди

Період фінансового циклу визначає і показує термін перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти. Аналізуючи період фінансового циклу, ми побачили, що значення періоду погашення кре-диторської заборгованості істотно не впливає на результат, так як мак-симальне значення цього показника— 4,51, а мінімальне періоду опе-раційного циклу — 20,44. Тобто аналізуючи період фінансового циклу підприємства «Анкор», ми аналізуємо період операційного циклу. Про-тягом усіх періодів, крім з 3-го по 5-ий, коефіцієнт мав стабільний спад. Різке зростання (в 22,10 раза) з 3-го на 4-ий період зумовлено різким зростанням коефіцієнта зберігання запасів (в 25,32 раза), збільшенням запасів на 99,09 % та зменшенням собівартості на 92,14 %. Різке змен-шення коефіцієнта (в 29,78 раза) зумовлено різким зменшенням коефі-цієнта зберігання запасів (в 40,44 раза; за рахунок збільшення собівар-

тості в 13,8 раза та зменшенням запасів на 65,86 %. Тобто з 3-го на 5-ий період були такі показники:

Період 3          4          5

Собівартість, тис. грн           117      9,2       127

Запаси, тис. грн        33,1     65,9     22,5

а також зменшенням коефіцієнта погашення дебіторської заборго-ваності на 66,39 % за рахунок збільшення коефіцієнта обертання дебі-торської заборгованості (так як коефіцієнт погашення дебіторської за-боргованості є обернено пропорційний коефіцієнту обертання дебітор-ської заборгованості), який, у свою чергу, зріс за рахунок того, що чис-та виручка від реалізації зросла на 504,7 %, а дебіторська заборгова-ність лише зросла на 103,23 % в порівнянні з чистою виручкою. Тренд даного коефіцієнта має спадну тенденцію, про що говорить від'ємне значення коефіцієнта тренду -17,152. Тобто на підприємстві «Анкор» спостерігається тенденція до середнього щоквартального зменшення кое-фіцієнта в 17,15 раза, що свідчить про зменшення терміну обороту гро-шових коштів, а також про зменшення терміну перетворення придба-них матеріальних ресурсів на грошові кошти.

Аналітичназапискапоаналізу ділової активності: ресурсовіддача

Для аналізу ділової активності (ресурсовіддача) було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна дійти загальних ви-сновків:

1)         дохід підприємства через вкладені інвестиції у засоби виробницт-ва не збільшується, а навпаки, має спадну тенденцію в 2,61 % щоквар-тальних;

2)         тенденція до нарощення кількості оборотів коштів, інвестованих в запаси (в середньому приріст складає 38,43 %), що є позитивним для ведення ефективної господарської діяльності;

3)         значення відношення собівартості реалізованої продукції до серед-ньої величини запасів у періоді коливаються від 14,02 до 644,67 днів зберігання виробничих запасів на підприємстві, при нормі від 45 до 120 днів. В середньому щоквартально значення зменшується в 17,33 ра-за. Але для ефективної господарської діяльності значення коефіцієнта повинно зрости хоча б в 3,15 раза в порівнянні з останнім періодом, щоб досягти 45 днів;

4)         зменшення терміну обороту грошових коштів за рахунок змен-шення суми періодів зберігання запасів і погашення дебіторської забор-гованості;

5)         зменшення терміну перетворення придбаних матеріальних ресур-сів на грошові кошти.

Отже, політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства «Анкор» також можна визначити виходячи з того, що при аналізі роботи підприємства кожен

тренд кожного коефіцієнта (окрім коефіцієнта, який визначає відно-шення чистої виручки від реалізації продукції до балансової вартості 03, хоча він належить рекомендованим межам, але все ж коефіцієнт тренду показує, що коефіцієнт щоквартально зменшується на 2,61 %) мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень. Але бажаним ще було б все-таки утримувати зни-жену собівартість, так як це приведе до більших прибутків, а так на підприємстві немає навіть сталого зростання або спаду суми собіварто-сті +, спостерігаються різкі перепади в значенні собівартості (напри-юіад, тис. грн: 117,0 — 3-ий період 9,2 — 4-ий період 127 — 5-ий період).

7. Аналіз рентабельності: загальна рентабельність 34. Рентабельність власного капіталу

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Рентабельність вл.кап.         -0,1494           -0,3389           0,2974 0,0762 -0,1135           0,0797 0,0711

 

0,40 0,30 0,20 0,10 0 -0,10 -0,20 -0,30 -0,40

Значення рентабельності

Періоди

Тренд

Рентабельність власного капіталу визначає частку чистого прибутку у власному капіталі, вкладеному в підприємство. Коефіцієнт показує поте-нційні можливості розширення діяльності підприємства, ефективне ви-користання активів, створених за рахунок власного капіталу. Протягом досліджуваного періоду спостерігався один спад і одне зростання зна-чення коефіцієнта. 3 2-го на 3-ий період спостерігалося стрімке зростан-

ня, але за рахунок більшого зростання власного капіталу на 90,56 %, ніж чистого прибутку на All,95 %. Таке зростання можна пояснити тим, що попереднє значення коефіцієнта (в 2-му періоді) мало від'ємне значення за рахунок від'ємного чистого прибутку. 3 3-го на 4-ий період спад від-бувся знову до від'ємного значення коефіцієнта, при цьому власний капі-тал зменшився на 38,78 %, а чистий прибуток зменшився на 84,31 %. Отже, за допомогою графіка, який показує тенденцію окремо власного капіталу і чистого прибутку за всі 7 періодів, можна побачити, що різка зміна значень рентабельності власного капіталу відбулася за рахунок різ-кої зміни значень як чистого прибутку, так і власного капіталу. Також спостерігається тенденція, що зміна власного капіталу відбувається за рахунок зміни значень непокритого збитку. Протягом досліджуваного періоду в 1,2-му та 5-му періоді спостерігалися від'ємні значення коефі-цієнта, що пов'язано з від'ємними значеннями в ці періоди чистого при-бутку, що свідчить про збиток на підприємстві в ці періоди. Хоча протя-гом 7-и періодів спостерігались і від'ємні значення коефіцієнта, але лінія тренду має зростаючий характер за рахунок додатнього коефіцієнта лінії тренду— 0,0129. Це свідчить про те, що в середньому за 7 періодів і в 8-му періоді частка чистого прибутку у власному капіталі зросте на 1,29 %.

35. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Р.акт. за приб.зв.д-ті -0,0562           -0,0777           0,1326 0,0081 -0,0533           0,0204 0,0385

 Рентаб активів за прибутком від звич. діяльн.

Тренд

0,15

 

0,1

0,05

0

-0,05

Рівняння тренду у = 0,0035х - 4,2435

 

-0,1

Періоди

385

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності ви-значає частку прибутку від звичайної діяльності в активах підприєм-ства. Коефіцієнт показує здатність підприємства отримувати прибу-ток виходячи з активів, які є в розпорядженні підприємства. Протя-гом досліджуваного періоду спостерігалося зростання з 2-го на 3-ий період, що було зумовлене зменшенням активів на 3,094 % та збіль-шенням прибутку від звичайної діяльності на 412,82 %. Також з 3-го на 5-ий період відбулося зменшення коефіцієнта до від’ємного зна-чення (в 5-му періоді значення прибутку від звичайної діяльності було від’ємне). Такий спад слід розглядати в 2 етапи: з 3-го на 4-ий період значення коефіцієнта зменшилося за рахунок збільшення ак-тивів підприємства на 80,5 % та зменшення суми прибутку від зви-чайної діяльності на 89 %, а з 4-го на 5-ий період коефіцієнт змен-шився через зменшення активів на 54,52 %, а прибуток від звичайної діяльності зменшився на 57,38 %, знизившись до від'ємного значен-ня. Інших різких змін значень коефіцієнта не було. Загалом коефіці-єнт за даних 7 періодів має зростаючий характер, про що свідчить додатній коефіцієнт тренду— 0,0035. Така тенденція є позитивною для підприємства, так як зростає частка прибутку від звичайної дія-льності в активах підприємства, а також збільшується здатність під-приємства отримувати прибуток виходячи з активів, які є в розпоря-дженні (в середньому за 7 періодів щоквартально зростає на 0,35 %).

36. Рентабельність активів за чистим прибутком

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Р.акт. за чист.приб.  -0,0562           -0,0777           0,1353 0,0118 -0,0517           0,0456 0,0547

Рентабельність активів за чистим прибутком визначає частку чи-стого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи під-приємства. Протягом семи періодів спостерігалося різке зростання з 2-го на 3-ий період і різкий спад з 3-го на 5-ий період. Зміна значень коефіцієнта з 2-го на 3-ий період пояснюється тим, що активи під-приємства зменшилися на 3,95 %, а чистий прибуток зріс на 417,95 %. Різкий спад з 3-го на 5-ий період пояснюється тим, що: з 3-го на 4-ий період активи зросли на 80,5 %, а чистий прибуток зменшився на 84,31 %; а з 4-го на 5-ий період активи зменшилися на 54,52 % і чис-тий прибуток зменшився на 72,73 %, але слід зауважити, що значен-ня чистого прибутку в 5-му періоді стало від’ємним. Отже, за раху-нок всього цього відбулося стрімке зменшення з 3-го на 5-ий період.

 Рентаб. активів за чист. прибутком

Тренд

0,15

 

0,1

0,05

0

-0,05

Рівняння тренду у = 0,0047х - 5,6485

 

-0,1

Періоди

Протягом досліджуваного періоду в 1, 2-му та 5-му періодах спо-стерігалися від'ємні значення коефіцієнта, що пов'язано з від'єм-ними значеннями в ці періоди чистого прибутку, що свідчить про збиток на підприємстві в ці періоди. Хоча протягом семи періодів спостерігались і від'ємні значення, і різкі зміни значення коефіцієн-та, але лінія тренду має зростаючий характер, про що свідчить дода-тній коефіцієнт тренду — 0,0047. Це свідчить про те, що в серед-ньому за 7 періодів і можливо в майбутньому 8-му кварталі значення коефіцієнта зросте на 0,47 %. А також можна сказати, що в серед-ньому на 7 періодів на 1 грн, інвестовану в активи підприємства, припадає 47 коп чистого прибутку. Така тенденція для підприємства є позитивною, так як для ефективної господарської діяльності під-приємства частка чистого прибутку повинна зростати і бути додат-ною, тобто таку тенденцію за наявних даних семи періодів підпри-ємство має, хоча за 1, 2, 5-ий періоди значення були від'ємні, але на даному підприємстві «Анкор» йде тенденція до зростання за раху-нок, як було раніше сказано, додатного коефіцієнта тренду, який свідчить про майбутнє зростання коефіцієнта.

37. Рентабельність виробничих запасів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Рентаб-ть вир. зап.   -0,0923           -0,4013           0,6667 0,0964 -0,1212           0,1174 0,1250

 

0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6

 

Тренд

 Рентаб. виробн. запасів

Рівняння тренду у = 0,0107х - 12,951

 

Періоди

Рентабельність виробничих запасів визначає частку чистого прибут-ку у вартості виробничих запасів підприємства. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю вартості виробничих запасів підприємства. Протягом досліджуваного періоду відбулося стрім-ке зростання з 2-го на 3-ий період, а також стрімкий спад з 3-го на 5-ий період. Різке зростання з 2-го на 3-ий період пояснюється збільшенням чистого (на 417,95 %) та незначним збільшенням виробничих запасів — на 0,66 %. Стрімкий спад з 3-го на 5-ий період слід розглядати з 3-го на 4-ий та з 4-го на 5-ий, так як в 5-му періоді значення коефіцієнта було від'ємне за рахунок від'ємного значення чистого прибутку. Зменшення з 2-го на 4-ий період зумовлено зменшенням чистого прибутку на 84,31 %, а виробничих запасів збільшенням на 8,5 %. 3 4-го на 5-ий пе-ріод зменшення відбулося за рахунок збільшення виробничих запасів на 59,04 %, а чистий прибуток зменшився до від'ємного значення на 72,73 %. За допомогою графіка, який показує тенденцію окремо чисто-го прибутку та виробничих запасів, бачимо, що з 1-го на 2-ий період рі-зко зменшилися виробничі запаси— на 61,03 %, за рахунок різкого зменшення залишкової вартості на 79,39 %, а також зменшення самих виробничих запасів на 23,44 %, але це різке зменшення значення суттє-во не відбилося на графіку за рахунок зменшення і чистого прибутку в цьому періоді. Протягом досліджуваного періоду в 1, 2-му та 5-му пері-оді спостерігалися від'ємні значення коефіцієнта, що пов'язано з від'ємними значеннями в ці періоди чистого прибутку, що свідчить про збитки на підприємстві в ці періоди. Хоча протягом семи періодів і спо-стерігались від'ємні значення, і різкі зміни значень коефіцієнта, але лі-нія тренду має зростаючий характер за рахунок додатного значення ко-ефіцієнта тренду— 0,0107. Тобто частка чистого прибутку у вартості

виробничих запасів підприємства складає 1,07 %. На 1 грн виробничих запасів підприємства припадає 1 грн 7 коп чистого прибутку. Загалом тенденція тренду є позитивною для ведення ефективної господарської діяльності підприємством: тенденція тренду має зростаючий характер, більшість значень коефіцієнта є додатні.

38. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реа-лізації

Періоди 01.04.00 01.07.00 01.10.00 01.01.01 01.04.01 01.07.01

01.10.01

 

Р. прод.          0,8       0,799827437   0,8       0,799145299   0,8       0,829835082   0,799736495

за приб.                                                                               

від реа-                                                                                

ліз.                                                                            

 Рентаб. прод. за приб. від реалізації

Тренд

 

Рівняння тренду у = 0,0007х - 0,0505

 

0,825

0,815

0,805

 

0,795

 

Періоди

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації визначає частку прибутку від реалізації продукції у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує, скільки прибут-ку від реалізації продукції припадає на одиницю чистого доходу від ре-алізації продукції підприємства. За даних 7 періодів спостерігалося зро-стання з 5-го на 6-ий період, а також спад з 6-го на 7-ий період, в порівнянні зі значеннями інших періодів. Зростання з 5-го на 6-ий пері-од відбувся за рахунок зростання прибутку від реалізації на 95,59 % та зростанням виручки на 88,55 %, тобто більшого зростання прибутку від реалізації, ніж виручки. 3 6-го на 7-ий період відбулося зменшення зна-чення коефіцієнта, що зумовлено зменшенням прибутку від реалізації

на 45,17 %, а також зменшенням виручки, але на більший відсоток, на 33,07 %. Взагалі коефіцієнт має тенденцію до зростання, про що гово-рить додатній коефіцієнт тренду — 0,0007. Це є позитивною тенденці-єю для підприємства, так як зростає частка прибутку від реалізації про-дукції у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Також можна сказати, що на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підпри-ємства припадає в середньому на кожний період на 7 коп більше, ніж в по-передньому, про що свідчить середнє зростання коефіцієнта на 0,07 %.

39. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від опера-ційної діяльності

 

періоди           01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Р. прод. за приб. від оп. діял-ті       -2,5711           -0,3942           0,487   0,353   -0,1741           0,0429 0,093

1

Рентаб. прод. за приб. від операц. діяльн.

Тренд

0,5

 

0

-0,5

-1

 

-1,5

-2

Рівняння тренду у = 0,0977х - 118,74

-2,5

-3

Періоди

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності визначає частку прибутку від операційної діяльності у чис-тому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує, скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю чис-того доходу від реалізації продукції підприємства. Протягом досліджу-ваного періоду спостерігалася лише одне різке зростання. Стрімке зро-стання коефіцієнта з 1-го на 3-ий період слід розглядати окремо з 1-го на 2-ий період та окремо з 2-го на 3-ий період, так як в 1-му та 2-ум пе-ріодах значення прибутку від операційної діяльності були від'ємні. Зростання з 1-го на 2-ий період зумовлено збільшенням виручки на 1003,81 % та зменшенням прибутку від операційної діяльності на 69,44 %. 3 2-го на 3-ий період зростання зумовлено збільшенням вируч-ки на 32,87 %, а також збільшенням прибутку від операційної діяльнос-

ті з від’ємного значення на додатне на 263,93 %. Протягом інших пері-одів суттєвих змін не відбулося, хоча в інші періоди, як показує дина-міка прибутку від операційної діяльності і виручка, відбувалися зміни у виручці, а суттєвих змін самого коефіцієнта не спостерігалося за раху-нок відповідних процентних змін прибутку від реалізації. Загалом кое-фіцієнт має зростаючий характер за рахунок додатного коефіцієнта тренду — 0,0977. Це свідчить про середнє на 7 періодів збільшення ча-стки прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реаліза-ції продукції підприємства. Отже, на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства в середньому щоквартально припадає на 9 грн 77 коп більше, ніж за попередній період.

40. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Р. прод. за чист. приб.         -0,3428           -0,05263         0,0662 0,0683 -0,0226           0,0108 0,017

 

0,15 0,1

0,05

0

-0,05

-0,1 -0,15

-0,2 -0,25

-0,3 -0,35

-0,4

 

Тренд

Рентаб. прод. за чистим приб.

 

Рівняння тренду у = 0,0133х - 16,198

Періоди

Рентабельність реалізації продукції за чистим прибутком визначає частку прибутку у чистому доході від реалізації продукції підприємст-ва. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції підприємства. Протягом дослі-джуваного періоду не спостерігалося жодного різкого спаду, лише одне різке зростання коефіцієнта з 1-го на 3-ий період, в 1,623 раза. Це від-булося за рахунок збільшення чистого прибутку в середньому на 215,08 %, а виручка в середньому зросла на 518,34 %. Хоча виручка зросла в середньому на більпгу кількість відсотків, маємо різке зростан-

ня за рахунок того, що в 1-му та 2-му періодах були від'ємні значення, зумовлені від'ємними сумами в ці періоди чистого прибутку. Це, у свою чергу, свідчить про те, що в дані квартали підприємство «Анкор» зазнавало збитків. Хоча протягом семи досліджуваних періодів спосте-рігались і від'ємні значення рентабельності реалізації продукції за чис-тим прибутком, але лінія тренду має зростаючий характер за рахунок додатного значення коефіцієнта тренду — 0,0133. Тобто можна сказати, що частка чистого прибутку від реалізації продукції підприємства скла-дає 1,33 %. Отже, на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції під-приємства чистого прибутку припадає в 1 грн 33 коп. Така тенденція для підприємства є позитивною для ведення її господарської діяльності, так як тренд має зростаючий характер.

Аналітична записка по аналізу загальної рентабельності

Рентабельність підприємства визначає ступінь використання оборот-них коштів. Протягом проведеного аналізу рентабельності було вияв-лено лише ряд позитивних тенденцій, серед яких є:

1)         частка чистого прибутку у власному капіталі зростає в середньо-му на 1,29 %, що говорить про зростання чистого прибутку, збільшення якого є позитивною тенденцією для підприємства;

2)         на 1 грн, інвестовану в активи підприємства, припадає 47 коп чи-стого прибутку;

3)         збільшується здатність підприємства отримувати прибуток вихо-дячи з активів, які є в розпорядженні (в середньому за 7 періодів що-квартально зростає на 0,35 %);

4)         частка чистого прибутку у вартості виробничих запасів підприєм-ства складає 1,07 %, тобто на 1 грн виробничих запасів підприємства припадає 1 грн 7 коп чистого прибутку. Така тенденція є позитивною для ведення ефективної господарської діяльності підприємством;

5)         на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства припадає в середньому на кожний період на 7 коп більше, ніж в попе-редньому, про що свідчить середнє зростання частки прибутку від реа-лізації продукції у чистому доході від реалізації продукції підприємства на0,07 %;

6)         відбувається середнє на 7 періодів збільшення частки прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реалізації продукції підприємства; на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підпри-ємства в середньому щоквартально припадає на 9 грн 77 коп більше, ніж за попередній період;

7)         частка чистого прибутку від реалізації продукції підприємства складає 1,33 %; на 1 грн чистого доходу, від реалізації продукції під-приємства чистого прибутку припадає в 1 грн 33 коп. Така тенденція є для підприємства також позитивною.

Можна говорити про те, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства «Анкор» також можна визначити виходячи з того, що при аналізі робо-ти підприємства кожен тренд кожного коефіцієнта мав такий самий ха-рактер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефектив-ної господарської діяльності щодо збільшення значень. При розгляді різних прибутків підприємства (чистий прибуток, прибуток від звичай-ної діяльності, прибуток від реалізації, прибуток від операційної діяль-ності) спостерігалися від’ємні значення коефіцієнтів, потрібних для аналізу загальної рентабельності підприємства, за рахунок від'ємних значень одного з прибутків, який використовується для обрахунку по-трібного коефіцієнта за рахунок більшої суми витрат на підприємстві, ніж доходів, особливо за перші періоди, тобто можна зробити висновок, що підприємство було в перші дані квартали засновано. Загалом аналіз загальної рентабельності привів лише до позитивних висновків.

8. Аналіз рентабельності капіталу 41. Коефіцієнт реінвестування

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-реінвест                 1          1,5980 -8,3125 -16,8750       2,8276 0,5926

к„,

 Тренд

5

Рівняння тренду у = -0,0658х + 76,675

 

0

-5

-10

-15

Періоди

-20

Коефіцієнт реінвестування визначає капіталізовану частку чистого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку спрямовано на збільшення власного капіталу підприємства. Протягом до-сліджуваного періоду спостерігався різкий спад і різке зростання. Різкий спад з 3-го на 5-ий період слід розглядати, як спад з 3-го на 4-ий та з 4-го на 5-ий періоди, так як в 4-ий періоді реінвестований прибуток був

від'ємним, а в 5-му періоді чистий прибуток був від'ємний, що можна по-бачити на графіку, який показує динаміку окремо реінвестованого прибут-ку і окремо чистого прибутку. 3 3-го на 4-ий період реінвестований прибу-ток зменшився на 82,64 %, а чистий прибуток зменшився на 84,31 %. 3 4-го на 5-ий період реінвестований прибуток зріс на 1004,48 %, а чистий прибуток зменшився на 57,58 %. Різке зростання коефіцієнта з 5-го на 6-ий період пояснюється спадом реінвестованого прибутку на 84,81 % та зрос-танням чистого прибутку на 182,14 %. Слід зауважити, що від'ємні зна-чення реінвестованого прибутку (це збільшення за резервним капіталом та непоіфитим збитком) пояснюється тим, що в певних періодах зростання по непокритому збитку є від'ємним (тобто відбувається зменшення, а не збі-льшення). Також слід зауважити, що протягом досліджуваних семи квар-талів на підприємстві перші 4 періоди не було резервного капіталу, а потім він був однаковий (за рахунок появи в 4-му періоді на підприємстві не бу-ло від'ємного значення реінвестованого прибутку), а також від'ємні зна-чення коефіцієнта в 1, 2-му періодах пов'язані з від'ємним значенням чис-того прибутку. Враховуючи значення коефіцієнта, лінія тренду має спадний характер, про що свідчить від'ємний коефіцієнт тренду -0,0658. Це свідчить про те, що капіталізована частка чистого прибутку підприємс-тва в майбутньому 8-му періоді зменшиться на 6,58 %. Така тенденція для підприємства є негативною, не виконуються бажання акціонерів щодо ве-дення ефективної господарської діяльності підприємства.

42. Коефіцієнт економічного росту

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-^екросту                   -0,3389           0,4752 -0,6333           1,9149 0,2253 0,0421

к„

Тренд

2,5

 

2

1,5

Рівняння тренду у = 0,0353х - 42,519

 

0,5

0

-0,5

 

Періоди

Коефіцієнт економічного росту визначає і показує темп збільшення власного капіталу за рахунок чистого прибутку підприємства. Протягом

досліджуваного періоду спостерігалося різке зростання коефіцієнта з 4-го на 5-ий період, а потім різкий спад з 5-го на 6-ий період. Різке зростання з 4-го на 5-ий період пояснюється тим, що реінвестований прибуток зріс на 1004,48 %, а власний капітал зріс на 34,29 %. Різкий спад з 5-го на 6-ий період пояснюється зменшенням на 84,81 % реінвестованого прибут-ку, а також збільшенням на 29,08 % власного капіталу. Протягом інших періодів інших спадів або зростань не спостерігалось. За 7 періодів в 1-му та 4-му періодах були від'ємні значення коефіцієнта, які пояснюються тим, що в цих періодах були від'ємні значення реінвестованого прибутку за рахунок того, що на 2-ий та 4-ий період відбулися не збільшення, a зменшення нерозподіленого збитку на підприємстві. Протягом усіх семи періодів, врахувавши значення даного коефіцієнта, спостерігається тен-денція коефіцієнта до зростання, про що свідчить додатній коефіцієнт тренду 0,0353. Це говорить про те, що в майбутньому 8-му кварталі може за допомогою прогнозу тренду збільшитися власний капітал за рахунок чистого прибутку підприємства на 3,53 %.

43. Співвідношення сплачених відсотків і прибутку

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-відс на приб          -0,0278           -0,0082           0,4000 0,0364 -0,0303           0,2692 0,1579

Нижня межа  0          0          0          0          0          0          0

Верхня межа  0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4       0,4

Верхня межа

Нижня межа

 К відс на приб

Тренд

 

Рівняння тренду у = 0,008 \х + 9,7202

™— § §          =?

 

0,45

0,4 0,35

0,3 0,25

0,2 0,15

0,1

0,05

0

-0,05

-0,1

Періоди

Співвідношення сплачених відсотків і прибутку визначає частку при-бутку від звичайної діяльності підприємства, яка повинна сплачуватися за користування іфедитами. Коефіцієнт показує, скільки сплачених відсотків за кредитами і позики припадає на одиницю прибутку підприємства. Для ведення ефективної господарської діяльності на підприємстві встановлені рекомендовані межі від 0 % до 40 %, тобто витрати на сплату відсотків в прибутку від звичайної діяльності повинні сюіадати від 0 % до 40 %. Про-тягом досліджуваного періоду майже всі значення належать рекомендова-ним межам. Протягом усіх 7 періодів на підприємстві не спостерігалося ні стабільного зростання, ні спадання коефіцієнта. Протягом всіх періодів спостерігалися різкі зміни значень коефіцієнта, це, в основному, зумовлено тим, що прибуток від звичайної діяльності протягом всі періодів різко змі-нювався, а особливо: з 2-го на 3-ий період прибуток від звичайної діяльно-сті різко зріс, а потім з 3-го на 4-ий період різко впав, що, у свою чергу, привело до змін коефіцієнта на 41,16 % та 25,97 % відповідно. Загалом ко-ефіцієнт має зростаючий характер, хоча для підприємства було б вигідніше зменіпувати частку витрат на сплату відсотків з прибутку від звичайної ді-яльності, зменіпуючи кредиторську заборгованість. Про зростаючий хара-ктер тренду говорить додатній коефіцієнт тренду— 0,0081. Це свідчить про те, що в середньому щоквартально в порівнянні з попереднім кварта-лом кількість сплачених відсотків за іфедити і позики зростає на 0,81 %, що припадає на 1 грн прибутку підприємства.

44. Рентабельність чистого прибутку відносно активів (період окупності капіталу)

Періоди

01.04.00 01.07.00 01.10.00 01.01.01 01.04.01 01.07.01 01.10.01

 

чист. пр. відн. акт.

-17,8056-12,8689 7,3922 85,0625 -19,3438 21,9310 18,2963

 Р чистого прибутку відносно активів Тренд

100

Рівняння тренду у=\ ,7996х — 2169,3

 

80 60 40 20 0 -20 -40

 

Періоди

Рентабельність чистого прибутку відносно активів визначає частку активів у чистому прибутку. Коефіцієнт показує, за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком під-приємства. Рентабельність чистого прибутку відносно активів є обер-неною величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу за чистим прибутком підприємства. Протягом семи кварталів спостерігалося різке зростання з 3-го на 4-ий період, а потім спад з 4-го на 5-ий період. 3 3-го на 4-ий період зростання зумовлене різким зрос-танням активів підприємства на 80,5 % та зменшенням на 84,31 % чис-того прибутку. 3 4-го на 5-ий період різке зменшення до від’ємного значення зумовлене зменшенням на 54,52 % активів підприємства, а та-кож зменшенням до від'ємного значення чистого прибутку на 57,58 %. Можна сказати, що такий пік графіка зумовлений саме різким зростан-ням, а потім зменшенням активів підприємства, що, у свою чергу, зу-мовлено різким зростанням, а потім зменшенням оборотних активів (а саме: готової продукції, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, дебіторської заборгованості перед бюджетом). Враховуючи значення всіх семи кварталів, маємо, що підприємство має зростаючу тенденцію, виходячи з додатного коефіцієнта тренду 1,7996, що свід-чить про зростання частки активів в чистому прибутку (в 1,7996 раза прогнозовано на 8 квартал). Така тенденція для підприємства є негати-вною, так як зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий при-буток повинен мати більш стрімке зростання ніж активи підприємства.

45. Рентабельність власного капіталу відносно чистого прибутку (період окупності власного капіталу)

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

■* вл. кап. від чист. пр.       -6,6944           -2,9508           3,3627 13,1250           -8,8125           12,5517            14,0741

Рентабельність власного капіталу відносно чистого прибутку ви-значає частку власного капіталу в чистому прибутку. Коефіцієнт показує, за який період власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Величина коефіцієнта є оберненою величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Протя-гом досліджуваного періоду відбулося зростання коефіцієнта з 2-го на 4-ий та з 5-го на 6-ий періоди, а також різкий спад з 4-го на 5-ий період. Зростання з 2-го на 4-ий період слід розглядати як зростання з 2-го на 3-ий та зростання з 3-го на 4-ий період. 3 2-го на 3-ий пе-ріод: власний капітал зріс на 90,56 %, а чистий прибуток зріс на 469,23 % (збільшення відбулося з від’ємного значення).

 Рентаб. вл. кап. від чистого приб.

Тренд

20

 

15

10

5

0

-5

-10

Рівняння тренду у = 0,9659х - 1167,1

Періоди

3 3-го на 4-ий період: власний капітал зменшився на 38,78 %, а також чи-стий прибуток зменшився на 84,31 %. 3 5-го на 6-ий період: власний капітал збільшився на 29,08 %, а чистий прибуток зріс аж на 182,14 %, але з від'ємного значення. Спад з 4-го на 5-ий період був характерний через зрос-тання власного капіталу на 34,29 % та зменшення чистого прибутку до від'ємного значення на 57,58 %. Отже, в основному різкі зміни значень кое-фіцієнта відбулися за рахунок різкої зміни суми чистого прибутку, суми яко-го протягом семи періодів також набували від'ємних значень. Враховуючи значення всіх семи кварталів маємо, що підприємство має зростаючу тенде-нцію, виходячи з додатного коефіцієнта тренду 0,9659, що свідчить про зро-стання частки власного капіталу в чистому прибутку в середньому за 7 квар-талів на 96,59 %. Також можна свідчити з характеру тренду, що збіль-шується період, за який власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Така тенденція для підприємства є негативною, так як частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменіпуватись, а також по-винен зменіпуватися пфіод компенсації чистим прибутком власного капіталу.

Аналітична записка по аналізу рентабельності капіталу

Для аналізу рентабельності капіталу проведено аналіз ряду коефіцієн-тів, за допомогою яких можна дійти як позитивних, так і негативних ви-сновків. Позитивний висновок: в середньому за 7 кварталів власний капі-тал за рахунок чистого прибутку підприємства збільіпується на 3,53 %.

Негативні висновки:

1) капіталізована частка чистого прибутку підприємства в середньому за 7 періодів зменіпується на 6,58 %. Як висновок, не виконуються ба-жання акціонерів, для яких частка чистого прибутку, спрямованого на збільшення власного капіталу підприємства, повинна зростати;

2)         у середньому щоквартально в порівнянні з попереднім кварталом кількість сплачених відсотків за кредити і позики зростає на 0,81 %, що припадає на 1 грн прибутку підприємства. Для підприємства було б ви-гідніше зменшувати частку витрат на сплату відсотків в прибутку від звичайної діяльності, зменшуючи кредиторську заборгованість, хоча протягом даних періодів співвідношення сплачених відсотків і прибут-ку поки що належить рекомендованим межам: від 0 % до 40 %;

3)         зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяль-ності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства;

4)         збільшується період, за який власний капітал може бути компен-сований чистим прибутком. Частка власного капіталу в чистому прибу-тку повинна зменшуватись, а також повинен зменшуватися період ком-пенсації чистим прибутком власного капіталу для ведення ефективної господарської діяльності підприємства «Анкор».

Отже, загалом аналіз рентабельності капіталу призвів до негативних висновків. Для підприємства було б вигідно притримуватися порад, які зазначені вище у переліку негативних висновків.

9. Аналіз ефективності використання майна 46. Частка оборотних виробничих засобів в обігових коштах

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-об.вир зас.об.кош 0,3377 0,1341 0,0935 0,0635 0,0483 0,1278 0,1090

Тренд

К0І

б.вир.зас.об.кош

Рівняння тренду у = -0,0089х + 10,866

 

0,4 0,35

0,3 0,25

0,2 0,15

0,1

0,05

0

 

Періоди

Частка оборотних виробничих засобів в обігових коштах визна-чає і показує частку обігових коштів у виробничій сфері. Так як на даному підприємстві за досліджувані 7 періодів відсутні розрахунки за такими статтями, як незавершене виробництво та витрати майбут-ніх періодів, то для визначення коефіцієнта оборотності виробничих засобів в обігових коштах розраховується відношення виробничих запасів до загальної суми оборотних активів, тобто можна сказати, що обраховується частка виробничих засобів в загальній сумі обо-ротних активів. Загалом значення даного коефіцієнта стабільно протягом 7 періодів спадає. Коефіцієнт тренду від'ємний (-0,0089), так як сам тренд має спадний характер. Це означає, що протягом семи періодів значення коефіцієнта в середньому зменшувалося на 0,89 %, тобто частка виробничих запасів в оборотних активах зме-ншувалася на 0,89 %. Загалом сума самих виробничих запасів про-тягом 7 періодів постійно зменшувалась. Така тенденція для під-приємства не є позитивною. Так як для господарської діяльності підприємства більш прийнятнішим було б, коли б даний показник зростав, тобто сума виробничих запасів збільшувалась більшими темпами, аніж загальна сума оборотних активів.

47. Частка основних засобів в активах

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-оз в аюгивах          0,4087 0,0688 0,1207 0,0625 0,3974 0,2987 0,3684

К„, в акт

Тренд

 

0,45

0,4 0,35

0,3 0,25

0,2 0,15

0,1

0,05

0

 

Періоди

Частка основних засобів в активах визначає частку основних засобів в активах підприємства. Коефіцієнт показує частку коштів, інвестова-них в 03 у валюті балансу. Даний коефіцієнт протягом досліджуваних 7 періодів різко змінювався. Спостерігався різкий спад з 1-го на 2-ий період, а потім з 4-го на 5-ий період відбулось різке зростання до попе-реднього рівня значення коефіцієнта в 1-му періоді. Спад з 1-го на 2-ий період був зумовлений збільшенням активів на 22,46 % та зменшенням залишкової вартості 03 на 79,39 %. Подальше з 4-го на 5-ий період зро-стання пояснюється тим, що активи зменшилися на 54,52 % та збіль-шилася залишкова вартість 03 на 189,41 %. Загалом графік має зроста-ючий характер, що також видно з додатного коефіцієнта тренду (0,0073). Якщо розглядати середнє збільшення або зменшення коефіці-єнта протягом 7 періодів, то коефіцієнт тренду і показує, що в серед-ньому значення коефіцієнта протягом 7 періодів зростає на 0,73 %. А середнє значення частки залишкової вартості 03 в активах підприєм-ства складає 0,2465, тобто в середньому за 7 періодів залишкова вар-тість 03 складає 24,65 % в активах «Анкор», хоча в 7-му періоді цей відсоток збільшився до 36,84 %. Отже, в 7-му періоді частка коштів, ін-вестованих в 03, у валюті балансу складає 36,84 %. Так як прибуток від реалізації загалом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефективної господарської діяльності для підприємства було б пози-тивним те, щоб значення даного коефіцієнта зменіпувалось.

48. Коефіцієнт зносу основних засобів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-зносу ос.зас           0,2557 0,3933 0,2778 0,3254 0,2336 0,2520 0,2835

к„

Тренд

 

0,45

0,4 0,35

0,3 0,25

0,2 0,15

0,1

0,05

0

 

Рівняння тренду у = -0,0029х + 3,8001

 

Періоди

Коефіцієнт зносу основних засобів визначає і показує рівень фізичного та морального зносу 03. Суттєвих змін значень коефіцієнта не спостеріга-лося протягом досліджуваних 7-и періодів. Лише, як показує динаміка змін зносу 03 та первісної вартості 03, відбувались суттєві зміни значень в пе-вні періоди як зносу, так і первісної вартості 03. Але такі зміни не відобра-зилися на графіку коефіцієнта зносу 03, так як різкі зміни зносу відбува-лись в той же період, коли відбувалися зміни первісної вартості. Загалом значення коефіцієнта зносу 03 має спадний характер, про що також свід-чить і від'ємний коефіцієнт тренду (-0,0029). Це свідчить про те, що в се-редньому значення коефіцієнта зменшується на 0,29 %. Взагалі для під-приємства найкращою є ситуація, коли збільшується первісна вартість 03 та зменшується знос 03. У даному випадку знос збільшується в середньо-му на 6,13 %, а також збільшується первісна вартість 03 в середньому на 16,79 %. Як бачимо, відсоток зростання зносу незначний, але все-таки по-трібно зменшувати цей відсоток, або ж можливим є більш стрімке збіль-шення первісної вартості, а рівень зносу приблизно такої ж величини.

49. Коефіцієнт оновлення основних засобів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

■^онов. 03                 -2,9551           0,2937 0,0000 0,6075 -0,2638           0

к„,

Тренд

 

и

-1

-2

-3

 

Рівняння тренду у = ОДЗОбх - 158,84

 

-4

Періоди

Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає і показує рівень фізич-ного і морального оновлення 03. Даний коефіцієнт розглядає відношення збільшення за період первісної вартості 03 до суми первісної вартості 03. Протягом досліджуваного періоду в 2-му та 6-му періодах спостерігалися від'ємні значення коефіцієнта, які пояснюються не збільшенням, а змен-шенням 03 на 2-ий період в порівнянні з 1-им періодом та відповідно на 5-ий період в порівнянні з 6-им періодом. У 4-му та 7-му періодах значення

коефіцієнта дорівнювало 0, що пояснюється тим, що значення в 3-му і 4-му періодах та відповідно в 6-му і 7-му періодах були однакові. Загалом коефіцієнт оновлення 03 протягом всіх 7-и періодів має зростаючий хара-ктер, про що також свідчить і коефіцієнт тренду (0,1306). Це означає, що в середньому протягом семи періодів коефіцієнт зростав на 13,06 % щоквар-тально, що є також прогнозованим збільшенням на 8-ий квартал (на 13,06 %). Отже, фізичне та моральне оновлення 03 збільшується в серед-ньому на 13,06 % щоквартально.

50. Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-довг.фін.інв в аю:  00 00 00 0

Коефіцієнт довгострокових фінансових інвестицій в активах визначає частку фінансових інвестицій у валюті балансу. Коефіцієнт показує змен-шення диверсифікаційного ризику. Так як на підприємстві «Анкор» про-тягом досліджуваного періоду не відбувалося розрахунків за такими статтями як довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за ме-тодом участі в капіталі інших підприємств; інші довгострокові інвестиції. Тобто дане підприємство не здійснює інвестицій. За рахунок цього кое-фіцієнт довгострокових фінансових інвестицій в активах дорівнює 0. Отже, на підприємстві не існує диверсифікаційного ризику.

51. Частка оборотних виробничих активів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

-"-об.вир. акт 0,1997 0,1248 0,0822 0,0595 0,0291 0,0896 0,0688

к,

Рівняння тренду у = 0,0061х + 7,541

 

0,25 0,2

0,15 0,1

0,05

об. вир. акт

Тренд

 

0

 

Періоди

Частка оборотних виробничих активів визначає і показує частку мо-більних виробничих коштів у валюті балансу. Коефіцієнт розраховуєть-ся як відношення оборотних виробничих активів до активів підприємс-тва. В даному випадку даний коефіцієнт розраховується як відношення виробничих запасів до активів підприємства, так як інші складові обо-ротних виробничих засобів на підприємстві «Анкор» за досліджуваний період відсутні. Значення коефіцієнта оборотних виробничих активів за 7 періодів мають стабільно спадний характер. Про це також свідчить коефіцієнт лінії тренду (0,0061). Коефіцієнт тренду свідчить про те, що в середньому за 7 періодів значення коефіцієнта збільшуються на 0,61 % щоквартально. Тобто частка мобільних виробничих коштів у валюті ба-лансу щоквартально зростає в середньому на 0,61 %. В середньому за 7 кварталів активи зростали на 4,15 %, а збільшення виробничих запасів в середньому складало 11,5 %. Можна сказати, що підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зростання, оскільки це приведе до більш позитивних результатів для підприємства.

52. Коефіцієнт мобільності активів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Коеф. моб. акт.          1,4466 13,5370           7,2857 15,0118           1,5163 2,3474 1,7143

Нижня межа  0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5       0,5

к„

Тренд

Рівняння тренду у = 0,3255х - 400,68

 

16

14

12

10

8

6

4

2

0

 

Періоди

Коефіцієнт мобільності активів визначає, скільки обігових коштів при-падає на одиницю необігових. Коефіцієнт показує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Для підприємства, для ефективної його господарської діяльності значення даного коефіцієнта розглядаються по відношенню до нижньої рекомендованої межі 50 %, тобто мобільні кош-ти повинні складати щонайменше 1/2 немобільних активів. Так як для роз-рахунку даного коефіцієнта в дані 7 кварталів відсутні значення витрат майбутніх періодів, то значення коефіцієнта розраховується як відношення оборотних до необоротних активів. Протягом досліджуваного періоду зна-чення коефіцієнта постійно різко змінювались. Коефіцієнт різко зростав з 1-го на 2-ий період, та з 3-го на 4-ий період: зростання з 1-го на 2-ий період зумовлено зменшенням необоротних активів на 79,39 % та збільшенням оборотних активів на 92,88 %; а з 3-го на 4-ий період зростання пояснюєть-ся тим, що оборотні активи зросли на 92,46 % та необоротні зменшилися на 6,59 %. Коефіцієнт різко зменшувався з 2-го на 3-ий період та з 4-го на 5-ий період: зменшення з 2-го на 3-ий період пояснюється зменшенням оборот-них активів на 9,3 %; а різке зменшення з 4-го на 5-ий період пояснюється різким зменшенням необоротних активів на 70,77 % та збільшенням необо-ротних активів на 189,41 %. Можна сказати, що такі різкі зміни необорот-них активів пов'язані з такими ж різкими змінами залишкової вартості 03, так як до складу необоротних активів входять за даними 7 кварталів лише первісна вартість, знос, залишкова вартість 03. Загалом значення коефіціє-нта мобільності активів мають спадний характер, про що також свідчить коефіцієнт тренду (-32,55). Він свідчить про те, що в середньому за 7 квар-талів коефіцієнт мобільності активів щоквартально зменшувався на 32,55 %. Отже, так як коефіцієнт має спадний характер, то зменшується по-тенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Також як ви-сновок можна сказати, що на 1 грн необоротних коштів припадає в серед-ньому за 7 кварталів 6,12 грн залишкової вартості 03, а в останньому 7-му кварталі на 1 грн припадає 1,71 грн, що значно менше від середнього рівня значення коефіцієнта. Щоб покращити стан на підприємстві і покращити значення коефіцієнта, потрібно, щоб на підприємстві з'явилися розрахунки за такими статтями балансу, які також входять до складу необоротних ак-тивів, а також витратами майбутніх періодів, наприклад, здійснювати фі-нансові інвестиції.

Аналітична записка по аналізу ефективності використання майна

Для аналізу ефективності використання майна проведено аналіз ря-ду коефіцієнтів, за допомогою яких можна дійти як позитивних, так і негативних висновків.

Позитивні висновки:

1) Рівень фізичного та морального зносу поступово зменшується за рахунок меншого відсотка збільшення зносу (в середньому на 6,13 %), ніж збільшена первісна вартість 03 (в середньому на 16,79 %). Взагалі

для підприємства найкращою є ситуація, коли збільшується первісна вартість 03 та зменшується знос 03. Як бачимо, відсоток зростання зносу незначний, але все-таки потрібно зменшувати цей відсоток, або ж можливим є більш стрімке збільшення первісної вартості, а рівень зно-су приблизно на такому ж рівні;

2) Рівень фізичного та морального оновлення 03 збільшується в се-редньому на 13,06 % щоквартально, хоча певні квартали досліджувано-го періоду значення показника набувало від’ємних значень, а також бу-ло рівне 0, що було зумовлено не збільшенням, а зменшенням рівня первісної вартості 03 на даний квартал в порівнянні з попереднім, або сума первісної вартості 03 була незмінною на даний квартал в порів-нянні з попереднім кварталом.

У свою чергу, мали місце також і негативні висновки:

1)         Частка виробничих запасів в оборотних активах зменшувалася щоквартально на 0,89 %. Загалом сума самих виробничих запасів про-тягом 7 періодів постійно зменшувалася. Для господарської діяльності підприємства більш прийнятнішим було б, коли б даний показник зрос-тав, тобто сума виробничих запасів збільшувалася в більшими темпами, а ніж загальна сума оборотних активів;

2)         Якщо розглядати середнє збільшення або зменшення частки 03 в активах підприємства протягом 7 періодів, то коефіцієнт тренду пока-зує, що в середньому значення протягом 7 періодів зростає на 0,73 %. A середнє значення частки залишкової вартості 03 в активах підприємст-ва складає 0,2465, тобто в середньому за 7 періодів залишкова вартість 03 складає 24,65 % в активах «Анкор», хоча в 7-му періоді цей відсоток збільшився до 36,84 %. Отже, в 7-му періоді частка коштів, інвестованих в 03, у валюті балансу складає 36,84 %. Так як прибуток від реалізації за-галом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефектив-ної господарської діяльності для підприємства було б позитивним те, щоб значення частки 03 в активах «Анкор» мало спадну тенденцію;

3)         Частка мобільних виробничих коштів (у даному випадку це лише виробничі запаси, так як такі статті балансу як незавершене будівницт-во та витрати майбутніх періодів відсутні) у валюті балансу щокварта-льно зростає в середньому на 0,61 %. В середньому за 7 кварталів акти-ви зростали на 4,15 %, а збільшення виробничих запасів в середньому складало 11,5 %. Можна сказати, що підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зростання, що в майбутньому приведе до більш позитивних результатів щодо зменшен-ня частки оборотних виробничих засобів в активах на підприємстві;

4)         Так як мобільність активів має спадний характер, то зменшується потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Також можна сказати, що на 1 грн необоротних коштів припадає в середньому за 7 кварталів 6,12 грн залишкової вартості 03, а в останньому 7-му кварталі на 1 грн припадає 1,71 грн, що значно менше середнього рівня значення коефіцієнта. Щоб покращити стан на підприємстві і покращи-ти значення коефіцієнта, потрібно, щоб на підприємстві з'явилися роз-

був від'ємний. Загалом даний показник дав позитивні результати для під-приємства, так як даний коефіцієнт має тенденцію до зростання, про що свідчить додатній коефіцієнт тренду (0,0083). Отже, відхилення ринко-вої ціни від номінальної ціни акції відбувається з щоквартальним при-ростом в 0,83 %.

54. Ціна акції

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Ціна акції        -1034,72         -610,99           417,45 2480,38           -1166,97         1459,81           1534,83

Нижня межа  1          1          1          1          1          1          1

 Нижня межа

 Ціна акцїі

 Тренд

 

3000

2500

Рівняння тренду

у = 122,21х - 147682

2000

1500

1000

500

0

-500

-1000

1500 "  Періоди

Ціна акції визначає умовний термін окупності поточної вартості ак-ції. Ціна акції показує інвестиційну привабливість акції. Протягом до-сліджуваного періоду спостерігалися різкі зменшення значення коефі-цієнта до від'ємного значення, які були зумовлені від'ємними в ці ж періоди значення доходу на акцію, які у свою чергу, пов'язані з від'ємним значенням в дані періоди чистого прибутку підприємства. Тобто за рахунок від'ємного значення чистого прибутку в 1, 2 та 5-му періодах на підприємстві спостерігалася тенденція до випередження росту дохідності над ростом ринкової ціни акції. Загалом значення кое-фіцієнта мають зростаючий характер, про що свідчить додатній коефі-цієнт тренду (122,21). Тобто в середньому щоквартально протягом 7 періодів ріст ринкової ціни випереджає темп росту дохідності на 122,21 % щоквартально.

55. Дивідендна дохідність акцій

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Дивідна доходність акцій     -0,0004           -0,0005           0,0014 0,0002 -0,0004           0,0003 0,0003

Рівняння тренду у = 0,00002х - 0,02998

 

0,002 0,002 0,001 0,001

ю

-0,001 -0,001

Дивід-на доходність акцій

Періоди

Тренд

Дивідендна дохідність акцій визначає і показує поточну рентабе-льність інвестованого в акції капіталу. Протягом досліджуваного пе-ріоду спостерігався різкий зріст коефіцієнту з 2 на 3 період, а також різкий спад з 3 на 4 період. Протягом різкого зросту коефіцієнта спостерігався зріст абсолютного значення дивіденда на акцію на 3,20 %, а також зріст ринкової ціни акції на 14,25 %. А різкий спад значення коефіцієнта супроводжувався зменшенням ринкової ціни акції на 6,797 %, а також зменшенням абсолютної величини дивіден-ду на акцію на 89,54 %. Також спостерігались від’ємні значення по-казника, які зумовлені від’ємними значеннями абсолютної величини дивіденду на акцію в ці ж періоди, які в свою чергу пов'язані з від’ємним значенням в дані періоди чистого прибутку підприємства. Загалом тенденція дивідендної доходності акції має зростаючий ха-рактер, яка пояснюється додатнім значенням коефіцієнта тренду (0,00002). Отже, така тенденція дивідендної доходності акцій є пози-тивною для підприємства, так як відбувається одночасне збільшення ринкової ціни акції.

56. Зміна в добробуті акціонерів

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Зміна в доб-ті акці-онерів    99,56   74,33   162,95 92,67   116,84 171,38 175,11

 

200,00

180,00

160,00

140,00

120,00

100,00

80,00

60,00

40,00

20,00

0

 Зміна в добр-ті акціонерів ^ Тренд

Рівняння тренду

у = 4,4598х - 5277,7

Періоди

Зміна в добробуті акціонерів визначає і показує відхилення ринкової ціни акції від номінальної. Протягом досліджуваного періоду значення даного коефіцієнта спостерігалося різке зростання з 2-го на 3-ий період, a також різкий спад з 3-го на 4-ий період. При зміні значень показника слід розглядати зміну значень чисельника коефіцієнта змін в добробуті акціо-нерів (це сума дивідендів на 100 акцій і додаток ринкової ціни акції та за-гальної суми власного капіталу підприємства), так як знаменник (статут-ний капітал) є незмінним. Зростання в 2,19 раза з 2-го на 3-ий період пов'язане зі збільшенням суми дивідендів на 100 акцій на 3,02 %, а також збільшенням добутку власного капіталу та ринкової ціни акції на 117,7 %, а чисельника коефіцієнта загалом збільшення з 2-го на 3-ий період на 119,21 %. Суттєве зменшення показника з 3-го на 4-ий період зумовлене зменшенням дивідендів на 100 акцій на 89,54 %, а також зменшення добу-тку власного капіталу й ринкової ціни акції на 42,94 %, а загалом змен-шення чисельника на 43,13 %. У подальших періодах спостерігалося лише зростання коефіцієнта. Загалом значення даного коефіцієнта мають зрос-таючий характер, про що також свідчить коефіцієнт тренду (4,4598). Тоб-то добробут акціонерів підприємства «Анкор» в середньому щокварталь-но зростає в 4,46 раза. Така тенденція є позитивною.

Аналітична записка аналізу позицій підприємства на ринку цінних паперів

Для проведення аналізу ряду коефіцієнтів аналізу щодо позиції під-приємства на ринку цінних паперів спочатку було проаналізовано ди-наміку абсолютних величин за декілька періодів: дохід на акцію і диві-денд на акцію. У результаті чого можна сказати, що аналізовані абсолютні величини дають змогу зробити висновок, що їх тенденції до зростання означають поліпшення умов достатнього реінвестування прибутку. Отже, загалом за допомогою проведеного аналізу різних по-казників можна говорити про те, що аналіз позиції підприємства на рин-ку цінних паперів привів лише до позитивних висновків, серед яких є:

1)         частка дивідендів до сплати у чистому прибутку зростає, а остан-німи періодами спостерігається стабільне зростання з середньою част-кою зростання на 0,4 % щоквартально;

2)         відхилення ринкової ціни від номінальної ціни акції відбувається з щоквартальним приростом в 0,83 %, тобто на ринку цінних паперів має щоквартальний приріст і щоквартальне збільшення над номіналь-ною ціною акції на 0,83 %, а відтак від так за дані 7 періодів ринкова ціна акції більша за номінальну в 1,588 разів, а в останньому, 7 періоді, ринкова ціна перевищувала номінальну в 1,658 раза;

3)         у середньому щоквартально протягом 7 періодів ріст ринкової ці-ни випереджає темп росту дохідності на 122,21 % щоквартально;

4)         поточна рентабельність інвестованого в акції капіталу щокварта-льно зростає з приростом в 27,22 %, що є, звичайно, позитивним для підприємства, так як разом з цим відбувається одночасне збільшення ринкової ціни акції;

5)         добробут акціонерів підприємства «Анкор» у середньому щоквар-тально зростає в 4,46 раза.

Генеральна аналітична записка

Здійснивши детальний аналіз різних аспектів діяльності підприємс-тва за допомогою розрахунків, зокрема, аналізу ліквідності підприємст-ва, структури джерел його засобів, обертання оборотних коштів на да-ному підприємстві, оборотності капіталу та трансформації активів, ефективності використання ним майна, аналізу ділової активності, рен-табельності та позиції підприємства на ринку цінних паперів, здійсне-них на основі даних балансу та фінансової звітності, можна зробити за-гальні висновки щодо діяльності та становища даного підприємства.

Аналіз ліквідності підприємства показав, що воно має достатню кіль-кість ліквідних коштів для погашення короткострокових зобов'язань. Так, за рахунок грошових коштів та цінних паперів підприємство може одночасно погасити на кінець досліджуваного періоду 64,04 % (у серед-ньому за 7 періодів 12,68 %) своєї короткострокової кредиторської забор-гованості. Частка поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквід-

ними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів, становила 92,11 % (у середньому 51,82 %), і частка поточних зобов'язань, яка може бути покрита поточними активами, становила 273,68 % (у середньому 148,01 %). Таким чином, усі показники ліквідності задовольняють реко-мендовані межі протягом досліджуваного періоду. Така ситуація на під-приємстві свідчить про достатню платоспроможність підприємства по короткострокових зобов'язаннях, хоча на підприємстві відсутні такі стат-ті балансу, як: по-перше, грошові кошти в іноземній валюті, а також їх еквіваленти; по-друге, поточні фінансові інвестиції. Також на підприємс-тві «Анкор» є тенденція до збільшення залучення коштів, тому частка ві-льних власних коштів постійно зменшується. Щоб збільшилася частка «вільних» обігових коштів, яка міститься у власному капіталі потрібно збільшувати запозичені кошти або стримувати зростання власного капі-талу. Підприємство має позитивну тенденцію щодо зменшення креди-торської і збільшення дебіторської заборгованостей, що можна підтри-мувати за рахунок продовження зменшення собівартості продукції і продовження зменшення витрат на соціальний розвиток.

Проведений аналіз структури джерел засобів на підприємстві дає змогу стверджувати, що підприємство в цілому має збалансовану струк-туру засобів, кожен з розрахованих показників задовольняє рекомендо-вані межі, які встановлені на підприємстві для максимально ефективної роботи підприємства, хоча на початок досліджуваного періоду коефіці-єнти не знаходилися в межах, які б його задовольняли. Можна говорити про фінансову автономію підприємства, тобто його незалежність від зовнішніх джерел фінансування діяльності, оскільки частка власних за-собів у загальній структурі становила в 7-му періоді 76,92 %, хоча в се-редньому 43,02 % за необхідних від 50 % до 100 %. Але частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів підприємства постійно зростає. Це означає покращення становища підприємства і збільшення можли-вості вільно маневрувати засобами виробництва. Зростання кількості власних засобів аналізованого підприємства відбувається в основному за рахунок зменшення непокритого збитку підприємства. На аналізова-ному підприємстві «Анкор» відсутній фінансовий ризик, так як підпри-ємство не має довгострокових зобов'язань протягом семи досліджува-них періодів. За рахунок більшого темпу зростання власних коштів і зменшенням позикових коштів на підприємстві виконується умова фі-нансової стійкості. Існує тенденція щодо зменшення відсотка власних та довгострокових залучених коштів, спрямованих в 03 підприємства. Цього можна уникнути за рахунок стрімкого збільшення 03 і утриман-ня на даному рівні власного капіталу.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється на основі по-казників обороту дебіторської та кредиторської заборгованостей і ре-сурсовіддачі. Щодо дебіторської заборгованості можна зазначити, що на підприємстві за 3-ій квартал вона взагалі відсутня, так як за 3-ій ква-ртал відсутні розрахунки за дебіторською заборгованістю перед бю-джетом. Можна припустити, що відсутність даного показника зумовле-

на відсутністю таких операцій журналу господарських операцій, які б привели до відкриття 643 рахунка («податковий кредит»), тобто рахун-ка активної дебіторської заборгованості за розрахунками перед бюдже-том. Такими операціями можна назвати: отримання передоплати за го-тову продукцію, в тому числі ПДВ; продукт А, раніше оплачений, відвантажено підприємству за цінами реалізації, в тому числі ПДВ. Взагалі в середньому за всі досліджувані квартали виручка перевищує дебіторську заборгованість в 17,9 раза, причому кількість разів щоквар-тально збільшується в 1,51 раза. Період погашення дебіторської забор-гованості свідчить про те, що середній термін інкасації дебіторської за-боргованості складає 37,5 дня, а так як обсяги реалізації на даному підприємстві, хоча й не протягом усіх періодів зростає, але його коефі-цієнт тренду свідчить про середнє зростання (в 6,98 раза щокварталь-но), то можна говорити про можливе збільшення кількості днів верх-ньої межі, яка була встановлена в 20 днів. He існує простроченої дебіторської заборгованості, так як підприємство не має резервів сумні-вних боргів. Щодо періоду погашення кредиторської заборгованості, то позитивним є зменшення середньої кількості днів сплати підприємст-вом короткострокової заборгованості. Якщо розглянути ділову актив-ність стосовно ресурсовіддачі, то можна сказати, що дохід підприємст-ва через вкладені інвестиції у засоби виробництва не збільшується, a навпаки, має спадну тенденцію в 2,61 % щоквартальних, хоча цей від-соток не значний, так як встановлена нижня межа підприємством у 3 рази перевищення чисту виручку від реалізації продукції над 03 в сере-дньому за 7 кварталів значно вища 9,95 разів. Також для підприємства важливим є оборотність запасів, яка показує, що в середньому за 7 ква-рталів на підприємстві відбувається 3,24 оборота коштів, інвестованих в активи, причому оборотність запасів постійно зростає на 38,43 % що-квартальних. У розгляді ділової активності, як ресурсовіддачі, є обов'язковим визначення періоду фінансового циклу, який показав, що на даному підприємстві «Анкор» термін перетворення придбаних мате-ріальних ресурсів на грошові кошти становить в середньому за 7 пері-одів 189,96 дня та загалом за 7 періодів має тенденцію до зменшення в 17,15 раза, що є позитивною тенденцією для ефективної господарської діяльності «Анкор». Загалом ділова активність привела до позитивних висновків, що можна сказати хоча б з того, що всі показники, які необ-хідні для обрахунку ділової активності, мають такий же характер трен-ду, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень.

Аналіз обертання оборотних коштів та капіталу і трансформації активів дає змогу стверджувати, що відбувається збільшення частки виручки: в обі-гових коштах на 28,61 % щоквартально з середнім значенням 2,72 оборота обігових коштів за період; в активах підприємства — на 17,15 %. На даному підприємстві кількість оборотів активів, а також кількість отриманої вируч-ки від реалізації продукції збільшується на одиницю коштів, інвестованих в активи, причому на 1 грн, інвестовану в активи, припадає 1,92 грн чистої

виручки; до власного капіталу в середньому за 7 періодів на 15,46 %, що показує підвищення ефективності використання власного капіталу; готової продукції протягом перших 4 періодів в середньому на 8,33 % щокварталь-них, а потім з 5-го періоду суми «готової продукції» були відсутні, так як підприємство «Анкор» більше як по 7-ий період не мало готової продукції, а мало товар. Важливим є показник вивільнення засобів з обороту, так як він показує частку вивільнених або залучених в оборот (-) коштів у серед-ній вартості обігових коштів. Проаналізувавши «Анкор» за даним показни-ком, отримали, що підприємство в загальному за всі 7 періодів має тенден-цію до вивільнення з обороту коштів. Це свідчить про зростання ефектив-ності використання обігових коштів у середньому на один період в 0,1777 ра-за. Також даний аналіз дає змогу стверджувати, що відбувається збільшен-ня власних обігових коштів в оборотних активах. А це свідчить, що можли-вість перетворення активів у ліквідні кошти щоквартально зростає на 3,72 %; величині запасів, що, у свою чергу, свідчить, що запаси, які мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроко-вими стабільними джерелами фінансування в середньому на 39,17 %; зага-льній сумі балансу на 1,49 % щоквартальних, хоча даний показник не на-лежить встановленим підприємством рекомендованим межам, він має зростаючу тенденцію і вже в наступному прогнозованому 8-му кварталі бу-де їм належати. Важливим є те, що на даному підприємстві «Анкор» збіль-шується свобода фінансового маневру, а також збільшується частка абсо-лютно ліквідних активів у власних оборотних коштах з щоквартальним приростом на 2,01 %. Можна говорити про те, що господарська діяльність є ефективною, але потрібно збільшувати платоспроможність підприємства, a також, зменшити частку запасів у власних оборотних коштах підприємства, яка за даних 7 періодів у середньому збільшується на 46,35 %. Всі інші зна-чення коефіцієнтів задовольняють підприємство. При аналізі роботи під-приємства кожен тренд кожного коефіцієнта мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господар-ської діяльності щодо збільшення або зменшення значень.

Для аналізу рентабельності слід зазначити, що рентабельність під-приємства визначає ступінь використання оборотних коштів. Як ре-зультат аналізу рентабельності (загальної) діяльності даного підприєм-ства за різними показниками, які характеризують рівень чистого прибутку в активах, власному капіталі, виробничих засобах, виручці, a також рівень прибутку від звичайної діяльності в активах, рівень при-бутку від реалізації, а також прибутку від операційної діяльності у ви-ручці — дійшли висновку, що дане підприємство протягом всього звіт-ного періоду з 01.04.00 по 01.10.01 функціонувало досить успішно. Ефективну діяльність підприємства «Анкор» також можна визначити виходячи з того, що при аналізі роботи підприємства кожен тренд кож-ного коефіцієнта мав такий самий характер, який встановлений вимо-гами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення значень. При розгляді різних прибутків підприємства (чис-тий прибуток, прибуток від звичайної діяльності, прибуток від реаліза-

ції, прибуток від операційної діяльності) спостерігалися від'ємні зна-чення коефіцієнтів, потрібних для аналізу загальної рентабельності підприємства, за рахунок від'ємних значень одного з прибутків, який використовується для обрахунку потрібного коефіцієнта, за рахунок біль-шої суми витрат на підприємстві, ніж доходів, особливо за перші пері-оди, тобто можна зробити висновок, що підприємство було в перші дані квартали засновано. А аналіз рентабельності капіталу дає негативні ви-сновки: капіталізована частка чистого прибутку підприємства в серед-ньому за 7 періодів зменшується на 6,58 %; у середньому щоквартально в порівнянні з попереднім кварталом кількість сплачених відсотків за кредити і позики зростає на 0,81 %, яка припадає на 1 грн прибутку підприємства; зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком; збільшується період, за який власний капітал може бути компенсований чистим прибутком. Отже, рентабельність дає як позитивні, так і негативні висновки.

Слід також проводити аналіз ефективності використання майна під-приємства. Загалом аналіз ефективності використання майна призвів до негативних висновків, так як лише такі показники, які визначають рі-вень морального та фізичного зносу 03 і фізичне та моральне оновлен-ня 03 влаштовують підприємство. Серед негативних, наприклад, можна назвати: частка виробничих запасів в оборотних активах зменшувалася щоквартально на 0,89 %; частка мобільних виробничих коштів (у дано-му випадку це лише виробничі запаси, оскільки такі статті балансу, як незавершене будівництво та витрати майбутніх періодів відсутні) у ва-люті балансу щоквартально зростає в середньому на 0,61 %; зменшу-ється потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти, 1 грн необоротних коштів припадає в середньому за 7 кварталів 6,12 грн залишкової вартості 03, а в останньому, 7 кварталі, на 1 грн припадає 1,71 грн, що значно менше від середнього рівня значення ко-ефіцієнта. Також слід відмітити, що підприємство не має довгостроко-вих фінансових інвестицій, отже, не існує диверсифікаційного ризику.

Якщо підприємство акціонерне, як «Анкор» наприклад, то слід про-водити аналіз його позиції на ринку цінних паперів. У результаті аналі-зу виявлено, що результати позитивні і кожен з досліджуваних показ-ників має зростаючий характер, про що свідчать коефіцієнти трендів показників. Отже, на даному підприємстві існує зростаюча інвестиціх на привабливість акцій, рентабельність інвестованого в акції капіталу, ринкової ціни акції, добробут акціонерів. Загалом можна сказати, що хоча прибутки від операційної діяльності, реалізації, звичайної діяльно-сті, чисті мали в деякі періоди від’ємні значення, а ціна акції, дивіденд на акцію, дохід на акцію, добробут акціонерів все одно збільшуються, то можна припустити, що ми маємо підприємство «Анкор», яке має 100 % закордонних інвестицій і закордонну материнську компанію.

Отже, це новостворена компанія в нашій країні, яка має закордонну материнську компанію, яка за допомогою надання коштів може випра-вити будь-які фінансові складнощі.

Рекомендації підприємству щодо поліпшення його діяльності за ви-явлених недоліків:

1.         Потрібно продовжувати збільшувати грошові кошти в національ-ній валюті.

2.         Здійснювати поточні фінансові інвестиції.

3.         Зменшувати поточні пасиви.

4.         Потрібно збільшувати платоспроможність підприємства.

5.         Зменшити частку запасів у власних оборотних коштів підприємс-тва, яка за даних 7 періодів у середньому збільшується на 46,35 %.

6.         Бажаним ще було б все-таки утримувати знижену собівартість, так як це приведе до більших прибутків.

7.         Підтримувати тенденцію, яка виведе підприємство з непокритого збитку до нерозподіленого прибутку.

8.         Збільшення резервного капіталу.

9.         Бажано зменшувати частку витрат на сплату відсотків у прибутку від звичайної діяльності, зменшуючи кредиторську заборгованість.

 

10.       Існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства.

11.       Частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменшу-ватись.

12.       Повинен зменшуватись період компенсації чистим прибутком власного капіталу.

13.       Потрібно зменшувати відсоток зносу 03, або ж можливим є більш стрімке збільшення первісної вартості 03, а рівень зносу прибли-зно на такому ж рівні.

14.       Прийнятніше було б, коли сума виробничих запасів збільшува-лась більшими темпами, аніж загальна сума оборотних активів.

15.       Так як прибуток від реалізації загалом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефективної господарської діяльності для підприємства було б позитивним те, щоб значення частки 03 в активах «Анкор» мало спадну тенденцію.

16.       Підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зріст, що в майбутньому приведе до більш по-зитивних результатів щодо зменшення частки оборотних виробничих засобів в активах на підприємстві.

17.       Потрібно, щоб на підприємстві з'явилися розрахунки за такими статтями балансу, які також входять до складу необоротних активів, a також витратами майбутніх періодів, наприклад, здійснювати фінансові інвестиції.

18.       Для покриття кредиторської заборгованості можна продовжува-ти зменшувати собівартість продукції і продовжувати зменшувати ви-трати на соціальний розвиток.

19.       Потрібно уникати зобов'язань з оплати праці.

20.       Залучати фінансові інвестиції.

21.       Збільшувати і не допускати збитків з прибутків: чистого, від

операційної, звичайної діяльностей, від реалізації.

ДодатокП

ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА

НА ОСНОВІ ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

ПІДПРИЄМСТВА «АНКОР» (ДОД. 14, 15)

1. Модель Альтмана

Z = 0,717 ■ Х\ + 0,847 • Хг + 3,107 ■ Х^ + 0,42 • Х^ + 0,995 ■ Х5

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          0,08323           1,28112           3,36330           0,37259           2,38044           5,14426           5,02075

Х\        -0,03276         0,16051           0,33422           0,09184           0,05816           0,27358           0,40081

Хі        -0,05616         -0,07771         0,13528           0,01176           -0,05170         0,04560           0,05466

Хз        -0,08424         -0,11656         0,20159           0,01580           -0,07835         0,05582           0,07389

Ха,      0,60250           0,29752           0,83455           0,18245           0,83680           1,33824           3,33333

х$        0,16381           1,47643           2,04244           0,17193           2,28595           4,19497           3,07287

/

Лінійний тренд

Поліноміальний тренд

 

Тренд поліноміальний у — УЬ - ОЬх - 0,62/Jx + 1У01,4х - ЗЬ + 06х + ЗЬ + ОУх - 1Ь + 12х ЗЬ + 14

12,00 10,00 8,00 6,00 4,00 2,00 Ю -2,00 -4,00

Достовірність апроксимації

 

^          п 2

К = 1

Рівняння лінійного тренду

у = 0,2566х - 308,5

Достовірність апроксимації

л = 0,63У4      1

1

f

1

1

I

7

 

            ^sr~^   Ьчс^

и                    

Періоди

Модель Альтмана являє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найваж-

ливіших показників, що допомагають виявити кризовий фінансовий стан

підприємства. Дана модель є найбільш розповсюдженим критерієм ви-

значення можливого банкрутства підприємства в розвинутих країнах, так

як досвід використання показав, що прогнозування ймовірності банкрут-

ства за один рік можливе з точністю 90%, за два роки — 70%, за три —

50%. На даному підприємстві за досліджуваних 7 періодів результати

моделі Альтмана коливалися від 0,0832 до 5,1443, а середнє значення

склало 2,5208. Такі результати свідчать про те, що підприємство мало

ймовірність банкрутства як дуже високу (результат <1,8), так і дуже ни-

зьку (результат >3,00), а середнє значення показує лише можливість бан-

крутства (2,74 — 2,99). На підприємстві існує тенденція до збільшення

даного показника, про що свідчить коефіцієнт тренду (0,2566), на 25,66%

щоквартальних. На підприємстві «Анкор» результати моделі не мають

стабільного характеру чи то на зростання, чи то на спад, так як в 4-му пе-

ріоді спостерігався різкий спад, що обумовлений різким зменшенням на

4-ий період усіх складових показників, які характеризують, у свою чергу,

економічний потенціал і результати роботи підприємства, а зменшення

яких, у свою чергу, пояснюється такими основними показниками:

Періоди          3          4          5

Баланс            75,4     136,1 61,9

Поточні зобов'язання 41,1   115,1 33,7

Виручка          154,0   23,4     141,5

Отже, за таких умов відбулося різке зменшення, а потім збільшення. Можна сказати про те, що за рахунок такої різкої зміни результатів моде-лі (а так би було б стабільне зростання) коефіцієнт достовірності апрок-симації, який дорівнює в даному випадку 0,6394, тобто <0,7, що свідчить про невідповідність лінії тренду, а тренд є лінійним, точкам, які відпові-дають результатам моделі за відповідний період. А загалом підприємство з кожним періодом набуває все більших значень Z-рахунку Альтмана, що свідчить про зменшення ймовірності банкрутства до мінімальної. Отже, індекс кредитоспроможності побудований за допомогою апарата муль-типлікативного дискримінантного аналізу (Multiple-discriminant analysis) є високим, особливо в останні періоди (5,1443; 5,0208).

2. Модель Спрингейта

Z = 1,01 • Х\ + 3,07 ■ Х2 + 0,66 -Х3 + 0,4 ■ Х4

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          0,32680           1,09206           2,58564           1,09527           1,19951           2,65778           2,31782

Х\        0,59126           0,93121           0,87931           0,93755           0,60258           0,70126           0,63158

Хі        -0,08424         -0,11656         0,20159           0,01580           -0,07835         0,05582           0,07389

Хз        -0,13500         -0,15124         0,36983           0,01868           -0,14392         0,13051           0,32018

Ха,      0,16381           1,47643           2,04244           0,17193           2,28595           4,19497           3,07287

Нижня межа  0,862   0,862   0,862   0,862   0,862   0,862   0,862

Z

 Нижня межа

Лінійнийтренд — — Поліномінальний тренд

Поліноміальний тренд у = ЗЬ - 05х - 0,20бЗх + 63l,5sx - ІЬ+Оох + 9Ь + Обх - 5Ь + 11 + 9Ь + 13

Достовірність апроксимації

 

3,00

2,50

2,00

1,50

1,00

0,50

0

-0,50

-1,00

2

л = 1

Рівняння лінійного тренду

у — 0,0919х - 109,75 Достовірність апроксимації

& 7      1          ^          І           ^          ^

V/

Періоди

Модель Спрингейта була побудована за допомогою покрокового дискримінантного аналізу методом, що розробив Альтман. За допомо-гою даної моделі досягається 92,5% точності достовірної майбутньої неплатоспроможності на період уперед. На аналізованому підприємстві значення моделі Спрингейта коливається від 0,3268 до 2,6578 із серед-нім значенням за всі 7 кварталів 1,6107. Загалом можна сказати (не бе-ручи до уваги значення за 1 період, так як воно несе протилежний харак-тер висновку), що підприємство не є потенційним банкрутом, так як значення з 2-го по 7-ий квартал >0,862. Спостерігається на підприємст-ві тенденція до збільшення значень моделі з щоквартальним збільшен-ням на 9,19%, як показує коефіцієнт тренду. Хоча провівши аналіз тре-нду за допомогою коефіцієнта достовірності апроксимації, маємо, що він дорівнює 0,4343, що є <0,7, що у свою чергу, свідчить про неточну відповідність лінії тренду, а тренд розглядаємо як лінійну функцію Fx = a ■ х + b до відповідних значень моделі за відповідні періоди. Це, у свою чергу, пояснюється різкими змінами в таких статтях балансу та фінансових результатах, як валюта балансу, поточні зобов'язання, обо-ротні активи, виручка, прибуток до виплат. Отже, можна стверджувати, що підприємство «Анкор» за моделлю Спрингейта не є потенційним бан-крутом.

Висновок

Якщо порівнювати модель Альтмана та модель Спрингейта, то маємо, що дані моделі мають абсолютно однакові 2 фактори впливу на імовірність банкрутства (частка виручки в активах та частка при-бутку до виплат в активах) Відмінності в тому, що п'ятифакторна модель Альтмана при розрахунку частки оборотних активів в акти-вах підприємства виключає поточні зобов'язання, враховує частку частого прибутку в активах, частку власного капіталу в зо-бов'язаннях, де також враховує довгострокові зобов'язання, а чоти-рифакторна модель, на противагу цьому, виділяє частку прибутку до виплат в поточних зобов'язаннях. Отже, модель Альтмана більш ре-тельніше, досконаліше аналізує ймовірність банкрутства підприємс-тва, а також модель Альтмана розподіляє ступінь банкрутства на 4 рівні, в той час як модель Спрингейта має лише одну межу, після якої підприємство вважається потенційним банкрутом або відповід-но не вважається. Пронаналізувавши «Анкор» за моделлю як Альт-мана, так і Спрингейта, отримали, що на даному етапі розвитку під-приємство далеке від банкрутства, а також має тенденцію до ще більшої мінімізації ризику банкрутства. Хоча значення двох моделей не мають стабільного зростання, через різкі зміни у валюті балансу, а також у зобов'язаннях, в результаті чого коефіцієнти достовірності апроксимації мають значення <0,7.

3. Модель Таффлера

Z = 0,53 • Х\ + 0,13 • Хг + 0,18 • Хз + 0,16 • ХА,

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          0,32395           0,37564           0,66383           0,46624           0,32561           0,51932           0,72702

Х\        -0,13500         -0,15124         0,36983           0,01868           -0,14392         0,13051           0,32018

Хі        0,94750           1,20826           1,61314           1,10860           1,10682           1,63971           2,73684

-Хз      0,62402           0,77070           0,54509           0,84570           0,54443           0,42767           0,23077

Хц       1          1          1          1          1          1          1

Нижня межа  0,3       0,3       0,3       0,3       0,3       0,3       0,3

z

Нижнямежа

Лінійнийтренд — — Поліноміальний тренд

Поліноміальний тренд у = 2Ь - 06x6 - 0,0166х + 50,4бЗх -б1736х + 7Ь + 07х - 4Ь+ 10х7Ь+ 12

Достовірність апроксимації

 

0,90 0,80 0,70 0,60 0,50 0,40 0,30 0,20 0,10

2

К = 1

Рівняння лінійного тренду

у — 0,0138х - 16,227 Достовірність апроксимації

Періоди

Модель Таффлера враховує прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Поєднуючи ці показники і зво-дячи їх відповідним чином, модель платоспроможності робить точну кар-тину фінансового стану підприємства. На даному підприємстві результа-ти моделі Таффлера коливалися від 0,3239 до 0,7270 та мали середнє зна-чення за 7 досліджуваних кварталів 0,48595. Враховуючи дані показники можна сказати, що підприємство має гарні довгострокові перспективи, так як усі результати перевишують нижню допустиму межу в 0,3. Зага-лом значення даного показника мають зростаючий характер у середньо-му в 1,38% щоквартальних. Хоча значення коефіцієнта достовірності ап-роксимації 0,3084, тобто <0,7, що свідчить про не повну відповідність лінії лінійного тренду до точок графіка, які відображають відповідні ре-зультати моделі за відповідні періоди. Хоча якщо розглянути поліноміаль-ний тренд 6-го степеня, при якому коефіцієнт достовірності апроксимації = 1, можна спрогнозувати, що на майбутній 8 квартал зростання резуль-тату моделі продовжуватиметься, хоча меншими темпами, і результат буде приблизно 0,75, хоча якщо давати прогноз на 3 майбутні квартали, то побачимо, що найстрімкіше зростання буде спостерігатися на 10 квар-тал. Таффлер у своїй чотирифакторній моделі розподілив так пріоритет-ність складових моделі: 53% — прибутковість (має змінний характер, на-віть набуває від'ємних значень, які обумовлюються різким збільшенням витрат різного характеру у відповідний період), 18% — відповідність оборотного капіталу (загалом має спадний характер), 16% — фінансовий

ризик (розглядаємо const = 1), 13% — загальна ліквідність (останніми пе-ріодами спостерігається різке зростання, на 7-ий період припадає 2,74 грн найбільш ліквідних активів припадає на 1 грн термінових боргів). Ре-зультати моделі не мають стабільного зростання або спаду, спостерігали-ся різкі зміни значень, які відповідно пов'язані з таким же характером зміни складових моделі, але все ж значення моделі мають зростаючий характер і загалом модель платоспроможності характеризує фінансовий стан підприємства як такий, що має гарні довгострокові перспективи.

4. Модель Creditmen

Z = 25 • Хі + 25 • Хг + 10 • Хз + 20 • Х4 + 20 • Х5

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          39,72490         432,22446       145,08274       23,18270         254,98826       444,65357       1055,11

Х\        0,01000           0,04628           0,10706           0,01129           0,06528           0,00735           0,64035

Хі        0,60250           0,29752           0,83455           0,18245           0,83680           1,33824           3,33333

-Хз      0,00624           0,03567           0,05836           0,00955           0,03554           0,00314           0,14777

Ха,      0,93750           21,07273         5,34722           0,38742           11,23016         20,06015         47,43750

Хі        0,28000           0,09091           0,70073           0,52476           0,37389           0,48897           0,28070

Нижня межа  100      100      100      100      100      100      100

Z

Нижня межа

 Лінійний тренд

Поліноміальний тренд

 

2000,00

1800,00

1600,00

1400,00

1200,00

1000,00

800,00

600,00

400,00

200,00

0,00

Рівняння лінійного тренду

у = 37,871х - 45557 Достовірність апроксимації

R = 0,4714

Достовірність апроксимації

к = I

Поліноміальний тренд ^= 0,0026х - 18,969х + 57398x 9Ь+07х +8Ь+104Ь+13х+8Ь+15

 

Періоди

/

Модель Creditmen, відповідно до якої фінансова ситуація підприєм-ства може бути точно охарактеризована показником запропонованою функцією Z, яка має коефіцієнти рівняння 25, 25, 10, 20, 20, що вира-жають питому вагу впливу кожного показника. Найвагоміші фактори для даної моделі — це частка як високоліквідних активів, так і власного капіталу в зобов'язаннях (по 25%), частка виручки в дебіторській забор-гованості та частка дебіторської заборгованості в поточних зо-бов'язаннях (по 20%), та останнім є частка високоліквідних активів у балансі, яка складає 10%. Якщо Z = 100-фінансова ситуація нормальна, якщо Z > 100-фінансова ситуація гарна для підприємства і його госпо-дарської діяльності, якщо Z < 100-фінансова ситуація викликає занепо-коєння. На даному підприємстві результати моделі коливалися від 23,1827 до 1055,1839 із середнім значенням за всі періоди 342,149. Ви-ходячи з таких даних показників можна сказати, що в 1, 4-му періодах фінансова ситуація на підприємстві викликала занепокоєння, так як ре-зультат модель показував менше 100% фінансової стабільності, тобто на підприємстві в ці періоди виникали певні фінансові складнощі і про ступінь складнощів можна говорити виходячи з того, що чим менше значення Z, тим складніша фінансова ситуація підприємства. На 4-ий період відбулося різке зменшення, а потім збільшення значення Z, яке пояснюється таким же характером кожної складової моделі. В усіх ін-ших періодах значення Z було більше за 100, а в останньому кварталі результат досяг піку за даних 7 періодів, який дорівнював 1055,1839. Загалом модель носить зростаючий характер, а також, так як коефіцієнт лінійного тренду 37,871, в середньому за 7 періодів значення коефіцієн-та збільшувалися в 37,9 раза, хоча коефіцієнт достовірності апроксима-ції 0,47, тобто <0,7, свідчить про невідповідність лінійного тренду точ-кам графіка, які відображають відповідні значення моделі за відповідні періоди. Тобто при такому значенні апроксимації не можна достовірно говорити про результат моделі в майбутніх періодах. Розглянувши по-ліноміальний тренд 6-го степеня, можна зробити прогноз на майбутній квартал (коефіцієнт достовірності апроксимації для даного тренду дорі-внює 1), тобто результат Z-моделі на наступний 8 квартал приблизно дорівнює 1900, що є майже на 855 більше, ніж у 7-му кварталі, і майбу-тнє зростання буде відсотково найвищим за всі аналізовані періоди.

Висновок

Якщо порівнювати модель Таффлера та модель Creditmen, то маємо, що модель Таффлера є чотирифакторною, а модель Creditmen є п'яти-факторною. Модель Таффлера враховує такі фактори в певних частках: прибутковість (53%), загальна ліквідність (13%), відповідність оборот-ного капіталу (18%), фінансовий ризик (розглядається як const = 1; 16%). У свою чергу модель Creditmen враховує такі фактори, також в певних частках: коефіцієнт фінансування (25%), частка високоліквідних акти-

вів у поточних зобов'язаннях (25%), коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості (20%), частка дебіторської заборгованості в загальній сумі заборгованостей (20%), частка високоліквідних активів у балансі підприємства (10%). При врахуванні цих факторів моделями існують певні статті балансу і фінансових результатів, які є спільними і відмін-ними для моделей. Спільні: зобов'язання, валюта балансу. Відмінні, які використовуються для розрахунку моделі Таффлера: прибуток до ви-плат, поточні активи. Відмінні риси, які використовуються для розра-хунку моделі Creditmen: високоліквідні активи, власний капітал, вируч-ка від реалізації продукції, дебіторська заборгованість. Також відмін-ним між досліджуваними моделями є те, що модель Таффлера розгля-дає лише дві фази, згідно з якими можна робити висновок, чи є банкру-том дане підприємство, чи ні. На відміну від моделі Таффлера модель Creditmen розглядає 3 фази ймовірності банкрутства. Пронаналізував-ши «Анкор» за моделлю як Таффлера, так і Creditmen, отримали, що на даному етапі розвитку підприємство далеке від банкрутства, а також має тенденцію до ще більшої мінімізації ризику банкрутства. Хоча за моделлю Creditmen в 1, 4-му періодах результати свідчили про таку фі-нансову ситуацію на підприємстві, яка викликала тривогу. Загалом за моделлю Таффлера та Creditmen в наступному 8 періоді результати мо-делей будуть досить високі: за моделлю Таффлера — 0,75, що буде ма-ксимальним результатом за досліджувані квартали, а за моделлю Creditmen — 1900, що також буде максимальним показником. Отже, за двома моделями дане підприємство «Анкор» у майбутньому далеке від банкрутства.

5. Модель R

Z = 8,38 • Х\ +Х2 + 0,054 -Х3 + 0,63 ■ Х4

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          4,74890           6,83271           7,94584           7,95819           5,01512           6,22389           5,57753

Х\        0,59126           0,93121           0,87931           0,93755           0,60258           0,70126           0,63158

Хі        -0,14938         -0,33889         0,29738           0,07619           -0,11348         0,07967           0,07105

Хз        0,16381           1,47643           2,04244           0,17193           2,28595           4,19497           3,07287

Ха,      -0,10375         -1,12963         0,26913           0,02552           -0,07064         0,06532           0,07606

Z

Тренд

— — Поліноміальний тренд

*"\

 

10,00000 8,00000 6,00000 4,00000 2,00000 0 -2,00000 -4,00000 -6,00000

Поліноміальний тренд         .

у = -6Е-05х + 0,4537х - 1374,2х + 2Ь+06хЗ - 2Ь+09х + 1Ь+12х - 2Ь+14

Достовірність апроксимації

п 2 1 Л = I

 

Рівняння лінійного тренду

у = -0,0198х + 30,316 Достовірність апроксимації

К = 0,0096

Періоди

Модель R є чотирифакторною моделлю прогнозу ризику банкрутст-ва. Імовірність банкрутства підприємства у відповідності до значенням моделі R визначається як:

Значення R    Ймовірність банкрутства, %

<0        Максимальна (90—100)

0—0,18           Висока (60—80)

0,18—0,32      Середня (35—50)

0,32—0,42      Низька(15—20)

>0,42   Мінімальна (до 10)

До очевидних переваг даної моделі можна віднести те, що механізм ії розробки і всі основні етапи розрахунків досить детально описані. Якщо характеризувати дану модель для даного підприємства «Анкор», то можна в загальному сказати, що ламана Х\ протягом семи періодів така сама за формою відповідно до ламаної моделі R за ці періоди. Таку залежність можна пояснити тим, що для визначення моделі R коефіці-єнт приХі найбільший і дорівнює 8,38, а при інших X коефіцієнти такі, що в результаті всі їх значення помножені на їх відповідні коефіцієнти знаходяться в межах від -0,712 до 0,297, а протягом цих же 7 кварталів значення Х\ знаходяться від 4,955 до 7,857. 3 цього можна дійти висно-вку, що для даного підприємства за дані 7 періодів для визначення да-ної моделі суттєві зміни, які б могли суттєво змінити графік моделі, мо-гли відбуватися лише в оборотних активах, а також зміни у валюті балансу. Якщо розглядати лінійний тренд, то отримаємо, що тренд має спадний характер в 1,98% щоквартального в середньому зменшення

значення результату. Але можна стверджувати, що коефіцієнт лінійно-го тренду не дає достовірної інформації про динаміку моделі, так як ко-ефіцієнт достовірності апроксимації для даного лінійного тренду дорів-нює 0,0096, що є замалим значенням в порівнянні з 1. Якщо розглянути поліноміальний тренд 6-го степеня, то отримаємо коефіцієнт достовір-ності апроксимації 1, що, у свою чергу, дозволяє робити певні прогнози на майбутні періоди. Так за допомогою поліноміального тренду можна сказати, що значення результату моделі R у майбутньому 8 кварталі бу-де складати десь -4,3 і це буде найбільш різкий спад за всі досліджувані періоди.

6. Універсальна дискримінантна модель

Z = 1,5 • Х\ + 0,08 • Хг + 10 • Хз + + 5 • Хі\ + 0,3 • Х$ + 0,1 • Хв

 

Періоди          01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01

Z          -2,75186         -1,56672         1,45945           0,29193           -1,24326         0,34571           -0,34857

Х\        -0,65750         -0,53554         -0,39173         -0,25543         -0,66172         -0,51838         -1,09649

Хі        1,60250           1,29752           1,83455           1,18245           1,83680           2,33824           4,33333

Хз        -0,05616         -0,07771         0,13528           0,01176           -0,05170         0,04560           0,05466

Хц       -0,34286         -0,05263         0,06623           0,06838           -0,02261         0,01087           0,01779

ХІ        1,21905           0,08456           0,04026           0,34615           0,01272           0,02136           0,02240

Хб       0,16381           1,47643           2,04244           0,17193           2,28595           4,19497           3,07287

Межа 1           0          0          0          0          0          0          0

Межа2            1          1          1          1          1          1          1

МежаЗ            2          2          2          2          2          2          2

—•-     z          Ж Межа 1

             Межа2           ♦ МежаЗ

            Лінійний тренд         — — Поліноміальний тренд

 

3,00000 2,00000 1,00000 0 -1,00000 -2,00000 -3,00000 -4,00000

Поліноміальний тренд

y = 3ii-U6x - 0,022Ух + 70,365х - 1152б4х + ІЬ+ОбХ - 5b+l(k + ІЬ+13 Достовірність апроксимації

2

R = 1

rf /Д 1 ^і ^—ЩА        ЩА     Д U —*т—Н 1

ф 2       ф 2       ф 2       ф 2       ф 2       ф 2       ф 2

Рівняння лінійного тренду

у — 0,0992х - 120,76

Достовірность апроксимації

Періоди

К — 0,2074

Універсальна дискримінантна модель була побудована на основі кіль-кох методик прогнозування банкрутства. Для розрахунку моделі врахо-вуються результати за період таких статей балансу, як непокритий зби-ток, знос 03, зобов'язання, валюта балансу, виробничі запаси, а також статті звіту про фінансові результати, такі як чистий прибуток, а також виручка від реалізації продукції. Замість суми непокритого збитку та зносу 03 можна використовувати показник руху грошових коштів. Він був запроваджений для аналізу фінансового стану підприємства та аналі-зу оцінки привабливості цінних паперів. Фактологічною базою аналізу Cash-flow є дані звіту про фінансові результати та їх використання. Показ-ник Cash-flow характеризує величину чистих грошових потоків, які утво-рюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залиша-ються в розпорядженні підприємства в певному періоді. Отримані ре-зультати після обрахунків можна розглядати в 4 фази, які розподіляються таким чином: 1) Z < 0 — підприємство є напівбанкрутом; 2) 0 < Z < 1 — підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів; 3) 1 < Z < 2 — фінансова рівновага (фінансова стійкість) пору-

шена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йо-му не загрожує; 4) Z > 2 — підприємство вважається фінансово стійким, і йому не загрожує банкрутство. Якщо аналізувати дане підприємство «Анкор» за даною моделлю, то значення результатів коливалися від -2,752 до 1,459. Отже, згідно з графіком підприємство мало стан напів-банкрута в 1, 2, 5, 7-му періодах; підприємству загрожувало банкрутство (при не здійсненні санаційних заходів) в 4, 6-му періодах; а в 3 періоді на підприємстві спостерігалося порушення фінансової стійкості (але за умо-ви переходу на антикризове управління банкрутство не загрожує в тако-му стані). Таку різку зміну з 2 на 3-ій період (з -1,567 до 1,459) можна по-яснити різким зростанням третього та четвертого факторів даної моделі, тобто частки чистого прибутку в виручці від реалізації, а також відно-шення чистого прибутку до валюти балансу. За допомогою лінійного тренду бачимо, що динаміка універсальної дискримінантної моделі має тенденцію до зростання з середнім щоквартальним зростанням в 9,92%, але за допомогою лінійного тренду для даної моделі з даною динамікою результатів моделі не можна зробити точного прогнозу на наступний пе-ріод, так як коефіцієнт достовірності апроксимації дорівнює 0,2074, що є <0,7, тобто лінійний тренд не повністю відповідає значенням результатів моделі протягом розглянутих кварталів. Але за допомогою поліноміально-го лінійного тренду шостого степеня отримаємо коефіцієнт достовірності апроксимації рівним 1, що дає змогу робити прогнози на майбутні періоди, отже, у 8-му кварталі значення універсальної моделі буде рівним приблиз-но —4,3 і це буде найбільш різкий спад за всі досліджувані періоди.

Висновок

Якщо порівнювати розглянуту модель R, а також універсальну дис-кримінантну модель, то можна сказати, що модель R є чотирифактор-ною, а універсальна дискримінантна модель є шестифакторною. Існу-ють певні спільні та відмінні складові факторів, які використовуються для розрахунку даних моделей. Спільні: валюта балансу, чистий прибу-ток, виручка від реалізації продукції. Відмінні, які використовуються для розрахунку моделі R: оборотні активи, власний капітал, сумарні ви-трати. Відмінні, які враховуються при розрахунку універсальної дис-кримінантної моделі: рух грошових коштів, зобов'язання, виробничі за-соби. Ще одна відмінність між моделями полягає в тому, що модель R розподіляє ступінь банкрутства на 5 рівнів, а універсальна дискримінан-тна модель на 4. Пронаналізувавши «Анкор» за моделлю як R, так і уні-версальною дискримінантною моделлю, отримали, що на даному етапі розвитку підприємство недалеке від банкрутства у 8 періоді, як показав прогноз, зроблений на основі поліноміального тренду 6-го степеня, так як при даному тренді коефіцієнт достовірності апроксимації 1. На 8 пе-ріод за прогнозом двох моделей результат обох буде дорівнювати при-близно -4,3, що для обох моделей є результатом максимальної імовір-ності банкрутства. Хоча протягом даних періодів результати моделей

суттєво відрізнялись, так як за моделлю R результати дуже високі, що говорить про мінімальну ймовірність банкрутства, а результати універ-сальної дискримінантної моделі дають зовсім протилежні результати. Такий результат можна пояснити лише тим, що універсальна дискримі-нантна модель враховує більшу кількість факторів і значними розбіж-ностями в значеннях відмінних складових факторів, які використову-ються для розрахунку даних моделей.

Аналітична записка

Одним із найважливіших інструментів системи раннього попере-дження та прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на підставі якого можна з достатньою ймовірніс-тю передбачити банкрутство суб'єкта господарювання. Дискримінант-ний аналіз базується на емпірично-індуктивному дослідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші успішно продовжують свою діяльність. При цьому широко застосову-ються елементи економетричного моделювання, що має дві фази: фазу виведення дискримінантної функції та фазу класифікації (групування об'єктів відповідно до значення інтегрального показника). Отже, головне завдання багатофакторного дискримінантного аналізу в контексті оцінки фінансового стану підприємств зводиться до побудови оптимальної фун-кції (моделі), завдяки якій можна з достатньо високим ступенем ймовір-ності здійснювати класифікацію аналізованих підприємств за рівнем їх фінансового стану. Базовий алгоритм лінійної багатофакторної дискри-мінантної функції можна представити в такій формі:

Z = Яо + Яі*1 + <ВД2 + ^3*3 + • • • + СІрХр,

де Z — залежна змінна (інтегральний показник фінансового стану під-приємства);

х\,Х2, ...,хр — незалежні змінні (показники) дискримінантноїмоделі;

а\, а2,...,ар — параметри дискримінантноїмоделі;

ао — вільний член дискримінантної функції, призначення якого по-лягає в приведенні критичного значення показника Z (лінії поділу) до заздалегідь визначеної величини, наприклад нуля.

Залежно від величини інтегрального показника, який є результатом розв'язання дискримінантної функції, робиться висновок про належ-ність об'єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів чи до групи та-ких, що успішно функціонують. Прослідкувавши динаміку інтеграль-ного показника, можна аналізувати діяльність підприємства протягом певного періоду. Для аналізу ймовірності банкрутства розглянуто такі моделі: Альтмана, Спрингейта, Таффлера, Creditmen, R та універсальна дискримінантна модель. Для аналізу моделей було проведено їх порів-няння по групах, в результаті чого можна визначити:

 

            Модель Альтмана     Модель Спрингейта Модель Таффлера     Модель Creditmen      Модель R            Універсальна дискримінантна

модель

Кількість по-казників мо-

делі     5          4          4          5          4          6

Кількість стадій банкрутства           4          2          2          3          5          4

Спільні показ-ники моделей           1)         відношення прибутку до ви-

плат та загальиої вартості ак-

тивів;

2)         відиошеиия виручки до загаль-

ної вартості активів              Відношення виручки до загаль-ної вартості активів

Спільні фак-тори з порів-нюваною мо-

деллю 1)         валюта балаису;

2)         прибуток до виплат;

3)         виручка відреалізсщії'продукції        1)         зобов'язання;

2)         валюта балансу         1) валюта балансу; 2) чистий прибуток; 3) виручка від реалі-зації продукції

Відмінні фак-тори з порів-нюваною мо-

деллю 1)         різииця обо-

ротних активів

та поточних зо-

бов 'язаиь;

2)         чистий при-

буток;

3)         властій капітал          1)         оборотиі

активи;

2)         поточиі

зобов 'язаиия 1)         прибуток до

виплат;

2)         поточні активи;

3)         const фінансо-

вого ризику    1)         високоліквідні

активи;

2)         власний капітал;

3)         виручка від реа-

лізації продукції;

4)         дебіторська за-

боргованість  1)         оборотні ак-

тиви;

2)         власний капі-

тал;

3)         сумарні ви-

трати  1)         рух грошо-

вих коштів;

2)         зобов'язан-

ня; 3) вироб-

ничі запаси

Показник мо-делі, який має суттєвий вплив на ди-наміку моделі         Відношення ви-ручки до загаль-ної вартості активів з пара-метром моделі 0,995        Відношення

виручки до загальиої вар-тості акти-вів з пара-метром мо-делі 0,4       Показник прибу-тковості (відно-шення прибутку до виплат до по-точних зобов'я-зань) з парамет-ром моделі 0,53    Коефіцієнт обер-тання дебіторської заборгованості (відношення вируч-ки до дебіторської заборгованості) з параметром моде-лі20            Відношення оборотних ак-тивів до валюти балансу з пара-метром моделі 8,38         Відношення чистого при-бутку до ва-люти балансу з параметром моделі10

 

            Модель Альтмана     Модель Спрингейта Модель Таффлера     Модель Creditmen      Модель R            Універсальна дискримінантна

модель

Ступінь ризи-ку банкрутст-ва загалом за 7 кварталів      Можливе, але ступіиь міиімі-зується          «Анкор» не є потещійиим баикрутом, але ступіиь гце більше мі-німізується   Має гарні довго-строкові перспе-ктиви, але сту-пінь ризику ще більше мінімізу-ється   Гарна фінансова ситуація на під-приємстві, але ступінь ризику ще більше мінімізується  Мінімальна, але ще більш міні-мізується    «Анкор» є напівбанкру-том, але ситу-ація покра-щується

Чи існували критичні ре-зультати, пе-ріоди         1,2,4    1                      1,4                   1, 2, 5, 7 — на-півбанкрут; 4, 6 — загроза банкрутства

Характер лі-нійного тренду Зростаючий (0,2566)            Зростаючий (0,0919)            Зростаючий (0,0138)            Зростаючий

(37,871)          Спадний (-0,0198)    Зростаючий (0,0992)

Коефіцієнт достовірності апроксимації для лінійного тренду     0,6394 0,4343 0,3084 0,4714 0,0096 0,2074

Необхідність побудови по-ліноміального тренду +          +          +          +          +          +

Прогнозний ре-зультат моделі на 8-ий період     10,8     2,7       0,75     1900    -4,3     -4,3

Ступінь ризи-ку для 8-го періоду   мінімальнмй  мінімальнмй  мінімальний   мінімальний   максимальний            максималь-ний

дані моделі в порівнянні з іншою моделлю показують більш достовірну інформацію.

Як показав аналіз скрута на підприємстві була в ті періоди, коли на підприємстві згідно з фінансовими результатами значення чистого при-бутку було від’ємне. Це ще раз підтверджує те, що в 1 та 2 розглянуті квартали підприємство «Анкор» було створене.

Якщо порівнювати три вибрані вже моделі, то потрібно більше орієнтуватися на результати дослідження моделі Альтмана, а також дана модель є найбільш розповсюдженим критерієм визначення мо-жливого банкрутства підприємства в розвинутих країнах, так як до-свід використання показав, що прогнозування ймовірності банкрутс-тва за один рік можливе з точністю 90%, за два роки — 70%, за три — 50%.

Додаток 12

ЗМІСТ СТАТЕЙ ФОРМИ № 1 «БАЛАНС» Актив балансу

I. Необоротні активи

Кодирядкіе 010, 011, 012 — «Нематеріальні активи». У статті відо-бражається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних ак-тивів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залиш-кова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу, яка наводиться у дужках.

Код рядка 020 — «Незавершене будівництво». У статті відобража-ється вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання не-оборотних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призна-чені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також фінансові платежі для фінансування капіталь-ного будівництва.

Кодирядкіе 030, 031, 032 — «Основні засоби». У статті наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу ос-новних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріаль-них активів.

У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, су-ма зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До під-сумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різ-ниця між первісною (пе.еоціненою) вартістю основних засобів і сумою

1X37o7u^Jie035,036,037 - «Довгостроков! біопогічні активи». У статті відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерсь-кого обліку 30 «Біологічні активи». В цій статті наводиться справедли-ва (первинна, переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (в дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. У підсумок балансу включається справедлива або залишкова вартість, що дорівнює різниці між первинною (переоціненою) вартістю та сумою накопиченої амортизації.

Коди рядкіе 040, 045 «Довгострокові фінансові інвестиції». У статті відображаються фінансові інвестиції на період більше одного

року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті окремо виділені фінансові інвестиції, які згідно з П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» обліковуються за мето-дом участі в капіталі (що відповідає МСБО), і окремо вказуються інші фінансові інвестиції.

Код рядка 050 «Довгострокова дебіторська заборгованість». У статті відображається заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу, наприклад, заборго-ваність орендаря за фінансовою орендою. Довгострокова дебіторська заб,ргованість оцінюється за дисконтовою вартістю майбутніх плате-

™^^00 — «П^™ no^S^SSy сгаггі відобра-жається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в на-ступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліко-вою та податковою базами оцінки.

Відстрочений податковий актив виникає у тому випадку, коли пода-ток на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємст-ва, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодав-

CTROM

Кодрядка 070 — «Інші необоротні активи». У статті відображають-ся всі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, ос-новними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довго-строковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податко-вими активами.

II. Оборотні активи

Кодрядка 100 — «Виробничі запаси». У статті показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купівель-них напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для доживан-ня в ході нормального операційного циклу.

Код рядка 110 — «Поточні біологічні активи». У статті відобража-ється вартість поточних біологічних активів скотарства за справедли-вою чи первісною вартістю і рослинництва за справедливою вартістю: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорос-лих тварин, вибракуваних і, основного стада для реалізації та молодня-

ra^S^dS10 — «feiSm№eSSfe!S.y статп показують-ся витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послу-ги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва.

Код рядка 130 — «Готова продукція». У статті показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів з замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція. яка не відпо-

відає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замо-вником, показують—я у складі незавершеного виробництва.

Кодрядка 140 «Товари». У статті показується без суми торгове-льних націнок ва.тість товарів, які придбані підприємствами для на-

^КоТрядка150 — «Вексеш одержаш». У статп показується заборго-ваність покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продук-цію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена вексе-лями.

Кодирядкіе 160,161, 162 — «Дебіторська заборгованість. за товари, роботи, послуги» (160 — чиста реалізаційна вартість, 161 — первісна вартість, 162 — резерв сумнівних боргів). У статті відображається за-боргованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і то-вари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем), виконані роботи та надані послуги. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості і резерву сумнівних боргів. Сума резерву

^ХТГ/^к170,   заборговашсть за

розрахунками». У статті також вказується заборгованість фінансових і податкових органів, пов’язаних сторін, заборгованість із внутрішньові-домчих розрахунків, яка відображається у складі оборотних активів і не може бути включена до інших статей. Отже, очевидною є необхідність коригування цього результату на очікувану суму несплати боргів. Дебі-торська заборгованість за розрахунками виникає по переплачених подат-ках, зборах та інших платежах до бюджету, виданих авансах, нарахова-них дивідендах, відсотках, роялті тощо, які очікуються до над-ходження.

Код рядка 170 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом». У статті показується дебіторська заборгованість фінансо-вих і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Код рядка 180 — «Дебіторська заборгованість за виданими аванса-ми». У статті показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у

ЩХ^7Р7а190 «тпорська заборговашсть з нарахованих дохо-дів». У статті показується сума нарахованих дивідендів, відсотків, роя-лті тощо, що підлягають надходженню.

Код рядка 200 — «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розра-хунків». У статті показується заборгованість пов’язаних сторін та дебі-торська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

Код рядка 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість». У статті показуються всі види дебіторської заборгованості, які не вхо-дять до інших статей дебіторської заборгованості (за товари, роботи, послуги та дебіторської заборгованості по розрахунках) і яка відобра-жається в складі оборотних активів. Зокрема це заборгованість праців-

ників пі,приємства no інших операціях, наприклад, за товари, придбані

" ТГряї220 — «=Г|=^™У статт, в,д„6Ра-

жають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Згідно з МСБО 25 «Облік інвес-тицій» та відповідним П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» поточна фі-нансова інвестиція — це інвестиція, що легко реалізується та признача-ється для утримання протягом терміну, що не перевищує одного року).

Коди рядкіе 230, 240 — «Грошові кошти та їх еквіваленти». У статті відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, у дорозі, у формі грошових документів, у формі виставлених акредити-вів, які можуть бути використані для поточних операцій, а також екві-валенти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в на-ціональній (код 50ядка 230) та іноземній (код рядка 240) валютах.

активи». Стаття балансу відобра-жає вартість оборотних активів, які не можуть бути включені до складу статей «Запаси», «Векселі одержані», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість по розрахун-ках», «Інша дебіторська заборгованість», «Поточні фінансові інвести-ції», «Грошові кошти та їх еквіваленти».

III. Витрати майбутніх періодів

Код рядка 270 — «Витрати майбутніх періодів». У статті можуть відображатися як оборотні, так і необоротні активи, а саме: витрати, які стосуються наступного облікового періоду, та ті, що будуть віднесені на більш пізні періоди. Якщо підприємство здійснило у звітному пері-оді і ті, і інші витрати, то у балансі їх слід відображати окремо, якщо їх величина є суттєвою.

Пасив балансу

I. Власний капітал

Кодрядка 300 — «Стаіутний капітал». У статгі наводиться зафіксова-на в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском влас-ників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не пе-редбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Код рядка 310 — «Пайовий капітал». У статті наводиться сума па-йових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Код рядка 320 — «Додатковий вкладений капітал». У статті акціо-нерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує. їх номінальну вартість. Інші підприємства відобра-

жають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад-

РТЯТЛ/'Т'Р-Т WW Тї* ЯТТ1 тя тт

Кодрядка 330 «Інший додатковий капітал». У статті відобража-ється сума до оцінки необоротних активів, вартість необоротних акти-вів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Кодрядка 340 — «Резервний капітал». У статті наводиться сума ре-зервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Кодрядка 350 — «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». У статті відображається або сума прибутку, або сума непокритого збит-ку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Код рядка 360 — «Неоплачений капітал». У статті відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власн37г0 капіталу.

капітал». У статті господарські това-риства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або ча-сток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капі-талу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні

Коди рядкіе 400—420 — II. «Забезпечення наступних витрат і платежів». У статтях відображаються нараховані у звітному періоді майбутні втрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, га-рантії зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, a також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

III. Довгострокові зобов’язання

Код рядка 440 — «Довгострокові кредити банків». У цій статті ві-дображається сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

Кодрядка 450 «Інші довгострокові фінансові зобов'язання». У статгі наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо залу-чення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсот-ки. Приюіадом можуть бути зобов'язання за довгостроковими облігаціями.

Код рядка 460 — «Відстрочені податкові зобов'язання». У статті показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбут-ніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податко-вою базами оцінки.

Кодрядка 460 «Інші довгострокові зобов'язання». У статті пока-зується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов'язання».

IV. Поточні зобов’язання

Код рядка 500 — «Короткострокові кредити банків». У статті відо-бражається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

Код рядка 510 — «Поточна заборгованість за довгостроковими зо-бов'язаннями». У статті показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Кодрядка 520 — «Векселі видані». У статті показується сума забор-гованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поста-

послуги». У статті показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані по-

У статті відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у раху-нок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

Код рядка 550 — «Поточні зобов'язання із розрахунків з бюдже-том». У статті показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Код рядка 560 — «Поточні зобов'язання з позабюджетних плате-жів». У статті показується заборгованість за внесками до позабюджет-них фондів, передбачених чинним законодавством.

Кодрядка 570 - «Поточш зобов 'язання зі страхування». У статті відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

Код рядка 580 — «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці». У статті відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

Кодрядка 590 «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасни-ками». У статті відображається заборгованість підприємства його учас-никам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди то-що) і формуванням статутного капіталу.

Кодрядка 600 «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків». У статті відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

Код рядка 610 — «Інші поточні зобов'язання». У статті відобража-ються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших ста-тєй Нспзєттєнртх v почтлі ^ТТОТОЧНІ 4000R ЯЧЗ^ННЯ^)

Кодрядка 630 - V. «Доходи майбутніх періодів». До складу цього розділу балансу включаються суми доходів, нарахованих протягом по-точного або попередніх звітних періодів, які будуть визнані у наступ-них звітних періодах. Наприклад, нарахований дохід за відсотками по одержаному довгостроковому безвідсотковому векселю.

Додаток 13

ЗМІСТ СТАТЕЙ ФОРМИ № 2 «ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ»

РОЗДІЛІ. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Кодрядка 010 — «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». У статті відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податку з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо), який відповідає критеріям ви-знання доходу. Організації, основною діяльністю яких є торгівля цін-ними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій,

П0Ві£^ІГ015 —Ж^^ dSS^iS?. Т™ вказу-ється с(ма податку на додану вартість, яка була включена до складу

ДШ£5 ^0і0 —^^Т^У^А^^^— плат-ники акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі дохо-ду (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Підприємства, які сплачують інші збори або податки з обороту, по-казують їх суму у вільному рядку звіту про фінансові результати.

Надані знижки, п(вернення товарів та інші суми, що підляга,ть ви-

Код рядка 035 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». У цій статті відображають чистий дохід, який визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації про-

робіт, послуг)». У статті показується виробнича собівартість реалізо-ваної продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів, нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормативних ви-робничих витрат.

Кодирядкіе 050 055 — «Валовий прибуток (збиток)». У цих стат-тях відображається валовий прибуток або збиток, який розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, р).іт,

П0°к2 р^каТб0 — ЕГ^^^ГТ,™ мдо^ажа-ються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Код рядка 070 — «Адміністратиені витрати». У статті відобра-жаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та об-

Код рядка 080 -         на збут». У статті відображаються ви-

трати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів) — ви-трати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (това-рів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

Код рядка 090 ^Іншіоперащйні витрати». У статті відобража-ються собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безна-дійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забез-печення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до —бівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Кодирядкіе 100 105 — «Фінансовий результат від операційної ді-яльності — прибуток (збиток)». У цих статтях відображається фінансо-вий результат від операційної діяльності, який визначається як алгеб-раїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного дохо.у,

жається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спіль-

Код рядка 120 — «Інші фінансоеі доходи». У статті показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Кодрядка 130 — «Інші доходи». У статті показується дохід від реа-лізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових компле-ксів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які ви-никають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною

7Т1ЯЛЇ>Н1СТТО TT1 JTTTOPTflVTCTRcl

Код рядка 140 «Фінансові витрати». У статті показуються ви-трати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

Код рядка 150 — «Втрати еід участі е шпіталі». У статті відо-бражається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в ка-

ГТ1 Т^Я TT1

Код рядка 160 — «Інші еитрати». У статті відображаються собі-вартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майно-вих комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші втрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але

Кодирядкіе 170 175 — «Прибуток (збиток) від звичайної діяль-ності до оподаткування». У цих статтях відображається прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, який визнача-

ється як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших ви-

Кодрядка 180 -»Податки на прибуток еід зеичайної діяльності».

У статті показується сума податків на прибуток від звичайної діяльнос-ті, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток». Прибуток від звичайної діяльності визнача-ється як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатку-вання та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку ві. звичайної діяльності до оподаткування та сумі по-

ГГЯТТСІК Т-ГЯ TTT")ITOV~TOK'

Кодирядкіе 190 195 «Фінансоеий результат еід зеичайної ді-яльностЬ У цих статтях вадображається фінансов! результати ид зви-чайної діяльності. Прибуток визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльно-сті до оподаткування та с—мі податків на прибуток.

Кодирядків 200 205 «Надзвичайні доходи (витрати)». У стат-тях відображаються відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичай-них подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), вклю-чаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у П(С)БО 3. Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності вна-слідок цих збитків. Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кож-ної надзвичайної події слід окремо розкривати в примітках до фінансо-

ВРТХ 4R1T1R

Кодрядка 210 — «Податки з надзеичайного прибутку». У статтях відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від над-звичайних подій.

Кодирядкіе 220—225 — «Чистий прибуток (збитоф. У статтях відображається чистий прибуток (збиток), який розраховується як ал-гебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзви-чайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного при-бутку.

Кодирядкіе 230 270 (Розділ II) — Елементи операційних витрат

У розділі П Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівар-тість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підпри-ємством.

РОЗДІЛШ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Код рядка 300 «Середньорічна кількість простих акцій».

У статті наводиться середньозважена кількість простих акцій, які пере-

б^^В^Ш—а^^Т^дньаріЧна кількість простих акцій». У статті показується середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, що можуть бути випу-щені в обіг згідно з укладеними угодами (опціон, ф’ючерсний контракт

Кодрядка 300 «Чистий прибуток, що припадає на одну прос-ту акцію». У статті наводиться показник, який розраховується шляхом ділення суми чистого прибутку або збитку, який належить власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій.

Код рядка 300 — «Скоригоеаний чистий прибуток, ,о припадає на одну просту акцію». У статті відображається показник, який розра-ховується діленням скоригованої суми чистого прибутку, який нале-жить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій.

Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, який належить власникам простих акцій та їх коригувань, здійснюється згід-но з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток

Кодрядка 300 — «Дивіденди на одну просту акцію». У статті відо-бражається показник, який розраховується шляхом ділення суми ого-лошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

Додаток 14 ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА АНАЛІЗУ (Бухгалтерський баланс підприємства «Анкор»)

ООО «АНКОР»

БАЛАНС (форма №1), тис. грн

 

АКТИВ           Код рядка       01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01            01.10.01

I. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ                                                                                    

Нематеріальні активи:                                                                                           

залишкова вартість   010                                                                           

первісна вартість      011                                                                           

знос    012                                                                           

Незавершене будівництво   020                                                                           

Основні засоби :                                                                                         

залишкова вартість   030      26,20   5,40     9,10     8,50     24,60   19,00   18,20

первісна вартість      031      35,20   8,90     12,60   12,60   32,10   25,40   25,40

знос    032      9,00     3,50     3,50     4,10     7,50     6,40     7,20

Довгострокові фінансові інвес-тиції                                                                                            

 

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підпри-ємств      040                                                                            

інші фінансові інвестиції       045                                                                           

Довгострокова дебіторська за-боргованість          050                                                                           

Відстрочені податкові активи         060                                                                           

Інші необоротні активи        070                                                                           

Усього за розділом I 080      26,20   5,40     9,10     8,50     24,60   19,00   18,20

II. ОБОРОТШ АКТИВИ                                                                                        

Запаси:                                                                                            

виробничі запаси      100      12,80   9,80     6,20     8,10     1,80     5,70     3,40

тварини на вирощуванні і відго-дівлі         110                                                                           

незавершене виробництво  120                                                                           

готова продукція       130      13,50   55,00   26,90   57,80                         

товари            140                                                     20,70   25,40   17,30

Продовження дод. 14

 

АКТИВ           Код рядка       01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01            01.10.01

Векселі одержані       150                                                                           

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:                                                                                  

чиста реалізаційна вартість 160      8,50                 28,80   54,20                         

первісна вартість      161                                                                           

резерв сумнівних боргів       162                                                                           

Дебіторська заборгованість за розрахунками:                                                                                         

з бюджетом   170      2,70     5,50                 6,20     1,30     0,10     3,20

за виданими авансами         180                                                                           

з нарахованих доходів          190                                                                           

із внутрішніх розрахунків     200                                                                           

Інша поточна дебіторська забор-гованість            210                                                     11,30   13,20  

 

Поточні фінансові інвестиції           220                                                                           

Грошові кошти та їх еквіваленти:                                                                                     

в національній валюті          230      0,40     2,80     4,40     1,30     2,20     0,20     7,30

в іноземній валюті    240                                                                           

Інші оборотні активи            250                                                                           

Усього за розділом II            260      37,90   73,10   66,30   127,60 37,30   44,60   31,20

III. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ    270                                                                           

БАЛАНС        280      64,10   78,50   75,40   136,10 61,90   63,60   49,40

                                                                                             

ПАСИВ          код рядка                                                                             

I. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ                                                                                        

Статутний капітал    300      3,60     3,60     3,60     3,60     3,60     3,60     3,60

Пайовий капітал       310                                                                           

Додатковий вкладений капітал      320      46,80   46,80   46,80   46,80                         

Продовження дод. 14

 

ПАСИВ          Код рядка       01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01            01.10.01

Інший додатковий капітал   330                                                                           

Резервний капітал    340                                                     46,90   46,90   46,90

Нерозподілений прибуток (не-покритий збиток)            350      -26,30 -32,40 -16,10 -29,40 -22,30 -14,10 -12,50

Неоплачений капітал           360                                                                           

Вилучений капітал   370                                                                           

Усього за розділом I 380      24,10   18,00   34,30   21,00   28,20   36,40   38,00

II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА-СТУПНИХ ВИТРАТ I ПЛА-ТЕЖІВ                                                                                      

Забезпечення виплат персоналу    400                                                                           

Інші забезпечення     410                                                                           

Цільове фінансування          420                                                                           

Усього за розділом II            430                                                                            0,00

 

III. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБО-В'ЯЗАННЯ                                                                                             

Довгострокові кредити банків        440                                                                           

Довгосгрокові фінансові зобов'я-зання      450                                                                            

Відстроченні податкові зобов'я-зання        460                                                                           

Інші довгострокові зобов'язання     470                                                                           

Усього за розділом III           480                                                                            0,00

IV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ'Я-ЗАННЯ                                                                                     

Короткострокові кредити банків    500                                                                           

Поточна заборгованість за дов-гостроковими зобов'язаннями  510                                                                            

Векселі видані           520                                                                           

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги          530      23,50   45,80   34,30   30,00   18,00   16,40            5,20

Закгнчення дод. 14

 

ПАСИВ          Код рядка       01.04.00          01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01            01.10.01

Поточні зобов'язання за розра-хунками:                                                                                     

з одержаних авансів 540                                                     1,80     1,60    

з бюджетом   550                             3,70                            0,40     0,80

з позабюджетних платежів  560                                                                 0,40    

зі страхування           570      2,60     1,70     0,30     1,10     2,00                 0,40

з оплати праці           580      6,70     3,90     0,70     2,30     5,20     1,80     2,80

з учасниками 590                                                                           

із внутрішніх розрахунків     600                                                                           

Інші поточні зобов'язання    610      7,20     9,10     2,10     81,70   6,70     6,60     2,20

Усього за розділом IV          620      40,00   60,50   41,10   115,10 33,70   27,20   11,40

V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ      630                                                                           

БАЛАНС        640      64,10   78,50   75,40   136,10 61,90   63,60   49,40

                                                                                             

Додаток 15 ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Форма №2-м

I. Фінансові результати

 

Стаття            Код рядка       01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01            01.01.02

1          2          3          4          5          6          7          8          9

Дохід (виручка) від реалізації продукцїі (тов., роб., послуг)         010      12,6     139,1   184,8   28,1     169,8   272,2            182,2

Непрямі податки та інші нарахування з доходу     020      2,1       23,2     30,8     4,7       28,3     45,4     30,4

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (тов., роб., послуг)       035      10,5     115,9   154,0   23,4     141,5            266,8   151,8

Інші операційні доходи        040                                                                           

Інші звичайні доходи           050                                                                           

Надзвичайні доходи 060                                                                           

Разом чисті доходи (030 + 040 + + 050 + 060)      070      10,5     115,9   154,0   23,4     141,5   266,8   151,8

Збільшення (зменшення) залишків не-завершеного виробництва і готової продукції 080                                                                           

Закгнчення дод. 15

 

Стаття            Код рядка       01.07.00          01.10.00          01.01.01          01.04.01          01.07.01          01.10.01            01.01.02

Матеріальні затрати  090                                                                           

Витрати на оплату праці     100      0,9       1,7       2,7       1,6       2,7       5,4       2,6

Відрахування на соціальні заходи   110      0,3       0,6       0,9       0,8       1,0       2,0       0,9

Амортизація  120      1,1       2,2       2,3       0,6       0,5       0,5       0,4

Інші операційні витрати      130      5,1       92,0     20,7     9,1       13,4     14,8     14,1

у тому числі   131                                                                           

Собівартість   140      6,7       25,5     117,0   9,2       127,0   199,6   130,3

Інші звичайні витрати          150                                                                           

Надзвичайні витрати           160                                                                           

Податок на прибуток           170                             0,2       0,5       0,1       1,6       0,8

Разом витрати           180      14,1     122,0   143,8   21,8     144,7   223,9   149,1

Чистий прибуток      190      -3,6     -6,1     10,2     1,6       -3,2     2,9       2,7

Прибуток від операційної діяльності          200      -5,40   -9,15   15,00   1,65     -4,95   1,95     2,85

 

Прибуток від звичайної діяльності 210      -3,6     -6,1     10,0     1,1       -3,3     1,3       1,9

Прибуток від реалізації         220      8,4       92,7     123,2   18,7     113,2   221,4   121,4

Витрати на сплату відсотків            230      0,1       0,05     4,00     0,04     0,10     0,35     0,30

Середньоквартальна кількість простих акцій        300      250      250      250      250      250      250      250

Номінал акцій, грн                10        10        10        10        10        10        10

Ринковий курс акцій, грн                14,9     14,908195       17,03219         15,87446         14,93725         16,93385            16,57625

Скоригована середньоквартальна кіль-кість простих акцій        310      250      250      250      250      250      250            250

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію    320      -0,0144           -0,0244           0,0408 0,0064 -0,0128 0,0116 0,0108

Скоригований чистий прибуток, що при-падає на одну просту акцію 330      -0,0144           -0,0244            0,0408 0,0064 -0,0128           0,0116 0,0108

Дивіденди на одну просту акцію    340      -0,00648         -0,00732         0,02448           0,00256           -0,00576            0,0058 0,005184

Прибуток до виплат 350      -5,40   -9,15   15,20   2,15     -4,85   3,55     3,65

Ринкова ціна акцій               14,9     14,908195       17,03219         15,87446         14,93725         16,93385            16,57625

Дохід на акцію           370      -0,0144           -0,0244           0,04408           0,0064 -0,0128           0,0116 0,0108

Дивіденд на акцію                -0,00648         -0,00732         0,02448           0,00256           -0,00576         0,0058            0,005184

Реінвестований прибуток    380                  -6,1     16,3     -13,3   54        8,2       1,6

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ШАРМАНСЬКА Валентина Миколаївна

ШАРМАНСЬКА Світлана Олександрівна

ГОЛОВКО Іван Вікторович

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ

Навчальний посібник

Керівник видавничих проектів – Б.А.Сладкевич

Друкується в авторській редакції

Дизайн обкладинки – О.С. Молчанова

Підписано до друку 27.10.2007. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.

Умовн. друк. арк. 28,375.

Наклад 1000 прим.

Видавництво “Центр учбової літератури”

вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63

8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)

e-mail: office@uabook.com

сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006